Монтессори. Как обустроить детскую комнату?

Монтессори. Как обустроить детскую комнату?

Смогла ли Мария Монтессори совместить науку и семью?

Из биографии выдающейся женщины ХХ столетия.

6 мая 1952 года Мария Монтессори скончалась в Нордвийке-на-Зее (Noordwijk aan Zee) в Нидерландах. Она похоронена в Нордвийке. На её могиле написано: «Я призываю дорогих всемогущих детей присоединиться ко мне для построения мира в Человеке и в Мире».

http://mchildren.ru/bio/smogla-li-montessori-sovmestit-semyu-i-nauku/?utm_source=facebook.com&utm_medium=social&utm_campaign=smogla-li-montessori-sovmestit-semyu-i

Вплив чинників зовнішнього середовища на стратегії самоосвіти педагога дошкільного навчального закладу, або як провести SWOT – та PEST – аналіз

Крутій Катерина Леонідівна, доктор педагогічних наук,
професор 

Ганжа Наталія Валеріївна, завідувач
комунального закладу освіти “Дошкільний
навчальний заклад (ясла-садок) N 336
комбінованого типу”, м. Дніпропетровськ

Постановка проблеми. Сучасне суспільство вимагає від дошкільної освіти неабиякого динамізму та оновлення. Рівень загальної та фахової підготовки педагогів дошкільних навчальних закладів, навіть одразу ж після закінчення вищого навчального закладу, не завжди відповідає вимогам сьогодення. Розбудова української дошкільної освіти потребує істотно нової системи діяльності педагогів, передусім роботи над особистою самоосвітою.

Аналіз досліджень і публікацій. Суспільство зазнає глибоких та стрімких змін за всю свою історію. Сам час висуває до педагогів такі вимоги як професіоналізм, мобільність, здатність до творчого використання нової інформації на практиці. Від рівня професійності педагога, його здатності до постійного особистого і професійного зростання залежить і якість освіти майбутнього покоління, його підготовленості до життя. Одним із показників професійної компетентності педагога, який працює з дітьми дошкільного віку, є самоосвіта, яка виявляється в незадоволеності, усвідомленні недосконалості сучасного положення освітнього процесу і прагненні росту, самовдосконалення. Аналіз результатів досліджень (К.Ю.Біла, А.І.Щербакова, Г.Яковлева та ін.) переконливо доводить, що для оволодіння педагогічною професією лише знань, умінь і навичок недостатньо, потрібні ще й професійні здібності, наявність яких прискорює процес професійної підготовки і слугує надійним підґрунтям педагогічної майстерності. Вивчення проблеми самоосвіти педагогів-дошкільників у науковій літературі (К.Ю. Біла, Т.А. Воронова, Я.Л. Коломинський, Ю.В. Косенко та ін.) і на практиці показало, що вихователі мають досить низьку самоосвітню мотивацію, і, як наслідок, зазнають труднощів у впровадженні педагогічного досвіду, оцінці ефективності своєї роботи. Серед педагогів має місце нерозуміння того, що саме самоосвіта – це шлях до творчості, становлення особистого стилю професійної діяльності, самовираження. У зарубіжній науковій літературі, на відміну від вітчизняної, SWOT – і PEST – аналіз слугують, як правило, попередником і основою запровадження повного спектру сучасних методів удосконалення діяльності будь-то закладу чи окремої людини. Саме тому нами було використано методи стратегічного планування, а саме: SWOT – аналіз (визначення чинників і явищ) та PEST – аналіз (визначення факторів), а також було визначено, що шкодить чи навпаки сприяє самоосвіті сучасного педагога.

Метою статті є проведення SWOT-аналізу і PEST- аналізу та визначення стратегії подальшої діяльності педагога в рамках самоосвіти та саморозвитку.

