Архіви категорій: Ігрова діяльність дошкільників

Консультація для батьків: “Важливість хобіхорсинґу в розвитку дітей дошкільного віку”

Консультація для батьків
Важливість хобіхорсинґу в розвитку дітей дошкільного віку

Шановні батьки, вітаю вас! Сьогодні ми поговоримо про один з нових та захоплювальних видів активностей для дітей дошкільного віку — хобіхорсинґ. Це заняття не тільки приносить радість та задоволення, але й сприяє всебічному розвитку вашої дитини. Розгляньмо, які саме аспекти розвитку допомагає покращити хобіхорсинґ.
Що таке хобіхорсинґ?
Хобіхорсинґ — це вид активності, де діти грають з іграшковими кіньми на паличках, імітуючи їзду на справжньому коні. Цей вид гри охоплює різноманітні завдання та перешкоди, що дозволяє дітям розвивати фізичні та психічні навички.
1. Фізичний розвиток
Хобіхорсинґ сприяє загальному фізичному розвитку дитини:
Розвиток координації та рівноваги: під час гри діти вчаться утримувати рівновагу, координувати рухи, що покращує моторні навички.
Зміцнення м’язів: стрибки та рухи з іграшковим конем тренують різні групи м’язів, особливо ніг та спини.
Загальна фізична активність: хобіхорсинґ заохочує дітей бути активними, що сприяє здоровому способу життя.
2. Когнітивний розвиток
Гра з хобіхорсом (конячка на паличці, хобіхорсер – вершник) також має позитивний вплив на когнітивні навички дитини: діти вигадують різноманітні сценарії гри, що розвиває їхню уяву та креативність; проходження складних маршрутів та виконання завдань вимагає від дитини уваги та зосередженості.
3. Емоційний та соціальний розвиток
Хобіхорсинґ впливає на емоційний та соціальний аспект розвитку:
Емоційне задоволення: гра з хобіхорсом приносить радість та задоволення, сприяє покращенню настрою.
Соціальні навички: спільні ігри з однолітками розвивають вміння співпрацювати, ділитися, допомагати іншим.
4. Психологічний розвиток
Хобіхорсинґ сприяє формуванню важливих психологічних якостей:
Впевненість у собі: виконання складних завдань та подолання перешкод підвищують самооцінку дитини.
Наполегливість та витривалість: під час гри діти вчаться не здаватися при невдачах, працювати над досягненням цілей.
Як підтримати дитину у заняттях хобіхорсинґом?
Створіть умови для гри: організуйте безпечний простір вдома або на вулиці, де дитина зможе грати з хобіхорсом.
Підтримуйте інтерес: покажіть дитині різні відео та книжки про хобіхорсинґ, відвідуйте разом заходи, присвячені цьому виду гри.
Залучайтеся до гри: грайте разом з дитиною, це зміцнить ваші стосунки та подарує вам обом позитивні емоції.
Отже, хобіхорсинґ — це чудовий спосіб розвитку вашої дитини. Він сприяє фізичному, когнітивному, емоційному та соціальному розвитку.
Покликання на відео:

https://www.youtube.com/watch?v=GFQ9rKIhsds&ab_channel=ArtemisHobbyhorses

Кінний спорт без коней, але з фантазією
https://www.youtube.com/watch?v=_ZKZCFvZTr8&ab_channel=%D0%9A%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%87%D1%83%D1%86%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8

11 червня  2024 року – новий щорічний Міжнародний день гри

11 червня  2024 року – новий щорічний Міжнародний день гри, повідомляє Організація Об’єднаних Націй. За підтримки майже  140 країн Генеральна Асамблея ООН офіційно ухвалила резолюцію, за якою ця дата стане синонімом святкування «сили гри». Право на гру — це глобальний рух, який об’єднає мільйони дітей, батьків, педагогів і, що особливо важливо, осіб, які приймають рішення, у всьому світі, щоб гра могла вплинути на майбутнє. Сьюзен МакІсаак, президент та генеральний директор Right To Play International, сказала: «Гра – це сила. Через гру діти досліджують і розуміють світ, навчаються співпрацювати та співпереживати іншим, знаходять впевненість у своїх правах та розвивають любов до навчання впродовж життя”.  https://www.internationaldayofplay.org/

План підготовки та проведення «Дня без іграшок» в дитячому садочку

План підготовки та проведення «Дня без іграшок» в дитячому садочку

 Підготовчий етап

1.1. Визначення мети та завдань

Мета: розвиток у дітей креативного мислення, творчих і комунікативних навичок, уміння працювати в команді (колаборація)  шляхом створення умов для  активних ігор та дозвілля без використання звичних іграшок.

