#Флешмоб_День_іграшки_та_ігор.
Ідея дитячих майданчиків для пригод належить ядру ABA Professional Association для відкритої роботи з дітьми та підлітками. Асоціацію було засновано в 1971 році як робочу групу. У 1973 році її було зареєстровано в реєстрі асоціацій як «Landesarbeitsgemeinschaft Abenteuer-, Bau- und Aktivspielplätze Nordrhein-Westfalen» (LAG ABA) – звідси і скорочення «AB».
«Пригода» розуміється як процес дії з самого початку з невідомим результатом. Цей процес має величезний іманентний (притаманний) освітній чинник; крім того, «пригода» завжди охоплює й зміцнення здоров’я.
Освіта і зміцнення здоров’я є концептуальними засадами будь-якого успішного ігрового майданчика. Площі – це не негабаритні ігрові майданчики звичайного типу, а й соціальні освітні заклади. Між іншим, у цьому контексті розробники майданчиків уникають терміну «педагогічна турбота», оскільки «турбота» часто-густо приховує більш-менш свідомі спроби запобігти зусиллям емансіпатора (визволителя) в дитячому та підлітковому віці.
Фото: дитячі садочки Анджей Плей (Китай)
Дітям не потрібні дитячі майданчики.
Це звучить, ймовірно, дуже дивно.
Але дітям не потрібні дитячі майданчики. Вони в них потребують тільки тому, що вони не можуть вільно грати, де хочуть і вільно переміщатися по простору.
Німецький архітектор, розробник дитячих майданчиків Ґюнтер Бельтціґ
Шість золотих правил гарного дитячого майданчика
На майданчику повинно бути:
- спокійна, доброзичлива атмосфера, яка «запрошує» залишитися;
- безліч можливостей для пошуку та відкриттів;
- тут цікаво дітям різного віку – і малюкам, і підліткам;
- можливість сховатися від шуму і вітру, і сторонніх поглядів, можливість побути на самоті наодинці з собою;
- дитині не треба нічого забороняти, тому що гарний майданчик побудовано логічно й органічно;
- дитина може сама розпізнати потенційно небезпечні ситуації, розвивати свої здібності з управління ризиками.
Шість правил «поганого майданчика»:
- це місце для одноманітних дій, для «дресури»;
- сповнений декоративних прикрас, дизайнерських оформлювальних знахідок, а не можливостей для творчого перетворення;
- розміщують там, де вже нічого інше не розмістиш, на «низькій» території;
- один об’єкт або одноманітні об’єкти, орієнтовано тільки на одну групу користувачів (тільки для малюків, тільки для підлітків тощо);
- дуже мало місця, мало вибору діяльності, стабільності;
- безпечний, обгороджений, регламентований.
Рекомендації для розробки інклюзивних дитячих майданчиків
- на таких майданчиках одночасно можуть грати діти з обмеженими можливостями здоров’я (з інвалідністю) та їхні здорові однолітки – складність використання того чи іншого об’єкта на майданчику повинна бути вимірна, тобто дитина до початку використання об’єкта повинна мати можливість оцінити ступінь складності;
- дитина в будь-який момент може припинити дію, зупинитися, відпочити, відійти від об’єкта;
- якщо дитина переоцінила свої можливості (сили), то і в цьому випадку не повинно відбуватися нещасних випадків. Об’єкти повинні бути гранично безпечні, але не захищати від ризиків;
- на об’єкті можна багаторазово виконувати одну й ту ж дію, варіювати її, підвищувати або знижувати рівень складності дії;
- при повторенні дитина може поліпшити свій результат;
- якщо з дитиною прийшов супроводжуючий, то і він повинен мати можливість разом використовувати об’єкт (або допомагати дитині);
- небезпечні сектори (зони) повинні бути відзначені всіма доступними способами (за можливістю, з використанням картинок, крапкового шрифту Брайля тощо).
Використано ілюстрацію Ганни Сєлівончик.
Джерело: Beltzig G. Kinderspielplätze mit hohem Spielwert: planen, bauen und erhalten. Augsburg. Augustus Verlag, 1990.