Як мовлення впливає на розвиток математичних здібностей?

Роботи професорки Лєвін довели, що та чи інша невербальна здатність також розвивається завдяки мовленню. Наприклад, просторове сприйняття, яке вказує на майбутні досягнення в природничих науках. У ході дослідження Сьюзан Лєвін перевіряла, як «просторова лексика» впливає на розвиток просторового мислення малюків.  Результати виявилися вражаючими.

Діти 2,5 років, які чули більше “просторових” слів, самі частіше їх виголошували,  а діапазон відрізнявся неймовірно – від 4 до 200 слів.

Професорка Лєвін та  її команда виявили, що діти, які чули і вживали більше т.з. просторових слів, набагато краще справлялися з просторовими тестами. Як показали дані, причина не тільки в тому, що вони «розумніщі»: результат був чітко визначений досвідом знайомства з просторової лексикою.

З книги «Тридцять мільйонів слів»

http://www.mann-ivanov-ferber.ru/books/tridczat-millionov-slov/.

Використано  малюнок художника Дональда Золана.

Розуміння атома – це дитяча гра в порівнянні з розумінням дитячої гри

«Розуміння атома – це дитяча гра в порівнянні з розумінням дитячої гри».

Цією фразою знаменитий фізіолог Х.Хогленд підкреслив глибоку повагу дорослих – дослідників дитинства – до головної діяльності цього віку – ігрової.

Аналіз нетрадиційних підходів до розвитку мовлення та навчання читання дітей дошкільної та початкової ланок освіти

Стаття “НОВА ПАРАДИГМА РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ ТА НАВЧАННЯ ЧИТАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОЇ ТА ПОЧАТКОВОЇ ЛАНОК”

Автори – О. В. Вознюк, доктор педагогічних наук, доцент alexvoz@ukr.net

Т. С. Гужанова, кандидат філологічних наук, доцент (Житомирський державний університет імені Івана Франка) gujanova@rambler.ru

У статті на основі міждисциплінарного підходу висвітлено нову парадигму розвитку мовлення та навчання читання дітей дошкільної та початкової ланок. Зроблено висновки, що успіх людини у житті залежить від грамотності, що погіршується, і однією з причин цієї тенденції є фонематична лінгводидактична парадигма сучасної школи. За таких умов виявляється необхідність побудувати цілісну методичну систему навчання дітей грамоті на основі ефективних методів та технологій: глобальний метод, методика раннього навчання грамоті, технологія імовірнісної освіти, педагогічна система раннього розвитку, системно-інформаційний підхід до організації навчально-виховного середовища. Ці методи базуються на психофізіологічних особливостях розвитку дитини, яка на ранніх етапах своєї еволюції сприймає світ цілісно, на рівні правопівкульових механізмів пізнання та освоєння дійсності.Навчання грамоти

Фабрика Нінхаус в м. Зельхем (Нідерланди) для виробництва матеріалів і дидактичних посібників Марії Монтессорі

На фабриці іграшок і посібників Нінхаус Марії Монтессорі в м. Зельхем (Нідерланди)
Перші матеріали, з якими працювала власноруч Марія Монтессорі
Перші матеріали, з якими працювала власноруч Марія Монтессорі

Фабрику Нінхаус в м. Зельхем (Нідерланди) для виробництва матеріалів і дидактичних посібників обрала сама Марії Монтессорі.

Саме ця фабрика задовольнила всі її високі вимоги до якості матеріалу. На території шоу-руму компанією Нінхаус організовано музей Марії Монтессорі, де відвідувачі мають можливість познайомитись із важливими етапами і подіями з життя цієї  видатної жінки, доторкнутися до її педагогічної спадщини. У музеї можна побачити найперший матеріал фабрики, який придумала і з яким працювала власноруч Марія Монтессорі.

Сучасний асортимент фабрики сьогодні налічує більше тисячі найменувань. Щороку фабрика вдосконалює виробництво матеріалів, закуповуючи інноваційні машини і залучаючи найбільш висококваліфікований персонал. Наразі фабрика Нінхаус є світовим лідером у виробництві матеріалів. Якість і 100% знання та дотримання методики – це найголовніші переваги фабрики матеріалів і дидактичних посібників.

Возлюби дитину сильніше, ніж самого себе.

Возлюби Дитину.
Возлюби її сильніше, ніж самого себе.
Увіруй, що Дитина чистіше, краще, чесніше, талановитішша за тебе.
Усього себе віддавай дітям і тільки тоді зможеш іменуватись
Учителем.

Василь Олександрович Сухомлинський

Едьютейнмент: навчання як розвага

 

Нова освітня технологія «Едьютейнмент», або навчання як розвага

 

У теорії і практиці педагогіки дошкільного дитинства термін «едьютейнмент» («Edutainment») поки ще не зустрічається. Тобто з’явилось нове поняття (явище), назви якого немає поки в жодному словнику, незважаючи на те, що його вивченням уже займаються цілком серйозні вчені.

