Постановка проблеми. На сучасному етапі розвитку суспільства головною метою модернізації дошкільної освіти є цілісний розвиток дитини як особистості, що, зокрема, передбачає турботу про здоров’я дошкільника – стан його повного фізичного і соціального благополуччя, психічний комфорт, позитивне самопочуття, спокій, рівновагу, задоволення.

Турбота про здоров’я дитини дошкільного віку завжди була і лишається одним із пріоритетів педагогічної роботи [3, С.20].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Однією з найголовніших умов успішної організації оздоровлювальної роботи з дітьми в дошкільному навчальному закладі є підвищення професійної компетенції педагогічних працівників, що, за Н.Ф.Денисенко, забезпечується такою складовою моделі управління системою фізичного виховання дітей у дошкільних навчальних закладах, як науково-методична підсистема [1, С.84]. Вона забезпечує необхідний професійний рівень усіх членів колективу в процесі досягнення прикінцевого результату, яким є успішна фізична підготовка дітей до життя.

Науковець зазначає, що складовими науково-методичної підсистеми є такі форми методичної роботи з кадрами, як педагогічні ради, проблемні семінари, узагальнення, впровадження і розповсюдження перспективного педагогічного досвіду тощо.

Мета статті. Більш докладно зупинимося на особливостях роботи над перспективним педагогічним досвідом і формами його розповсюдження з метою підвищення ефективності оздоровлювальної роботи в дошкільному навчальному закладі.

Результати досліджень. Не викликає сумніву, що під час оцінювання перспективного педагогічного досвіду, перш за все, необхідно встановити наявність (чи відсутність) ознак, які його характеризують. За І.П.Жерносеком, до них належать:

• актуальність, яка зумовлює необхідність вирішення оздоровлювальних завдань саме в цьому дошкільному навчальному закладі;
• оригінальність, новизна – застосування в оздоровлювальній роботі нетрадиційних методів, комбінування традиційних і нетрадиційних методів оздоровлення тощо;
• висока ефективність, показником якої є зниження захворюваності дітей, стан їхнього фізичного розвитку, рівень фізичної підготовленості тощо;
• стабільність результатів, свідченням чого мають стати позитивні результати оздоровлювальної роботи, що були одержані впродовж певного проміжку часу;
• збалансованість і комплексність результатів, що надає можливість виокремити складові оздоровлювального процесу в дошкільному навчальному закладі, причинно-наслідкові зв’язки між ними, визначити рівень розвитку кожної складової, ефективність їхньої взаємодії в цілісній системі;
• раціональність витрат часу, зусиль, засобів –зумовлює необхідність виявлення перенавантаження дітей і педагогів, якщо воно є;
• наявність матеріальної бази, реальних можливостей реалізації досвіду педагогічним колективом – визначає можливість відтворення новаторської системи оздоровлювальної роботи в інших дошкільних навчальних закладах [3].

Слід зазначити, що під час оцінювання досвіду ці ознаки мають застосовуватися лише комплексно.

Відтепер з’ясуємо основні етапи роботи над перспективним педагогічним досвідом і зміст роботи на кожному з етапів [3].

Перший етап – моделювання, який передбачає визначення мети і завдань досвіду; аналіз наукових джерел, основними серед яких є законодавчі державні і нормативні документи, публікації, що висвітлюють результати сучасних наукових досліджень із проблем оздоровлення підростаючого покоління тощо.

Другий етап – оформлення моделі досвіду – відтворення оздоровлювальної системи за допомогою схем, рекомендацій, алгоритму діяльності учасників процесу оздоровлення дітей, методичних рекомендацій щодо організації оздоровлювальної роботи тощо.

Третій етап – створення досвіду. Змістом роботи на цьому етапі є організація дій учасників оздоровлювального процесу, трансформація основних положень, розроблених у процесі моделювання, в реальну педагогічну діяльність.

Четвертий етап передбачає впровадження в педагогічну практику створеного досвіду.

Саме на цьому етапі доцільним є організація діяльності шкіл перспективного педагогічного досвіду, які можуть функціонувати в межах як окремого дошкільного навчального закладу, так і району, міста або області.