Завдання: стимулювати уяву, сприяти соціальній взаємодії, розвивати навички розв’язання проблем.

1.2. Планування заходу

Вибір дати проведення – 11 червня у Міжнародний день гри.

Створення орієнтовного розкладу дня.

Підготовка матеріалів (різноманітних предметів для ігор, природних та залишкових матеріалів, костюмів тощо).

1.3. Інформування батьків та вихователів.

Підготовка інформаційних листів для батьків з поясненням мети дня без іграшок.

Проведення консультацій із вихователями для обговорення плану заходу.

  1. Організаційний етап

2.1. Прикраса приміщення

Використання природних матеріалів (листя, гілки, камінці) для декору.

Розміщення плакатів з малюнками та світлинами дітей.

2.2. Підготовка осередків активності

Осередок мистецтва: матеріали для малювання, ліплення з пластиліну, глини.

Осередок природи: предмети з природи для вивчення (лупи, мікроскопи) та гри.

Осередок театру: костюми та реквізит для імпровізаційних вистав.

Осередок конструктора: великі картонні коробки, папір, рулони від паперу, клей, скотч для створення різних конструкцій.

2.3. Підготовка вихователів

Ознайомлення вихователів з програмою дня та завданнями.

Обговорення можливих сценаріїв ігор та методів стимулювання творчої активності дітей.

  1. Проведення дня без іграшок

3.1. Ранкова зустріч

Привітання дітей.

Пояснення мети дня без іграшок (ситуація – іграшки пішли в мандри, забули попередити…).

Ознайомлення з розкладом дня.

3.2. Ранкове коло

Обговорення з дітьми, що і як вони можуть використовувати замість іграшок.

Колективне створення “правил гри” на цей день.

3.3. Активності в осередках

Осередок мистецтва: малювання, створення аплікацій з природних матеріалів.

Осередок природи: спостереження за природними об’єктами, створення композицій з камінців, квітів та листя.

Осередок театру: створення казок та їх інсценізація.

Осередок конструктора: будівництво з картонних коробок, створення “міст” та “будинків”.

3.4. Спільні ігри та активності

Колективні ігри на розвиток комунікації та кооперації (наприклад, “Ланцюжок друзів”).

Фізичні активності: спортивні естафети, танці, хобіхорсинґ.

3.5. Час для відпочинку

Спокійні заняття: читання книжок, розповіді, музичні паузи.

3.6. Підсумкове коло

Обговорення вражень дня.

Висловлення думок про те, що сподобалося найбільше.

Роздуми про те, як діти можуть використовувати свою уяву в повсякденному житті.

  1. Після завершення заходу

4.1. Оцінка результатів

Обговорення з вихователями успіхів та викликів дня.

Аналіз поведінки та реакцій дітей.

4.2. Зворотний зв’язок від батьків.

Опитування батьків про враження їхніх дітей після «Дня без іграшок».

4.3. Висновки та рекомендації

Визначення успішних практик та можливих покращень.

Розробка рекомендацій для майбутніх подібних заходів.

Висновок

Проведення «Дня без іграшок» у дитячому садочку є ефективним способом стимулювання творчості та комунікаційних навичок у дітей. Завдяки правильно організованим активностям, дітям надається можливість розвивати свої здібності в нестандартних умовах, що сприяє їхньому всебічному розвитку.

 

© Підготовлено проф. Катериною Крутій.

11 червня 2024 року Міжнародний день Гри

Кафедра дошкільної освіти Маріупольського державного університету пропонує 11 червня 2024 року в Міжнародний день Гри запропонувала провести у дитячих садочках України «День без іграшок», практична реалізація ідеї надасть можливість дітям проявити креативність та свободу у виборі неструктурованих матеріалів для ігрової діяльності, а вихователям спостерігати за розгортанням (або навпаки) ігрової діяльності дошкільників. З поміж тривожних тенденцій, що впливають на гру в дитинстві є такі: байдужість суспільства до важливості гри; надмірна увага до теоретичних та академічних занять як у закладах дошкільної освіти, так і у початковій школі; постійний вплив на дітей війни, насильства та руйнувань.