Виклад основного матеріалу. Професійний розвиток і самовдосконалення педагога майже неможливе, якщо він сам не бачить проблеми в загально-педагогічних знаннях, недостатність свого педагогічного інструментарію. Починаючи роботу з самоосвіти, педагог повинен мати аналіз своєїроботи за певний час, об’єктивну оцінку і рекомендації колег щодо покращення своєї діяльності. Досвід педагогів дошкільних навчальних закладів (далі – ДНЗ), які досягли певних позитивних результатів у професійній діяльності шляхом систематичної роботи над собою, свідчить про те, що роботу із самовдосконалення треба починати з поглибленого аналізу особистої педагогічної практики, з виявлення причин успіху та невдач. Аналізуючи результати і процес особистої діяльності, педагог здійснює рефлексію, без якої нема розуміння освітнього процесу, нема поступального руху до педагогічної майстерності. Педагогічна рефлексія в діяльності – це процес послідовних дій від утруднення (сумніву) до його осмислення та до пошуку виходу із нього. За допомогою рефлексійних здібностей, що охоплюють низку основних інтелектуальних умінь, можливо керувати особистою професійною діяльністю в умовах невизначеності [5]. Ці “ключові вміння” складають своєрідну рефлексивну технологію, за допомогою якої й удосконалюється професійний досвід педагога. Перш ніж приступити до процесу самоосвіти, визначимо певні чинники, як-от: слабкі та сильні сторони педагога, можливості та його ризики в процесі здійснення самоосвіти.

Розглянемо детально SWOT – аналіз та спробуємо використати його для складання стратегії роботи з самоосвіти педагога ДНЗ. Акронім SWOT було вперше введено в 1963 році в Ґарварді на конференції з проблем бізнес-політики професором K. Andrews. Спочатку SWOT – аналіз було використано на озвучуванні та структуризації знань про поточну ситуацію і тенденції. У 1965 році чотири професори Ґарвардського університету — Leraned, Christensen, Andrews, Guth – запропонували технологію використання SWOT моделі для розробки стратегії поведінки організації. Оскільки SWOT – аналіз у загальному вигляді не містить економічних категорій, його можна використовувати до будь-яких організацій, окремих людей і країн для побудови стратегій в різноманітних галузях діяльності [2, с. 64-65].

SWOT – аналіз – це аналіз у стратегічному плануванні, що полягає в розділенні чинників і явищ на чотири категорії, а саме: сильних ( переваги) (Strengths) і слабких (недоліки) (Weaknesses) сторін проблеми, можливостей (Opportunities), що відкриваються за умов його реалізації, та ризиків (Threats), пов’язаних з його здійсненням. Пріоритетом у проведенні SWOT – аналізу, як і проведенні інших досліджень та стратегічного планування, є вміння мислити, уміння подивитися на об’єкт дослідження “поглядом з боку”. Якщо дослідник у змозі відійти від своїх суб’єктивних оцінок (особистісні оцінки завжди носять суб’єктивний характер), уважно переглянути параметри SWOT, оцінюючи їх нібито ззовні, приймаючи на себе роль потенційного чи реального керівника/замовника, або конкурента чи стороннього спостерігача, то можна скласти об’єктивний SWOT – аналіз. Спеціальної освіти для базисного варіанта не треба [1, с. 52]. Під час проведення детального розгляду самоосвіти педагога ДНЗ, SWOT – аналіз дозволить виявити причини ефективності чи нефективності діяльності та на їх основі зробити висновок, у якому напрямку повинен працювати педагог. Отже, класичний SWOT – аналіз припускає визначення сильних та слабких сторін у діяльності педагога, потенційних зовнішніх ризиків і сприятливих можливостей та їх оцінку [2, с.65-67]. Наведемо приклад проведеного SWOT – аналізу (таблиця 1).

