Постановка проблеми. Сучасна теорія і практика валеологічної освіти спирається на систему загальних педагогічних принципів навчання і виховання дитини: доступності, наочності, систематичності, а також сукупність специфічних принципів процесу формування відповідального ставлення до природи: міждисциплінарності, єдності свідомості, переживання і дієвості, прогностичності, доповнюваності, взаємозв’язків глобального, реґіонального і локального рівнів розгляду екологічних проблем.

Мета статті: познайомити педагогів із досвідом роботи дошкільного навчального закладу, сприяти розповсюдженню нових технологій роботи з дітьми дошкільного віку.

Експериментальний дошкільний навчальний заклад N 278 м. Дніпропетровська Міністерства освіти і науки України працює за темою “Створення системи неперервного валеологічного виховання і навчання в закладах освіти України” (науковий керівник експерименту – кандидат медичних наук, професор, проректор Дніпропетровського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Віра Валентинівна Морозова, науковий консультант – кандидат медичних наук, доцент кафедри здоров’я Валентина Олександрівна Музирова).

У межах виконання дослідно-експериментальної роботи в дошкільному закладі створена комплексна програма формування культури здоров’я дітей 3-7 років “Малятко-здоров’ятко”.

Програма має на меті формування, збереження і зміцнення здоров’я дітей раннього та дошкільного віку, покликана сформувати профілактичне мислення з орієнтацією на здоровий спосіб життя дітей та дорослих. Оскільки люди тисячами, мільйонами тисяч ниток зв’язані з навколишньою природою і залежать від неї, як листя дерева від його коренів, один з дев’яти розділів програми присвячений природним умовам здоров’я. Розглянемо більш докладно технології роботи за розділом “Природні умови здоров’я”.

На заняттях з ознайомлення з природою діти пізнають природу як навколишнє середовище, знайомляться з практичними, пізнавальними, моральними та естетичними її цінностями.

На заняттях з валеології “Краса і здоров’я” діти під керівництвом валеолога С.В.Подлєснової дізнаються про оздоровчу та гігієнічну цінність природи: Лікар Сонце, Лікар Вода, Лікар Повітря, Лікар Рослини розповідають дошкільникам проте, що людина використовує воду, аби тримати в чистоті своє тіло, одяг та житло, вживати в їжу чисті продукти, які використовуються для збереження здоров’я; що рослини затримують пил і шкідливі речовини, приглушують шум, захищають від вітру, очищають і зволожують повітря. Найцікавіше те, що багато рослин і тварин мають оздоровчі властивості й використовуються людиною для лікування (подорожник, мати-і-мачуха, ромашка, мурахи, бджоли...). Люди загартовуються за допомогою повітря, сонця, води.

Діти добре знають, що перебування в природних умовах зміцнює їхнє здоров’я: знімає втому, підносить настрій, надає можливість для загартовування, занять спортом і рухливими іграми.

Разом із вихователем діти вчаться правильно дихати і робити масаж, проводити досліди з водою, піском, газом, світлом, дізнаються про їхні особливості і вплив на здоров’я людини, вирішують проблемні ситуації (“Що ти вдієш, якщо заблукав у лісі?”; “Що робити, якщо тебе вкусила оса?”; “Як ти поведеш себе, якщо потрапив під дощ із грозою?” і т.ін.), знайомляться з правилами поведінки в природі за допомогою ситуативних картинок, моделюють логічні ланцюжки взаємозв’язків і взаємозалежності людини й природи, у дидактичних іграх (“Що шкідливо, що корисно”; “Хто де живе, чим харчується”; “Чарівний кошик”; “Прогулянка по лісу”; “Мудра мураха”) закріплюють придбані знання.

Заняття з валеології – улюблені в наших дошкільників.

Малюки не забувають, що вони – діти природи, і ставляться до неї шанобливо й доброзичливо, як до рідної мами. Довго й захоплено розглядають чорнобривці, ромашки, троянди, фіалки, які прикрашають наш дитячий садок. Та не тільки краса приваблює їх. Від спостереження за гілкою, ніжного дотику до неї дитяча душа наповнюється захопленням і красою, рослини заспокоюють, навівають добро і щирість.

