Архіви позначок: педагогічна притчі

Маленький хлопчик повертається з дитячого садочка подряпаний.
Татко запитує:
– У чому справа?
– Були на репетиції в музичній залі.                                                – Ну та й що?                                                                                                  -Хороводи навколо ялинки водили.
– Ну та й що?
– Ялинка велика, а дітей замало!

#Флешмоб_Збережемо_ялиночку

Шалва Амонашвілі. Педагогічні притчі. Іграшка.

#Флешмоб_День_іграшки_та_ігор

Амонашвілі Шалва Олександрович

Іграшка

Я не ламаю іграшку, правда, не ламаю!

Дайте мені її назад!

Це вам здається, що я її ламаю, бо не знаєте мене.

Але я розбираю її, щоб заглянути всередину, дізнатися, як вона влаштована.

Я досліджую іграшку і хочу використовувати її по-своєму, на свій розсуд.

Це своє я приніс з собою, в ньому щось нове, що вам не відомо.

Мені потрібно набувати досвіду, щоб через роки проявити себе, затвердити щось своє.

Мене не цікавить іграшка і я не хочу знати, скільки вона коштує.

Але те, до чого тягне мене моє майбутнє, буде коштувати у багато разів дорожче, і в ньому буде мій дар для всіх вас.

Цінуйте в мені те, що я «ламаю» іграшку, а не граю за її правилами.

У мене свої правила, і я не дам іграшці управляти мною.

Якщо я підкорюся всім правилам усіх іграшок, які ви для мене купуєте, то я швидко сам стану іграшкою, – хіба вам це незрозуміло?

Сьогодні «ламаю», а завтра на цьому досвіді буду будувати життя.

Не злися, мамо! Не лай, тато!

Поверніть мені іграшку, поки вона може послужити мені службу!

А вам з часом буде краще видно, куди спрямовує мене Природа!

Джерело:

Амонашвили Ш.А. Педагогические притчи / Шалва Амонашвили. – Х. : ИД «ШКОЛА», 2017. – С.167-168.