Чи існує суспільство, яке в першу чергу задовольняє потреби дітей?

За Ю.С. Митрофановою, “… реальність дитинства суперечить публічній риториці, у межах якої затверджується, що «усе найкраще – дітям», «суспільство повинно діяти, перш за все, в інтересах дітей», «діти – це наше майбутнє».  Це публічна риторика, так як складно собі уявити суспільство, яке в першу чергу задовольняє потреби дітей, а потім потреби дорослих. Такого суспільства не може існувати в принципі, тому що доросла людина навіть фізично навряд чи зможе відтворити собі подібну, якщо не будуть задоволені її основні фізіологічні потреби.  Отже, суспільства, в якому на перший план ставиться задоволення потреб дітей, а потім потреб – дорослих – не існує, кажучи мовою Е. Дюркгейма, це суспільство аномії, або, використовуючи термінологію Т. Мора, суспільство утопії. Тому, можливо хоча б чесніше буде визнати, що це всього лише риторика, яка має дуже опосередковане відношення до повсякденного життя. І в реальності при побудові конкретних заходів у просторі дитинства виходити не тільки з бажаного, але і враховувати конкретні умови дорослішання дітей. І тоді, можливо згадувати про дитинство, суспільство буде не тільки тоді, коли йому самому загрожує небезпека, а в сучасному суспільстві, це, перш за все, небезпека його просто фізичного зникнення, але і в звичайному повсякденному житті, створюючи умови для найбільш оптимального розвитку дітей”.

Джерело:

Митрофанова С.Ю.*  Парадоксы   пространства  детства

http://region.3ebra.com/generation/publications/publication30/

Використано ілюстрацію Сари Джироні Карневалє “Психологічне насилля над дітьми. Чудовисько”.

Почитаємо? Секрети мозку. 12 стратегій розвитку дитини. Сіґел Деніел, Брайсон Тіна.

Сіґел Деніел, Брайсон Тіна. Секрети мозку. 12 стратегій розвитку дитини / пер. з англ. Ірина Борщ. — К. : Наш формат, 2017.  192 с.

Автори:  Деніел Сіґел — доктор медичних наук, професор клінічної психіатрії Медичної школи Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі, один із керівників Дослідницького центру усвідомленості, дослідник Центру культури, мозку та розвитку, виконавчий директор Інституту Майндсайт.  Тіна Брайсон — докторка філософських наук психотерапевтка Асоціації дитячих і підліткових психологів Аркадії, Каліфорнія, директорка з роботи з батьками Інституту Майндсайт.

Про книгу:

Зрозуміти, як працює мозок, — нескладно. Навіть більше — це під силу дітям. У цьому переконані психотерапевти Ден і Тіна, які проведуть вас лабіринтами лівої і правої півкуль, піднімуться з нижнього поверху мозку на верхній, знайдуть схованку дитячих страхів та навіть зазирнуть у свідомість.

Захопливий текст і цікаві сюжетні ілюстрації допоможуть навіть дошкільнятам зрозуміти себе, свої почуття та поведінку, отже, навчать їх самоконтролю.

Приємним бонусом є  шпаргалка для педагогів і батьків, яка зорієнтує, як застосовувати ідеї видання залежно від віку дитини (від народження і до 12 років).

Дванадцять дієвих стратегій підкажуть, як виховати успішних, турботливих, упевнених у собі дітей.

 

 

Стрес в дитячому віці сприяє прискореному дорослішанню мозку, а в підлітковому – навпаки

Лонгітюдне дослідження, що тривало 20 років і охопило 39 індивідів, показало, що, якщо дитина переживає стрес у віці 0-5 років, її мозок дорослішає швидше, а якщо у віці 14-17 років, – спостерігається протилежний ефект, дорослішання сповільнюється.