Підставою для проведення такого заходу є такі документи: Декларація прав дитини Організації Об’єднаних Націй, стаття 7: «Дитина повинна мати повну можливість грати та відпочивати, які мають бути спрямовані на ті самі цілі, що й освіта; суспільство та органи державної влади повинні прагнути сприяти здійсненню цього права»; стаття 31 Конвенції ООН про права дитини (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 р.): дитина має право на дозвілля, гру та участь у культурній та мистецькій діяльності.

Метою проведення заходу є: привертання уваги для проблем затухання (редукції)  гри дітей дошкільного віку у всьому світі, і в Україні зокрема, мілітаризації та комерціоналізації дитячих іграшок;  звернення до Уповноваженого Президента України з прав дитини щодо вступу України до членів Міжнародної Асоціації гри (International Play Association – IPA).

Декларація Міжнародної Асоціації гри свідчить про право дитини на гру. IPA – міждисциплінарна неурядова організація, що надає міжнародний форум та пропаганду можливостей для ігор. Членство в IPA відкрите для будь-якої людини, групи або організації, які підтримують Декларацію IPA, про право дитини на гру. IPA організовує регіональні та національні конференції, семінари, симпозіуми та ознайомчі поїздки, а також проводить Всесвітній конгрес раз на три роки. IPA також видає журнал PlayRights та випускає публікації, аудіовізуальні матеріали щодо аспектів гри, пропонує консультації національним урядам та агентствам ООН з питань та проблем, пов’язаних з реалізацією права дитини на гру. У 2014 році IPA випустила оновлену Декларацію про важливість гри https://ipaworld.org/childs-right-to-play/the-childs-right-to-play/

ПРОПОЗИЦІЇ ДЛЯ ДІЙ: включити вивчення важливості ігор та засобів ігор на навчання для всіх майбутніх фахівців і волонтерів, які працюють з дітьми та для дітей; сприяти створенню безпечного освітнього ігрового середовища, яке захищає дітей від викрадень, сексуального та фізичного насильства; надавати час, простір, неструктуровані матеріали, формувати усвідомлений ризик у довкіллі, де діти можуть розвинути почуття приналежності, власної гідності та задоволення шляхом реалізації свого права на гру просто неба; заохочувати до збереження та використання традиційних ігор корінних народів; забезпечити всім дітям, особливо дітям з особливими потребами, доступ до різноманітного ігрового інклюзивного середовища, іграшок та ігрових матеріалів за допомогою громадських програм, таких як дошкільні ігрові групи, бібліотеки іграшок та ігрові автобуси,  організації ігор просто неба тощо.

По закінченню заходу планується «круглий стіл» з науковцями й практиками щодо обговорення результатів «Дня без іграшок» та подальшої співпраці у напрямку збереження гри в період дошкільного дитинства.

Формула ідеальної іграшки, або як купити дитині корисний подарунок?

ФОРМУЛА ІДЕАЛЬНОЇ ІГРАШКИ

Психолог Кліфф Арналл (Cliff Arnall, Британія, 2009 р.) розробив рівняння для ідеальної іграшки в подарунок дитині після того, як дослідив понад 5000 батьків та дітей на замовлення британської іграшкової компанії Worlds Apart. Дослідження показало, що 65% дітей отримують різдвяні подарунки, які їм не подобаються, або з якими вони не грають.

На думку дослідника, батькам слід вибирати подарунок на основі суб’єктивних оцінок іграшок за шістьма ключовими властивостями за 5-бальною системою.

Ось ця формула:

Pi – наскільки іграшка корисна, якщо дитина грає одна (дитині подобається індивідуальна гра?)

Po – наскільки вона корисна, якщо дитина грає з іншими дітьми,

Cr – наскільки вона стимулює творчі здібності, почуття дитини,

S – наскільки вона допомагає налагодити контакт з однолітками (чи сприяє соціальній активності?),

U – загальна корисність іграшки (чи може дитина грати з іграшкою увесь рік? чи легко зберігати і легко транспортувати?),

H – чи достатньо міцна іграшка, щоб її можна було передати у спадок; чи буде актуальна для молодших братів і сестер в наступні роки?

Кліфф Арналл пропонує враховувати, скільки в середньому годин на місяць дитина буде регулярно грати з подарунком (T), а також упродовж якого часу вона збереже до неї інтерес (L).

