В статье дается определение логико-математического развития, логико-математической компетентности дошкольников. Раскрыто опыт работы профессиональной подготовки студентов к осуществлению логико-математического развития дошкольников в условиях многоуровневого образования. Описано содержание, использование активных форм обучения, методы, система формирования профессиональных умений у студентов в работе с детьми.

The article explains the notion of logic-mathematical definition and logic-mathematical competence of pre-schoolers. Experience of work of the professional preparation of the students to the realization of logic-mathematical development of pre-schoolers in the conditions of multilevel education is reveled. The content, forms, methods and the system of formation of professional abilities of students working with children.

Сьогодні нам випало жити на зламі епох. Сучасні комп’ютерні системи та телекомунікаційні технології зумовлюють зміни освітніх пріоритетів. Своєчасно помічати нові тенденції, брати до уваги реальний життєвий контекст, рухатись з вимогами нової епохи, поєднувати в собі гнучкість з чіткою педагогічною позицією – важлива умова професійного та особистісного вдосконалення педагога, оптимізація його діяльності. Саме математика, природа, як і мова, пронизують всю діяльність людини, математичні поняття використовуються на кожному кроці. Без них неможливий дивовижний технологічний процес, економічне процвітання. Тому виникає необхідність здійснювати логіко-математичний розвиток дітей дошкільного віку. Питання професійної підготовки студентів до здійснення логіко-математичного розвитку дошкільників в умовах ступеневої освіти розглядається в даній статті.

Сучасній Україні потрібні фахівці дошкільного профілю нової формації з конкурентно придатним європейським чи світовим рівнем кваліфікації для досягнення єдиної мети – формування гармонійно розвиненої особистості. Отож необхідно докорінно оновити технологію їхньої підготовки до самостійної педагогічної діяльності в ХХІ столітті, третьому тисячолітті.

Ступенева підготовка фахівців – це досить актуальна проблема, яку потрібно вирішувати сьогодні.

Ступеневість вищої освіти полягає у здобутті різних освітніх кваліфікаційних рівнів на відповідних етапах (ступенях) вищої освіти. Виходячи із структури вищої освіти, її перший рівень передбачає отримання кваліфікації “молодший спеціаліст”, другий – кваліфікації “бакалавр” (базова вища освіта) і третій – кваліфікації “спеціаліст”, “магістр” (повна вища освіта).

Принцип наступності лежить в основі постійного розвитку і вдосконалення всіх ланок системи освіти. Оновлення системи освіти відбувається в оновленні програм, форм, методів, прийомів навчання. Перед нами постала проблема виховання професіонала, творчої особистості, виявлення і збереження обдарованості, сприяння розвитку здібностей, виховання талановитих людей.

Головне – створити умови для максимального розвитку якостей, що характеризують культуру професійної творчості “молодшого спеціаліста”, “бакалавра” і “спеціаліста”. Певний досвід ступеневої підготовки педагогів має місце у роботі Хмельницького гуманітарно-педагогічного інституту. Продумано і розроблено концепцію ступеневої підготовки фахівців, наскрізні програми, де ретельно здійснено розподіл змісту, удосконалюються форми і методи на кожному освітньо-кваліфікаційному рівні. Змістовність і результативність – основа ступеневої підготовки.

У справжнього майстра форма і зміст навчальної діяльності перебувають у єдності й гармонії. Забезпечують оптимальний темп переходу від нижчих до вищих етапів розвитку.

Наукові дослідження педагогів, психологів, аналіз передового педагогічного досвіду переконують, що готувати дітей дошкільного віку до життя, до успішного навчання в сучасній школі мають висококваліфіковані фахівці, творчі особистості – вихователі у взаємодії з сім’єю.

В Законі України “Про дошкільну освіту” записано: “Дошкільна освіта – це цілісний процес, спрямований на забезпечення різнобічного розвитку дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб” [5].

З погляду сучасної концепції дошкільної освіти, дітей слід навчити не лише обчислювати, вимірювати, розрізняти геометричні фігури, орієнтуватись у часі і просторі, а й учити логічно мислити, розвивати творчі здібності, пізнавальні інтереси. Математичний розвиток дітей складається з двох взаємопов’язаних основних ліній: логічної, тобто підготовки мислення до способів міркування і власне математичної – формування математичних уявлень.

У Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні акцент зроблено на логіко-математичному розвитку дошкільнят, тобто йдеться про якісні зміни, які відбуваються з розвитком уміння здійснювати математичні та логічні операції, а саме: класифікацію, серіацію, вимірювання та обчислення.