Таблиця 1

SWOT – аналіз причин ефективності або неефективності діяльності педагога ДНЗ
Переваги (S) внутрішня середа Недоліки (W) внутрішня середа
  1. освіта;
  2. курси підвищення кваліфікації;
  3. достатнє знання теорії педагогіки та методик;
  4. високий і достатній рівень підготовки дітей;
  5. педагогічний досвід, майстерність;
  6. упровадження інноваційних технологій;
  7. володіння та впровадження в освітній процес ІКТ;
  8. висококваліфікований педагогічний колектив;
  9. високий рейтинґ закладу серед батьків та в районі, місті;
  10. наявність креативного мислення;
  11. участь у експериментальній діяльності, проектах, конкурсах;
  12. повага серед колег та батьків;
  13. високий імідж;
  14. реалізація свого творчого потенціалу.
  1. низька мотивація;
  2. низька кваліфікація;
  3. недостатня ініціативність та самостійність;
  4. відсутність партнерських відносин;
  5. психологічний дискомфорт;
  6. неможливість користуватися сучасною методичною літературою;
  7. неготовність до використання ІКТ, небажання засвоювати нові технології
  8. брак часу;
  9. брак освіти;
  10. фінансова нестабільність;
  11. необхідність постійної методичної підтримки;
  12. гальмування з боку адміністрації;
  13. немає стабільного підключення до системи Інтернет;
  14. вік.
Можливості (O) (зовнішня середа) Ризики (T) (зовнішня середа)
  1. зацікавленість у розширенні партнерських зв’язків;
  2. зацікавленість адміністрації в наданні
    висококваліфікованих освітніх послуг;
  3. налагоджена система конкурсів, конференцій тощо;
  4. вільний доступ до вибору форм підвищення кваліфікації
  5. активна зацікавленість батьків у підвищенні якості надання освітніх послуг;
  6. зацікавленість шкіл у залученні випускників ДНЗ;
  7. створення єдиного інформаційного середовища;
  8. покращення фінансового стану.
  1. незацікавленість адміністрації;
  2. відсутність концепції для сталого розвитку дошкільної освіти на рівні Уряду;
  3. недостатність фінансування;
  4. стереотипи, пов’язані з низьким рівнем надання освітніх послуг;
  5. підвищення трудомісткості надання освітніх послуг;
  6. вірогідні зміни потреб та переваг батьків (замовників освітніх послуг);
  7. негативний вплив засобів масової інформації (дискредитація педагогів, дезорієнтація батьків);
  8. неблагополучна ситуація в соціумі, відсутність ідеологічних засад освіти.

 

Проаналізуємо докладно отримані результати SWOT – аналізу.

Стратегія SO (наскільки сильні сторони можуть допомогти у використанні зовнішніх можливостей)

  1. Розвиток різноманітних форм підвищення кваліфікації дозволить створити вільний доступ до отримання послуг, з урахуванням здібностей педагога, його потреб до самоосвіти та самовдосконалення.
  2. Запровадження інноваційної діяльності забезпечить підвищення якості надання освітніх послуг батькам та дітям.
  3. Розширення партнерських зв’язків дозволить педагогам безпосередньо обмінюватися досвідом та виконувати запити замовників (ЗСШ, батьки тощо).
  4. Розробка нормативно-правової та методичної бази щодо надання висококваліфікованих освітніх послуг дозволить, зокрема, покращити стан дошкільної освіти та педагога, особисто зацікавити.
  5. Удосконалення інформаційно-аналітичної основи управління дозволить розширити соціальне партнерство та посилити участь суспільства в організації надання освітніх послуг і покращенні матеріально-технічної бази ДНЗ.
  6. Створення єдиного інформаційного простору спонукає педагогів до роботи над собою, сприяє підвищенню кваліфікаційного рівня та іміджу.
  7. Використання інтернет-ресурсів створить умови для участі в конкурсах, конференціях, буде стимулювати та підтримувати високий рейтинґ серед батьків.

Стратегія SТ (наскільки сильні сторони можуть подолати перешкоди зовнішнього середовища)

  1. Завдяки освіті, досвіду та курсам підвищення кваліфікації педагога буде зводитися до мінімуму стереотип пов’язаний з низьким рівнем надання освітніх послуг.
  2. Високий творчий потенціал та креативне мислення педагога, рейтинґ закладу серед батьків у змозі подолати незацікавленість адміністрації та недостатність фінансування.
  3. Експериментальна діяльність педагога, повага серед колег та батьків зводять до мінімуму дискредитацію педагогічної діяльності та дезорієнтацію батьків.
  4. Оптимізація використання ІКТ дозволить знизити підвищену трудомісткість організації освітнього процесу в ДНЗ.

