Архіви авторів: Катерина Крутій

Презентація альтернативної програми формування культури інженерного мислення в дошкільників «STREAM-освіта дошкільників або Стежинки у Всесвіт»

Шановні колеги!

 З метою підвищення кваліфікації педагогічних працівників дошкільної та початкової освіти, Інститут обдарованої дитини НАПН України проводить Всеукраїнський науково-практичний семінар «Технології розвитку здібностей і обдарованості дошкільників та учнів початкової школи» (11 – 13 квітня 2018 р.) у м. Києві (Конча-Заспа).

Мета семінару:

– сформувати цілісне уявлення про місце STREAM в освітньому процесі;

– з’ясувати алгоритм дій педагога щодо впровадження технології;

– ознайомити учасників із науковими підходами та авторськими технологіями реалізації STREAM-освіти;

–  надати допомогу в доборі та застосуванні інструментарію з урахуванням індивідуальних особливостей і схильностей кожної дитини;

– познайомити з ігровими технологіями для розвитку навчальних, комунікативних, соціальних компетентностей дітей.

До участі в семінарі запрошуються: керівники та методисти обласних та районних управлінь освіти, керівники і методисти закладів дошкільної освіти, практичні психологи, вихователі ЗДО, керівники, заступники керівників закладів освіти, педагоги, які працюють у системі початкової освіти, працівники дитячих навчальних і розвивальних центрів та бізнес-структур з усіх регіонів України, студенти педагогічних ВНЗ, батьки, усі зацікавлені особи.

Інформацію про семінар можна завантажити звідси:

Seminar STREAM 11-13 квітня 2018

Частина 2. Експериментування як засадничий метод формування природничо-наукових уявлень у дошкільників

Природничо-наукова освіта дошкільників має здійснюватися як оволодіння різноманітними знаннями і головне — способами пізнавальної діяльності.

Саме ці проблеми мають знайти своє відбиття у змісті основ знань природничих наук, які пропонуються дітям дошкільного віку за програмою “Дитина в дошкільні роки” та програмою “STREAM-освіта, або Стежинки у Всесвіт” (формування інженерної культури мислення в дошкільників).

 Пропоную  Частину 2.  

Експериментування як засадничий метод формування природничо-наукових уявлень у дошкільників

У системі дошкільної освіти пріоритетними будуть лише ті методи і форми, які розвивають у дітей здатність до початкових форм узагальнення, умовиводів, абстракції.

Цим методом є експериментування.

 Відкриття в закладі дошкільної освіти лабораторії (експериментаріума), яка оснащена необхідним обладнанням і матеріалами, дає можливість педагогу:

  • працювати з дітьми малими групами (по 6–8 осіб) за інтересами;

  • використовувати матеріали, які часто використовуються в групі за великої кількості дітей;

  • не обмежувати дитину в діяльності з гігієнічних міркувань (“забруднишся”, “проллєш”…).

Спільна діяльність вихователя з дітьми в дитячій лабораторії організовується щотижня: з дітьми молодшого та середнього дошкільного віку — до 20 хвилин, з дітьми старшого дошкільного віку — до 25 хвилин).

Для посилання:

Крутій К. Л. Природничо-наукова освіта дошкільників: блоково-тематичне планування на засадах інтеґрації та методичні поради. Зима-біло- сніжка / К. Л. Крутій, І. Б. Стеценко. — Запоріжжя : ТОВ “ЛІПС” ЛТД, 2017. — 124 с. : вкл. + DVD-диск. — Бібліогр.: в кінці розділів. – С. 18-21.

Завантажити статтю можна тут:

Частина 2. Експериментування як засадничий метод формування природничо-наукової освіти дошкільників

Новий Закон України «Про освіту» : які зміни очікують на дошкілля?

Стаття Н.Гавриш, К.Крутій

Прийняття і затвердження основного державного освітянського документу відбувалося в надзвичайних умовах: процеси реформування та модернізації зачепили всі рівні і ланки вітчизняної освіти. Загальний рух у галузі освіти протягом останнього десятиріччя  можна порівняти з рухом човна  у штормову погоду: кидання з боку  бік у просторі не завжди упорядкованих і оправданих новацій, накриття височезними хвилями начебто прогресивних ідей, що неодноразово розбивались об реалії неготовності щодо їх втілення, залишаючись від того лише на рівні декларування.  Люди втомилися від бурхливих змін, але прагнуть не спокою, а усталеності принаймні в ключових орієнтирах: куди рухатися, що з того, що традиційно виступало інструментами реалізації освітніх завдань, варто залишити, а що з інновацій гідне поширення. Саме тому освітяни з нетерпінням очікували підписання Президентом Закону «Про освіту» як дороговказу здійснення педагогічними колективами освітньої діяльності протягом наступних років.