Баглаєва Надія Іванівна розкрила суть понять “логіко-математичний розвиток” – якісні зміни в пізнавальній діяльності дитини, що відбуваються внаслідок розвитку математичних умінь і пов’язаних з ними логічних операцій. “Логіко-математична компетентність” – вміння дитини самостійно здійснювати (у межах вікового періоду):

• класифікацію геометричних фігур, предметів, множин;
• серіацію, тобто впорядкування за розміром, масою, об’ємом, розташуванням у просторі й часі;
• обчислення та вимірювання кількості, відстані, довжини, висоти, об’єму, маси і часу [2].

Вирішення цих завдань є досить актуальними, тому у зміст програми “Дитина в дошкільні роки” (Науковий керівник К. Л. Крутій) входить розділ “Вступ у світ кількості логіки, простору, часу”.

У професійній підготовці спеціаліста для системи дошкільного освіти важливе місце займає курс “Теорії і методики формування елементарних математичних уявлень у дітей”. Курс вивчається студентами дошкільного факультету, спеціальність “Вихователь дітей дошкільного віку”, на 3-му і 4-му курсах І освітньо-кваліфікаційний рівень “молодший спеціаліст”, на 5-му курсі ІІ освітньо-кваліфікаційний рівень “бакалавр”. У зв’язку з оновленням змісту курсу та використанням інноваційних технологій в навчальному процесі ми розробили навчальну програму та методичні рекомендації щодо її реалізації в системі ступеневої підготовки вихователів дітей дошкільного віку. Мета програми – вдосконалити і підвищити рівень професійної підготовки спеціалістів дошкільного профілю з питань логіко-математичного розвитку дошкільників. Щоб уникнути дублювання матеріалу на різних ступенях, на І-му освітньо-кваліфікаційному рівні ми включили вивчення теоретичних основ курсу, значення, завдання, організацію навчання математики дітей дошкільного віку, формування у дітей знань про кількість, число, навчання лічби та обчислювальної діяльності, про розмір і вимірювання, про форму предметів, простір і час, розвитку логічного мислення, пізнавальних інтересів, наступність в роботі дитячого садка, школи і сім’ї у навчанні математики.

Студенти 3-го курсу готують інформацію про математику і математиків, про логіку, з історії розвитку числа, цифри, вимірювання. У виступах відзначають, що логіка (грецьке – наука про умовивід) – про закони, форми та прийоми мислення, які забезпечують досягнення об’єктивної істини в процесі міркування і пізнання. Виділяють діалектичну та формальну логіку, які розвиваються у тісному взаємозв’язку. Діалектична логіка досліджує змістовий аспект людського мислення, особливості прояву в ньому законів діалектики; вивчає найзагальніші категорії як форми мислення, форми буття та ступені розвитку людського пізнання; виявляє закономірності виникнення і розвитку знання в процесі взаємодії суб’єкта і об’єкта. Формальна логіка досліджує структурні аспекти людського мислення й наукового знання, абстрагуючись від їхнього змісту й розвитку [3].

Важливим показником професійної підготовки студентів до логіко-математичного розвитку дітей є система професійно-педагогічних умінь, якими повинні володіти майбутні спеціалісти дошкільної освіти.

Тому вивчення методики поєднується з педагогічною практикою студентів (показовою, пробною) в дошкільних навчальних закладах, де вони набувають професійних умінь, застосування отриманих знань в роботі з дітьми з логіко-математичного розвитку. Студенти спостерігають роботу досвідчених вихователів у дошкільних навчальних закладів міста Хмельницький. Аналізують умови, створені в дошкільному навчальному закладі та вдома для ефективного формування у дітей логіко-математичних умінь. Творчо планують роботу в повсякденному житті і на заняттях, організовують і проводять тематичний день “Цікава математика” в різних вікових групах дошкільних навчальних закладів міста Хмельницький.

Студенти 4-го курсу виступають з реферативними повідомленнями про “Сучасні підходи до логіко-математичного розвитку дошкільників”, “Розвиток логічних умінь дитини”, “Вимірювання – цікаво і корисно”.

Виконують творчі завдання:

1. Виписати логічні завдання на складання геометричних фігур з математичних паличок (на перетворення однієї фігури в іншу, на перетворення фігур з паличок, провести їх з дітьми).
2. Ознайомитись із змістом логіко-математичних ігор, виготовити зразки наочного матеріалу для них.
3. Скласти ребуси, кросворди, чайнворди на тему “Загадкова математика”.
4. Виготовити різні види лабіринтів для однієї з вікових груп.
5. Підібрати арифметичні задачі з логічним навантаженням. Поміркуйте разом з дітьми. Розв’яжіть задачі.
6. Обговорити ситуацію. Поміркуйте, які з відповідей завжди неправильні. Чому?
7. Підібрати віршовані логічні завдання з математичним змістом.

