ШКОЛА ДЛЯ ЗВІРЯТ

Є над чим замислитись…

Одного разу звірі вирішили придумати щось видатне, щоб гідно розв’язувати проблеми сучасного світу. Тож організували для себе школу.

Постановили вони пройти курс навчання, який би складався з бігу, влізання нагОру, плавання та літання. Щоб зробити впровадження такого курсу легшим, звірі ухвалили, що кожний вчитиме все, що є у програмі.

Качка була досконалою в плаванні, вочевидь, краще, аніж її вчитель, однак, вона мала лише задовільну оцінку з літання і двійку із бігу. Оскільки вона погано бігала, то залишалася після уроків і занедбала плавання, бо тренувалася в біганні. Це тривало доти, доки її лапи з перетинками не натерлися і вона не дістала з плавання лише “задовільно”. Проте задовільна оцінка в школі була лише оцінкою і цим ніхто не переймався, окрім самої качки.

Кролик бігав краще за всіх у класі, проте отримав нервовий зрив, коли намагався навчитися плавати.

Білка чудово спиналася будь-куди, аж поки її не спіткало розчарування на уроках літання, коли учитель сказав їй злетіти на вершечок дерева, а вона вміла лише з вершечка на землю. Білка дуже втомилася, тому отримала трійку зі стрибання, двійку з бігу.

Орля було «важкою дитиною», і не дуже дисциплінованою. На уроках зі спинання воно перемагало всіх, коли треба було дістатися на вершечок дерева, але діставалося воно туди власним способом.

Наприкінці навчального року нерозумний вугор, який дуже добре вмів плавати, а також бігати наввипередки, спинатися і навіть трохи літати, отримав найкращий атестат, його похвалили і поставили за приклад для наслідування іншим.

Степові собаки перестали відвідувати школу і забрали гроші, оскільки дирекція не включила до переліку дисциплін викопування і закопування.

Вони віддали своїх дітей на навчання до борсука, а згодом домовилися з дикими кабанами та кротами організувати приватну школу.

д-р Джордж Х. Рівіс за книгою «Курячий бульйон для душі»

(переклав з англійської Олег Покальчук)

Закони працездатності в дітей дошкільного та молодшого шкільного віку

Закони працездатності

в дітей дошкільного та молодшого шкільного віку

 Навчання – це праця

У дітей дошкільного та молодшого шкільного віку співвідношення фізіологічних витрат на розумову і м’язову діяльність не таке, як у дорослих.

Мозок дітей дошкільного та молодшого шкільного віку має відносно більші розміри, а ступінь залучення мозкових структур у вирішення будь-якого завдання істотно вище, оскільки ці структури ще не навчилися працювати найбільш економно.

М’язи дітей значно менше за масою (всього близько 28%) і до того ж не здатні розвивати таку високу потужність, як у дорослих. Тому в процесі розумової діяльності діти можуть приблизно на 50% збільшувати швидкість обмінних процесів (тобто робота мозку у дітей в 4-5 разів більше фізіологічно напружена, ніж у дорослих), а при м’язовій напруженості – не більше ніж в 4-5 разів (400-500%, тобто в 2-3 рази менше, ніж у дорослих).

Іншими словами, розумова робота для дітей фізіологічно «дорожче», ніж для дорослих, а фізична, навпаки, «дешевше» [с.107].

Джерело: 

Сонькин В. Д. Законы растущего организма : пособие для учителя / В. Д. Сонькин. — М. : Просвещение, 2007.— 160 с.

Оксана Сенатович. Балакуни

Оксана Сенатович

Балакуни

              Будував Базіка дім –

Сім дверей і вікон сім.

Торохтій допомагав:

Язиком дошки тесав.

Метушився Пустомеля:

– Скоро будуть стіни й стеля.

Говорун клав на словах

з жерсті цинкової дах.

І Патякало не плакав:

– Я усе покрию лаком.

Балакун все щебетав,

нахвалявся, обіцяв

для гостей спекти в печі

пиріжки та калачі

В дім без вікон, без дверей

Лепетун скликав гостей.