Визначимо пріоритетні напрями діяльності шкіл перспективного педагогічного досвіду:

• обговорення змісту наукових праць, навчально-методичних посібників, статей наукового та практичного характеру, присвячених проблемі формування, зміцнення і збереження здоров’я дошкільників;
• відвідування педагогами – членами цього професійного об’єднання – оздоровлювальних заходів, що проводяться керівником школи, ознайомлення з розробленою ним системою зміцнення і збереження здоров’я дітей;
• практичні заняття, де слухачі школи набувають практичних умінь і навичок щодо застосування на практиці методів оздоровлення, запропонованих керівником школи;
• відвідування керівником школи оздоровлювальних заходів, що проводяться слухачами школи, надання їм допомоги в застосуванні набутого під час навчання у школі досвіду [4, С.48].
• Невід’ємною складовою діяльності шкіл перспективного педагогічного досвіду є “домашні завдання”, зміст яких може бути таким:
  • опрацювання літератури з проблеми організації процесу оздоровлення дітей у дошкільному навчальному закладі;
  • підготовка та самостійне проведення оздоровлювальних заходів із метою апробації традиційних і нетрадиційних методів тощо.

З’ясуємо особливості застосування методів, які є пріоритетними в діяльності шкіл перспективного педагогічного досвіду.

Науковою основою їхньої діяльності є вивчення літературних джерел, яке застосовується для:

• ознайомлення з фактами, які характеризують історію і сучасний стан проблеми формування, зміцнення і збереження здоров’я дітей дошкільного віку;
• створення попереднього уявлення щодо проблеми оздоровлення дітей;
• відокремлення відомого від невідомого у проблемі організації оздоровлювальної роботи в дошкільному навчальному закладі;
• з’ясування та конкретизація питань оздоровлення, які ще не вивчено [4].

Результатом вивчення літературних джерел є тези, анотації, структурні схеми, в яких викладено основні положення, різноманітні точки зору, дискусійні підходи, власне ставлення членів школи щодо проблеми оздоровлення дітей у дошкільних навчальних закладах.

Іншим методом, на якому базується діяльність шкіл перспективного педагогічного досвіду, є спостереження – цілеспрямоване й організоване сприйняття оздоровлювального процесу [4].

Головною функцією спостережень є добір відомостей про процес зміцнення і збереження здоров’я дошкільників.

До основних характеристик наукового спостереження, які визначають його специфіку, належать:

• цілеспрямованість – спостереження лише визначених об’єктів із певною метою;
• аналітичний характер – детальний аналіз отриманих під час спостереження результатів;
• комплексність – врахування всіх результатів, отриманих під час спостереження, і зв’язків між ними;
• систематичність – виявлення статистично стійких зв’язків.

Методом, застосування якого має неабияке значення в діяльності шкіл перспективного педагогічного досвіду, є опитування – одержання інформації шляхом діалогу у вигляді формалізованих запитань щодо особливостей організації оздоровлювальної роботи в дошкільному навчальному закладі та відповідей на них [4].

Залежно від характеру взаємодії між тим, хто опитує, і тим, кого опитують, а також ступеня стандартизації процедури, опитування може бути усне – бесіда, інтерв’ю тощо та письмове – анкетування, тестування тощо.

Слід зазначити, що в школах перспективного педагогічного досвіду доцільним є використання обох видів опитування – усне може бути застосовано в роботі як із педагогами (члени школи, педагогічного колективу дошкільного навчального закладу, де відбуваються заняття школи тощо), так і з дітьми, письмове опитування стосується лише педагогів.

Діяльність шкіл перспективного педагогічного досвіду неможливо уявити без оцінки результативності їхньої роботи, саме тому висвітлимо можливості використання методу експертної оцінки. Він може застосовуватися з метою:

• оцінки ефективності діяльності школи;
• вивчення і ранжирування за обраним критерієм умов, які впливають на вирішення проблеми оздоровлення дошкільників;
• прогнозування шляхів і термінів вирішення проблеми формування, зміцнення і збереження здоров’я дітей в інших дошкільних навчальних закладах [2].

З огляду на вищезазначене, в діяльності шкіл перспективного педагогічного досвіду, діяльність яких спрямована на вдосконалення освітньо-оздоровлювального процесу в дошкільних навчальних закладах, умовно можна виокремити чотири етапи:

І етап – визначення мети діяльності школи перспективного педагогічного досвіду, теоретичне вивчення слухачами школи проблеми створення умов для оздоровлення дітей у різних типах дошкільних навчальних закладів;

ІІ етап – ознайомлення слухачів із технологією формування, зміцнення і збереження здоров’я дітей, розробленою керівником школи;

ІІІ етап – апробація слухачами методів оздоровлення, запропонованих керівником школи;

ІV етап – використання слухачами в освітньо-оздоровлювальній роботі з дітьми технології, розробленої керівником школи перспективного педагогічного досвіду, підбиття підсумків діяльності школи [2].

Означені етапи уможливлюють наявність двох варіантів організації діяльності шкіл перспективного педагогічного досвіду [4]. Розглянемо їх більш докладно.

