Архіви категорій: Новини та події

Учим язык вместе с мамой и папой: поможем родителям и детям пережить карантин!

Добрый день! Обращаюсь к папам и мамам, бабушкам и дедушкам с предложением позаниматься с ребёнком.

Для понимания выбора именно такой тематики мини-занятий: в детских садах, как правило, используется лексико-тематический подход к  обучению языку и развитию речи.

Скорее всего, воспитатели уже познакомили детей с другими темами.

Материалы, которые представлены далее, помогут выбрать для вашего сыночка или доченьки именно ту информацию, которая будет интересна им.

Зная особенности и уровень развития речи ребёнка (не ориентируйтесь только на паспортный возраст), начните заниматься по сценариям, которые предложены (на ваш выбор).

Помните, что это всего лишь ориентир, которым удобно пользоваться.

Успехов!

В оформленні обкладинки використано
ілюстрацію Марини Пузиренко.

Апрель_Млад.дошк.возраст_Катерина Крутий

Апрель_Средний дошк. возраст_Катерина Крутий

Апрель_Старш.дошк.возраст_Катерина Крутий

STREAM-освіта: Допомагаємо батькам під час карантину: освітні ситауції для дітей старшого дошкільного віку

В умовах карантину, коли дошколята, як ніхто інший, страждають від нестачі сенсорних подразників, спілкування із довкіллям, неможливості (невміння) батьків організувати вільну самостійну освітню діяльність власних дітей,  пропонуємо чудо-планування!

Педагоги можуть обирати щодня освітні ситуації для дітей та відправляти батькам, пропонуючи скористатись планом, але не слід відправляти усе відразу, робіть скріншот дня.

Якщо необхідно, запропонуйте проконсультувати як і що треба організувати 🙂

Запропоноване планування є невід”ємною частиною альтернативної програми формування культури інженерного мислення в дошкільників ” STREAM – освіта, або Стежинки у Всесвіт” .

Купити можна тут:

http://xn--k1aig6f.xn--j1amh/ru/product-category/programy-ta-planuvannya/stream-osvita/programa/ 

Почитати додатково можна це:

  1. Крутій К.Л., Грицишина Т.І. STREAM-освіта дошкільнят: виховуємо культуру інженерного мислення // Дошкільне виховання. – 2016. – №1. – С.3-7.

  2. Крутій К. Сучасне заняття та освітні ситуації // Дошкільне виховання. – 2016. – №9. – С.6-10.

  3. Крутій К.Л. Едьютейнмент: навчання як розвага // Дошкільне виховання. – 2017. – № 1. – С.2-6.

  4. Крутій К.Л. STREAM – освіта, або Стежинки у Всесвіт. Концептуальні засади парціальної програми формування культури мислення в дошкільників //  Інформаційний збірник для директора та завідувача дитячого садочка. – 2017. – № 9-10 (62), травень. –  С.57-76.

Не забувайте, що е-матеріали можна безкоштовно завантажити за цим посиланням:
http://xn--k1aig6f.xn--j1amh/ru/product/prirodnicho-naukova-osvita-doshkilni-4/

Планування освітніх ситуацій, дослідів і досліджень, спостережень тут:

Планування STREAM_старший вік_3 кв_КВІТЕНЬ

Планування STREAM_старший вік_3 кв_КВІТЕНЬ

STREAM-освіта: Допомагаємо батькам під час карантину: освітні ситуації для дітей середнього дошкільного віку

В умовах карантину, коли дошколята, як ніхто інший, страждають від нестачі сенсорних подразників, спілкування із довкіллям, неможливості (невміння) батьків організувати вільну самостійну освітню діяльність власних дітей,  пропонуємо чудо-планування!

Педагоги можуть обирати щодня освітні ситуації для дітей та відправляти батькам, пропонуючи скористатись планом, але не слід відправляти усе відразу, робіть скріншот дня.

Якщо необхідно, запропонуйте проконсультувати як і що треба організувати 🙂

Запропоноване планування є невід”ємною частиною альтернативної програми формування культури інженерного мислення в дошкільників ” STREAM – освіта, або Стежинки у Всесвіт” .

Купити можна тут:

http://xn--k1aig6f.xn--j1amh/ru/product-category/programy-ta-planuvannya/stream-osvita/programa/ 

Почитати додатково можна це:

  1. Крутій К.Л., Грицишина Т.І. STREAM-освіта дошкільнят: виховуємо культуру інженерного мислення // Дошкільне виховання. – 2016. – №1. – С.3-7.