Стратегія WО (з якими слабкими сторонами слід працювати для того, щоб використовувати зовнішні можливості)

  1. Підвищення мотивації, ініціативності та самостійності педагога в самоосвітній діяльності через професійну самореалізацію, соціальний захист і підвищення кваліфікації всього педагогічного колективу ДНЗ.
  2. Подолання проблеми недостатності методичного забезпечення завдяки створенню єдиної інформаційної системи та вільного доступу до системи Інтернет.
  3. Забезпечення постійної методичної підтримки шляхом розширення партнерських зв’язків.
  4. Використання педагогом вільного вибору форм підвищення кваліфікації дозволить реалізувати його власну потребу в необхідних знаннях.
  5. Зниження процесів гальмування з боку адміністрації за умови активної зацікавленості батьків у підвищенні якості надання освітніх послуг в ДНЗ.

Стратегія WТ (які слабкі сторони слід подолати для того, щоб протистояти перешкодам)

  1. Посилення впливу педагога, не тільки як просвітника, а і як громадського діяча, в рамках свого району (міста).
  2. Залучення до інноваційного процесу інших учасників освітнього процесу – батьків та дітей.
  3. Висвітлення діяльності педагога в системі Інтернет та засобах масової інформації.
  4. Адміністрації в управлінні в більшому ступені буде спиратися на мотиви безпеки педагога – бажання мати стабільну роботу, соціальні гарантії, відсутність ризику, комфортне робоче місце, мотиви афіляції (бажання досягти доброго ставлення до себе), мотиви досягнень та справедливості.
  5. Покращення освіти педагога, як умови уникнення вірогідності зміни потреб та переваг батьків, замовників освітніх послуг. Далі подаємо складену нами оцінку можливостей та загроз для педагога (таблиці 2, 3)

Таблиця 2

Оцінка можливостей педагога
Висока вірогідність можливостей
  1. Розширення інноваційної діяльності педагога дозволить перейти йому на якісно новий рівень власного вдосконалення.
  2. Наявність партнерських відносин надасть змогу урізноманітнити, розширити та покращити спектр надання освітніх послуг.
Середня вірогідність можливостей
  1. Підвищення мотивації за рахунок професійної самореалізації педагога.
  2. Розширення можливостей взаємодії педагога через Інтернет.
Низька вірогідність можливостей
  1. Створення єдиної інформаційної системи та вільного доступу до системи Інтернет.
  2. Вільний доступ педагога до отримання послуг з підвищення кваліфікації, з урахуванням його здібностей, потреб до самоосвіти та самовдосконалення.

 

Таблица 3

Оцінка загроз для педагога
Середня вірогідність загроз
  1. Відсутність мотивації до самоосвіти.
  2. Відсутність підтримки ідей самовдосконалення з боку адміністрації.
Низька вірогідність загроз
  1. Відсутність підтримки з боку всіх учасників освітнього процесу.
  2. Підвищення трудомісткості надання освітніх послуг.
  3. Вірогідні зміни потреб та переваг батьків (замовників освітніх послуг).
  4. Перешкоди незапланованого характеру.

 

Отже, проведений SWOT – аналіз, а також оцінка ризиків та можливостей дозволяє виокремити такі принципові стратегії: створення єдиного інформаційного середовища; залучення до співпраці партнерів; отримання послуг з підвищення кваліфікації, з урахуванням здібностей педагога, його потреб до самоосвіти та самовдосконалення; робота над системою мотивації педагога до самоосвіти; реалізація творчого потенціалу педагога.

 

Проте лише одного SWOT – аналізу для визначення стратегії самоосвіти педагога замало. Розглянемо ще один вид аналізу – PEST (STEP) – аналіз. Якщо SWOT – аналіз можливо використати для окремої людини, то PEST (STEP) – аналіз краще працює під час аналізу діяльності організації або закладу. Слід також зауважити що PEST (STEP) – аналіз вивчає ринок, а SWOT – аналіз вивчає положення одиниці (у нашому випадку педагога) на освітньому ринку послуг

 

