Автора шукати тут:
https://www.facebook.com/profile.php?id=100005971572532
https://illustrators.ru/illustrations/1036172.slider_itype=&slider_order=position
Більш докладно можна почитати та подивитися тут: https://kulturologia.ru/blogs/170718/39738/
Використано ілюстрацію художниці Сніжана Суш.
Тут можна подивитися роботи художниці.
Добрые иллюстрации любви между отцом и дочкой, от которых становится тепло на душе
Трагедія, що сталася на голландському узбережжі в 1421 році, за чотири століття поспіль знайшла своє відбиття в мальовничій роботі британського художника нідерландського походження – Лоуренса Альми-Тадеми. На цій картині зображено легендарний епізод: після повені люди вийшли з укриттів, поглянути на руйнування та почали пошукати тих, хто вцілів. Побачили колиску, прибиту до греблі. Здивувалися, бо по ній, як божевільний стрибав кіт. Було зрозуміло, що якщо у колисці є немовля, то воно не могло вижити після такої повені. Проте кота було вирішено врятувати. Яке ж було загальне здивування, коли в колисці виявилося немовля, яке тихесенько собі посапувало. Як так сталося? Це кіт його врятував! Він своїми стрибками з краю на край підтримував рівновагу колиски так, що ліжечко дитяти залишалося сухим і вона не прокинулася посеред хвиль.
Χудoжник Лoуpeнc Альма-Тадема. “Повінь у Бісбосе у 1421 році” (картину написано в 1856 р.)
Є докази, які дозволяють припустити, що ймовірність розладів аутистичного спектру (РАС) у чоловіків вище, ніж у жінок – приблизно в 4 рази. Але в роботах, які відзначили цей зв’язок, часто як взаємозамінні використовували терміни «стать, визначена під час народження» («біологічна стать») і «ґендерна ідентичність», а це не зовсім коректно. В інших дослідженнях вчені прийшли до висновку, що трансґендерні люди більш схильні до розладів аутистичного спектру, ніж цісґендерні (тобто ті, чия ґендерна ідентичність збігається з біологічною статтю).
Ці роботи було обмежено малою вибіркою учасників і даними, представленими ними в спеціальні клініки. Але далеко не всі трансґендерні люди звертаються в такі клініки. Чи є зв’язок між трансґендерними й аутизмом та наскільки він є сильним?
Психологи з Кембриджського університету зацікавилися цим питанням. Вони проаналізували дані 600 тисяч дорослих людей з різних країн світу і різного віку та виявили таку закономірність: ймовірність діагностування аутизму у трансґендерних людей і людей з різноманітною ґендерною самоідентифікацією (gender-diverse) в 3-6 разів вище, ніж у цісґендерних. Результати їх роботи було опубліковано в журналі Nature Communications.
https://republic.ru/posts/97466?utm_source=republic.ru&utm_medium=email&utm_campaign=morning
Фото: Unsplash.com
Фільм про відносини матері і сина (2018 р.).
Film about relations between mother and son. Режисер Олександр Бубнов.
У мене є власна формула “5 В” від проф. Катерини Крутій: викормила, випестувала, викохала, виховала, відпустила. Я її дотримуюсь у власному житті. НЕ можна “заживати” життя власних дітей. Треба відпускати!
“Найбільшим тягарем, що випадає на долю дітей, є непрожите життя їхніх батьків”. Карл Густав Юнг
“У той день, коли дитина розуміє, що всі дорослі недосконалі, вона стає підлітком; в той день, коли вона прощає їх, вона стає дорослою; в той день, коли вона прощає себе, вона стає мудрою”. Олден Нолан (с)
Про психологічну сепарацію тут: https://lesechko.wordpress.com/2015/03/29/%D1%81%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F-%D0%B0-%D1%89%D0%BE-%D1%86%D0%B5/
і тут:
https://samorozvytok.info/content/vidokremytys-vid-batkiv-3-etapy-separaciyi
Мамо, дай мені зрозуміти, що я завжди можу до тебе звернутися. Я виросту — і буду вміти довіряти.
Мамо, скажи мені, що тобі подобається спілкуватися зі мною. Я виросту — і буду знати, що я цікавий.
Мамо, говори зі мною про почуття. Я виросту — і буду розуміти себе.
Мамо, не забороняй мені плакати, сердитись, сумувати, радіти. Будь сама живою, виявляй почуття, визнавай свої помилки. Я виросту — і буду знати, що зі мною все добре.
Мамо, помічай, що зі мною відбувається. Я виросту і буду здатний на емоційну близькість з іншими людьми.
Мамо, повтішай мене, коли мені важко, коли я помиляюся, коли я зазнав невдачі. Повтішай, замість того, щоб карати. Я виросту — і буду вміти підтримувати себе та інших.
Мамо, запитай у мене, що мені подобається, зважай на мої потреби і інтереси. Я виросту — і буду здатний піклуватися про себе і про інших.
Мамо, дозволь мені не любити те, що любиш ти. Не хотіти те, що хочеш ти. Не бути таким, яким хочеться тобі. Я виросту і буду розуміти свої справжні бажання.
Мамо, дозволь мені відмовляти тобі, не погоджуватися з тобою, протестувати. Я виросту — і буду вміти говорити «ні».
Мамо, дай мені свободу, перестань контролювати мене. І тоді я виросту відповідальним.
Мамо, не квап мене ставати дорослим, дай мені побути дитиною. Дозволь мені бути слабким, маленьким, бідним. І тоді я виросту окремим і незалежним.
Мамо, люби мене просто так. Я виросту — і буду відчувати себе цінним.
Мамо, будь зі мною поруч, поки я дитина. Я виросту — і не буду страждати від самотності.
І ще. Частіше обіймай мене, будь ласка.
Тест: Олександра Гринь. Джерело:
“Мамо, не забороняй мені плакати”. Важливе нагадування всім батькам!
Рекомендація: мультфільм до початку роботи над його змістом дітьми не переглядається.
Про жахливий психологічний експеримент над дітьми, що відбувся 1939 року в Америці.
Психолог В. Джонсон з університету Айови (США) і його аспірантка М. Тюдор провели експеримент за участю 22 дітей сиріт із Девенпорта. Дітей розділили на 2 групи. Учасникам однієї групи експериментатори розповідали наскільки чиста і правильна їхня вимова, хвалили за сказане, в різний спосіб заохочували говорити і читати вголос. Ці діти помітно прогресували у мовленні, проявляли активність і комунікабельність, були відкритими до спілкування. В другій групі Тюдор дуже жорстко висміювала найдрібніші недоліки вимови у дітей, називала їх жалюгідними заїками і в різний спосіб переконувала дітей, що їм краще мовчати взагалі, ніж так говорити. Діти другої групи ставали все більш мовчазними, невпевненими в собі, тихими і закритими. Крім того більшість з тієї групи стали затинатись, хоча раніше ніколи не мали проблем з мовленням.
Про цей експеримент довгий час замовчували, оскільки сам Джонсон був вражений його наслідками. М. Тюдор ще тричі поверталась в притулок, щоб виправити шкоду, завдану дітям, але їй нічого не вдалося, зміни були незворотніми.
В 2007 році учасникам цього експерименту було виплачено компенсацію $ 925 000.
Більш докладно про цей експеримент тут:
https://soznanie.club/zaikanie-chudovischnyy-eksperiment-uendella-dzhonsona
Відео про експеримент тут:
