Архіви позначок: ранній вік

Про важливість відстрочки стискання пуповини для розвитку мозку немовляти

Відстрочка стискання пуповини може принести користь розвитку головного мозку немовляти.

Навіть 5-хвилинна затримка стискання пуповини після народження може допомогти мозку дитини, яка розвивається.

Було проведено невелике дослідження, що фінансується Національним інститутом здоров’я США.

Затримка стискання пуповини дозволяє багатим залізом еритроцитам (фетоцітам) текти з плаценти в кровоносну систему немовляти.

До 4 місяців у мозку немовлят, які піддавалися відстроченому стисканню пуповини, було більше мієліну в мозку, в порівнянні з тими, чиї пуповини були стиснуті впродовж  20 секунд після пологів. Мієлін, який прискорює нейронні зв’язки в мозку, виробляється залізозаледними клітинами мозку.

Джерело: Журнал педіатрії.
https://www.jpeds.com/article/S0022-3476(18)30775-3/fulltext
https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2018.06.006

Додатково можна почитати тут:

https://medportal.ru/mednovosti/news/2014/04/17/089newborn/

Притча. Усе, що вам треба знати про ранній розвиток дитини

Казка про ранній розвиток

В одному відомому романі «Ґалаор» мексиканського письменника Уґо  Іріарта є така сцена. У чарівному королівстві в короля і королеви народилася довгоочікувана дочка Брунільда. Природно, бенкет горою, пишні хрестини з купою важливих гостей. І ось в урочистий момент, над ліжечком прекрасного маляти схиляються три феї і підносять чарівний подарунок.

Одна – неординарний розум і мудрість не по роках, друга – дивовижної красоти і сили голос, а третя – доброту і соціальних навички. Не встигли феї закінчити, як грянув грім серед ясного неба. Як водиться в таких випадках, припленталась зла відьма, яку забули запросити. Відьма задумливо глянула в позолочене у всіх місцях ліжечко і закричала не своїм голосом:

«Ну ви нормальні люди взагалі?».

Виявилося, що в міру отримання дарів, дитина перетворилась у жахливого виродка – від непомірного розуму непропорційно роздуло голову і спотворило обличчя, від прекрасного і сильного голосу стала потужна жилава шия, ну і все інше навздогін пошматувало. Усвідомивши всю марність свого буття, мати-принцеса тут же впала в глибоку депресію і відчай. Зла стара відьма кричала далі:

– Тисячі разів повторювала і не втомлювалася повторювати, що не прорахувавши скрупульозно всіх наслідків, не можна прийматися ні за яку роботу. Карти слід розкидати, тільки належним чином підготувавши стіл. Але марно говорила я вам про потворність, неподобство, як вбивців краси і порушення порядку. Даремно закликала вас до терпіння і працьовитості.

Даремно нагадувала, що магія і закони природи повинні поєднуватися і сплітаються, скручуватися і зав’язуватись у вузли з  обережністю – тільки тоді можна виткати наш чудовий килим. Все було марно: ви мене не слухали. Чим допомогти тобі, нещасне малятко? Того, що зроблено, вже не переробити: тигр не ходить задом, як рак. Чудеса незворотні. Як же нам бути? Ти страждаєш і будеш страждати, жертво чаклунства! Безглуздо і непропорційно тіло твоє. Дарунки, не в добрий час принесені, розпинають твою ніжну плоть і твій незміцнілий дух. Багато часу має пройти, перш ніж визрієш ти для нових перетворень.

– Ну хто ж так робить?, – продовжувала кричати зла відьма на заплаканих фей, – ну треба ж якось узгоджувати своє почуття прекрасного з можливостями конкретного дитячого організму!

Отже, це – все, що вам треба знати про ранній розвиток дитини.

Ранній розвиток дитини у сутнісному поданні: виступ акад. І.Д.Беха

Бех І.Д.,
доктор психол. наук,
дійсний член НАПН України,
директор Інституту проблем
виховання НАПН України

РАННІЙ РОЗВИТОК ДИТИНИ У СУТНІСНОМУ ПОДАННІ
Ранній розвиток у психолого-педагогічній науці правомірно асоціюється з ранніми періодами дитинства, і якраз у такому ключі ми нині маємо більш-менш детальні наукові уявлення, що проливають світло на цю проблему. Вона набуває особливої актуальності, коли наша освіта істотно трансформується у плані її якісних змін у кожному виховному періоді.
Дошкільний вік у цьому контексті виразно особливий, оскільки педагогічний досвід і багаточисельні дослідження свідчать про те, що у дітей у цьому віці існують надзвичайно великі психофізіологічні резерви і що в дошкільні роки за сприятливих умов життя і виховання інтенсивно розвиваються різного роду практичні, розумові і художні здібності, починають формуватися перші моральні уявлення, почуття і звички, виробляються риси характеру. Звідси як у цьому віці здійснюється освітній процес дитини, багато в чому залежить її майбутнє.
Відповідно сучасним психолого-педагогічним положенням про провідну роль навчання і виховання у розвитку особистості в наших дошкільних установах здійснюється систематична освітня робота, за різних програм, спрямована на навчання дітей елементарним знанням і вмінням, на розвиток їх здібностей, на формування моральних якостей дитячої особистості.
Заслуговує уваги той факт, що вихованці дитячих установ під впливом систематичної освітньої роботи досягають у середньому більш високого розвитку, ніж їхні ровесники, які виховуються лише у сімейних умовах. Це по-перше. По-друге, за певних умов дошкільники можуть засвоювати такі знання, оволодівати такими способами розумових дій, набувати такі морально-вольові якості, які раніше вважались недоступними дітям цього віку.
Йдеться, таким чином, про організацію життєдіяльності дитини-дошкільника на психологічному оптимумі. Це означає, що заперечуючи штучну акселерацію психічного розвитку дитини, слід повсюдно збагачувати цей розвиток. Якраз у цьому полягає сутність психолого-педагогічної доктрини ампліфікації, яка у різних варіантах модифікації реалізується у нинішніх соціальних умовах функціонування дошкільної освіти.
Означена доктрина ґрунтується на чіткому врахуванні закономірностей розвитку психіки індивіда. До таких у першу чергу відноситься нерівномірність психічного розвитку. Її сутність полягає у тому, що навіть за найсприятливіших умов навчання і виховання різні психічні процеси не розвиваються рівномірно, одні передують, інші – відстають. Наприклад, граматичне мислення може сформуватися тільки на основі вже сформованої здібності мислити абстрактно, предметному мисленню передує процес сприймання і уявлення.
Друга закономірність психічного розвитку – системність. По мірі розвитку психіки утворюються психологічні системи. Так, формуються логічна (тобто мисленева пам’ять), мовлення і мислення об’єднуються у мовленнєве мислення. Пластичність і компенсація – третя закономірність розвитку психіки. Ця властивість визначається цілеспрямованими змінами психіки індивіда, способами навчання і виховання, заміщенням однієї функції другою за слабкості чи дефектності розвитку останньої.
Доктрина ампліфікації на своєму організаційно-програмному рівні виходить з того, що оптимальні педагогічні умови для реалізації потенційних можливостей маленької дитини, для її гармонійного розвитку створюються не шляхом форсованого надраннього навчання, спрямованого на скорочення дитинства, на передчасне перетворення малюка у дошкільника, дошкільника у школяра і т.д. Необхідно, навпаки, широке розгортання і максимальне збагачення змісту специфічно дитячих форм пізнавальної, ігрової, практичної й зображувальної діяльності, а також спілкування дітей між собою і з дорослими. На їхній основі повинно здійснюватись цілеспрямоване формування тих цінних душевних властивостей і якостей, для виникнення яких створюються найбільш сприятливі передумови у ранньому дитинстві.