  2. Крутій К. Сучасне заняття та освітні ситуації // Дошкільне виховання. – 2016. – №9. – С.6-10.

  3. Крутій К.Л. Едьютейнмент: навчання як розвага // Дошкільне виховання. – 2017. – № 1. – С.2-6.

  4. Крутій К.Л. STREAM – освіта, або Стежинки у Всесвіт. Концептуальні засади парціальної програми формування культури мислення в дошкільників //  Інформаційний збірник для директора та завідувача дитячого садочка. – 2017. – № 9-10 (62), травень. –  С.57-76.

Не забувайте, що е-матеріали можна безкоштовно завантажити за цим посиланням:
http://xn--k1aig6f.xn--j1amh/ru/product/prirodnicho-naukova-osvita-doshkilni-4/

Планування освітніх ситуацій, дослідів і досліджень, спостережень тут:

Планування STREAM_середній вік_3 кв_КВІТЕНЬ

Планування STREAM_середній вік_3 кв_КВІТЕНЬ

STREAM-освіта: Допомагаємо батькам під час карантину: освітні ситуації для дітей молодшого дошкільного віку

В умовах карантину, коли дошколята, як ніхто інший, страждають від нестачі сенсорних подразників, спілкування із довкіллям, неможливості (невміння) батьків організувати вільну самостійну освітню діяльність власних дітей,  пропонуємо чудо-планування!

Педагоги можуть обирати щодня освітні ситуації для дітей та відправляти батькам, пропонуючи скористатись планом, але не слід відправляти усе відразу, робіть скріншот дня.

Якщо необхідно, запропонуйте проконсультувати як і що треба організувати 🙂

Запропоноване планування є невід”ємною частиною альтернативної програми формування культури інженерного мислення в дошкільників ” STREAM – освіта, або Стежинки у Всесвіт” .

Купити можна тут:

http://xn--k1aig6f.xn--j1amh/ru/product-category/programy-ta-planuvannya/stream-osvita/programa/ 

Почитати додатково можна це:

  1. Крутій К.Л., Грицишина Т.І. STREAM-освіта дошкільнят: виховуємо культуру інженерного мислення // Дошкільне виховання. – 2016. – №1. – С.3-7.

  2. Крутій К. Сучасне заняття та освітні ситуації // Дошкільне виховання. – 2016. – №9. – С.6-10.

  3. Крутій К.Л. Едьютейнмент: навчання як розвага // Дошкільне виховання. – 2017. – № 1. – С.2-6.

  4. Крутій К.Л. STREAM – освіта, або Стежинки у Всесвіт. Концептуальні засади парціальної програми формування культури мислення в дошкільників //  Інформаційний збірник для директора та завідувача дитячого садочка. – 2017. – № 9-10 (62), травень. –  С.57-76.

Не забувайте, що е-матеріали можна безкоштовно завантажити за цим посиланням:
http://xn--k1aig6f.xn--j1amh/ru/product/prirodnicho-naukova-osvita-doshkilni-4/

Планування освітніх ситуацій, дослідів і досліджень, спостережень тут:

Планування STREAM_молодший вік_3 кв_КВІТЕНЬ

Планування STREAM_молодший вік_3 кв_КВІТЕНЬ

Освітній експерт В.Громовий про якість освіти та інновації

Рекомендую для перегляду відеолекції освітнього експерта Віктора Громового:

Відеолекція 1. Від контролю до культури якості та внутрішньої системи забезпечення якості. https://www.youtube.com/watch?v=P5nDO-m6UfQ
Відеолекція 2 Три кити сучасної освіти, Перевірка – Моніторинг – Аудит, Нові цінності та звички. https://www.youtube.com/watch?v=Za54VMj74V4&t=472s
Відеолекція 3. Самооцінювання роботи школи: базові принципи, хибні уявлення, застереження і ризики. https://www.youtube.com/watch?v=qoYNpYwL_zE&t=13s
Відеолекція 3+ Математика для поетів , застереження і ризики щодо самооцінювання роботи школи. https://www.youtube.com/watch?v=MRgYEiYV7MA&feature=youtu.be
Відеолекція 4. Інструменти оцінювання якості освіти на рівні школи https://www.youtube.com/watch?v=C1ii1F1nYNw&t=15s
Відеолекція 5. Напрямки оцінювання якості освіти https://www.youtube.com/watch?v=mBHyQRlzRPA&feature=youtu.be
Відеолекція 6. Позитивний емоційний баланс у школі як показник якості освіти
https://www.youtube.com/watch?v=1z4y6K6c2Tg&feature=youtu.be