Едьютейнмент є ґібридним поняттям англійського походження (edutainment), яке  було отримано за допомогою злиття двох англійських слів: «education» навчання і «entertainment» – розвага і перекладене на українську мову за допомогою транскрипції. У дослівному перекладі цей термін можна визначити поняттям «навчання розвагою», або донесення певної важливої ​​ідеї, створення динамічних стереотипів, прецедентів, які дозволяють дітям в ситуації реального вибору вчиняти дії автоматично. Є методична небезпека в тому, що, на перший погляд, «навчання розвагою» і «навчаюсь, граючись» – це тотожні технології. Але це не так!

Статтю Катерини Крутій “Едьютейнмент: навчання як розвага” можна прочитати в журналі “Дошкільне виховання”. – 2017. – № 1. – С. 2-6.

Взагалі, я вважаю, що дитяча дружба — це щастя. Якщо це вірна дружба, вона зберігається на все життя…

30 січня 1930 року народився український письменник Всеволод Нестайко! Він присвятив свою творчість дітям.
Ми ж пропонуємо згадати деякі з його цікавих та слушних думок про дитинство, дружбу і життя…
*
Тільки оптимісти зможуть будувати вільну незалежну державу.
*
Коли я став по-справжньому дорослим, мені страшенно захотілося повернутись назад у дитинство – догратися, досміятися, добешкетувати… Вихід був один – стати дитячим письменником. Так я й зробив. І, пам’ятаючи своє невеселе дитинство, я намагався писати якомога веселіше.
*
Я народився в Бердичеві, але коли мені було три роки, батька заарештували. Був голодомор, батько загинув, а мати взяла мене й мою сестру, і ми переїхали в Київ (…) Так я став киянином і відтоді нікуди не виїжджав, навіть окупацію провів у Києві. Потім я їздив і у Париж, і в Берлін, у Будапешт, і не тільки в письменницьких справах. Але де б я не був – проведу там два тижні, і мене вже страшенно тягне назад, у Київ.
*
Я багато пам’ятаю, але всі ці спогади дуже сумні. Неволя – це найстрашніше, що може бути на світі – коли йдеш ти з мамою по вулиці, тримаєшся, будь-який фашист може пхнути твою маму, образити і ти нічого не можеш вдіяти… В 1941-му році мені було 11 років і з того часу я став дорослим, мабуть. Дитинства у мене вже не було.
*
Я пишаюся, що не вийшов із дитинства і зберіг дитячу душу. Це підтримує мене в нашому жорстокому світі і дає сили творити
*
Усі діти у чомусь здібні, талановиті, вони завжди різні і чим дуже цікаві. Але, як на мене, є недолюблені, ті, яким не додали уваги у дитинстві. А саме від дорослих залежить, кого вони виростять, і чи будуть їхні діти успішними та щасливими.
*
Ото дивно: якщо ти зробиш людинi добро, вона тобi стає приємною. I навпаки, той, кому ти заподiяв щось зле, неприємний тобi.
*
Сьогодні приснилося, що я літаю. Поруч зі мною двоє хлопчиків: “Чого літаєте? – питають. – Ви дорослий, тільки діти мають літати”. Я тут же засоромився і прокинувся.

Байкери проти жорстокого поводження з дітьми

Bikers Against Child Abuse International (B.A.C.A.)

Байкерська організація  (B.A.C.A.) надає допомогу, комфорт, безпеку і підтримку дітям, які були сексуально, фізично або емоційно ображені. Одним із принципів цієї організації є те, що дитинство має бути безпечним і захищеним, а коли родина дитини або її оточення не змогли це забезпечити,  вони готові надати їм це.

Це організація відданих своїй справі людей, які готові пожертвувати все для того, щоб захистити і забезпечити основне право дитини на щасливе Дитинство.

http://bacaworld.org/faqs/

Мову, яку діти вивчають у перші п’ять місяців життя, вони пам’ятають усе життя

Про це свідчать результати дослідження, повідомляє ВВС.

Дослід проводили над дітьми, які були народжені в Південній Кореї, але переїхали в Нідерланди після всиновлення.

Ці люди вже в дорослому віці набагато краще, ніж можна було б очікувати, вимовляли корейські слова. При цьому самі вони були впевнені, що вони втратили свою рідну мову.

Щонайцікавіше, діти, які були усиновлені до того, як вони навчилися говорити, також пам’ятали рідну мову. На думку вчених, дітлахи назавжди запам’ятовують мову, на якій з ними говорять в перші п’ять місяців життя.

http://www.bbc.com/russian/news-38659719

Почему практически все народы воспитывали младенца в подвесной качающейся люльке?

