Новий Закон України «Про освіту» : які зміни очікують на дошкілля?

Стаття Н.Гавриш, К.Крутій

Прийняття і затвердження основного державного освітянського документу відбувалося в надзвичайних умовах: процеси реформування та модернізації зачепили всі рівні і ланки вітчизняної освіти. Загальний рух у галузі освіти протягом останнього десятиріччя  можна порівняти з рухом човна  у штормову погоду: кидання з боку  бік у просторі не завжди упорядкованих і оправданих новацій, накриття височезними хвилями начебто прогресивних ідей, що неодноразово розбивались об реалії неготовності щодо їх втілення, залишаючись від того лише на рівні декларування.  Люди втомилися від бурхливих змін, але прагнуть не спокою, а усталеності принаймні в ключових орієнтирах: куди рухатися, що з того, що традиційно виступало інструментами реалізації освітніх завдань, варто залишити, а що з інновацій гідне поширення. Саме тому освітяни з нетерпінням очікували підписання Президентом Закону «Про освіту» як дороговказу здійснення педагогічними колективами освітньої діяльності протягом наступних років.

Для цитування:

Крутій К., Гавриш Н. Новий закон України «Про освіту» : які зміни очікують на дошкілля? // Дошкільне виховання. – 2017. – № 11. – С. 2-6.

Завантажити звідси:

Dv_2017-11_Gavrysh_Krutiy

Шалва Амонашвілі. Педагогічні притчі. Іграшка.

Амонашвілі Шалва Олександрович

Іграшка

Я не ламаю іграшку, правда, не ламаю!

Дайте мені її назад!

Це вам здається, що я її ламаю, бо не знаєте мене.

Але я розбираю її, щоб заглянути всередину, дізнатися, як вона влаштована.

Я досліджую іграшку і хочу використовувати її по-своєму, на свій розсуд.

Це своє я приніс з собою, в ньому щось нове, що вам не відомо.

Мені потрібно набувати досвіду, щоб через роки проявити себе, затвердити щось своє.

Мене не цікавить іграшка і я не хочу знати, скільки вона коштує.

Але те, до чого тягне мене моє майбутнє, буде коштувати у багато разів дорожче, і в ньому буде мій дар для всіх вас.

Цінуйте в мені те, що я «ламаю» іграшку, а не граю за її правилами.

У мене свої правила, і я не дам іграшці управляти мною.

Якщо я підкорюся всім правилам усіх іграшок, які ви для мене купуєте, то я швидко сам стану іграшкою, – хіба вам це незрозуміло?

Сьогодні «ламаю», а завтра на цьому досвіді буду будувати життя.

Не злися, мамо! Не лай, тато!

Поверніть мені іграшку, поки вона може послужити мені службу!

А вам з часом буде краще видно, куди спрямовує мене Природа!

Джерело:

Амонашвили Ш.А. Педагогические притчи / Шалва Амонашвили. – Х. : ИД «ШКОЛА», 2017. – С.167-168.

ШКОЛА ДЛЯ ЗВІРЯТ

Є над чим замислитись…

Одного разу звірі вирішили придумати щось видатне, щоб гідно розв’язувати проблеми сучасного світу. Тож організували для себе школу.

Постановили вони пройти курс навчання, який би складався з бігу, влізання нагОру, плавання та літання. Щоб зробити впровадження такого курсу легшим, звірі ухвалили, що кожний вчитиме все, що є у програмі.

Качка була досконалою в плаванні, вочевидь, краще, аніж її вчитель, однак, вона мала лише задовільну оцінку з літання і двійку із бігу. Оскільки вона погано бігала, то залишалася після уроків і занедбала плавання, бо тренувалася в біганні. Це тривало доти, доки її лапи з перетинками не натерлися і вона не дістала з плавання лише “задовільно”. Проте задовільна оцінка в школі була лише оцінкою і цим ніхто не переймався, окрім самої качки.

Кролик бігав краще за всіх у класі, проте отримав нервовий зрив, коли намагався навчитися плавати.

Білка чудово спиналася будь-куди, аж поки її не спіткало розчарування на уроках літання, коли учитель сказав їй злетіти на вершечок дерева, а вона вміла лише з вершечка на землю. Білка дуже втомилася, тому отримала трійку зі стрибання, двійку з бігу.

Орля було «важкою дитиною», і не дуже дисциплінованою. На уроках зі спинання воно перемагало всіх, коли треба було дістатися на вершечок дерева, але діставалося воно туди власним способом.