Назву “STEP – аналіз” зазвичай використовують в американських виданнях, тоді як “PEST – аналіз” частіше в європейських. Надалі ми будемо використовувати термін PEST – аналіз, який можливо розглядати як варіант системного аналізу, тому що чинники, які відносяться до зазначених чотирьох аспектів, зазвичай тісно взаємопов’язані і характеризують різні рівні суспільства як системи [6]. Свою назву PEST-аналіз отримав від перших літер англійських слів political-legal (політико-правові), economic (економічні), sociocultural (соціокультурні), technological (технологічні) чинники. PEST – аналіз чи метод стратегічного аналізу – це послідовний, покроковий аналіз чинників. Він є корисним інструментом для розуміння ринку, позиції закладу, його потенціалу і спрямованості діяльності. PEST – аналіз допомагає побачити картину зовнішнього оточення ДНЗ, об’єкта та виокремити найбільш впливові чинники. Отже, PEST-аналіз – це інструмент, призначений для виявлення аспектів зовнішнього середовища, які можуть вплинути на стратегію дошкільного навчального закладу. Проаналізуємо за допомогою PEST – аналізу ці впливові чинники.

 

Політичне середовище. Політичний аспект – це, перш за все, питання про регулювання діяльності закладу з боку держави. Це один з найважливіших чинників, який необхідно вивчати у першу чергу для того, щоб мати чітке уявлення про наміри органів влади щодо розвитку суспільства, регулювання механізму планування бюджету в державі, створення умов ресурсного забезпечення для кожного закладу, зміни в законодавстві, правовому регулюванні, а також те, за допомогою яких засобів владні структури будуть проводити в життя освітню політику. До джерел інформації для аналізу політичного середовища можна віднести: дані опитувань громадської думки; доповіді та виступи політичних лідерів і урядових діячів; порядки денні засідань Верховної Ради (парламенту); приватні інтерв’ю державних діячів; програми зустрічей і візитів закордонних політиків і представників державної влади провідних країн світу тощо. Отримана інформація дозволяє скласти загальну картину політичної обстановки в країні, розробити прогноз її розвитку на перспективу і створити власні механізми пристосування до навколишнього середовища.

 

Економічне середовище. Аналіз економічного аспекту дозволяє зрозуміти, як формуються і розподіляються основні економічні ресурси на рівні держави. Зміни стану економіки – один із найважливіших чинників, що визначають нормальне функціонування будь-якої організації чи закладу. У процесі аналізу економічного чинника слід приділяти увагу таким показникам, як рівень економічного розвитку, рівень розвиненості конкуренції, структура населення, рівень освіченості населення, розмір заробітної плати тощо. Аналіз економічного чинника повинен проводитися системно і бути спрямованим на його комплексну оцінку з метою встановлення існування можливостей для ефективної діяльності закладу в економічних умовах сьогодення.

 

Соціокультурне середовище. Соціальний аспект в більшому ступені пов’язано з формуванням споживацьких переваг, цим визначається можливий попит на заклад (або педагога) чи її кінцевий результат (надання освітніх послуг). Навчальний заклад повинен бути зацікавлений також в інформації, що торкається таких чинників, як-от: демографічний, соціальна захищеність населення, охорона праці та здоров’я, традиції, домінуючі життєві цінності й установки людейтощо. У світлі стратегічної поведінки навчального закладу інтерес становить інформація про: динаміку народжуваності; смертність немовлят, структуру сім’ї; статевий та віковий склад населення; освітній рівень; міграцію населення тощо. Прогнозування змін зазначених чинників дозволяє керівництву ДНЗ передбачати зміни у суспільстві в цілому чи окремих його груп, розпочати дії щодо покращання надання освітніх послуг порівняно з іншими організаціями.

 

Технологічне середовище. Значення технологічного аспекту також важливе, тому що перед навчальним закладом (педагогом) стоїть загроза втрати освітньої послуги із-за витискання її технологічно більш досконалими. Технологічний чинник макросередовища посідає важливе місце серед чинників розвитку суспільної кон’юнктури. За допомогою аналізу макросередовища ДНЗ виформовує свій особливий перелік ключових чинників середовища і визначає методичні підходи, за допомогою яких заклад буде проводити відповідний специфічний багатофакторний системний аналіз. З метою простоти та зручності аналізу всі чинник середовища поєднали у вигляді таблиці 4.

