Першою ілюстрованою книгою для дітей є енциклопедія священика і педагога Яна Амоса Коменського

Ілюстрації з першої книги для дітей

Першою ілюстрованою книгою для дітей може вважатись енциклопедична праця чеського священника і педагога Яна Амоса Коменського «Світ чуттєвих речей в картинках» («Orbis Sensualium Pictus»), видана в 1658 р.

Видання містило ілюстрації на кожній сторінці у вигляді гравюр по дереву.

Книга була справжнім хітом у тодішньому суспільстві, вдало була перекладена на багато мов і довгий час мала статус найпопулярнішого підручника в Європі.

Психологічні казки про геометричні фігури

Історія 1. Квадратна.

У татуся Квадрата з’явився синочок. Хороший, маленький квадратний малюк, але щось з ним було не так. Він не слухав і начебто навіть не чув свого татка, був якимось не таким. Не таким, як всі інші квадрати, і цим його дратував. Татко синочку казав  багато-багато разів про те, що у нього чотири кути й чотири сторони. Пояснював, які його площа і периметр і якими вони будуть, коли він виросте. Батько розповідав йому прості формули їхнього квадратного життя. Але синочок не розумів. Посміхався і не сперечався.

Як ось одного разу татко дуже сильно розлютився на те, що онучок був якийсь незграбний, важкий на підйом. Розлютивсь і відійшов подалі і трохи вбік. Батько обійшов навколо і побачив, що його дитина не Квадрат, а Куб.

Що синочок не плОский, як він. У нього є обсяг. Він багатогранний. У ньому не один квадрат, а шість. І навіть його обличчя виявилося з іншої – зворотної – сторони. І синочок ніколи його не бачив. Ось чому він не чув, не розумів і не міг пояснити, що саме він не розуміє.

Звідки йому було знати, що він – Куб? Йому з дитинства казали, що він – Квадрат і повинен підкорятися квадратним правилам.

Історія 2. Кругла.

У дідуся Кулі була донечка. Кругла маленька дівчинка. Гарненька і слухняна. Тільки весь час котилася кудись не туди. Матуся їй каже: “Покотились зі мною он туди, за пагорби”. А донька не могла. Котилася тільки по колу.

Матуся її вчила, пояснювала, як треба котитися, що можна перевалюватися на інший бік і котитися в іншу сторону. Матуся багато говорила про свободу. Говорила, що вони – кулі – самі вільні з фігур. Котяться куди захочуть, це так прекрасно! Шкода тільки, що поки не виходить. Ну, нічого, з часом вийде. І вже тоді … Весь світ буде перед ними.

Ось тільки весь час матуся натикалась на щось гостре і злилась жахливо. А дочка відчувала себе неправильною, дурною і недотепою. Не вміє навіть котитися! Це ж так просто!

І ось одного разу, матуся, знову наткнувшись на щось гостре, не стала дратуватись, а вирішила спробувати зрозуміти причину. І тоді вона побачила, що гострою була вершина конуса. І донечка її – Конус, а не Куля. А вона до  цього часу бачила її з одного боку. З боку своєї проекції на неї. З боку, де їх проекції були однаковими. Тому що вона завжди уникала гострих кутів.

Історія 3 «Трикутна».

У дідуся Трикутника був онучок – славний маленький Трикутничок. Дідусь його дуже любив і намагався виростити з нього не якийсь там Трикутник, а справжній Тетраедр.

Тому що трикутник – це плОска фігура: три вершини, три сторони. А ось Тетраедр – це так! Справжня Фігура! Об’ємна, складна, чотиригранна. Загадкова: в який проекції не дивись – все одно трикутник. Дідусь завжди говорила: “Я не зміг, але вже для тебе я все зроблю. Ти будеш тетраедром. Я не побув, так хоч ти будеш”.

Але онук зовсім не хотів бути тетраедром. Йому подобалось бути Трикутником. Йому подобалися його вершини, його простота, його легкість і можливість вписатися в Окружність, яка так йому подобалась. І він вписався, одружившись на Окружності. А дідусь залишився жити в проекції тетраедра.

Переклад – К.Крутій.

Автор казок – Жанна Єрмашова

https://www.facebook.com/notes/zhanna-ermashova/%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%8F-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%B6%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D1%8C/1729726953938898

Шиємо м”яч ТАКАНЕ: покрокова інструкція

М’яч ТАКАНЕ – це Монтессорі-посібник для дітей першого року життя.

М’яч розвиває координацію дитини і стимулює її до руху. Зробити це посібник своїми руками просто.

Дотримуйтесь покрокової інструкції, і у вас все вийде: http://amp.gs/YvAd
Детальніше про м’ячі  ТАКАНЕ  написано тут:

http://amp.gs/YvAO

Автор: Юрій Фільов

Семантичний конспект як основа для складання дидактичного синквейну

Завдання для студентів:

  1. Скласти семантичний конспект до статті К.Л.Крутій, Н.В.Гавриш «Модернізація освіти – прогрес, а не імітація руху» (Дошкільне виховання. – 2015 . – № 7. – С. 6-10).
  2. Скласти дидактичний синквейн до семантичного конспекту.

стаття Крутій

До п. 1. Інформативно:

Конспект — це виписка із тексту-джерела, яка здійснюється у формі згорнутого і переосмисленого подання інформації. Вона відтворює не лише головні ідеї тексту, що конспектують, але й зв’язок між ними. Стиль написання конспекту має бути наближений до оригіналу.

Семантичний конспект – це завжди закінчена і єдина думка, яка передається одним реченням, або висловлюванням. По суті справи, семантичні факти виконують роль одиниць знань предметної області.

Предметом семантичних фактів є поняття, явища, процеси, закони, висновки, причини, слідства, властивості, ознаки тощо.

До п. 2. Інформативно:

Синквейн (від фр. сinquains, англ. сinquain) – п”ятирядкова віршована форма, що виникла в США на початку XX століття під впливом японської поезії.  Уперше цей термін було використано американською поетесою Аделаїдою Крепсі 100 років тому. Вивчаючи японську літературу, вона так надихнулася їх хайку, що вирішила створити нову віршовану форму, яка складається з 5 рядків, кожна з яких містить певну кількість складів.

Згідно її теорії, традиційний синквейн повинен складатися всього лише з 22 складів: 2 з яких у першому рядку, 4 у другій, 6 – у третій, 8 — в четвертій і 2 — у п’ятій.

Уперше цей вид літератури почали застосовувати на практиці в американських школах. Це, так званий, дидактичний синкейн. Від інших видів синквейнов, він відрізняється тим, що не вимагає точного підрахунку складів у кожній сходинці. В його основі лежить смислове навантаження кожного окремо взятого рядка.

Вимоги до дидактичного синквейну:

Перший рядок  це іменник, як правило, ключове слово теми статті.

У другому рядку – два прикметники, що представляють дві найбільш характерних ознаки цього іменника.

Третій рядок – три дієслова, що описують найбільш важливі процеси, що відбуваються з даним іменником.

Четвертий – ключова фраза, найбільш важлива ідея.

П’ятий рядок – знову іменник, але вже резюме або синонім іменника з першого рядка, метафора.

Отже, загальний вигляд сінквейну буде таким:

  • іменник
  • прикметник, прикметник
  • дієслово, дієслово, дієслово
  • ключова фраза
  • іменник.

Приклади дидактичних синквейнів, складених студентами до семантичного конспекту:

 Гавілей Юлія, група ПО-21 ТНПУ ім. В.Гнатюка

  1. Освіта.
  2. Дошкільна, модернізована.
  3. Покращується, прогресує, реформується.
  4. Модернізація освіти – прогрес, а не імітація руху.
  5. Удосконалення.

Надольська Вікторія, група ПО-21 ТНПУ ім. В.Гнатюка

  1. Прогрес.
  2. Позитивний, модернізований.
  3. Покращує, відбувається, оцінюється.
  4. Реформи не відбуваються миттєво.
  5. Реформа.

Якимів Марта, група ПО-21 ТНПУ ім. В.Гнатюка

  1. Дошколята.
  2. Маленькі, допитливі.
  3. Зростають, розвиваються, навчаються.
  4. Діти – квіти Всесвіту.
  5. Щастя.

Ковальчук Оксана, група ПО-21 ТНПУ ім. В.Гнатюка

  1. Реформи.
  2. Позитивні, важливі, соціальнозначущі.
  3. Відбуваються, коригуються, запроваджуються.
  4. Реформи – докорінні перетворення суспільного життя.
  5. Майбутнє.

Перші іграшки малюка – комфортер і «Ду-ду»

Комфортер – це спеціальна перша іграшка малюка, серветка, яка просочена запахом мами. Забавну дрібничку у вигляді зайчика, ведмедика або слоненяти кладуть поруч із мамою під час годування. А коли матусі потрібно відлучитись, комфортер кладуть у ліжечко до дитини. Тканина, просочена маминим запахом, допомагає дитині відчувати себе комфортно. Тому іграшка-серветка і названа «комфортер». Іграшку-серветку можна використовувати не тільки в період грудного вигодовування, а й коли малюк перейде на прикорм. Комфортер сприяє розвитку дрібної моторики завдяки вузликам, лапкам, вушкам і оченятам. Перша іграшка – завжди найулюбленіша. Її можна буде прибрати в пам’ятну скарбничку, в якій зберігаються бірочки з пологового будинку, пучок волосся від першої стрижки та інші милі дрібниці. Чудово, якщо улюблену іграшку малюка мама власноруч пошиє, вишиє чи вигаптує біля вузликів обереги для свого малюка. Тобто наповнить цю річ власною материнською енергетикою.

 


Близькою за призначенням є іграшка-забавка з назвою «Ду-ду». На вигляд – це прямокутний м’який шматочок тканини з вузликами на куточках замість ручок і ніжок, а по серединці голова будь-якої тваринки. За суттю – це замінник мами і маминого тепла на той час, поки та не може перебувати поруч зі своєю дитиною.

Термін «Ду-ду» прийшов до нас із Франції і означає «ніжний-ніжний». В Англії – є утішником, перекладається приблизно як «тішить» або просто «ковдра». В Америці – «ковдра безпеки».

Проте призначення цієї іграшки-забавки одне – у присутності такої іграшки дитина відчуває себе в безпеці, якщо мами немає поруч. Обнявшись з нею, вона скоріше засинає, у подорожі легше переносить зміну ситуації, якщо поруч є дуду. У багатьох країнах такі іграшки прийнято дарувати майбутній мамі ще до народження дитини. Пізніше малюк сам обирає з них улюблену і мама, як правило, купує ще таку ж про запас. На той випадок, якщо ду-ду загубиться або її потрібно буде випрати.

Часто-густо у малят іграшка-забавка асоціюється виключно з будинком. Можна зустріти на вулиці французьку дитину рочків так до 5-6, у неї в руках неодмінно буде або м’яка іграшка, або м’яка ганчірочка з головою м’якої іграшки. У деяких супермаркетах навіть встановлюють великі пластикові контейнери «Втрачені дуду». Власники супермаркетів знають, що без своєї ду-ду дитина може перестати спати, їсти і взагалі радіти світу, то треба обов’язково знайти господаря цієї іграшки.

Отже, давайте створювати власні осучаснені дитячі іграшки-обереги, які будуть не тільки утішниками, але й пам”ятними подарунками дітям.

 

 

Марія Монтессорі – видатна жінка ХХ століття

Матеріали проф. Катерини Крутій до

                        ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І

“ІСТОРІЯ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ

ПЕДАГОГІКИ ДОШКІЛЬНОГО ДИТИНСТВА”

Тема 3. Розвиток педагогічної думки і суспільне дошкільне виховання дітей у Західній Європі в XIX–XX ст.

 План:

  1. Марія Монтессорі – видатна жінка ХХ століття.
  2. Короткі біографічні дані Марії Монтессорі.
  3. Педагогічна система Марії Монтессорі.
  4. Ідеї М. Монтессорі сьогодні.

Презентація Марія Монтессорі для аудиторії Тема 3 Марія Монтессорі – лекційний матеріал+презентація

https://www.youtube.com/watch?v=dunL8SyZIU4

Монтессори. Как обустроить детскую комнату?

Монтессори. Как обустроить детскую комнату?

Смогла ли Мария Монтессори совместить науку и семью?

Из биографии выдающейся женщины ХХ столетия.

6 мая 1952 года Мария Монтессори скончалась в Нордвийке-на-Зее (Noordwijk aan Zee) в Нидерландах. Она похоронена в Нордвийке. На её могиле написано: «Я призываю дорогих всемогущих детей присоединиться ко мне для построения мира в Человеке и в Мире».

http://mchildren.ru/bio/smogla-li-montessori-sovmestit-semyu-i-nauku/?utm_source=facebook.com&utm_medium=social&utm_campaign=smogla-li-montessori-sovmestit-semyu-i

Чи правий граф Лев Толстой, який свого часу заявив: «Виховання є примусова, насильницька дія однієї особи щодо іншої. Це прагнення бідного відняти багатство у багатого. Це відчуття заздрості, піднесене в принцип і теорію»

Дисципліна “Історія дошкільного Дитинства”

Тема 1. Вступ.

Підготуватись до обговорення за наступним матеріалом:

Чи правий граф Лев Толстой, який свого часу заявив: «Виховання є примусова, насильницька дія однієї особи щодо іншої. Це прагнення бідного відняти багатство у багатого. Це відчуття заздрості, піднесене в принцип і теорію». Іншими словами, на думку великого письменника і педагога, нам, дорослим, грішним і зіпсованим, нема чого дати новому поколінню. Ми тільки заздримо дитині і заважаємо їй своїми немічними спробами вплинути на неї, адже дитина від народження гармонійна і сама знає, як себе вдосконалити.

Звучить сміливо і скандально. Справедливості заради необхідно сказати, що Толстой був лише виразником ідей, які в другій половині XIX ст. просто «витали в повітрі», причому не тільки слов’янському.

Оскар Уайльд — людина вельми далека як від Росії, так і від педагогіки — в романі «Портрет Доріана Грея» (1890) розмірковував у цьому ж напрямі: «...хорошого впливу не існує. Усякий вплив уже сам по собі аморальний. Впливати на іншу людину — це означає передати їй свою душу. Вона почне думати не своїми думками, палати не своїми пристрастями. Вона стане відгомоном чужої мелодії, актором, що грає роль, не для нього написану».