Перший варіант передбачає організацію педагогів навколо досвідченого колеґи, який має досвід вирішення проблеми оздоровлення дошкільників. Заняття можуть проводитися в різних формах, але здебільшого це ознайомлення, як на теоретичному, так і на практичному рівнях, із варіантами організації оздоровлювальної роботи з дітьми. Основною метою організації діяльності шкіл у такому варіанті є ознайомлення з технологією, розробленою керівником школи через готові розробки.

Другий варіант організації діяльності шкіл перспективного педагогічного досвіду передбачає наявність лише двох педагогів – досвідченого, який має узагальнений перспективний педагогічний досвід, і того, якому цей досвід необхідно перейняти. У такому випадку спеціально організовані заняття у школі відсутні. Вони зведені до відвідування спочатку менш досвідченим педагогом занять, інших видів діяльності дітей, які, згідно з розробленою технологією, проводить більш досвідчений педагог, а потім – навпаки. Метою діяльності шкіл, у яких ознайомлення з авторською технологією відбувається таким чином, є створення умов для підвищення професійного рівня педагогів, надання можливостей для подальших творчих пошуків.

Висвітлені форми проведення шкіл перспективного педагогічного досвіду свідчать про неабияку роль особистості педагога – керівника школи [2].

З метою забезпечення високого теоретичного і методичного рівня діяльності шкіл перспективного педагогічного досвіду керівнику школи необхідно:

• вміти знаходити нове в педагогічних явищах, виявляти в них приховані зв’язки та закономірності;
• добирати споріднені факти за їхніми суттєвими ознаками, групувати їх відповідно до загальнонаукових правил;
• проводити аналіз фактів і явищ, виокремлювати з них загальне й одиничне, суттєве та другорядне;
• передбачати тенденції розвитку, можливі зміни явищ і процесів.

Під час організації діяльності шкіл перспективного педагогічного досвіду варто уникати можливих недоліків, основними серед яких, на нашу думку, є:

• поверховий аналіз історії становлення оздоровлювальної роботи в дошкільних навчальних закладах, наукової літератури, педагогічної практики з означеної проблеми;
• відсутність глибокого теоретичного та практичного осмислення змін в освітньо-оздоровлювальному процесі, які відбуватимуться в процесі впровадження технології, вивченню якої присвячено діяльність школи;
• використання неефективних методів ознайомлення слухачів із оздоровлювальною технологією, вивченню якої присвячено діяльність школи;
• низький науковий і методичний рівень занять [2].

З метою ефективного впровадження нових ідей у практику під час організації роботи шкіл перспективного педагогічного досвіду слід дотримуватися таких вимог:

• забезпечити чітке розуміння членами школи тих теоретичних положень, які лежать в основі запропонованої оздоровлювальної технології, а також її практичної значущості;
• сформулювати конкретні принципи і вимоги до організації освітньо-оздоровлювального процесу за новою технологією;
• передбачити органічне входження розробленої технології в освітній процес дошкільних навчальних закладів;
• з’ясувати і максимально точно вказати умови, які забезпечать реалізацію одержаних висновків та рекомендацій, визначити можливі обмеження їхнього використання [2].

Як різновиди школи перспективного педагогічного досвіду можуть бути визначені школи молодого педагога та школи педагогічної майстерності, організована діяльність яких також сприятиме підвищенню ефективності оздоровлювальної роботи в дошкільному навчальному закладі [4]. З’ясуємо мету й основні напрями діяльності цих професійних об’єднань педагогів.

Школа молодого педагога є однією з форм підвищення кваліфікації педагогів, проведення якої є доцільним у тому випадку, коли в педагогічний колектив, що тривалий час удосконалює форми оздоровлювальної роботи з дітьми, входять молоді педагоги. Як правило, школа молодого педагога створюються на базі дошкільного навчального закладу, її керівником є методист, членами – педагоги, які мають досвід наставництва та педагогічні працівники зі стажем роботи до 3 років. Кількість членів школи залежить від чисельності педагогічного колективу, кількості наставників і молодих педагогів у дошкільному навчальному закладі, періодичність занять – від рівня професіоналізму працівників, які нещодавно почали працювати.

Пріоритетними напрямами діяльності школи молодого педагога є поглиблення знань із таких питань, як-от:

• завдання чинних програм щодо формування, зміцнення і збереження здоров’я дітей дошкільного віку;
• новітні наукові досягнення з питань організації оздоровлювальної діяльності в дошкільному навчальному закладі;
• перспективний педагогічний досвід із означених проблем тощо.

Основними формами проведення занять школи молодого педагога є:

• консультації, які проводить як керівник школи, так і наставники;
• співбесіди молодих педагогів із наставниками;
• відвідування молодими педагогами оздоровлювальних заходів, організованих і проведених наставниками;
• практичні заняття, на яких здійснюється моделювання діяльності молодого педагога щодо організації оздоровлювальної роботи з дітьми [2, 4].

