Постановка проблеми. Як медиків, так і педагогів хвилює прогресуюче погіршення здоров’я дітей. На сьогодні у дошкільному віці кількість практично здорових дітей становить лише 3-4%. Народження здорової дитини стало рідкістю, зростає кількість вроджених аномалій, мовних розладів у малюків тощо. Причин росту патології безліч. Насамперед це погана екологія, незбалансоване харчування, інформаційні та нейропсихічні перевантаження, а також зниження рухової активності, яка є потужним біологічним стимулятором життєвих функцій зростаючого організму.

Рухи в будь-якій формі, адекватні фізіологічним можливостям дітей, завжди виступають засобом оздоровлення – цим можна пояснити високу ефективність найрізноманітніших методик і форм проведення занять, коли їх підґрунтям є загальний вплив на організм у поєднанні зі спеціальними фізичними вправами.

Потреба в рухах становить одну з основних фізіологічних потреб дитячого організму і безперечно є одним із найголовніших показників його нормального формування і розвитку.

Мета статті – висвітлення можливостей застосування казкотерапії у поєднанні з іншими традиційними і нетрадиційними методами у процесі оздоровлення дітей дошкільного віку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Доведено, що фізичні вправи істотно впливають на підвищення емоційного тонусу дітей дошкільного віку.

Під час занять із фізичної культури в дитини поліпшується настрій, з’являється почуття радості, задоволення. Фізичні вправи при правильному психолого-педагогічному підході є потужним оптимізувальним фактором, а також засобом оздоровлення й усебічного гармонійного розвитку дитини.

Ефективність виконання дошкільниками фізичних вправ значно поліпшується, якщо їх виконання відбувається на позитивному емоційному тлі, яке, зокрема, може забезпечити використання фольклорних творів [7, С.151].

Включення фольклору до процесу фізичного виховання дітей дошкільного віку вимагає виконання таких вимог:

• дітям мають бути добре знайомі запропоновані для виконання фізичні вправи, а фольклорний матеріал (потішки, примовки, загадки, казки, лічилки, скоромовки тощо) – відповідати віковим особливостям;
• для раціональної організації рухової активності дітей необхідна часта зміна вправ при багаторазовій повторюваності рухів;
• неабиякого значення набуває яскраве й образне виконання дітьми рухів;
• педагог має враховувати, з одного боку, розвивальний характер навчального матеріалу, а з іншого – національний колорит фольклорного матеріалу;
• моторна щільність занять з фізичної культури, а також ранкових гімнастик, побудованих на фольклорному матеріалі, може досягати 80% [5, С.229].

Науково доведено, що фольклор є одним з найвпливовіших засобів урізноманітнення процесу фізичного виховання шляхом знаходження нових форм розвитку творчо-рухової ініціативи дітей.

Основною формою організованого фізичного виховання дітей у дошкільних навчальних закладах традиційно є фізкультурні заняття.

Мотиви виконання активних дій дошкільниками на заняттях різноманітні.

У дітей старшого дошкільного віку переважає мотив емоційної привабливості. Завдяки вправі, що має назву (наприклад, загальнорозвивальна вправа “Колобок”), діти уявляють образ того або іншого персонажа і намагаються якнайкраще, виразніше передати його. Образ допомагає також якісно виконувати основні рухи (“Вродлива лисиця” – ходьба з гордою поставою). Фізичні вправи в поєднанні з фольклором у структурі заняття розташовуються в певному порядку, що зумовлений фізіологічними і психологічними особливостями дитячого організму. Важливо побудувати фізичне заняття таким чином, щоб підготувати дітей до сприйняття і більш складних вправ, виконання яких сприяє вирішенню завдань рухового розвитку дошкільників.