Більш докладно можна почитати тут:

Стресс в детском возрасте способствует ускоренному взрослению мозга, а в подростковом — наоборот

https://www.eurekalert.org/pub_releases/2018-06/run-bmf061418.php,

https://www.medicaldaily.com/childhood-stress-can-cause-faster-brain-maturity-during-adolescence-424806,

https://www.news-medical.net/news/20180615/Accelerated-brain-maturation-linked-to-stress-in-childhood.aspx

Дайте дитинству дозріти в дітях, або хто такі “Скоростиглі діти”

Свого часу  Жан-Жак Руссо (1712-1778),  французький філософ-просвітитель, політичний мислитель, письменник, поет, драматург, теоретик мистецтва, який своїми творами заклав фундамент радикальної і масштабної реформи педагогіки XVIII – XIX ст., писав: “Природа хоче, щоб діти були дітьми, перш ніж бути дорослими. Якщо ми хочемо порушити цей порядок, ми зробимо скоростиглі плоди, які не матимуть ані зрілості, ані смаку і не забаряться зіпсуватися: у нас вийдуть юні доктора і старі діти. У дітей своя власна манера бачити, думати і відчувати, і немає нічого необачного, як бажати замінити її нашою … Дайте дитинству дозріти в дітях“.

Джерело: Из книги «Эмиль, или О воспитании», 1762 год

Кащенко Всеволод Петрович (1908 г.), видатний педагог і дефектолог, орендував будинок в Москві з метою створення школи-санаторію для «виняткових» дітей. На думку Кащенко В.П., до розряду «виняткових» потрапляють не тільки діти з інтелектуальними або фізичними порушеннями, а й «обдаровані», а також «скоростиглі» діти.
Кащенко називав «скоростиглими» дітей, які виховувалися в умовах надмірної стимуляції з боку дорослих.
Чинниками, що викликають «скоростиглість»,  за В.П.Кащенко, є: раннє навчання, постійне «зайняття» дитини дорослими.
До корекції дитячої скоростиглості  В.П.Кащенко відносить такі підходи: змінити виховання; відмовитися від «зайняття» дитини дорослими; менше панькатися з дитиною, виховувати; не заважати, не перешкоджати і штучно не прискорює природний розвиток; педагог – обережний лікар.

Джерело: Кащенко В.П. Педагогическая коррекция: Испр. недостатков характера у детей и подростков: Кн. для учителя. – 2-е изд.—М.: Просвещение, 1994.—223 с.

 

 

Рекомендую почитати: Сіґел Деніел, Брайсон Тіна.  Секрети мозку. 12 стратегій розвитку дитини

Сіґел Деніел, Брайсон Тіна.  Секрети мозку. 12 стратегій розвитку дитини / пер. з англ. Ірина Борщ. — К. : Наш формат, 2017. — 192 с.

Рекомендую почитати цю книгу. Вона допоможе зрозуміти деякі фундаментальні принципи, які стосуються дитячого мозку, якому ви допомагаєте зростати й розвиватися. Книжка «Секрети мозку» саме про це.

Автори пишуть: ” У цій книжці ми роз’яснимо концепцію інтеграції мозку й розглянемо різні види стратегій, що допоможуть вашим дітям стати щасливішими, здоровішими та бути самими собою.  Йдеться про концепцію виховання із врахуванням потреб мозку, розглянуто нескладне та дієве поняття інтеграції, що лежить в основі концепції інтеграції мозку…

Чітко зрозумівши ці різні аспекти концепції інтеграції мозку, ви зможете по-новому поглянути на процес виховання. Як батьки, ми мусимо вберегти своїх дітей від будь-яких неприємностей і болю, але, попри все, не зможемо цього зробити. Вони зазнаватимуть невдач, відчуватимуть образи, будуть налякані, сумні та сердиті. Насправді, це складні переживання, завдяки яким вони зростають та пізнають світ. Замість намагатися вберегти дітей від неминучих життєвих негараздів, ми можемо допомогти їм інтегрувати цей досвід у їхнє світосприйняття та зробити висновки. У дітей формується уявлення про сенс їхнього життя не лише з того, що відбувається і ними, а й на основі того, як на це реагують батьки, учителі та інші ЛЮДИ…