Наприкінці навчального року нерозумний вугор, який дуже добре вмів плавати, а також бігати наввипередки, спинатися і навіть трохи літати, отримав найкращий атестат, його похвалили і поставили за приклад для наслідування іншим.

Степові собаки перестали відвідувати школу і забрали гроші, оскільки дирекція не включила до переліку дисциплін викопування і закопування.

Вони віддали своїх дітей на навчання до борсука, а згодом домовилися з дикими кабанами та кротами організувати приватну школу.

д-р Джордж Х. Рівіс за книгою «Курячий бульйон для душі»

(переклав з англійської Олег Покальчук)

Оксана Сенатович. Балакуни

Оксана Сенатович

Балакуни

              Будував Базіка дім –

Сім дверей і вікон сім.

Торохтій допомагав:

Язиком дошки тесав.

Метушився Пустомеля:

– Скоро будуть стіни й стеля.

Говорун клав на словах

з жерсті цинкової дах.

І Патякало не плакав:

– Я усе покрию лаком.

Балакун все щебетав,

нахвалявся, обіцяв

для гостей спекти в печі

пиріжки та калачі

В дім без вікон, без дверей

Лепетун скликав гостей.


 Про Оксану Сенатович та її вірші можна почитати тут:

http://abetka.ukrlife.org/virshi_dytynstva34.html

Эмоциональная сфера ребенка как объект психологических исследований

Карелина И. О. Эмоциональная сфера ребенка как объект психологических исследований : избранные научные статьи. – Прага : Vědecko vydavatelské centrum «Sociosféra-CZ», 2017. – 157 c. ISBN

В сборнике научных статей приводятся результаты эмпирических и обзорно-аналитических исследований автора, посвященных изучению различных компонентов эмоциональной сферы детей дошкольного возраста. Раскрыты особенности развития у дошкольников осознания собственных эмоций, словаря эмоциональной лексики, распознавания и понимания эмоциональных состояний других людей, регуляции эмоций, а также особенности эмоционального отношения дошкольников к сверстникам и воспитателям детского сада.
Книга предназначена для психологов, преподавателей вузов, аспирантов и студентов, обучающихся по направлениям подготовки бакалавров и магистров «Педагогическое образование», «Психолого-педагогическое образование».

Можно загрузить из библиотеки отсюда:

Эмоциональная сфера ребёнка И.О.Карелина Монография

Ценность детской игры и создание благоприятных условий для игры детей

Смирнова Е.О., Соколова М.В., Котляр И.А. Отчет о XIX всемирной конференции Международной ассоциации игры (International Play Association (IPA)) // Культурно-историческая психология.  – 2014. – Том 10. – № 2. – С. 105–109.

Аннотация

В статье представлена информация о XIX конференции Международной ассоциации игры (2014 г.). Деятельность ассоциации направлена на поддержание ценности детской игры и создания благоприятных условий для игры детей разных стран и разных слоёв населения. В центре внимания конференции были проекты, обеспечивающие право ребенка на игру, закрепленное в статье 31 Конвенции о правах ребёнка. В статье рассматривается специфика понимания игры в западной психологии, которая обсуждалась на конференции. В числе участников конференции были представители разных специальностей — психологов, педагогов, антропологов, социальных работников, дизайнеров, ландшафтных архитекторов, производителей оборудования для уличных детских площадок и др. Обсуждались проекты современных игровых площадок, вопросы подготовки специалистов, а также вопросы использования игры в инклюзивном образовании.

Статью можно загрузить отсюда:
Портал психологических изданий PsyJournals.ru — http://psyjournals.ru/kip/2014/n2/70026.shtml

 

Мудрость Шалвы Амонашвили. Из первых уст

Мудрость Шалвы Амонашвили. Из первых уст

Легендарный преподаватель — о детях, родителях и мужском разговоре.

«Дорисовывайте» своих детей и друг друга. Общайтесь с ребенком так, словно он уже сейчас такой, каким вы хотите его видеть. Ищите в нем хорошее и регулярно это подмечайте. Перед сном вы садитесь рядом с ним и говорите: «я не ожидал, что ты такой щедрый — можно тебя за это поцеловать?». Девяносто процентов нашей жизни управляется подсознанием, и каждая подобная фраза — это штрих, которым мы буквально дорисовываем подсознание человека. В будущем этот человек станет таким, каким вы его видели уже сейчас. Дорисовывайте мужа или жену, друзей, коллег. Преувеличивайте. Мы ведь все любим комплименты и добрые слова. Так вы поливаете семена нравов других в будущем.