Після цього необхідно обчислити значення виразу

L х T + Pi + Po + Cr + S + U + H

Результат треба розділити на квадратний корінь з ціни іграшки. Іграшка, яка набрала 40 балів і вище, вважається дуже цінною. Вибір слід робити на користь тієї іграшки, яка отримає в результаті найвищу підсумкову оцінку. Дослідник також попереджає, що результати можуть відрізнятися для різних дітей.

Джерело: https://www.cbc.ca/news/mathematical-formula-predicts-the-perfect-toy-1.827935

На світлині –   М’яч ТАКАНЕ.

Про нього можна почитати тут:

http://ukrdeti.com/shiyemo-myach-takane-pokrokova-instrukciya/

Порцелянові мережива як чудо дизайну

При виготовленні мереживної порцеляни використовують справжні мережива з бавовняної тканини, просочують порцеляновою масою.

У ці “сирі” порцелянові мережива “одягають” фігурки. При випалюванні бавовняні мережива згоряють, і залишаються незвичайні порцелянові мереживні сукні.

Більш докладно можна почитати та подивитися тут: https://kulturologia.ru/blogs/170718/39738/

Працюємо дистанційно: Чому в Нідерландах діти полюють на ведмедиків?

Діти в Нідерландах полюють на ведмедиків, а в Америці малюють веселки

Зі своїми намистинковими очима і химерними тілами вони визирають крізь скло: це плюшеві ведмедики. Голландські віконні рами тепер  заповнено ведмедиками, тому що вся країна йде на полювання на ведмедя.
Тисячі  мешканців міст і містечок Нідерландів відтепер ставлять ведмедя перед своїм вікном, щоб діти могли полювати за скарбами по сусідству, якщо вони хочуть подихати свіжим повітрям під час карантину.

ПОЛЮВАННЯ НА ВЕДМЕДЯ
Гру засновано на ілюстрованій книзі Майкла Розена і Хелен Оксенбері «Ми йдемо на полювання на ведмедя» (1995 рік). Полювання на ведмедя зародилося в Австралії і Великобританії, щоб відвернути дітей від коронлвірусної кризи, а потім потрапило в Нідерланди.

Упродовж декількох днів у Facebook  у групах «Полювання на ведмедя»  уже тисячі учасників. Незважаючи на те, що все більше і більше людей беруть участь, звичайно, передбачається, що всі продовжують дотримуватися головних принципів карантину.

МАПА
Ті, хто  ставить ведмедика перед вікном, можуть зареєструвати  його  в спеціальній «картці ведмедя». Так виглядає “Картка ведмед” у Нідерландах.

Результат: голландська карта є коричневою. Люди також діляться фотографіями своїх плюшевих тварин на підвіконнях у Твіттері.

 

Детальніше можна почитати тут:

https://www.linda.nl/nieuws/binnenland/berenjacht-nederland-speurtocht/

https://www.usnews.com/news/best-states/louisiana/articles/2020-03-29/neighbors-put-teddy-bears-in-windows-for-bear-hunt

STREAM-освіта: Допомагаємо батькам під час карантину: освітні ситауції для дітей старшого дошкільного віку

В умовах карантину, коли дошколята, як ніхто інший, страждають від нестачі сенсорних подразників, спілкування із довкіллям, неможливості (невміння) батьків організувати вільну самостійну освітню діяльність власних дітей,  пропонуємо чудо-планування!

Педагоги можуть обирати щодня освітні ситуації для дітей та відправляти батькам, пропонуючи скористатись планом, але не слід відправляти усе відразу, робіть скріншот дня.

Якщо необхідно, запропонуйте проконсультувати як і що треба організувати 🙂

Запропоноване планування є невід”ємною частиною альтернативної програми формування культури інженерного мислення в дошкільників ” STREAM – освіта, або Стежинки у Всесвіт” .

Купити можна тут:

http://xn--k1aig6f.xn--j1amh/ru/product-category/programy-ta-planuvannya/stream-osvita/programa/ 

Почитати додатково можна це:

  1. Крутій К.Л., Грицишина Т.І. STREAM-освіта дошкільнят: виховуємо культуру інженерного мислення // Дошкільне виховання. – 2016. – №1. – С.3-7.

  2. Крутій К. Сучасне заняття та освітні ситуації // Дошкільне виховання. – 2016. – №9. – С.6-10.