Відеолекція 7. Самооцінювання якості управлінського процесу.

https://www.youtube.com/watch?v=UuYarHDCKrU

Відеолекція 8. Сучасне освітнє сепедовище як “третій вчитель”

https://www.youtube.com/watch?v=WxOwrQVvtrI

Відеолекція 9. Якість результатів. Фінальні зауваження.   https://www.youtube.com/watch?v=Gmle6fMTgwY&feature=youtu.be&fbclid=IwAR0tftg5neaxO9d04LyFzjOAUO24pvP0vhAlLhsY5guKJ5hA-l82oCyqTLM

Додаткові відеоматеріали
Виступ Віктор Громовий на EdCampUkraine 2019 «Самооцінювання школи: генеруємо ідеї, обираємо спектр інструментів, плануємо майбутнє». https://www.youtube.com/watch?v=Nt1e0ankPqs&t=1216s
Виступ Віктор Громовий на EdCamp Ukraine 2017 «Інновації: місія неможлива?!» https://www.youtube.com/watch?v=XO3E-TlQfcY
Idea Mixer із самооцінювання роботи школи в Ірпінській СЗОШ І-ІІІ ст. №2 (Київська область, м. Ірпінь) https://www.youtube.com/watch?v=xAavNI_zCho
Семінар для вчителів «Як провести самооцінювання якості роботи школи» загальноосвітній школі № 31 м. Миколаєва(02.04.19) https://www.youtube.com/watch?v=5Y8PhFjUKXw
Розробка систем самооцінювання роботи шкіл Львівщини https://www.youtube.com/watch?v=oAn6-DjiC10
Віктор Громовий про інновації в освіті.
Інновації – що це? https://www.youtube.com/watch?v=lljI4u812oI
Схрещуємо вужа і їжака, ефект п’яти мавп. https://www.youtube.com/watch?v=NqbrBWFL0o0
Як впроваджувати інновації в освіті. https://www.youtube.com/watch?v=BdFst1XdVhI&t=9s
Як запускати інноваційний процес. https://www.youtube.com/watch?v=5vor2F6zchw&t=213s
Інновації – це процес, який має ризики. https://www.youtube.com/watch?v=-n8Ru_xrZG0
Кращий шлях впровадження інновацій в консервативному середовищі. https://www.youtube.com/watch?v=JB53rrNE660
Закон поширення інновацій. https://www.youtube.com/watch?v=KmwXkfaYK14
Зона комфорту і сучасна школа. https://www.youtube.com/watch?v=BQYkKcemWVk
Культура сумніву та інновації. https://www.youtube.com/watch…
Про горизонтальні зв’язки. https://www.youtube.com/watch?v=Lv9YZAJlvsE&t=15s

Віктор Громовий про кубування в освіті https://www.youtube.com/watch?v=kl3bD52kuMs&t=72s
Як творити і витворяти якісну освіту на межі хаосу. Ток-шоу Ми+1 Віктор Громовий https://www.youtube.com/watch?v=yQ28Cfys

Продуманий ризик на ігрових майданчиках Амстердаму

Ігрові майданчики на вулицях Амстердаму – це унікальний елемент, який мало розповсюджено не лише в Україні,  але й в інших країнах Європи.

І це не тільки парки або сквери, у Нідерландах є чимало ігрових майданчиків усередині кварталів. А це допомагає родинам в умовах урбанізації виживати в міських умовах.

Чи хочуть діти насправді ризикувати?

У дослідженні взяли участь тридцять дітей, які  мали від 7 до 10 років. Вони грали на майданчику,  на різній відстані один від одного знаходилися блоки різної висоти.
Після того, як діти награлися, їх розпитували, де їм було страшно, а де ні, де цікаво, важко  тощо.

Виявилося, що фактичні труднощі, які були реально присутні на майданчику і те, як діти їх оцінюють – не збігаються!
Чим більш спритніша  була дитина, тим більшу відстань вона могла подолати, тим ширше були зазори між блоками, які вона перестрибувала.