Іншою корисною річчю, ми сподіваємося, стане таблиця «Віковий розвиток», розміщена в кінці книжки. У ній ми коротко описуємо те, як застосовувати ідеї видання залежно від віку вашої дитини. Насправді, кожний розділ написано таким чином, що ви одразу зможете використовувати ідеї на практиці; він містить безліч рекомендацій відповідно до віку та етапів дитячого розвитку; для зручності в останньому довідковому розділі рекомендації об’єднані за віком та етапами розвитку дитини. Наприклад, якщо ви мати малюка, ви швидко знайдете нагадування про те, як забезпечити інтеграцію між лівою та правою півкулями мозку вашої дитини. Потім, з тим, як зростатиме ваш малюк, ви можете повертатися до книжки в кожний період розвитку дитини й переглядати список прикладів та рекомендацій, актуальних для нового етапу”.

 

 

Освіта? Освіта! Освіта… Щодо категорії «Освіта»

Людина – Освіта – Держава. Саме ці три категорії визначають розвиток людства і цивілізацій.

Все, що ми маємо сьогодні – архітектура, медицина, техніка, технології та багато іншого – результат освіти. Життя будується на знаннях, а знання даються через освіту.

Освіта. Образование. Адукацыя. Education. Éducation. L’éducation. Bildung. Educación. Edukacja. Παιδείας. Istruzione. Výchova a vzdelávanie. Oktatási. Izglītības. švietimo. Haridus. Білімі. Eğitim. Təhsil. განათლება. Կրթության. חינוך. 编队. 形成. التعليم…

І це далеко не повний перелік назв «освіта» різними мовами у різних державах на різних континентах, що свідчить про феномен освіти і підкреслює її вагомість.

Автор статті: Олена Биковська, доктор педагогічних наук, професор, президент Міжнародної асоціації позашкільної освіти (МАПО)

Текст статті тут:

Продовжити читання “Освіта? Освіта! Освіта… Щодо категорії «Освіта»”

Вербові котики. Ольга Тимофеєва

ВЕРБОВІ КОТИКИ
Глянь-но, Катрусю,
Вербові котики
Гріють на сонечку
Срібні животики.
-Чому вони “котики”,
А не “зайчата”?-
Примружила очко
Допитлива Катя.
Котики ж сплять
У теплесенькій хаті,
А в лісі студеному
Скрутно зайчаті…
Ану ж, поміркуємо
Разом, малята,
Що я Катрусі
Маю сказати?

Автор – Ольга Тимофеєва

Можете вважати себе Провідником дитини до цілого пласту її майбутнього життя

Раджу почитати: 
“Із самого дитинства я замислювалась, чому дорослий відміряє дитині так скупо те, чим щедро сам користується: «Не обпечись, не промокни, не стій на вітрі …». Щодня розкидані заборони на найнасущніше … Виховуючи в собі ці правила техніки поведінки, цю досконалість Сальєрі, ми позбавляємось моцартівського цілісного бачення і можливості жити в присутності Таємниці.
   І якщо у вас у самих є сили і мужність у дорослому віці подолати заборони дорослих, які вас оточують, то можете вважати себе Провідником дитини до цілого пласту її майбутнього життя”.
Бабушкина Т. ЧТО ХРАНИТСЯ В КАРМАНАХ ДЕТСТВА

http://setilab.ru/modules/article/trackback.php/189

НЕРЕНТАБЕЛЬНИЙ: ВЛАСНА ВИНА, ВАЖКИЙ ТЯГАР?

НЕРЕНТАБЕЛЬНИЙ:

ВЛАСНА ВИНА, ВАЖКИЙ ТЯГАР?

 Мінливість, яка завжди була мотором нашої еволюції, для декого все ще буває фатальною.

Політики так і не збагнули, що «можливість формування» була хибною концепцією у всьому, що стосується розвитку нашого мозку. Навпаки. У вісімдесяті роки як реакцію на проблеми соціальної держави і тодішню економічну кризу політики почали пропагувати особисту відповідальність громадян за їхній добробут. Нам заявляли, що доля кожного в його руках. Але численні дослідження заперечують цю тезу, вони довели, що можливості людини значною мірою визначають спадкові властивості та вплив середовища на ранньому етапі розвитку.