  3. Крутій К.Л. Едьютейнмент: навчання як розвага // Дошкільне виховання. – 2017. – № 1. – С.2-6.

  4. Крутій К.Л. STREAM – освіта, або Стежинки у Всесвіт. Концептуальні засади парціальної програми формування культури мислення в дошкільників //  Інформаційний збірник для директора та завідувача дитячого садочка. – 2017. – № 9-10 (62), травень. –  С.57-76.

Не забувайте, що е-матеріали можна безкоштовно завантажити за цим посиланням:
http://xn--k1aig6f.xn--j1amh/ru/product/prirodnicho-naukova-osvita-doshkilni-4/

Планування освітніх ситуацій, дослідів і досліджень, спостережень тут:

Планування STREAM_старший вік_3 кв_КВІТЕНЬ

Планування STREAM_старший вік_3 кв_КВІТЕНЬ

Продуманий ризик на ігрових майданчиках Амстердаму

Ігрові майданчики на вулицях Амстердаму – це унікальний елемент, який мало розповсюджено не лише в Україні,  але й в інших країнах Європи.

І це не тільки парки або сквери, у Нідерландах є чимало ігрових майданчиків усередині кварталів. А це допомагає родинам в умовах урбанізації виживати в міських умовах.

Чи хочуть діти насправді ризикувати?

У дослідженні взяли участь тридцять дітей, які  мали від 7 до 10 років. Вони грали на майданчику,  на різній відстані один від одного знаходилися блоки різної висоти.
Після того, як діти награлися, їх розпитували, де їм було страшно, а де ні, де цікаво, важко  тощо.

Виявилося, що фактичні труднощі, які були реально присутні на майданчику і те, як діти їх оцінюють – не збігаються!
Чим більш спритніша  була дитина, тим більшу відстань вона могла подолати, тим ширше були зазори між блоками, які вона перестрибувала.

Проте виявилося, що в цілому більш спритні та вмілі діти воліли перестрибувати з блоку на блок, тобто ризикувати в свідомо нескладних для них ситуаціях. Коли, наприклад, відстань між блоками та різниця у висоті – незначні. Тобто діти вибирали більш ризиковий спосіб пересування, і в простій ситуації – не переступали, а перестрибували. У складній ситуації, на висоті, за великої відстані – не ризикували, переступали.

Прочитати детальніше  про це дослідження  можна тут:

– Journal of Environmental Psychology. Статья называется – Affordances in a simple playscape: Are children attracted to challenging affordances?

За посиланням:

супераналіз можливості/неможливості використання гумових шин  на дитячих майданчиках:

http://playspaces.ru/resina/?fbclid=IwAR3fphPDc9XXcndNMVj1XHzhXjWsqmH3zE3wJGUin340QWSpbhyv801ocMA

Відео допомагає зрозуміти як нідерландський архітектор зреалізува свою ідею  створення ігрових майданчиків в Амстердамі.

Гра – це стан свідомості, завдяки якому стаємо розумнішими. Давайте почитаємо!

Гра – це стан свідомості, завдяки якому ми стаємо розумнішими і пристосованими. Саме такі висновки зробив Стюарт Браун, провідний експерт у галузі  психології ігор, вивчивши більш шести тисяч історій самих різних людей – від серійних убивць до нобелівських лауреатів. Прочитавши його книгу, ви більше ніколи не зможете дивитися на ігри як на щось, що відволікає вас від роботи. Вона відкриє вам двері у світ успішного і щасливого життя.

Цитата:

Лаборатория реактивного движения (Jet Propulsion Laboratory – JPL) Калифорнийского технологического института больше семидесяти лет была главной площадкой для аэрокосмических исследований. Ученые и инженеры JPL создали основные компоненты для всех пилотируемых и непилотируемых космических программ США. Именно они придумали и построили марсоходы, которые после приземления многие годы исследуют поверхность планеты. Они же управляют всеми этими устройствами. Можно сказать, что JPL – воплощение космического века. Какой бы большой и амбициозной ни была цель, исследователи всегда говорят: «Это нам по плечу».