Проте виявилося, що в цілому більш спритні та вмілі діти воліли перестрибувати з блоку на блок, тобто ризикувати в свідомо нескладних для них ситуаціях. Коли, наприклад, відстань між блоками та різниця у висоті – незначні. Тобто діти вибирали більш ризиковий спосіб пересування, і в простій ситуації – не переступали, а перестрибували. У складній ситуації, на висоті, за великої відстані – не ризикували, переступали.

Прочитати детальніше  про це дослідження  можна тут:

– Journal of Environmental Psychology. Статья называется – Affordances in a simple playscape: Are children attracted to challenging affordances?

За посиланням:

супераналіз можливості/неможливості використання гумових шин  на дитячих майданчиках:

Покрытия детской площадки: баланс между игровой ценностью и проблемами эксплуатации (на примере резинового покрытия)

Відео допомагає зрозуміти як нідерландський архітектор зреалізува свою ідею  створення ігрових майданчиків в Амстердамі.

Гра – це стан свідомості, завдяки якому стаємо розумнішими. Давайте почитаємо!

Гра – це стан свідомості, завдяки якому ми стаємо розумнішими і пристосованими. Саме такі висновки зробив Стюарт Браун, провідний експерт у галузі  психології ігор, вивчивши більш шести тисяч історій самих різних людей – від серійних убивць до нобелівських лауреатів. Прочитавши його книгу, ви більше ніколи не зможете дивитися на ігри як на щось, що відволікає вас від роботи. Вона відкриє вам двері у світ успішного і щасливого життя.

Цитата:

Лаборатория реактивного движения (Jet Propulsion Laboratory – JPL) Калифорнийского технологического института больше семидесяти лет была главной площадкой для аэрокосмических исследований. Ученые и инженеры JPL создали основные компоненты для всех пилотируемых и непилотируемых космических программ США. Именно они придумали и построили марсоходы, которые после приземления многие годы исследуют поверхность планеты. Они же управляют всеми этими устройствами. Можно сказать, что JPL – воплощение космического века. Какой бы большой и амбициозной ни была цель, исследователи всегда говорят: «Это нам по плечу».

Но в конце 1990‑х руководство лаборатории вынуждено было сказать: «JPL, у нас проблема»[1]. На пороге нового столетия инженеры и ученые, которые взошли на борт компании в 1960‑е годы, те, кто отправил человека на Луну и построил роботизированные зонды для исследования Солнечной системы, начали массово уходить на пенсию. И в лаборатории настали трудности с их заменой. Несмотря на то что туда отбирали лучших выпускников ведущих технических вузов вроде Массачусетского технологического института, Стэнфорда и самого Калтеха[2], новым сотрудникам часто чего‑то недоставало. Им не удавалось решать определенного рода задачи, которые были крайне важны для работы. Опытные руководители обнаружили, что свежеиспеченные инженеры прекрасно справляются с теоретическими математическими задачами на техническом уровне, но практические трудности, которые возникали на пути сложного проекта от теории к практике, им не давались. В отличие от старших товарищей молодые инженеры не могли определить ключевой недостаток сложной системы, над которой работали, посмотреть на проблему с разных сторон, разобрать ее на части, выделить важнейшие элементы и переставить их абсолютно по‑новому, чтобы таким образом найти решение.

Почему же JPL нанимала неподходящих инженеров? Люди, которых они брали, получали высшие баллы в лучших вузах, но блестящие результаты учебы определенно были не самым важным показателем, когда речь шла о навыках решения проблем. Подобно хорошим инженерам, руководители JPL проанализировали задачу и пришли к выводу, что при найме обращали внимание на не совсем правильные характеристики соискателей. Они решили, что кандидатов, которым хорошо дается решение нужных задач, можно отделить от остальных, если найти правильные критерии отбора.

И тогда глава JPL нашел Нейта Джонса. У Джонса была мастерская, которая специализировалась на шинах для гоночных автомобилей и болидов «Формулы‑1». В какой‑то момент он заметил, что многие новые сотрудники, приходящие в мастерскую, не способны решать нетипичные задачи. Джонс и его жена, учитель по профессии, задались вопросом: что же изменилось? Опросив новых ребят и более старых сотрудников, Джонс обнаружил: те, кто с детства делал что‑то своими руками ради удовольствия, могли «видеть решения», а те, кто не делал, – нет. Джонс написал статью о своих находках и таким образом привлек внимание руководителей JPL.