Таблиця 4

Чинники, що впливають на розвиток ДНЗ і педагога
Соціокультурні чинники (S):

  • демографічний стан суспільства;
  • зміни законодавства щодо соціальних факторів;
  • базові цінності суспільства і людини;
  • соціальне розшарування суспільства;
  • значна кількість людей з вищою освітою; споживацькі переваги;
  • витискання педагога із соціальної інфраструктури; низький соціальний статус; висвітлення з боку медіа-засобів діяльності закладу;
  • етнічні / релігійні фактори
Технологічні чинники (T):

  • невідповідність наявних технічних засобів до потреб суспільства;
  • безконтрольність вибору технологій та їх реалізації;
  • інформація та комунікації;
  • потенціал освітніх інновацій;
  • прискорення темпів науково-технічного прогресу;
  • недостатність інноваційно-інвестиційного досвіду;
  • мережа Інтернет
Економічні чинник (E):

  • економічна ситуація та тенденції;
  • недостатність фінансування та нераціональність використання бюджетних коштів;
  • остаточний принцип формування бюджету освіти;
  • попит та специфіка надання послуг;
  • потреби споживача послуг;
  • інфляція; підвищення рівня платоспроможного попиту;
  • корупція; підвищення мінімального рівня зарплати
Політичні чинники (P):

  • зміни законодавства та урядова політика;
  • протиріччя між усвідомленням суспільства в необхідності модернізації та оновленні і відсутністю освітньої політики у владі;
  • посилення державного галузевого регулювання;
  • недосконалість законодавчої бази;
  • відкритість освітнього простору;
  • громадське невдоволення політикою уряду; політична стабільність;
  • політичне протистояння в Верховній Раді та вплив опозиції на прийняття рішень президентом

Наведемо спрощену форму методика проведення PEST-аналізу

  1. Для кожної з чотирьох груп чинників обираються часткові фактори, які, на думку експерта, найбільш впливають на ДНЗ (або будуть мати в майбутньому). Кожен з факторів записується у відповідну строку спеціальної PEST-таблиці. 2. Кожен з часткових факторів оцінюється з точки зору його впливу на ДНЗ (+ -“позитивний”; – – “негативний”). 3. Підраховуються всі позитивні і негативні оцінки, що встановлені за кожною групою факторів. Якщо позитивних оцінок більше – чинник макросередовища є позитивним для ДНЗ і необхідно розробляти шляхи щодо запровадження його позитивного впливу. Якщо негативних оцінок більше –чинник макросередовища є несприятливим для ДНЗ і необхідно розробляти шляхи щодо зниженню його негативного впливу [6]. У таблиці 6 наведено тенденції, які було визначено під час проведення аналізу.

Таблиця 6

PEST-аналіз тенденцій макросередовища, що мають істотне значення для дошкільного навчального закладу
Політика Оцінка Економіка Оцінка
Урядова політика + Інфляція
Зміни законодавства Потреби споживача
Посилення державного галузевого регулювання Підвищення рівня платоспроможного попиту +
Політична стабільність + Корупція
Зміна політичного курсу країни Економічна ситуація та тенденції
Відкритість освітнього простору + Підвищення мінімального рівня зарплати +
Протиріччя між усвідомленням суспільства в необхідності модернізації Попит
Політичне протистояння в Верховній Раді Остаточний принцип формування бюджету освіти
Недосконалість законодавчої бази; Громадське невдоволення політикою уряду Недостатність фінансування та нераціональність використання бюджетних коштів
Вплив опозиції на прийняття рішень президентом Специфіка надання послуг
Соціум Технологія
Демографічний стан Прискорення темпів науково-технічного прогресу +
Зміни законодавства, відносно соціальних факторів + Невідповідність технічних засобів до потреб суспільства
Етнічні / релігійні фактори + Мережа Інтернет +
Базові цінності + Безконтрольність вибору технологій та їх реалізації
Соціальне розшарування суспільства + Недостатність інноваційно-інвестиційного досвіду
Значна кількість людей з вищою освітою + Інформація та комунікації +
Витискання педагога із соціальної інфраструктури, низький соціальний статус Потенціал інновацій +
Попит та точка зору споживача +
Споживацькі переваги +
Висвітлення з боку медіа- засобів діяльності закладу