Но в конце 1990‑х руководство лаборатории вынуждено было сказать: «JPL, у нас проблема»[1]. На пороге нового столетия инженеры и ученые, которые взошли на борт компании в 1960‑е годы, те, кто отправил человека на Луну и построил роботизированные зонды для исследования Солнечной системы, начали массово уходить на пенсию. И в лаборатории настали трудности с их заменой. Несмотря на то что туда отбирали лучших выпускников ведущих технических вузов вроде Массачусетского технологического института, Стэнфорда и самого Калтеха[2], новым сотрудникам часто чего‑то недоставало. Им не удавалось решать определенного рода задачи, которые были крайне важны для работы. Опытные руководители обнаружили, что свежеиспеченные инженеры прекрасно справляются с теоретическими математическими задачами на техническом уровне, но практические трудности, которые возникали на пути сложного проекта от теории к практике, им не давались. В отличие от старших товарищей молодые инженеры не могли определить ключевой недостаток сложной системы, над которой работали, посмотреть на проблему с разных сторон, разобрать ее на части, выделить важнейшие элементы и переставить их абсолютно по‑новому, чтобы таким образом найти решение.

Почему же JPL нанимала неподходящих инженеров? Люди, которых они брали, получали высшие баллы в лучших вузах, но блестящие результаты учебы определенно были не самым важным показателем, когда речь шла о навыках решения проблем. Подобно хорошим инженерам, руководители JPL проанализировали задачу и пришли к выводу, что при найме обращали внимание на не совсем правильные характеристики соискателей. Они решили, что кандидатов, которым хорошо дается решение нужных задач, можно отделить от остальных, если найти правильные критерии отбора.

И тогда глава JPL нашел Нейта Джонса. У Джонса была мастерская, которая специализировалась на шинах для гоночных автомобилей и болидов «Формулы‑1». В какой‑то момент он заметил, что многие новые сотрудники, приходящие в мастерскую, не способны решать нетипичные задачи. Джонс и его жена, учитель по профессии, задались вопросом: что же изменилось? Опросив новых ребят и более старых сотрудников, Джонс обнаружил: те, кто с детства делал что‑то своими руками ради удовольствия, могли «видеть решения», а те, кто не делал, – нет. Джонс написал статью о своих находках и таким образом привлек внимание руководителей JPL.

Тогда руководители JPL вновь обратились к своим инженерам, которые уходили на пенсию, и обнаружили сходную модель. Они увидели, что в молодости эти сотрудники разбирали часы, чтобы посмотреть, как они работают, строили мини‑кары, конструировали аудиосистемы Hi‑Fi или чинили электроприборы. Молодые выпускники инженерных вузов, которые делали вещи своими руками для удовольствия, тоже были способны решать проблемы так, как требовалось руководителям лаборатории. Те же, кто этим не занимался, обычно такой способности не имели. С этого момента JPL внесла вопросы о юношеских творческих проектах кандидатов в стандартную процедуру собеседования.

То, что Лорел открыла опытным путем, руководители JPL увидели благодаря исследованиям: в игре есть своего рода магия. Занятие, которое может показаться фривольным и даже детским, в конечном счете приносит нам благо. Парадоксально, что малая толика «непродуктивной» деятельности способна сделать человека гораздо продуктивнее и энергичнее в других аспектах его жизни. Когда занятие отвечает нашей глубочайшей внутренней правде, как это вышло с верховой ездой у Лорел, оно становится катализатором, оживляющим все остальное.

Как только люди поймут, что для них значит игра, они смогут вернуть радостное волнение и чувство приключения в свою жизнь, сделать работу продолжением игры и в полной мере взаимодействовать с миром.

Думаю, не будет преувеличением сказать, что игра может спасти вашу жизнь. Она, несомненно, спасла мою. Жизнь без игры – изнурительное механическое существование, организованное вокруг выполнения дел, необходимых для выживания. Игра – это палочка, без которой не смешаешь коктейль. Это основа всех искусств, книг, спорта, фильмов, моды, веселых занятий и чудес – короче говоря, основа того, что мы считаем цивилизацией. Это сама суть жизни. Игра и делает ее живой.

[1] Аллюзия на фразу «Хьюстон, у нас проблема» из известного фильма «Аполлон‑13», широко вошедшую в разговорную американскую речь. Прим. ред.

[2] Калтех (Калифорнийский технологический институт) – один из ведущих вузов в США и один из двух самых важных, наряду с Массачусетским технологическим институтом, специализирующихся в точных науках и инженерии. Прим. ред.

Джерело: Игра. Как она влияет на наше воображение, мозг и здоровье / Стюарт Браун, Кристофер Воган; пер. с англ. Т. Мамедовой»: Манн, Иванов и Фербер; Москва; 2015