Тогда руководители JPL вновь обратились к своим инженерам, которые уходили на пенсию, и обнаружили сходную модель. Они увидели, что в молодости эти сотрудники разбирали часы, чтобы посмотреть, как они работают, строили мини‑кары, конструировали аудиосистемы Hi‑Fi или чинили электроприборы. Молодые выпускники инженерных вузов, которые делали вещи своими руками для удовольствия, тоже были способны решать проблемы так, как требовалось руководителям лаборатории. Те же, кто этим не занимался, обычно такой способности не имели. С этого момента JPL внесла вопросы о юношеских творческих проектах кандидатов в стандартную процедуру собеседования.

То, что Лорел открыла опытным путем, руководители JPL увидели благодаря исследованиям: в игре есть своего рода магия. Занятие, которое может показаться фривольным и даже детским, в конечном счете приносит нам благо. Парадоксально, что малая толика «непродуктивной» деятельности способна сделать человека гораздо продуктивнее и энергичнее в других аспектах его жизни. Когда занятие отвечает нашей глубочайшей внутренней правде, как это вышло с верховой ездой у Лорел, оно становится катализатором, оживляющим все остальное.

Как только люди поймут, что для них значит игра, они смогут вернуть радостное волнение и чувство приключения в свою жизнь, сделать работу продолжением игры и в полной мере взаимодействовать с миром.

Думаю, не будет преувеличением сказать, что игра может спасти вашу жизнь. Она, несомненно, спасла мою. Жизнь без игры – изнурительное механическое существование, организованное вокруг выполнения дел, необходимых для выживания. Игра – это палочка, без которой не смешаешь коктейль. Это основа всех искусств, книг, спорта, фильмов, моды, веселых занятий и чудес – короче говоря, основа того, что мы считаем цивилизацией. Это сама суть жизни. Игра и делает ее живой.

[1] Аллюзия на фразу «Хьюстон, у нас проблема» из известного фильма «Аполлон‑13», широко вошедшую в разговорную американскую речь. Прим. ред.

[2] Калтех (Калифорнийский технологический институт) – один из ведущих вузов в США и один из двух самых важных, наряду с Массачусетским технологическим институтом, специализирующихся в точных науках и инженерии. Прим. ред.

Джерело: Игра. Как она влияет на наше воображение, мозг и здоровье / Стюарт Браун, Кристофер Воган; пер. с англ. Т. Мамедовой»: Манн, Иванов и Фербер; Москва; 2015

До дня народження видатного педагога І.Г.Песталоцці

«Основний метод навчання у Песталоцці – витяг дітьми знань із споглядань і повсякденних спостережень,

і в ході їх аналізу залучення матеріалу для вирішення здивувань-непорозумінь.

Навчання і виховання спираються на досвід дитини.

Вони неможливі без цієї опори» (Б.М. Бім-Бад).

12 січня 1746 в Цюріху в родині лікаря народився Іоґанн Ґенріх Песталоцці, один з небагатьох найбільш глибоких і змістовних педагогів усіх часів і народів.  Досягнення Песталоцці у вихованні та навчанні бездомних і осиротілих дітей були надзвичайні та незмінно впливали на сучасників  як диво. Популярність Песталоцці досягла таких масштабів, що, коли Наполеон зажадав надсилання в Париж уповноважених для вирішення питань внутрішнього устрою Швейцарії, Песталоцці виявився в їх числі. Однак Наполеон поставився до Песталоцці і його ідей вороже, що не забарилося позначитися на становищі його інституту: у нього було відібрано державну субсидію, а незабаром і замок.

Але вся Швейцарія обурилася. Багато міст пропонували інституту допомогу. Песталоцці вибрав місто Івердон на березі Невштальского озера, де під інститут відвели просторий замок. Інститут в Івердоні проіснував з 1805 по 1825 і придбав всесвітню славу. Крім вихованців, тут навчалися викладачі, які потім запроваджували ідеї інституту в своїх навчальних закладах. Інститут відвідували такі відомі люди того часу як-от: Талейран, Карл Ріттер, голландський король Людовик, прусський король Фрідріх-Вільгельм III і російський імператор Олександр I.

Основний метод навчання у Песталоцці – витяг дітьми знань з споглядань, тобто повсякденних спостережень, в ході їх аналізу та залучення матеріалу для вирішення здивувань-непорозумінь.