Полный текст статьи:

https://drugienovosti.project-splash.com/%D0%BC%D1%83%D0%B4%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8C-%D1%88%D0%B0%D0%BB%D0%B2%D1%8B-%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%88%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D0%B8-%D0%B8%D0%B7-%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B2%D1%8B%D1%85-%D1%83%D1%81%D1%82-37acbb62b68

Дитина має відчути, що її люблять, але батьківська любов повинна бути… мудрою

Архиєпископ Любомир (Гузар):

“Безумовно, дитина має відчути, що її люблять, але батьківська любов повинна бути, наважуюся сказати, мудрою. Що маю на думці, вживаючи слово “мудра”?

Батько й мати, творячи атмосферу любові, повинні дати відчути дитині її гідність і гідність інших людей – старших і таких самих, як вона, дітей.

Важливим елементом у такому здоровому і творчому підході є дисципліна, або лад. Дисципліні повинні підпорядковуватися всі члени сім’ї, передусім батьки: на все є свій час і щодо всього певна позиція”.

Стаття тут:

http://www.pravda.com.ua/columns/2016/05/27/7109915/

Можливості людини значною мірою визначають спадкові властивості та вплив середовища на ранньому етапі онтогенезу

НЕРЕНТАБЕЛЬНИЙ:

ВЛАСНА ВИНА, ВАЖКИЙ ТЯГАР?

 Мінливість, яка завжди була мотором нашої еволюції, для декого все ще буває фатальною.

Політики так і не збагнули, що «можливість формування» була хибною концепцією у всьому, що стосується розвитку нашого мозку. Навпаки. У вісімдесяті роки як реакцію на проблеми соціальної держави і тодішню економічну кризу політики почали пропагувати особисту відповідальність громадян за їхній добробут. Нам заявляли, що доля кожного в його руках. Але численні дослідження заперечують цю тезу, вони довели, що можливості людини значною мірою визначають спадкові властивості та вплив середовища на ранньому етапі розвитку.

Брак освіти заповнити дуже важко. А відсутність вроджених здібностей взагалі ніяк не надолужиш. До того ж сучасне суспільство, орієнтоване на успіх, ставить до індивіда дедалі вищі вимоги, до яких не дотягуються чимраз більше людей. Людей, які від природи отримали недостатньо здібностей або мають психічні проблеми, несправедливо звинувачують у тому, що вони не успішні. Низький рівень освіти і низькі доходи батьків є визначальними індикаторами для поганої освіти і низького рівня доходів їхніх дітей, а також поганого здоров’я у них, криміногенної поведінки, захворювань, пов’язаних із залежністю, ігроманії, безробіття. Люди з низьким рівнем освіти помирають на шість років раніше за людей із вищим рівнем освіти. Багато в чому це пов’язане з життєвими звичками. І на це ніяк не впливає підвищення акцизів на тютюн та алкоголь з метою заохотити споживачів змінити свої життєві звички. Передусім погані звички процвітають у дефіцитному середовищі, де існує брак чогось.

Можна подумати, що розумова відсталість — річ спадкова, а з огляду на накопичення таких проблем у певних кварталах ще й заразна. За твердженням нідерландського Бюро з соціально-культурного планування (SCP), майже 100 000 дітей у Нідерландах, тобто 4 %, є соціально відмежованими. Вони не входять до жодного об’єднання, ніколи не їздять ні на які екскурсії чи мандрівки, нікуди не їздять на канікули і дуже рідко зустрічаються з друзями. Якщо додати сюди ще й менш важкі випадки, то з них одинадцять відсотків дітей виявиться соціально ізольованими. Це залежить передусім від фінансового стану батьків. Та їхні батьки також не беруть участі в соціальному житті, а живуть такі сім’ї у проблемних районах, де навіть не знайдеш нормального дитячого майданчика. У таких обставинах мозок дитини навряд чи може добре розвиватися.

За книгою:  Свааб Д. Ми – це наш мозок. / Дік Свааб. – Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2016. – С. 472.

Эда Ле Шан. Когда ваш ребенок сводит вас с ума

Чудова книга для вдумливого читання.

Рекомендую.

kogda_vash_rebenok_svodit_vas_s_uma