 Про Оксану Сенатович та її вірші можна почитати тут:

http://abetka.ukrlife.org/virshi_dytynstva34.html

Аналіз чинників та індикаторів, що впливають на розвиток сучасних дітей та їхню стратифікацію за категоріями

Стаття К.Крутій та Л. Зданевич

Аналіз чинників та індикаторів, що
впливають на розвиток сучасних дітей та їхню
стратифікацію за категоріями

Analysis of the Factors and Indices, Influencing the Development of Modern Children and Their Stratification by Categories

 У статті розкрита актуальна проблема стратифікації сучасних дітей за різними категоріями. Проаналізовано різні підходи до вирішення даного питання. Розглянуто теорію поколінь, яка має безпосереднє відношення до експрес-аналізу чинників, що впливають на розвиток сучасних дітей та стратифікацію їх за категоріями. Охарактеризовано   терміни «діти індиго» та «кришталеві діти». На основі аналізу текстів (здебільшого – це Internet– статті без авторства) доведено відсутність будь-якої наукової теорії. На жаль, у більшості випадків автори оформили своє прагнення в ідею месіанства, що має явно окультну форму, або «гру в науку», використовуючи пасіонарну теорію етногенезу Л. М. Гумільова. Здійснено аналіз різних підходів до стратифікації сучасних дітей. В основу порівняння було покладено результати дослідження, проведеного психологом Д. Й. Фельдштейном. Зроблено висновок про те, що теорія про «дітей індиго» є псевдонауковою, метою якої є комерціалізація і реклама. Будь- яка псевдонаукова стратифікація (розподіл) дітей є небезпечною.

Ключові  слова:  «діти  індиго»,  «кришталеві  діти»,  псевдонаука,  експрес-аналіз, підходи,  стратифікація,  сучасні діти.

 

 

Стаття Крутій К. Стратифікація Дитинства

Цитуйте цю статтю як: Cite this article as:
Крутій К. Аналіз чинників та індикаторів, що
впливають на розвиток сучасних дітей та їхню
стратифікацію за категоріями / Катерина Крутій,
Лариса Зданевич // Педагогічний дискурс. – 2016. –
Вип. 20. – С. 115–122.

Ґейдельберзький тест мовленнєвого розвитку (Heidelberger Sprachentwicklungs Test)

Ґейдельберзький тест мовленнєвого розвитку

(Heidelberger Sprachentwicklungs Test)

Діагностика  мовленнєвих  здібностей  дітей  дошкільного  віку

Ґейдельберзький тест мовленнєвого розвитку (Heidelberger Sprachentwicklungs Test) – це тест спеціальних здібностей, який запропоновано X.Ґрімм і X.Шелер у 1978 році. Тест призначено для діагностики мовленнєвих здібностей дітей у віці від 3 до 9 років. Автори повідомляють про високий рівень валідності та надійності методики.

Тест адаптовано в Росії Н.Б.Михайловою в 1990 році, в Україні – К.Л.Крутій у 2003 році.

На нашу думку, розуміння найскладніших психологічних процесів, а саме таким і є мовлення, досягається лише за умови аналізу його як системи, що складається в процесі психічного розвитку дитини, а не є даним їй як щось природжене і не “включається” завдяки певним педагогічним діям. Тому в запропонованій діагностичній методиці мовлення розглядається не як окреме незалежне утворення, а у взаємозв’язку з іншими психічними характеристиками дитини.

Вивчення багатовимірної і різнопланової мовленнєвої здібності в структурі інтеґральних утворень дитини дошкільного віку є новою і самостійною як загальнопсихологічною, так і лінґводидактичною проблемою, складність розробки якої визначається недостатністю теоретичних засад і неминуче великим обсягом даних. Пристосування, модифікація й адаптація Ґейдельберзького мовленнєвого тесту дозволить вивчити майже всі компоненти багатопланової структури мовленнєвої здібності.

Сучасною психологічною наукою (Шумаков О.Н. та ін.) доведена наявність тісних взаємозв’язків мовленнєвих здібностей і характеристик різного рівня психіки.

Так, експериментально підтверджена залежність мовленнєвого вміння від гнучкості розумових процесів дитини, її здатності до аналізу, порівнянь, узагальнень, установлення логічних відношень  між поняттями. Чим вище здатність до узагальнення понять за істотними ознаками, другорядними і випадковими, тим краще лінґвістичні здібності дошкільника.

Єдність вербального інтелекту і комунікативного вміння говорить про те, що мовлення як спосіб формування і формулювання думки є основою комунікативної діяльності, діяльності спілкування. Отже, дитина дошкільного віку, яка достатньо добре володіє всіма компонентами мовленнєвих здібностей, легко йде на контакт з іншими дітьми, уміє спілкуватися і взаємодіяти з ними.