 

 

І. Ґ. Песталоцці показав, що навіть самі знедолені в культурному відношенні діти швидко просуваються в розвитку, якщо їх заохочують до спостережень та осмислення – аналізу й узагальнення – повсякденного сприйняття життя і праці.

У ході осмислення життєвих спостережень учитель вводить наукові поняття, замінюючи ними життєві і / або приводячи їх у систему. Плюс до всього постійна апеляція  педагога до дійсності вчить реалізму в сприйнятті світу.

Отже, розвиток у дітей спостережливості й осмислення побаченого дає приголомшливий освітній ефект.

Японський робот-немовлятко Hiro-chan без обличчя

Японська компанія Vstone представила Hiro-chan – м’якого навчального робота-немовлятко, який реагує на обійми: зазвичай, коли робот плаче, він заспокоюється, якщо його беруть на руки. До репертуару Hiro-chan більше сотні різних звуків, але немає обличчя, так що настрій робота можна визначити тільки на слух. 

Одна з особливостей соціального робота – зрозуміла для користувача комунікація, максимально наближена до природної – тієї, яка відбувається між людьми. Важлива складова цієї комунікації, у свою чергу, – це емоції: робот повинен не тільки розпізнавати емоційний стан людини, а й реагувати відповідно – також за допомогою будь-яких емоцій.

Здатність роботів виражати емоції важлива не тільки для простої комунікації, а й для навчання: такі роботи, наприклад, допомагають в емоційному пізнанні дітям з аутизмом. Проблема полягає в тому, що висловити емоції на обличчі роботам буває не так просто: якщо емоцію недоопрацювали, то користувач її не розпізнає, а якщо перестаратися – можна досягти зворотнього негативного ефекту.

Розробники з Vstone вирішили обійти цю проблему досить радикальним способом: у їхнього робота-немовлятки на ім”я Hiro-chan зовсім немає обличчя. Замість цього емоції він виражає виключно звуками. Пристрій видає більше сотні різних звуків, матеріалом для яких послужили звуки, які видають справжні діти. Все, що робот може робити – плакати, коли його залишають одного, і заспокоюватися, коли його піднімають: якщо Hiro-chan обійняти, він починає сміятися.

Вартість Hiro-chan 5,5 тисячі ієн (трохи більше 1 тисяч грн.) і, за словами розробників, призначений, в основному для літніх людей.

Уточнимо, що передавати емоційний стан роботи вже вміють і за допомогою тактильних сигналів: наприклад,  нещодавно американські інженери показали робота, який може покриватися «гусячою шкіркою».

Як тут не пригадати вальдорфські ляльки без обличчя? Ідея таж сама, тільки для дітей.

 

Джерело: https://nplus1.ru/news/2020/01/10/hiro-chan

Скільки іграшок має сучасна дитина, або коли іграшкове розмаїття шкодить

Іграшкове розмаїття 

У дівчинки з 70-х було 8 ляльок. Кожна лялька прожила з нею її дитинство. У кожної було своє ім’я, яке дівчинка може згадати навіть через 40 років. Ляльки були її дочками. Вона спілкувалася з ними як з живими. Дітям взагалі властиво одушевляти свої іграшки. Дівчинка годувала ляльок вранці, а ввечері вкладала спати. Кожна лялька мала свій характер. Кожну вона по-своєму любила. І навіть коли у ляльки Зіни відірвалася гумова рука, вона прибинтувати її до тулуба і продовжувала грати. Лялька – інвалід. Так буває. Це не привід розлучатися з нею. Це привід ставитися до неї ще дбайливо. Періодично потрібно було прати лялькам одяг. А на зиму шити пальтечка.

У дівчинки з нашого часу ляльок в 4 рази більше. Більше тридцяти ляльок. Вона не пам’ятає всіх імен. Вона забуває про існування деяких. Потім випадково знаходить в купі інших іграшок: «О! Так у мене ще й така є!»

Тут можна подивитись, в які ігри та якими іграшками грали діти в минулому:

https://www.pinterest.com/prorektornauka/%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B8-%D1%96-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96-%D1%96%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%B8-children-and-old-toys-%D0%B4%D0%B5/

Повний текст статті тут:

Игрушечное изобилиеУ Девочки из 70-х было 8 кукол. Каждая кукла прожила с ней её детство. У каждой было своё имя,…

Опубликовано Юрием Филёвым Понедельник, 2 декабря 2019 г.