На території дошкільного закладу ростуть берези, верби, тополі, клени, липи, акації, ялинки, горобина – дуже красиве подвір’я. З ранньої весни до пізньої осені діти милуються стрункими березами, вдихають запах вічнозелених ялинок. Приходячи в дитячий садок, діти вітаються зі своїми улюбленими деревами, гладять їх своїми ніжними долонями й отримують енергію природи, теплоти і радості.

У затишному лісовому куточку, у тіні густих ялин діти дихають ароматом хвойної зелені й опановують навичками повного, ритмічного і силового подиху, грають у звукові ігри (“Підкорювачі космосу”, “Гудок пароплава”, “Мисливці” тощо) і виконують вібраційно-вокальні вправи.

У цьому куточку психолог І.А.Серебряна також проводить з дітьми релаксаційні ігри (“Ведмежата в барлозі”, “У лісі”, “Ігри з шишками”) та бесіди про моральність і екологію (“Спорь, да не вздорь”, “Чому не можна брати травичку до рота”, “Живе повинно жити”).

На кожній ділянці в нас є пісочниця – і всі знають, що це – улюблене місце дитячих ігор. Але не всі знають, що ігри з піском – пісочна психотерапія, що стає найпопулярнішою в педагогічній практиці.

Граючись із піском і мініатюрними фігурками, споруджуючи вулиці, міста, заводи, замки і палаци, діти відображають свої бажання і спогади, відкривають джерельця творчої фантазії, навчаються знаходити гармонію в картині на піску з навколишнім світом, тому що піскові картини є відбитком нашого внутрішнього стану.

Еколого-оздоровча робота продовжується і на заняттях з фізкультури під керівництвом інструктора з фізичного виховання Н.В.Цинцирюк. Заняття з фізкультури часто перетворюються в ігри-подорожі: “У ліс”, “В Африку”, “В Антарктиду”, “У пустелю” тощо. З великим задоволенням діти перевтілюються в кумедних тварин: лисицю, ведмедя, зайця, слона, мавпочку. У таких іграх вони не тільки імітують звички звірів, але й удосконалюють свої навички в спритності, швидкості, сміливості, силі.

У теплий час року заняття з фізкультури проводяться на вулиці. Вправи діти виконують із застосуванням природних знарядь: дерев, пеньків, гілок. Наталя Володимирівна обов’язково звертає увагу дітей на чисте і свіже повітря і розповідає про користь занять фізкультурою і спортом на свіжому повітрі.

На музичних заняттях музичні керівники Р.О.Бут і О.С.Товарницька вчать дітей співати пісні про природу. У нашому репертуарі зокрема: “Ліс” (муз. П.Майбороди), “Туристична” (муз. Ю.Річкова); “Каштани” (муз. І.Складаного), “Качечка” (муз. А.Філіпенка). Перед співами обов’язково звучать поспівки, в яких діти наслідують голосам птахів: зозулі (“ку-ку”), горобчика (“цвірінь-цвірінь”); тварин: корови (“му-му”), кошенят (“мяу-мяу”), собачки (“гав-гав”). Під час слухання музики діти потрапляють на лоно природи (“Пори року” П.Чайковського, “Ранок” Е.Грига); до чарівного царства Берендея (опера “Снігуронька” – муз. М.Римського-Корсакова; “Марш Чорномора” з опери “Руслан і Людмила” – муз. М.Глинки). Музичні керівники знайомлять також дітей з тембром звучання музичних інструментів через голоси тварин. Наприклад, дитяча опера “Петя і вовк” – муз. С.Прокоф’єва: качка – гобой; пташка – флейта; кішка – кларнет; дідусь – фагот; вовк – валторни.