Практично ранній розвиток дитини пов’язаний з формуванням здібності сприймати предмет цілісно, тобто системно, встановлюючи зв’язки між окремими властивостями предметів чи між самими предметами. Так, дітям стають доступні зв’язки, наприклад між температурою і агрегатним станом речовини, зовнішніми умовами і ростом рослин, образом життя тварини і будовою його тіла і т.д. Змістовні уявлення, що при цьому формуються у дитини, несуть зародок тих наукових понять, які повинні скластися на наступному віковому ступені під впливом шкільного навчання.
Особлива сфера, яка виражено презентує ранній розвиток дитини, формування першопочаткових наукових понять на основі відповідних предметно-перетворювальних дій пізнавальної спрямованості. Такі дії як предметні способи мислення відкривають дошкільникові істотні властивості відношення, характерні для логіко-математичного осмислення оточуючої дійсності.
Істотним є те, що використання інноваційних методів навчання дозволяє не лише виробити у дітей на ранніх ступенях їхнього вікового розвитку відому сукупність, хоча ще й не досить досконалих вмінь читання і рахунку, художньо-зображувальних способів, а й розвинути у них широке орієнтування у сфері мови, кількісних відношень, мистецтва, міжособистісних взаємин.
Дослідження свідчать також, що за відповідної організації життя і діяльності дітей у них ще у дошкільному віці можуть бути сформовані такі соціальні мотиви поведінки і розвинені такі почуття, виникнення яких раніше відносили до значно пізніших стадій онтогенезу.
Відмітимо таку розвивально важливу закономірність. За відповідної організації групової діяльності дітей, спрямованої на досягнення соціально значущого результату, і яка вимагає співробітництва, взаємодопомоги, у них досить рано починають формуватися простіші суспільні мотиви поведінки, які спонукають дотримуватися відомих моральних норм поведінки не під впливом зовнішніх спонук, а за своєю власною ініціативою, за внутрішнім переконанням.
У зв’язку з цим істотно змінюється характер емоційних переживань дитини й їхня регулююча роль у поведінці. На зміну більш примітивних емоцій задоволення чи незадоволення виникають початки вищих, специфічно людських моральних, естетичних і інтелектуальних почуттів, які спонукають дитину переходити до більш складних і більш соціально значущих видів діяльності.
Ранній розвиток дитини – її право на безумовне цілісне вдосконалення видаватиметься оптимальним, коли педагоги-вихователі у своїй практичній освітній діяльності розрізнятимуть тісно пов’язані, але все ж не тотожні і такі, що часто змішують, процеси функціонального і власне вікового розвитку дитини. Процес функціонального розвитку, який може спостерігатися у дітей різного віку, є результатом засвоєння дитиною певних знань і способів розумових дій, за допомогою яких ці знання дитина відкриває і засвоює. Вони входять у її досвід, який вона доцільно використовує у різновидах власної діяльності та спілкування.
Віковий розвиток характеризується глобальною перебудовою дитячої свідомості, особливо мислення, пам’яті, комунікативних процесів, які утверджують хід вікового розвитку дитини і сигналізують про перехід на новий ступінь вікового розвитку.

Джерело: https://www.facebook.com/ipv.org.ua/?hc_ref=ARQBORsDPjQ_vTb-giuMVapJDW_Tv3zdz_5d3fSUvo4m2JivVzBHJQshJ8C2ZIu6bBs&fref=nf

Науковий факт: Діти звикають до мови ще в утробі матері

Діти звикають до мови ще в утробі матері. Немовлята здатні визначити рідну мову вже за  пару годин після народження.

Дослідники провели експеримент, в якому записали звуки рідної мови і програли їх декільком немовлятам, яким було не більше 20 годин від народження. За допомогою датчиків учені вивчали реакцію дітей, і, як з’ясувалося, діти реагують на рідну та іноземну мову абсолютно по-різному.

Джерело: 

http://www.washington.edu/news/2001/05/29/babies-have-a-different-way-of-hearing-the-world-by-listening-to-all-frequencies-simultaneously/