Для цитування:

Крутій К., Гавриш Н. Новий закон України «Про освіту» : які зміни очікують на дошкілля? // Дошкільне виховання. – 2017. – № 11. – С. 2-6.

Завантажити звідси:

Dv_2017-11_Gavrysh_Krutiy

Шалва Амонашвілі. Педагогічні притчі. Іграшка.

#Флешмоб_День_іграшки_та_ігор

Амонашвілі Шалва Олександрович

Іграшка

Я не ламаю іграшку, правда, не ламаю!

Дайте мені її назад!

Це вам здається, що я її ламаю, бо не знаєте мене.

Але я розбираю її, щоб заглянути всередину, дізнатися, як вона влаштована.

Я досліджую іграшку і хочу використовувати її по-своєму, на свій розсуд.

Це своє я приніс з собою, в ньому щось нове, що вам не відомо.

Мені потрібно набувати досвіду, щоб через роки проявити себе, затвердити щось своє.

Мене не цікавить іграшка і я не хочу знати, скільки вона коштує.

Але те, до чого тягне мене моє майбутнє, буде коштувати у багато разів дорожче, і в ньому буде мій дар для всіх вас.

Цінуйте в мені те, що я «ламаю» іграшку, а не граю за її правилами.

У мене свої правила, і я не дам іграшці управляти мною.

Якщо я підкорюся всім правилам усіх іграшок, які ви для мене купуєте, то я швидко сам стану іграшкою, – хіба вам це незрозуміло?

Сьогодні «ламаю», а завтра на цьому досвіді буду будувати життя.

Не злися, мамо! Не лай, тато!

Поверніть мені іграшку, поки вона може послужити мені службу!

А вам з часом буде краще видно, куди спрямовує мене Природа!

Джерело:

Амонашвили Ш.А. Педагогические притчи / Шалва Амонашвили. – Х. : ИД «ШКОЛА», 2017. – С.167-168.

Сторітеллінг : мистецтво розповідання, або Як зацікавити й мотивувати дітей

Стаття Сторітелінг Dv_2017-07_Крутій

Сторітеллінг – це калька з англійської storytelling, де story – історія, а telling – розповідання.

Сторітеллінг – це мистецтво розповідання історій.

Ми чуємо історії щодня. Ми їх розповідаємо й самі. Часто-густо, розповідаючи, на наш погляд, захоплюючу історію, не відчуваємо задоволення від сприйняття іншими її сюжету.

Ось матуся переказує свою вранішню розмову з дитиною вихователеві. Дитина ділиться враженнями від походу з татом до зоопарку. Але чому нас не хвилюють історії інших? А може, ми не такі вже й майстерні оповідачі? Пригадайте ситуацію, коли ви намагалися зацікавити дітей «гостем», котрий прийшов на заняття, пропонував якісь завдання, а бачили в очах лише ввічливе мовчання. Дітям нецікаво…

Посилання на статтю:

Крутій К.Л., Зданевич Л.В. Сторітеллінг : мистецтво розповідання, або Як зацікавити й мотивувати дітей // Дошкільне виховання. – 2017. – № 7. – С. 2-6.

ШКОЛА ДЛЯ ЗВІРЯТ

Є над чим замислитись…

Одного разу звірі вирішили придумати щось видатне, щоб гідно розв’язувати проблеми сучасного світу. Тож організували для себе школу.

Постановили вони пройти курс навчання, який би складався з бігу, влізання нагОру, плавання та літання. Щоб зробити впровадження такого курсу легшим, звірі ухвалили, що кожний вчитиме все, що є у програмі.

Качка була досконалою в плаванні, вочевидь, краще, аніж її вчитель, однак, вона мала лише задовільну оцінку з літання і двійку із бігу. Оскільки вона погано бігала, то залишалася після уроків і занедбала плавання, бо тренувалася в біганні. Це тривало доти, доки її лапи з перетинками не натерлися і вона не дістала з плавання лише “задовільно”. Проте задовільна оцінка в школі була лише оцінкою і цим ніхто не переймався, окрім самої качки.