На ІІ освітньо-кваліфікаційному рівні включити вивчення теорії методики формування елементарних математичних уявлень у дітей як наукової і навчальної дисципліни. Студенти поглиблено вивчають наукові дослідження, вклад зарубіжних і вітчизняних педагогів у розвиток теорії методики формування елементарних математичних уявлень. Особливу увагу приділяють проблемам діагностування логіко-математичного розвитку дошкільників. Практично ознайомлюються із різними методиками.

Актуальні питання теорії і методики формування елементарних математичних уявлень включаються в зміст курсових (4 курс) та дипломних робіт (5-6 курс). Так успішно виконали і захистили роботи такі студенти: Головачук М.В. “Розвиток логіко-математичного мислення у дошкільників”; Матковська О.В. “Підвищення ефективності використання розвиваючих ігор для логіко-математичного розвитку дітей дошкільного віку”; Фіщук К.В. “Формування логіко-математичної компетентності у старших дошкільників”. Студентами проведено науково-експериментальне дослідження з констатуючим, формуючим та контрольним експериментами. Розроблена система роботи для логіко-математичного розвитку дошкільників, результати дослідження впроваджені до навчально-виховного процесу ДНЗ N 40.

Вища освіта покликана забезпечити фундаментальну наукову, професійну та практичну підготовку. Студенти 6 курсу ІІІ освітньо-кваліфікаційний рівень “спеціаліст” вивчають спеціальний курс “Логіки світу”. На лекційних заняттях розглядають теоретичні засади формальної логіки як засоби інтелектуального розвитку дошкільників, знайомляться із альтернативними поглядами педагогів минулого і сучасності на логіко-математичний розвиток дошкільників. Аналізують авторські програми логіко-математичного розвитку Н.І.Баглаєвої, І.Стеценко та О.Стрижак навчальний розвивальний курс “Логіки світу” (посібник для дітей 5, 6, 7-го років життя). Ознайомлюються з варіативними програмами логіко-математичного розвитку дітей старшого дошкільного віку, поглиблено вивчають засоби логіко-математичного розвитку дошкільників:

• Дидактичні та логіко-математичні ігри.
• Завдання з математичними паличками (головоломки).
• Логічні завдання графічного змісту (лабіринти, кросворди, ребуси).
• Арифметичні задачі з логічним навантаженням.

Творчо складають та реалізують у своїй навчально-дослідницькій роботі власні програми – проекти логіко-математичного розвитку дошкільників, активно залучають до співпраці батьків вихованців.

Ознайомившись з досвідом роботи старшого викладача кафедри дошкільного виховання Прикарпатського державного університету ім. В.Стефаника кандидата педагогічних наук Л.С.Плетеницької, використовуючи методику розвитку логіко-математичного розвитку Н.І.Баглаєвої, студенти самостійно складають характеристику параметрів логіко-математичної компетенції дошкільників. Виготовляють дидактичні засоби логічного змісту і здійснюють корекцію математичних знань, умінь дошкільників засобами логіки. Зміст курсу теорії і методики формування елементарних математичних уявлень реалізується в режимі лекційних, практичних, семінарських, лабораторних занять, самостійної роботи студентів.

Провідним методом засвоєння студентами нових знань ми обираємо лекцію. Своєрідність лекції в педагогічному училищі полягає в тому, що вона охоплює менше коло питань, ніж вузівська лекція, яка будується з урахуванням рівня підготовленості студентів. Тому працюємо над удосконаленням змісту і методики проведення лекцій, практичних та лабораторних занять. У навчально-виховному процесі намагаємося імітувати те середовище в якому будуть жити і працювати студенти, тому впроваджуємо в практику роботи активні методи навчання: аналіз педагогічних ситуацій, рішення проблемних завдань, рольові та ділові ігри та ін. В 41 ДВ організували і провели ділову гру “Батьківські збори” на тему: “Логіко-математичний розвиток дошкільників – необхідна умова успішного навчання в школі”, в 42 ДВ – на тему: “Математична готовність дітей дошкільного віку до навчання в сучасній школі”. В 51 ДВ підготували та провели ділову гру у формі педагогічної ради, тема: “Теоретико-методичні основи формування уявлень про час у дітей дошкільного віку”. Велика підготовча робота допомогла виявити творчі можливості кожного студента, які виконували ролі завідуючої дошкільним навчальним закладом, психолога, методиста, музичного керівника, вихователів молодшої, середньої та старшої груп, викладача англійської мови, соціального педагога, батьків, соціолога, кореспондента. Студенти опрацювали рекомендовану літературу, підготували науково-теоретичні повідомлення, коментар змісту Базового компонента дошкільної освіти, огляд наукових досліджень, статей, слухали інформацію методиста за результатами перевірки, “вихователі” моделювали фрагменти роботи з дітьми різних вікових груп.