Іншою формою професійної організації педагогів, схожою зі школою перспективного педагогічного досвіду, є школа педагогічної майстерності – добровільне об’єднання педагогів із високою творчою активністю, із власним баченням напрямів організації освітньо-оздоровлювального процесу, з високими результатами професійної діяльності.

Школи педагогічної майстерності створюються районними (міськими) методичними кабінетами або кафедрами дошкільної освіти інститутів післядипломної педагогічної освіти.

Керівником школи призначається методист із дошкільної освіти районного (міського) методичного кабінету або кафедри дошкільного освіти інституту післядипломної педагогічної освіти. Кількість членів школи – від 10 до 15 педагогів, періодичність занять – 1 раз на 1-2 місяці.

Пріоритетними напрямами діяльності школи педагогічної майстерності є:

• опрацювання науково-методичної літератури з проблем оздоровлення дошкільників;
• ознайомлення з перспективним педагогічним досвідом, що висвітлює застосування певних методів оздоровлення дітей;
• організація практичних занять щодо розробки фраґментів оздоровлювальних заходів;
• взаємовідвідування та обговорення членами школи оздоровлювальних заходів;
• визначення ефективності застосованих методів формування, зміцнення і збереження здоров’я дошкільників;
• розробка рекомендацій щодо підвищення ефективності освітньо-оздоровлювального процесу в дошкільному навчальному закладі [4].

Результати діяльності шкіл перспективного педагогічного досвіду, молодого педагога та педагогічної майстерності доцільно відбити у спеціальному звіті [2].

У процесі складання звіту варто дотримуватися такої логічної послідовності:

• назва – повинна бути короткою, конкретною і відповідати змісту роботи;
• зміст – визначати основні розділи звіту, в короткій формі розкривати зміст діяльності членів школи;
• передмова – вказувати на умови діяльності школи;
• вступ – висвітлювати коло проблем, що вивчаються, їхні значення та актуальність, розкривати мету, завдання й етапи діяльності школи;
• огляд літератури – містити короткий аналіз стану проблеми формування, зміцнення і збереження здоров’я дошкільників;
• основна частина – детально описувати програму діяльності школи та одержані результати (матеріали, методи, експериментальні дані, узагальнення та висновки);
• висновки повинні мати форму коротко сформульованих тез, які надають оцінку науковій, соціальній та практичній значущості діяльності школи.

Оформлення результатів діяльності шкіл перспективного педагогічного досвіду, молодого педагога та педагогічної майстерності вимагає додержання таких вимог:

• чітке та доступне викладення матеріалу;
• систематичність і послідовність викладення;
• чітке визначення застосованих понять тощо [2].

Висновок. Школи перспективного педагогічного досвіду, молодого педагога, педагогічної майстерності спрямовані на розповсюдження оздоровлювальних технологій, розвиток творчого мислення, інтелектуальної ініціативи, вдосконалення професійних навичок педагогів у галузі формування, зміцнення і збереження здоров’я дітей дошкільного віку.

Подальше дослідження планується спрямувати на вивчення можливостей творчих груп у процесі підвищення ефективності оздоровлювальної діяльності дошкільного навчального закладу.

ЛІТЕРАТУРА

1. Денисенко Н.Ф. Управління системою фізичного виховання дітей у дошкільних навчальних закладах. – Запоріжжя: ТОВ “ЛІПС” ЛТД, 2001. – С.84.
2. Жерносек І.П. Науково-методична робота в середніх загальноосвітніх навчальних закладах. – К.: ВІПОЛ, 2002. – С.51-56.
3. Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні: Наук.-метод. посіб. / Наук. ред. О.Л.Кононко. – К.: Ред. журн. “Дошкільне виховання”, 2003. – С.20.
4. Профессиональные объединения педагогов: Методические рекомендации для руководителей образовательных учреждений и учителей / Под ред. М.М.Поташника. – М.: Центр социальных и экономических исследований, 1997. – С.43-54.

РЕЗЮМЕ

В статье освещается проблема организации деятельности школ перспективного педагогического опыта в условиях углублённой работы педагогического коллектива дошкольного учреждения над проблемой оздоровления детей. Определены этапы деятельности школы, освещены наиболее эффективные методы работы.

Ключевые слова: школа перспективного педагогического опыта, образовательно-оздоровительный процесс, модернизация дошкольного образования.

RESUME

The article shows the problem of organization of school activities in the conditions of co pedagogical committee’s work, which try to solve the task how to make children’s health better. Here steps of school activities are shown and you can find here the most effective methods of solutions the problems tin.

Keywords: a school of perspective pedagogical experience, educational-healthing process, the modern system of educational process.