Висновки з дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку. Отже, аналіз показав, що на розвиток дошкільного навчального закладу взагалі та на діяльність педагога, зокрема, найбільший негативно впливають політичні та економічні чинники. Бажання займатися самоосвітньою діяльністю та самовдосконалюватися стикається у педагога з макросистемними тенденціями, що чинять серйозний опір намірам і сподіванням. Серед визначених найбільш впливові ті чинники, що отримали негативну оцінку. Це свідчить про значну політичну нестабільність у країні, а також низьку активність держави в сфері економічної підтримки вітчизняної дошкільної освіти. Економічне пожвавлення в країні та стабільний бюджет, що є тенденцією за останній рік, дають можливість позитивно прогнозувати подальший розвиток дошкільної освіти в Україні. Подальшу перспективу дослідження вбачаємо в розкритті внутрішніх чинників, що впливають на самоосвітню діяльність педагога ДНЗ.

 

Summary

This paper proposes a novel approach to determining the factors that influence the activity of self￾education teacher who works in a preschool education. The reasons for the influence of the macro system on the state of the educational services offered by the institution. For the first time made a step by step analysis of internal and external opportunities and threats to the institution and the individual teacher’s association with the methods of SWOT – analysis and PEST – Analysis. Outlines the positive factors that should influence the motivation of self-education teacher

Keywords: teacher, preschool educational institution, self-educational activity, SWOT – analysis, PEST – analysis

 

Резюме

В статье предложен оригинальный подход к определению факторов, влияющих на самообразовательную деятельность педагога, который работает в дошкольном учебном заведении. Рассмотрены причины влияния макросистемы на состояние образовательных услуг, предлагаемых учебным заведением. Впервые сделан пошаговый анализ внешних и внутренних возможностей и угроз для заведения и конкретного педагога с помощью объединения методов SWOT – анализа и PEST – анализа. Очерчены позитивные факторы, которые должны влиять на мотивацию самообразовательной деятельности педагога

Ключевые слова: педагог, дошкольное учебное заведение, самообразовательная деятельность, SWOT – анализ, PEST – анализ.

 

Резюме

У статті запропоновано оригінальний підхід до визначення чинників, що впливають на самоосвітню діяльність педагога, який працює в дошкільному навчальному закладі. Розглянуто причини впливу макросистеми на стан освітніх послуг, пропонованих навчальним закладом. Уперше зроблено покроковий аналіз зовнішніх та внутрішніх можливостей і загроз для закладу і конкретного педагога зокрема за допомогою об’єднання методів SWOT – аналізу та PEST – аналізу. Окреслено позитивні чинники, які повинні впливати на мотивацію самоосвітньої діяльності педагога.

Ключові слова: педагог, дошкільний навчальний заклад, самоосвітня діяльність, SWOT – аналіз, PEST – аналіз.

 

Список літератури

  1. Акмаева Р.И. Стратегическое планирование и стратегический менеджмент: Учеб. пособие. – М.: Финансы и статистика, 2006. – 208 с.
  2. Виханский О.С. Стратегическое управление: учебник. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Экономист, 2005. – 296 с.
  3. Никифоров А. Д. Управление качеством: Учеб. пособие для вузов. – М.: Дрофа, 2004. – 720 с
  4. SWOT–анализ // Методы менеджмента качества. – N 6. – 2006. – С. 54.
  5. Морозова Т.В. Диагностика успешности учителя. – М.: Центр Педагогический поиск, 2001.
  6. Міщенко А.П. Стратегічне управління: Навчальний посібник. – Д.: ДУЕП, 2007. – 332 с.

Розвиток почуття мови у дітей засобами штучних текстів

Статтю присвячено з’ясуванню вікового діапазону, який визначає (впливає) розуміння штучного літературного тексту та можливостей створення подібного на матеріалі лінгвістичної казки Л.С.Петрушевської “Пуськи бятиє”. Досліджено влив вікових особливостей та мови навчання на сприйняття тексту. Підтверджено гіпотезу про активний розвиток почуття мови у віці від 4,5 до 5, 5 років, запропоновано активне стимулювання мовної інтуїції з метою формування мовних здібностей у дітей.

Читати всю статтю в .pdf

Шестирічні в дитсадку: розвиваємо чи “приймаємо на зберігання”?