Студенти склали систему роботи з формування часових уявлень у дітей старшої групи. “Викладач англійської мови” поділилась досвідом роботи із старшими дошкільниками з формування часових уявлень у дошкільників. “Соціальний педагог” підготувала методичні поради для батьків, діти яких ідуть до школи. Чудовий банк ідей демонстрували студенти творчої групи. Підготували виставку методичної літератури, дидактичних посібників, оформили добірку творів художньої літератури для дітей, використання народної мудрості про час в роботі з дошкільниками. З цікавими матеріалами познайомила “кореспондент”, яка підготувала статтю. “Соціолог” повідомила результати соціологічного дослідження в групах факультету дошкільного виховання з проблем часу.

Намагаємося використовувати нові форми проведення педагогічної ради: конференц-рада, педагогічна сесія та інші, які дають можливість активізувати творчий пошук студентів, готових сприймати і впроваджувати інноваційні педагогічні технології. Навчаємо студентів оволодівати знаннями самостійно, що є основою для освіти впродовж життя.

Професійна підготовка в галузі дошкільної освіти і виховання повинна бути спрямована на забезпечення уміння кваліфіковано реалізувати ним складові Базового компонента дошкільної освіти, що охоплює сфери життєдіяльності дитини: “Природа”, “Культура”, “Люди”, “Я сам”.

Отже, для успішного засвоєння дошкільниками математичних операцій і понять необхідні професійно-педагогічна готовність вихователя здійснювати особистісно-орієнтований підхід до дітей, знання ним індивідуальних особливостей кожної дитини у певний період її розвитку; адаптація програми до можливостей вихованців (але не нижче базового рівня); наявність дидактичного матеріалу, що дає змогу індивідуалізувати пізнавальні завдання; організація освітньо-виховного процесу на діагностичній основі різних рівнів складності; застосування варіантних технологій навчання; урізноманітнення форм навчальної діяльності; залучення батьків до освітньо-виховної роботи з дітьми.

Отже, вважаємо, що найбільш значущою метою при створенні та реалізації системи ступеневої освіти є забезпечення реальних можливостей для включення майбутніх спеціалістів до творчої професійної діяльності, формування у кожного індивіда здатності до гнучких змін відповідно до зміни соціальних і культурних орієнтацій суспільства. Саме тому найбільша увага повинна приділятись розвитку таких якостей особистості, як професіоналізм, творчість, сучасний стиль мислення, рівень культури, інтелектуальний і моральний розвиток майбутніх педагогів дошкільної освіти.

ЛІТЕРАТУРА

1. Баглаєва Н.І. Сучані підходи до логіко-математичного розвитку дошкільників // Дошкільне виховання. – 1999. – N 7.
2. Баглаєва Н.І. Діагностика логіко-математичних умінь дитини // Палітра педагога. – 1998. – N 3-4.
3. Гончаренко С. Український педагогічний словник. – К.: Либідь, 1997. – 376 с.
4. Грибанова О.К., Щербакова К.Й., Бєлова С.Ф., Назаренко К.В. Методика формування елементарних математичних уявлень у дітей. – К., 1987.
5. Закон України “Про дошкільну освіту”. – К., 2001.
6. Програма розвитку, навчання та виховання. Дитина в дошкільні роки / Науковий керівник К.Л.Крутій. – Запоріжжя: ТОВ “ЛІПС” ЛТД, 2000. – 268 с.
7. Плетеницька Л.С. Формування елементів математичних уявлень у дошкільників. Частина 1, 2. – Івано-Франківськ, 1999.
8. Плетеницька Л.С., Крутій К.Л. Логіко-математичний розвиток дошкільників (за програмою “Дитина в дошкільні роки”). – Запоріжжя: ТОВ “ЛІПС” ЛТД, 2002. – 156 с.
9. Щербакова К.Й. Методика формування елементарних математичних уявлень у дошкільників. – К.: Вища школа, 1996. – 240 с., іл.