У зв’язку з тим, що пілотажні дослідження показали, що повний варіант тесту не всі діти витримують, а деякі завдання дітьми в 4-5 років взагалі не розуміються, для дослідження обрано кілька завдань. На наш погляд, такого набору вистачає для діагностики розвитку мовлення дітей в різних сферах.

Далі пропоную модифікований і адаптований Ґейдельберзький тест до умов сучасного закладу дошкільної освіти.

Гейдельберський тест

Діагностика агресивності та корекції агресивної поведінки дитини

МЕТОДИКА “ВУЛКАН” ДЛЯ ДІАГНОСТИКИ ТА РОБОТИ З АГРЕСІЄЮ

Хлопчик “НЕ” О.Виженко

 

ХЛОПЧИК «НЕ»

─ Здрастуй, серденько, мій друже!
Ти за казкою скучив?
─ Дуже!
─ То й чудово! Ну, сідай,
Швидше вуха розкривай!
В холодочку, у гаю,
Слухай казочку мою.

У великій, у родині,
У чарівній Україні,
Жив-був хлопчик Іван,
На прізвище Забіян.

Був Іванко веселенький,
І моторний, і жвавенький.
Всім цікавився хлопчина.
Що й казати ─ молодчина.

Де що діється ─ він там,
Ще й кричить: «Тарам-барам!»

А дорослі ─ ну, й серйозні,
Йванку ходу не дають,
Непосидьком називають,
Звідусіль його женуть.

Тільки й чути: 
«Що за хлопчик!
Як приборкати його?»
«Не кричи, не муляй очі!»
«Не роби того й сього!..»
«Сядь-сиди. Не лізь у грядку!..»
«Не чіпай, і не гризи!..»
«Не стрибай! Розсердиш татка,
То й заробиш жмут лози».

З часом Йвась перемінився.
Як повірити у це?
Хто б не звав його: «Іванчик!» ─
Він казав: «Я хлопчик НЕ!»

Правда це чи побрехенька,
Ти, мій друже, сам суди.
Жвавий будь і веселенький,
І цікавість не губи!

Автор – Олександр Виженко

Вірші О.Виженка можна почитати тут:

http://abetka.ukrlife.org/zhyvycya.htm

Автор малюнка – Sweet days gone by. Norman Rockwell

 

Пасіонарність дітей, або як Петрика П’яточкіна зламала система

ЯК ПЕТРИКА П’ЯТОЧКІНА

ЗЛАМАЛА СИСТЕМА

Бондар А. Як Петрика П’яточкина зламала система. – Країна // 2010. – № 6 (9). – С.38-40.

Коментар проф. Катерини Крутій:

Цікава стаття. Цікавий погляд на ламання особистості. Упевненна, що є сенс запропонувати студентам, які вивчають дисципліну “Педагогіка дошкільного дитинства”, обговорити зміст мультфільму, а потім і статті.

А. Бондар: “Отак ненав’язливо, за допомогою навіювання, відбувся процес перетворення анархіста-пасіонарія, за яким тягнуться і якого поважають усі діти, на «людину системи», «ґвинтик».

Вихователька спрацювала набагато ефективніше, наприклад, за Сестру Ретчед із роману Кена Кізі «Політ над гніздом зозулі». Ні, це не електрошок і не лоботомія, яка перетворила Мак-Мерфі на рослину, а щось значно дієвіше.

Відтепер варто лише їй сказати «Всі рядком ставайте, діти…», і програма нормалізації спрацьовує бездоганно. Вихователька в мультфільмі не має імені. Вона – машина нормалізації, людина-функція. Лідер соціальної групи виправлений, такий, як потрібно системі, що більше не даватиме збоїв на мікро- й макрорівні.

Так ламається Петрикова «пружина», що дозволяла йому ходити «перевертом на руках», бути не таким, як усі. Його особистість надломлена на прямий штир радянської дисципліни.

Саме у цьому є призначення виховного закладу – зламати пружину, опір індивідуальності, випрямити звивини й поламати через коліно.  Саме така мораль є цього чудового мультика: ніхто не вийде звідси самим собою”.

Тут можна завантажити

Стаття Бондар А. Як Петрика П’яточкина зламала система.

Петрик Пяточкин