Кролик бігав краще за всіх у класі, проте отримав нервовий зрив, коли намагався навчитися плавати.

Білка чудово спиналася будь-куди, аж поки її не спіткало розчарування на уроках літання, коли учитель сказав їй злетіти на вершечок дерева, а вона вміла лише з вершечка на землю. Білка дуже втомилася, тому отримала трійку зі стрибання, двійку з бігу.

Орля було «важкою дитиною», і не дуже дисциплінованою. На уроках зі спинання воно перемагало всіх, коли треба було дістатися на вершечок дерева, але діставалося воно туди власним способом.

Наприкінці навчального року нерозумний вугор, який дуже добре вмів плавати, а також бігати наввипередки, спинатися і навіть трохи літати, отримав найкращий атестат, його похвалили і поставили за приклад для наслідування іншим.

Степові собаки перестали відвідувати школу і забрали гроші, оскільки дирекція не включила до переліку дисциплін викопування і закопування.

Вони віддали своїх дітей на навчання до борсука, а згодом домовилися з дикими кабанами та кротами організувати приватну школу.

д-р Джордж Х. Рівіс за книгою «Курячий бульйон для душі»

(переклав з англійської Олег Покальчук)

Закони працездатності в дітей дошкільного та молодшого шкільного віку

Закони працездатності

в дітей дошкільного та молодшого шкільного віку

 Навчання – це праця

У дітей дошкільного та молодшого шкільного віку співвідношення фізіологічних витрат на розумову і м’язову діяльність не таке, як у дорослих.

Мозок дітей дошкільного та молодшого шкільного віку має відносно більші розміри, а ступінь залучення мозкових структур у вирішення будь-якого завдання істотно вище, оскільки ці структури ще не навчилися працювати найбільш економно.

М’язи дітей значно менше за масою (всього близько 28%) і до того ж не здатні розвивати таку високу потужність, як у дорослих. Тому в процесі розумової діяльності діти можуть приблизно на 50% збільшувати швидкість обмінних процесів (тобто робота мозку у дітей в 4-5 разів більше фізіологічно напружена, ніж у дорослих), а при м’язовій напруженості – не більше ніж в 4-5 разів (400-500%, тобто в 2-3 рази менше, ніж у дорослих).

Іншими словами, розумова робота для дітей фізіологічно «дорожче», ніж для дорослих, а фізична, навпаки, «дешевше» [с.107].

Джерело: 

Сонькин В. Д. Законы растущего организма : пособие для учителя / В. Д. Сонькин. — М. : Просвещение, 2007.— 160 с.

Оксана Сенатович. Балакуни

Оксана Сенатович

Балакуни

              Будував Базіка дім –

Сім дверей і вікон сім.

Торохтій допомагав:

Язиком дошки тесав.

Метушився Пустомеля:

– Скоро будуть стіни й стеля.

Говорун клав на словах

з жерсті цинкової дах.

І Патякало не плакав:

– Я усе покрию лаком.

Балакун все щебетав,

нахвалявся, обіцяв

для гостей спекти в печі

пиріжки та калачі

В дім без вікон, без дверей

Лепетун скликав гостей.


 Про Оксану Сенатович та її вірші можна почитати тут:

http://abetka.ukrlife.org/virshi_dytynstva34.html

Аналіз чинників та індикаторів, що впливають на розвиток сучасних дітей та їхню стратифікацію за категоріями

Стаття К.Крутій та Л. Зданевич

Аналіз чинників та індикаторів, що
впливають на розвиток сучасних дітей та їхню
стратифікацію за категоріями

Analysis of the Factors and Indices, Influencing the Development of Modern Children and Their Stratification by Categories