Розглянемо докладніше види фольклорних занять з фізичної культури:

• сюжетні фізкультурні заняття з додаванням елементів фольклору. Ці заняття проводяться у формі “рухової” розповіді або казки;
• творчо-рухові заняття, засновані на одному з видів усної народної творчості – потішках, загадках, казках. При проведенні фізичних вправ доцільно використати 4-5 видів малих фольклорних форм, а також сюжет однієї або двох казок, доповнюючи їх потішками і загадками;
• музично-ритмічні заняття, засновані на українських народних піснях і танцях, іграх і хороводах;
• ігрові фізкультурні заняття, побудовані на українських народних рухливих іграх;
• театралізовані фізкультурні заняття з використанням імітаційних, мімічних і пантомімічних вправ, інсценівок та ігор-драматизацій. Діти виконують різні ролі, наслідуючи або копіюючи дії людини, зображуючи тварин, птахів тощо;
• традиційні заняття з використанням елементів фольклору, які пожвавлюють процес навчання, урізноманітнюють його;
• інтегровані фізкультурні заняття з елементами фольклору [5, С.234].

Крім зазначених форм роботи, фольклорні твори доцільно включати як до фізкультурно-оздоровлювальної роботи, так і до активного відпочинку дітей. Безперечно, кожний із зазначених видів занять містить у собі елементи казкотерапії.

Сьогодні під терміном “казкотерапія“ розуміється спосіб передачі знань про духовне виховання і соціальну реалізацію людини. Саме тому цей метод називають системою виховання, співзвучною духовній природі людини [4, С.12].

Казкотерапія є досить давнім психолого-педагогічним методом. Знання про світ, про філософію життя споконвіків передавалися з вуст у вуста, а також записувалися, кожне покоління перечитувало і засвоювало їх [6, С.14].

У казкотерапевтичному процесі сьогодні використовується 5 видів казок (класифікація Т.Д.Зінкевич-Євстігнєєвої):

• художні;
• дидактичні;
• медитативні;
• психотерапевтичні;
• психокорекційні, які конструюються відповідно до актуальної ситуації [3, С.44].

Науковці виокремлюють такі чотири етапи розвитку казкотерапії:

• усна народна творчість. Початок цього етапу – в глибині століть, але процес усної (а пізніше й письмової) творчості триває і донині;
• збирання та дослідження міфів і казок. Дослідження міфів і казок у психологічному, глибинному аспекті пов’язане з іменами К.Юнга, Б.Беттельхейма, В.Проппа та ін.;
• психотехнічний. Відомо, що немає жодної педагогічної, психологічної або психотерапевтичної технології, у якій би не використовувався прийом “склади казку”. Сучасні практичні підходи застосовують казку як техніку;
• інтегративний. Цей етап пов’язаний з розумінням казкотерапії як органічної людському сприйняттю виховної системи, перевіреної багатьма поколіннями наших предків [1, С.19].

Результати дослідження. Досить цікавими є програми розвитку, навчання і виховання дошкільників, що поєднують казкотерапію з нетрадиційними методами зміцнення фізичного здоров’я дітей, зокрема з фітболом [2, С.311].

Ці програми сприяють насамперед корекції не тільки психомоторного, але й мовного, емоційного, а також загального психічного розвитку дітей дошкільного віку. Досить актуальними сьогодні є такі методи і прийоми, які сприяють максимальній активності всіх сенсорних каналів сприйняття (зір, слух, дотик, нюх) і переробці отриманої інформації. Саме цим вимогам відповідає методика роботи з корекційними м’ячами або фітболами, високу ефективність якої було визначено у процесі багаторічного застосування в роботі з дошкільниками.

Гімнастика з використанням фітболів належить до одного з видів фітнес-гімнастики. М’ячі різної пружності, розмірів, ваги використовуються сьогодні як у спорті, так і педагогіці та медицині.

Фітбол має певні властивості, застосування яких є доцільним для вирішення оздоровлювальних, корекційних і дидактичних цілей. Це його розмір, колір, запах, а також особлива пружність. Спільна робота рухового, вестибулярного, зорового і тактильного аналізаторів, які включаються при виконанні вправ на м’ячі, підсилює ефект занять. