Архіви категорій: На допомогу студентам

Що означає йти за дитиною?

Що означає йти за дитиною?

Монтессоріанці відомі тим, що кажуть так: «іди за дитиною». Часто це відповідь на безліч запитань про те, як дорослі повинні реагувати на поведінку дитини. Будучи дорослими, ми повинні прямувати унікальним шляхом розвитку дитини і дозволяти їй показувати нам, куди йому або їй потрібно йти. Але що конкретно це означає для батьків, визначити складніше.

****

Розповідь матері:

Нора любить жуків. Це не якась помилка. Нора любить мертвих жуків. Не просто жуків, а мертвих жуків. Моя трилітка ЛЮБИТЬ мертвих жуків. Вона любить їх так сильно, що в нас вдома лежать коробки з мертвими жуками. Це тільки для неї, щоб дивитися, любити, говорити, грати, досліджувати те, що вона хоче. Кожного вона з любов’ю збирала на природі, приносила в будинок і складала в свої шухлядки. Ви знаєте, що мене більш за все лякає? МЕРТВІ ЖУКИ В МОЄМУ ДОМІ! Або носити з собою мертвих жуків, щоб помістити в коробки в моєму домі. Або дивитися на мертвих жуків. Або майже все, що пов’язано з мертвими жуками. Але чи знає Нора про це? Ні, тому що я йду за дитиною. Для мене «йти за дитиною» можна звести до одного слова – повага.

Для мене йти за дитиною – значить повністю поважати інтереси моєї дитини і тримати свої почуття в стороні від своїх власних. Часто-густо це означає сидіти склавши руки і спостерігати, як розгортаються інтереси, які обирає моя дитина. Це означає, що не потрібно занадто сильно тиснути, коли я бачу, як розгортається інтерес. Тому я не поспішаю і не роблю те, що я могла б зробити, або купити тільки тому, що моя дитина чимось зацікавлена. Вона часто сидить у мене на руках, а я очікую, поки моя дитина покаже мені, в чому полягає її істинний інтерес, чому вона зацікавлена і наскільки далеко цей інтерес піде.

Спостереження за дитиною для мене означає, що я виділю час, щоб поспостерігати за моїми дітьми і пограти. Я спостерігаю за тим, до чого вони тягнуться, як рухається їх тіло і що вони повторюють.

Надати можливості: я надаю можливості для розкриття їхніх власних інтересів. Це може бути пов’язано з новими книгами, новими матеріалами, з досвідом і часом, з природою.

Простір і час: це також означає, що я роблю все можливе, щоб дати їм простір і час, щоб просто бути поруч. Життя не може бути занадто запланованим, щоб у  дітей не було часу знайти свої інтереси і слідувати за ними.

Повага: завжди поважати. Я уникаю суджень, коментарів або сміху над їхніми інтересами чи досягненнями. Я не проявляю презирства або намагаюся вмовити відійти від інтересу.

Поділитися: Я поділяю радість та інтерес моєї дитини. Я беру участь, надаю шанси розширити цей інтерес, оскільки дитина показує мені, що вона готова, має можливість  віддати час своїй пристрасті, ділитися зі світом всім, що вона виявила.

Переклад Катерини Крутій.

Джерело: http://www.thekavanaughreport.com/2018/01/what-does-it-mean-to-follow-child.html

 

Діти гуляють у середньому менше, ніж ув’язнені!

На сайті уряду Великобританії (https://www.gov.uk) було розміщено звіт про дослідження дитячих прогулянок «Моніторинґ взаємодії з навколишнім середовищем» (MENE), який є експериментальною перевіркою методології розробки національного показника доступу дітей до природного середовища. У ході дослідження (Прес-реліз 2016 року) було зібрано інформацію про відвідування дітей природного середовища, а саме: частота і місце призначення, мотиви для відвідувань, хто відвідує, чи були присутні дорослі.

Коротко про висновки дослідників:

Діти гуляють у середньому менше, ніж ув’язнені! Тобто менше однієї години щодня! За останні 12 місяців лише 88% всіх дітей в Англії були хоча б один раз на природі. 70% дітей бували на природі один раз щотижня. 12% дітей жодного разу не були на природі за останні 12 місяців!

Якщо батьки рідко або узагалі жодного разу не були на природі за останній рік, то і їхні діти дуже рідко покидали міські вулиці (39% дітей були за останній рік у лісі або парку).

Таких досліджень в Україні не проводилось. Але, на вашу думку, чи є значна різниця в показниках? Скільки гуляють діти в дитячому садочку не за режимом, а насправді? А скільки з батьками?

Джерело:  https://www.gov.uk/government/statistics/monitor-of-engagement-with-the-natural-environment-pilot-study-visits-to-the-natural-environment-by-children

На фото – сон дітей на вулиці, ясла, 1958 рік.

Що нам насправді відомо про роль природи і виховання в нормальному розвитку дитини?

Сучасні дослідження: тільки наукові факти! 

Дискусії з приводу того, що більше впливає на розвиток природа чи виховання, точаться давно, їх часто-густо називають «природа-виховання: дискусії». Ми вже народжуємося такими, як ми є, або наша поведінка залежить від того, як нас виховували?

Ті, хто більше фіксують увагу на природі, підкреслюють роль генів і біології в приреченні результатів розвитку. І навпаки, ті, хто зосереджують увагу на вихованні, роблять акцент на ролі життєвого досвіду, одержуваного в різному оточенні, включаючи сім’ю, школу, групу однолітків, спільноту і культуру.

Останні досягнення в поведінковій генетиці є переконливим доказом відносності вкладу, як природи, так виховання.

У сучасних теоріях розвитку втілено позиції «або / або» цих дискусій, але підкреслюється, що з часом проявляється взаємодія обох груп чинників (Berk, 2006). Якщо спробувати сформулювати просто, то головне питання полягає не в тому, що – природа чи виховання – зумовлює розвиток, а в якій мірі, і, яким шляхом і те й інше впливає на результат через множинні характеристики і сфери.

Замість того, щоб протиставляти природу вихованню, правильніше буде брати до уваги і природу, і виховання, і то як вони впливають один на одного (Plomin і ін., 1995).

Статтю про норми розвитку можна безкоштовно завантажити тут:

Розуміння нормального розвитку_Виховання або природа

Діагностика дошкільників. Чи можна довіряти відповідям дітей? Чи завжди вони говорять правду?

Матеріали для дискусії

                                                    Чи можна довіряти відповідям дітей?

Чи завжди вони говорять правду?

 

Результати, отримані дослідниками, показують, що дітей можна віднести до групи респондентів, які мають низький рівень щирості, він становить близько 68%. Такі висновки було зроблено на основі вимірювальних методик щирості опитуваних при дослідженнях людей.

Які причини і мотиви нещирості дітей? Пол Екман, професійний психолог Каліфорнійського університету, присвятив темі нещирості дітей спеціальні дослідження. Ним було визначено такі мотиви нещирості, брехні дітей:

  • уникнення покарання;
  • прагнення здобути щось, чого інакше не отримаєш;
  • захист друзів від неприємностей;
  • самозахист або захист іншої людини;
  • прагнення завоювати визнання й інтерес з боку оточуючих;
  • бажання не створювати незручну ситуацію;
  • уникнення сорому;
  • охорона особистого життя, захист своєї приватності;
  • прагнення довести свою перевагу над тим, в чиїх руках влада.

Певною мірою у відповідях дітей на запитання можуть проявитися всі названі мотиви брехні. Однак у дошкільному віці переважатиме провокуючий вплив різних спокус, в тому числі й в похвалі дорослих, перевагу над іншими.

Джерело: Щеглова С.Н.  Как изучать детство?  Социологические методы исследования современных детей и современного детства. – М. : ТО ЮНПРЕСС, 2000. С. 7-9.

Матеріали до практичного заняття зі студентами тут:

Матеріал для дискусії Діагностування дітей

«Історія дитинства – це кошмар, від якого ми тільки недавно почали прокидатися» Л. Де Моз

Розділ  «Эволюция детства» з книги «Психоистория» Ллойда Де Моза:

Де Моз пише, що один із чинників, який найбільше впливає на психіку дитини, це поведінка дорослого тоді, коли він опиняється віч-на-віч із дитиною.

У розпорядженні дорослого може бути три варіанти реакцій:

1. Використовувати дитину для своїх проекцій.

Наприклад, коли мама каже дитині: «Ти спеціально мене дратуєш своїм постійним плачем», – вона проектує свій гнів на дитину. Зрозуміло, що дитина не може «спеціально» дратувати мати.

2. Використовувати дитини як заміну для тієї людини, яка була значуща для цього дорослого в його власному дитинстві.

Наприклад, коли батьки очікують від маленької дитини, що у відповідь на їхню поведінку, турботу, вона теж буде проявляти любов, ласку, співпереживання, а якщо вона це не робить або робить не так часто, як хочеться батькам, то її карають або звинувачують. Насправді ж батьки в  цьому випадку намагаються реалізувати свою власну незадоволену потреба в любові від СВОЇХ батьків.

3. Співпереживати потребам дитини і діяти, щоб задовольнити їх.

 

Прочитати скорочено про еволюцію Дитинства можна тут:

https://www.b17.ru/article/21537/

Завантажити книгу можна тут:

https://bookap.info/book/demoz_psihoistoriya_2000/load/pdf.shtm

 

Т.Черніговська: “Є ризик впасти – нехай дитина впаде і навчиться справлятися з цим”

Актуальні та цікаві думки видатної науковиці сучасності Тетяни Черніговської:

“Для дітей дуже важливо почати вчитися вчасно. Головна біда сучасної дитини в марнославстві батьків. Коли мені кажуть: «Я свого сина у два роки почав вчити читати», я відповідаю: «Ну і дурень!» Навіщо це потрібно? Він у два роки ще не може цього робити. Його мозок до цього не готовий. Якщо ви його надресеруєте – він, звичайно, буде і читати, і, може, навіть писати, але у нас з вами інше завдання”.

Повний текст статті тут:

Тетяна Чернігівська: «Головна біда сучасної дитини – в марнославстві батьків»

Коли сміються діти. Григорій Чубай

Коли сміються діти

Діти не вміють сміятись

заздрісно,

Крізь сльози сміятися

і від злості.

Діти завжди сміються

радісно.

І їм заздрять дорослі.

Повно щирості в тому сміхові,

Повно сонця розлитого,

Повно пролісків,

повно втіхи

І ще чогось

невідкритого.

Сміх той тягне

з землі до неба,

Наче жайвір,

струну із радості…

І якщо у душі у тебе

Захвилювалася лють

чи заздрість, –

Ти всміхнися отак

по-простому,

І повернеться щирість втрачена.

…Люди!

Все робіть по-дорослому,

Тільки смійтеся

по-дитячому!

Григорій Чубай, із поетичної збірки «П`ятикнижжя»

Технологія “Кінодидактика”: мультфільми про особливих людей

На жаль, у байдужому та не дуже толерантному світі складно бути іншим.  Зовсім не важливо, чим дитина або дорослий відрізняється, але «більшість» здатна перетворити особливість у недолік так переконливо, що в це може повірити дитина. Мультфільм «Анатоль і його каструлька» саме про таких особливих людей. Є сенс передивитись та обговорити з дітьми та студентами.

Пам”ятаймо,  така каструлька є в кожного з нас, тільки в когось вона завелика, а в когось замала, у когось вона помаранчевого кольору, а в когось – кольору маджента, хтось її приховує, а хтось – ні.

Завдання – навчити дітей і дорослих поважати відмінності. Не залежно від того, чим  ці відмінності обумовлено: фізичними, духовними або іншими особливостями.

У запропонованому далі огляді  є 10 мультфільмів про особливих людей.

https://mamsila.ru/post/1058-10-multfilmov-ob-osobennyh-lyudyah?fbclid=IwAR1FzMjb4wvBwSIXYbLLvb65j0RuyxlHE5ZOHVHQmXeXhzJsjeUH8EMTKn8

 

Всесвітня тенденція: розрив в освіті багатих і бідних ще більш зростає

У статті “To Attack Inequality, We Need A Different Kind Of Education” освітнього  аналітика  , опублікованій у  виданні Forbes 27 Dec 2018,  йдеться про те, “… що в  1972 році найбагатші американці витрачали в п’ять разів більше на одну дитину, ніж сім’ї з найнижчими прибутками.

До 2007 року батьки на всіх рівнях економіки витрачали більше на своїх дітей, але сім’ї з найвищим рівнем прибутків тепер витрачають у дев’ять разів більше.”

Отже, розрив в освіті (а це означає і в рівневі життя та впливі на прийняття рішень) між бідними й багатими зростає (так вважають аналітики видання Forbes).

Повний текст статті тут: https://www.forbes.com/sites/nataliewexler/2018/12/27/to-attack-inequality-we-need-a-different-kind-of-education/?fbclid=IwAR0vfpKIy5Tcqmc2oHAWc4SjzB6qFK5_8oZnZpe2gGuOgs5tc_ELlYaP-bc#6bf8d3121829

Найкращий на світі – це запах Різдва!

У кожного свята свій колір і смак
І, звісно, свій запах, без нього ніяк.
Погодьтеся, то не порожні слова:
Найкращий на світі – це запах Різдва!

Як сяє убрана в гірлянди ялинка!
Як хвоєю пахне у нашій хатині!
Матуся до сирника сипле родзинки,
Дідусь примостив дідуха коло скрині!

І так воно солодко пахне, що ух –
Ялинка, родзинки, і сіно, й дідух!

А ще як бабуня затіє розчину
І тісто замісить легкою рукою –
Спече пампушки на велику родину,
Що скоро до хати прийде з колядою!

Із комина в’ється прозорий димок –
І пахне так смачно, як той пампушок!

Увечері вийдеш на хвильку у двір,
Поглянеш, як рясно у небі від зір, –
Здається, що зовсім близенько до них.
І пахне вечірній незайманий сніг.

© Мар’яна Савка, «Сніговірші для малят»

Художниця – Наталья Дерев”янко