Весело та жваво проходять свята та розваги, присвяченні екологічній тематиці, на яких діти закріплюють правила поведінки на природі та вчаться бережному та ніжному ставленню до неї: “О незадачливом мальчике и верных друзьях леса”; “Перша травичка”; “Чи їдять яблука їжаки?”, “Не співається птахам без небес”.

Літом наші малюки бігають босоніж, стрибають на свіжому повітрі під яскравим сонечком. А взимку залюбки грають у сніжки і ліплять снігову бабу. Восени з яскравих осінніх листків плетуть віночки, із шишок, жолудів, каштанів роблять цікаві поробки разом з вихователями. І завжди радіють кожній прогулянці, тому що свіже повітря, ігри, розваги, спілкування з природою дають їм радість, бадьорість, силу, насолоду, душевний комфорт. Діти знають: сонце, повітря і вода – основні джерела життя і здоров’я.

Щоб не тільки на вулиці, але й у групах було свіже повітря, вихователі створили у приміщеннях маленькі оазиси: квіти, рибки, птахи… При підборі рослин вихователі враховували їхнє специфічне значення: бегонія знищує мікробів, алое нейтралізує дію газів, папоротник зволожує повітря. Такі куточки природи не тільки оздоровляють дітей, але й прищеплюють працьовитість, доброту, відповідальність, позитивно впливають на світогляд, розвивають спостережливість. Цікаво те, що поруч із такими оазисами знаходяться столи з невеликими коробочками, у яких лежать цікаві для дітей “скарби” – дарунки природи (шишки, жолуді, каштани, насіння різних квітів і рослин, камінчики, дерев’яні бруски, пісок, глина, вода). Ознайомлення дітей з цим воістину “казковим” матеріалом, проведення дослідів, виготовлення виробів – все це відкриває перед ними дивний, захоплюючий і неповторний світ природи, змушує мислити і міркувати, радіти своїм першим відкриттям і досягненням.

Після денного сну кожна дитина прагне швидше пройти по “доріжці здоров’я”, яка зроблена з різних природних матеріалів (від дрібного пісочку на початку – до грубого щебеню в кінці). Такі гарні доріжки загартовують малюків і дають чудовий ефект у профілактиці та корекції плоскостопості.

Під керівництвом лікаря Ж.І.Лук’янової проводяться процедури, які сприяють загартуванню. Найкращий помічник у цьому – вода (обтирання, обливання ніг, ходіння по росі, купання на свіжому повітрі в басейні). Жанна Іванівна постійно слідкує, щоб у раціоні харчування дітей завжди були свіжі овочі та фрукти, сік та обов’язково – йодована сіль.

Змістовно та цікаво організувати роботу з дошкільнятами вихователям допомагають методичні посібники, створені під керівництвом методиста Л.Г.Шевцової: “На природу за здоров’ям”; “Джерельце здоров’я”; “Природа і здоров’я людини”; “Планування навчально-виховної роботи за експериментальною програмою “Малятко-здоров’ятко”.

У результаті вищезгаданих заходів в 2004 році вдалося підвищити рівень здоров’я дітей в 1,07 рази, знизити рівень захворюваності в 1,2 рази, 15 дітей перейшли з другої в першу групу здоров’я, у 1,3 рази зменшилось захворювання на карієс зубів у дітей старших груп.

Висновки. Запропонована комплексна експериментальна програма сприяє формуванню, збереженню і зміцненню здоров’я дітей раннього і дошкільного віку, покликана сформувати профілактичне мислення з орієнтацією на здоровий спосіб життя дітей і дорослих.

РЕЗЮМЕ

В статье предложен вариант реализации экспериментальной комплексной программы для детей дошкольного возраста. Технология работы поможет воспитателям определить не только приоритеты в оздоровлении детей, но и решить определённые образовательные задачи.

Ключевые слова: здоровье, комплексная экспериментальная программа.

RESUME

The variant of realization of the experimental complex program for the children of pre-school age is offered in the article. Technology of work will help educators to define not only priorities in making healthy of children but also to decide certain educational tasks.

Keywords: health, complex experimental program.