Брак освіти заповнити дуже важко. А відсутність вроджених здібностей взагалі ніяк не надолужиш. До того ж сучасне суспільство, орієнтоване на успіх, ставить до індивіда дедалі вищі вимоги, до яких не дотягуються чимраз більше людей. Людей, які від природи отримали недостатньо здібностей або мають психічні проблеми, несправедливо звинувачують у тому, що вони не успішні. Низький рівень освіти і низькі доходи батьків є визначальними індикаторами для поганої освіти і низького рівня доходів їхніх дітей, а також поганого здоров’я у них, криміногенної поведінки, захворювань, пов’язаних із залежністю, ігроманії, безробіття. Люди з низьким рівнем освіти помирають на шість років раніше за людей із вищим рівнем освіти. Багато в чому це пов’язане з життєвими звичками. І на це ніяк не впливає підвищення акцизів на тютюн та алкоголь з метою заохотити споживачів змінити свої життєві звички. Передусім погані звички процвітають у дефіцитному середовищі, де існує брак чогось.

Можна подумати, що розумова відсталість — річ спадкова, а з огляду на накопичення таких проблем у певних кварталах ще й заразна. За твердженням нідерландського Бюро з соціально-культурного планування (SCP), майже 100 000 дітей у Нідерландах, тобто 4 %, є соціально відмежованими. Вони не входять до жодного об’єднання, ніколи не їздять ні на які екскурсії чи мандрівки, нікуди не їздять на канікули і дуже рідко зустрічаються з друзями. Якщо додати сюди ще й менш важкі випадки, то з них одинадцять відсотків дітей виявиться соціально ізольованими. Це залежить передусім від фінансового стану батьків. Та їхні батьки також не беруть участі в соціальному житті, а живуть такі сім’ї у проблемних районах, де навіть не знайдеш нормального дитячого майданчика. У таких обставинах мозок дитини навряд чи може добре розвиватися.

За монографією:

Свааб Д. Ми – це наш мозок. / Дік Свааб. – Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2016. – С. 472.

https://www.bookclub.ua/catalog/books/learning/product.html?id=40072

Місце едьютейнменту в ігровій діяльності дошкільників

У пропонованій статті  з’ясовуються два питання: 

  • Чи може розвага бути ґрунтом освітнього процесу в ЗДО?
  • Наскільки доцільно використання ігрових технологій в умовах дитячого садка?

Нагадаємо, що  едьютейнмент є ґібридним поняттям англійського походження (edutainment), яке було отримано за допомогою злиття двох англійських слів — “education” (навчання) та “entertainment” (розвага) і перекладене українською мовою за допомогою транскрипції.  У дослівному перекладі цей термін можна позначити поняттям “навчання розвагою” або донесення певної важливої ідеї, створення динамічних стереотипів, прецедентів, які дозволяють дітям у ситуації реального вибору діяти дії автоматично [6].

Едьютейнмент — це формат освітнього процесу, в якому освіт­ньо-інформаційний матеріал презентовано із залученням розважальних методик, часто з використанням інформаційних технологій, це одночасне навчання і задоволення цікавості, яке веде до глибокого захоплення проблемою, запропонованою дитині дорослим або сформульованою самостійно.

Більш детально про термінологічне поле можна почитати тут:

Крутій К. Едьютейнмент: навчання як розвага / К. Крутій // Дошкільне виховання. — 2017. — № 1. — С. 2–6. — Електронний ресурс. — Режим доступу :

http://ukrdeti.com/edyutejnment-navchannya-yak-rozvaga/

Термін “ігрові технології” некоректно використовувати для пояснення ігрової діяльності дошкільників. Найбільш доцільно та логічно його використати для по­значення форм роботи з дорослими, у нашому випадку, з вихователями ЗДО.

Повністю статтю можна безкоштовно завантажити тут:

Едьютейнмент та ігрові технології Стаття К.Крутій