Як створити особистий простір дитини або що таке «халабудна педагогіка»?

Нова стаття проф. Катерини Крутій про необхідність збереження особистого простору дитини.

Цитата: “Слід застерегти дорослих від настирливого «педагогічного свербежу»  – прибрати, скласти, сховати те, що на їхню думку є порушенням візуального простору: «Прийде методист і скаже, що в групі безлад, стоїть якийсь курятник посередині групи». Поки ми не повернемось до аксіоми –  передусім природні інтереси й активність дитини – будемо розглядати фото європейських дитячих садочків і  виправдовувати себе – «у нас такого не може бути».

Навіть підростаючи, діти не перестають будувати «укриття» з підручних матеріалів, і вже не тільки у приміщенні, а й на майданчику, на дачі, у сквері, навіть на деревах. Дітям дуже подобаються  «гніздечка» на деревах (діти кажуть «буду гніздуватись»). До речі, часто-густо дизайнери  вишукують можливість зберегти в проекті дерева, які потім можна буде «прив’язати»  до планування дитячого майданчика, передбачаючи саме «гніздування» дітей на гілках”.

Стаття проф. К. Крутій Халабудна педагогіка

Як не втратити потенціал Дитинства?

Важливий факт: якщо людство живе на планеті більше 50 тисяч років (не вдаючись у новітні знахідки археологів 🙂 ), то впродовж тисячоліть змінилось майже 1600 поколінь.

Із них: 1100 – провели життя в печерах; 800 поколінь – використовують вогонь; 400 –  енергію тварин; 300 – володіють енергією води та вітру; 150 – здійснюють ефективний зв’язок поколінь завдяки писемності (з них 12  – через друковане слово); 16 –  користуються порохом; 8 – вимірюють час; 6 – використовують штучні джерела енергії; 4 – користуються електромоторами; 2 – володіють атомною енергією, реактивної авіацією, телебаченням, лазерами, антибіотиками. І лише одне покоління використовує персональні комп’ютери та Інтернет. Зауважимо, що з-поміж користувачів, як відомо, значну питому вагу мають дошкільники і молодші школярі.

Висновок:

Сучасна дитина є частиною «дитячої культури Всесвіту», тому що є членом суспільства, всі покоління якого, незалежно від бажань і можливостей, уже вступили в активну стадію багатовимірного процесу глобалізації.

Вочевидь, щоденно, коли нам, дорослим, не вдається створити можливості допомогти дітям раннього віку зреалізувати свій потенціал, ми дещо втрачаємо для досягнення миру і розвитку людської особистості.