Последние исследования показывают, что это не просто дань традиции, а важнейший элемент, который, наряду с материнской колыбельной песней, делает ребёнка здоровым и гармоничным…
Ещё до «наката» технической цивилизации русские, украинцы, белорусы, чуваши, башкиры, татары, горцы, народы коми, чукчи, ханты, манси, нганасане, долгане и другие – на крайнем севере, хакасы и монголы – в центральной Азии, а также египтяне, марокканцы, эфиопы и другие народы в Африке, китайцы, вьетнамцы, корейцы, камбоджийцы и другие – в юго-восточной Азии и так по всей земле воспитывали младенца в подвесной качающейся люльке. Значит, пребывание ребенка в грудничковом периоде в подвесной качающейся люльке несет в себе некую неосознанную нами сообразную природе ребенка выработанную тысячелетиями культуру его вочеловечивания.
И, как это ни парадоксально, но наука данный прием культуры не только не изучила, а, как и многое другое, что было в народной воспитательной педагогике, просто отвергла. А ведь истина здесь буквально лежит на поверхности.
Известно: 9-ти месячный период внутриутробного развития ребенка по биологическому (генетическому) времени намного длиннее всей последующей жизни. Именно за эти 9 месяцев из 2-х клеток оформляется готовый маленький человечек. И весь этот этап развития проходит в жидкой среде. Среде, которая поддерживает процесс развития ребенка фактически в невесомости. А теперь представьте: из невесомости ребенок вдруг попадает в среду огромного гравитационного давления, в т.ч. «тяжелых» (по перепадам давления) гравитационных ритмов.
Вот почему для младенца, вышедшего из материнской утробы, характерны генерализованные, разлитые по телу напряжения, мышечная скованность и судорожность движений. И снимется она только при сонастройке телесных ритмов, в т.ч. произвольно-волевых с ритмами земными (гравитационными). Но для такой сонастройки требуется продолжительный период времени и рукотворная помощь.
Подвесная люлька как раз и переводит вектор статического гравитационного давления в колебательно-волновой гравитационный ритм. В процессе качания младенец в ритмическом режиме испытывает своеобразные моменты невесомости (когда люлька достигает максимальной высоты и как бы на миг «замирает») и моменты воздействия наиболее высоких гравитационных сил (когда люлька проходит через низшую к земле точку). Следовательно, с помощью подвесной качающейся люльки вектор однонаправленного гравитационного пресса «разворачивается» в адаптационную к земным условиям гравитационную жизнетворную волну.
Более того, оказалось, что вся человеческая жизнь – это иерархия взаимоподчиненных, взаимосинхронизированных (по кратности) алгоритмов: от сверх высоких генетических ритмов до сверх низких – осмысленных произвольно-волевых действий. Подвесная люлька – это особая технология, абсолютно необходимая для постепенного эффективного нетравматичного вхождения и адаптации ребенка к гравитационной среде земли, в т.ч. для запуска гравитационных ритмов жизни.
В 80-ые годы ХХ столетия под нашим руководством на базе НИИ медицинских проблем Севера СО РАМН был выполнен следующий эксперимент (Н. Ф. Казачкова). Одна группа матерей воспитывала младенцев в подвесной люльке, другая в обычной кроватке. При этом обнаружилось, что младенцы из первой группы лучше спали, меньше плакали, лучше сосали материнскую грудь. У них быстрее стала расслабляться сжимающая тело гравитационно-мышечная напряженность, уменьшаться мышечная судорожность. Заметно меньше у них был выражен нистагм глаз. В итоге их глаза быстрее стали фиксировать объекты, т.е. у них быстрее стал появляться осмысленный взгляд.
В среднем на 2-3 месяца раньше у них появилось гуление и первые членораздельные слова. Меньше у таких детей была скованность и страх. На 1,5 – 2 месяца раньше дети стали вставать на ножки и ходить по земле. При развитии же целенаправленных ручных действий у них в меньшей степени проявлялись мышечная скованность (судорожность).
Оформленность внутреннего гравитационного ритма – это оформленность не только внутренних вегетативных ритмов, но и духовной стойки, оформленность их устойчивости к различным неблагоприятным факторам внешней среды.
Положительное влияние подвесной люльки сказывалось практически на всех последующих этапах онтогенеза. Например, в последующем у таких детей меньше была внутренняя напряженность при письме. В итоге, они меньше склонялись над тетрадью при письме. Кроме того, у них был совершеннее почерк, рисунок и даже музыкальный слух! Свободнее и осмысленнее у них была речь. Меньше у таких детей был страх. На более высоком уровне у таких детей была нервно-психическая устойчивость к стрессам.
Поэтому исчезновение подвесных люлек из воспитательного арсенала привело к ухудшению развития у детей телесно-координаторных способностей, разнообразных произвольно-моторных функций, в т.ч. речевых и ручных. Привело к понижению функциональных возможностей базовых систем жизнеподдержания (сердечно-сосудистой, дыхательной, желудочно-кишечного тракта, выделения и др.)
В широком плане это привело к понижению телесно-функционального и духовно – психического потенциала на уровне целого народа. Все это позволило по-новому взглянуть на величие народно-воспитательных культур, в т.ч. на особую развивающую роль качелей.
Источник http://uduba.com/643778/