Закінчився навчальний рік. Відбувся випускний бал. Восени більшість шестирічних дітей ідуть до школи, але, як правило, завжди є кілька таких, які через певні обставини залишаються ще на рік у дитячому садку. Таке право їм гарантує ст. 12 За- кону України “Про дошкільну освіту”, в якій заде- кларовано можливість перебування у дошкільних навчальних закладах дітей віком від двох місяців до шести (семи) років. Водночас ні “Положенням про дошкільний навчальний заклад”, ані Законом України “Про дошкільну освіту” не передбачено умови, за яких дитина може залишитись у дит- садку до досягнення нею зазначеного віку, тобто семи років.

Читати всю статтю в .pdf

Модернізація освіти – прогрес, а не імітація руху

За часи становлення й розвитку суспільної дошкільної освіти у ХХ ст. в Україні утвердилися різні типи дошкільних закладів, об’єднані вертикаллю управління в єдину систему; сформовано багатофункціональну горизонтальну методичну службу; розгорнуто ґрунтовну наукову роботу (створюються й постійно вдосконалюються програми та методики навчання і виховання дітей, розробляються нові дидактичні засоби); розширилася мережа закладів з підготовки та перепідготовки фахівців. Попри такі значні досягнення освіти, потреба в її реформуванні та модернізації сьогодні є оче видною. Уточнимо наше бачення сутності ключових понять…

Читати всю статтю в .pdf

 

 

“БЕЗРЕЧЕВОЙ РЕБЕНОК ИДЕТ В ДЕТСКИЙ САД. КАК ПОМОЧЬ АДАПТИРОВАТЬСЯ?”

https://www.youtube.com/watch?v=abSZeJKHfTA

“БЕЗРЕЧЕВОЙ РЕБЕНОК ИДЕТ В ДЕТСКИЙ САД. КАК ПОМОЧЬ АДАПТИРОВАТЬСЯ?”
Тема вебинара – адаптация невербальных детей с РАС и другими нарушениями развития и сохранным физическим слухом в детском саду, помощь родителям и специалистам.
Подробнее о ведущем на сайте:
http://elena-akulova.com/

Чи правий граф Лев Толстой, який свого часу заявив: «Виховання є примусова, насильницька дія однієї особи щодо іншої. Це прагнення бідного відняти багатство у багатого. Це відчуття заздрості, піднесене в принцип і теорію»

Дисципліна “Історія дошкільного Дитинства”

Тема 1. Вступ.

Підготуватись до обговорення за наступним матеріалом:

Чи правий граф Лев Толстой, який свого часу заявив: «Виховання є примусова, насильницька дія однієї особи щодо іншої. Це прагнення бідного відняти багатство у багатого. Це відчуття заздрості, піднесене в принцип і теорію». Іншими словами, на думку великого письменника і педагога, нам, дорослим, грішним і зіпсованим, нема чого дати новому поколінню. Ми тільки заздримо дитині і заважаємо їй своїми немічними спробами вплинути на неї, адже дитина від народження гармонійна і сама знає, як себе вдосконалити.

Звучить сміливо і скандально. Справедливості заради необхідно сказати, що Толстой був лише виразником ідей, які в другій половині XIX ст. просто «витали в повітрі», причому не тільки слов’янському.

Оскар Уайльд — людина вельми далека як від Росії, так і від педагогіки — в романі «Портрет Доріана Грея» (1890) розмірковував у цьому ж напрямі: «...хорошого впливу не існує. Усякий вплив уже сам по собі аморальний. Впливати на іншу людину — це означає передати їй свою душу. Вона почне думати не своїми думками, палати не своїми пристрастями. Вона стане відгомоном чужої мелодії, актором, що грає роль, не для нього написану».

Презентація І. Стеценко “Обґрунтування необхідності переходу від STEM-освіти до STREAM-освіти в дошкільному віці”

Презентація та стаття Ірини СтеценкоОбґрунтування необхідності переходу від STEM-освіти до STREAM-освіти в дошкільному віці”

Усі посилання на сайті – активні, необхідно лише натиснути.

stream-dlya-doshkilnikivstattya-i-stecenko-stream-dlya-stream-dlya-doshkilnikivdoshkilnikiv

stream-dlya-doshkilnikiv