 У статті розкрита актуальна проблема стратифікації сучасних дітей за різними категоріями. Проаналізовано різні підходи до вирішення даного питання. Розглянуто теорію поколінь, яка має безпосереднє відношення до експрес-аналізу чинників, що впливають на розвиток сучасних дітей та стратифікацію їх за категоріями. Охарактеризовано   терміни «діти індиго» та «кришталеві діти». На основі аналізу текстів (здебільшого – це Internet– статті без авторства) доведено відсутність будь-якої наукової теорії. На жаль, у більшості випадків автори оформили своє прагнення в ідею месіанства, що має явно окультну форму, або «гру в науку», використовуючи пасіонарну теорію етногенезу Л. М. Гумільова. Здійснено аналіз різних підходів до стратифікації сучасних дітей. В основу порівняння було покладено результати дослідження, проведеного психологом Д. Й. Фельдштейном. Зроблено висновок про те, що теорія про «дітей індиго» є псевдонауковою, метою якої є комерціалізація і реклама. Будь- яка псевдонаукова стратифікація (розподіл) дітей є небезпечною.

Ключові  слова:  «діти  індиго»,  «кришталеві  діти»,  псевдонаука,  експрес-аналіз, підходи,  стратифікація,  сучасні діти.

 

 

Стаття Крутій К. Стратифікація Дитинства

Цитуйте цю статтю як: Cite this article as:
Крутій К. Аналіз чинників та індикаторів, що
впливають на розвиток сучасних дітей та їхню
стратифікацію за категоріями / Катерина Крутій,
Лариса Зданевич // Педагогічний дискурс. – 2016. –
Вип. 20. – С. 115–122.

Ґейдельберзький тест мовленнєвого розвитку (Heidelberger Sprachentwicklungs Test)

Ґейдельберзький тест мовленнєвого розвитку

(Heidelberger Sprachentwicklungs Test)

Діагностика  мовленнєвих  здібностей  дітей  дошкільного  віку

Ґейдельберзький тест мовленнєвого розвитку (Heidelberger Sprachentwicklungs Test) – це тест спеціальних здібностей, який запропоновано X.Ґрімм і X.Шелер у 1978 році. Тест призначено для діагностики мовленнєвих здібностей дітей у віці від 3 до 9 років. Автори повідомляють про високий рівень валідності та надійності методики.

Тест адаптовано в Росії Н.Б.Михайловою в 1990 році, в Україні – К.Л.Крутій у 2003 році.

На нашу думку, розуміння найскладніших психологічних процесів, а саме таким і є мовлення, досягається лише за умови аналізу його як системи, що складається в процесі психічного розвитку дитини, а не є даним їй як щось природжене і не “включається” завдяки певним педагогічним діям. Тому в запропонованій діагностичній методиці мовлення розглядається не як окреме незалежне утворення, а у взаємозв’язку з іншими психічними характеристиками дитини.

Вивчення багатовимірної і різнопланової мовленнєвої здібності в структурі інтеґральних утворень дитини дошкільного віку є новою і самостійною як загальнопсихологічною, так і лінґводидактичною проблемою, складність розробки якої визначається недостатністю теоретичних засад і неминуче великим обсягом даних. Пристосування, модифікація й адаптація Ґейдельберзького мовленнєвого тесту дозволить вивчити майже всі компоненти багатопланової структури мовленнєвої здібності.

Сучасною психологічною наукою (Шумаков О.Н. та ін.) доведена наявність тісних взаємозв’язків мовленнєвих здібностей і характеристик різного рівня психіки.

Так, експериментально підтверджена залежність мовленнєвого вміння від гнучкості розумових процесів дитини, її здатності до аналізу, порівнянь, узагальнень, установлення логічних відношень  між поняттями. Чим вище здатність до узагальнення понять за істотними ознаками, другорядними і випадковими, тим краще лінґвістичні здібності дошкільника.

Єдність вербального інтелекту і комунікативного вміння говорить про те, що мовлення як спосіб формування і формулювання думки є основою комунікативної діяльності, діяльності спілкування. Отже, дитина дошкільного віку, яка достатньо добре володіє всіма компонентами мовленнєвих здібностей, легко йде на контакт з іншими дітьми, уміє спілкуватися і взаємодіяти з ними.

У зв’язку з тим, що пілотажні дослідження показали, що повний варіант тесту не всі діти витримують, а деякі завдання дітьми в 4-5 років взагалі не розуміються, для дослідження обрано кілька завдань. На наш погляд, такого набору вистачає для діагностики розвитку мовлення дітей в різних сферах.

Далі пропоную модифікований і адаптований Ґейдельберзький тест до умов сучасного закладу дошкільної освіти.

Гейдельберський тест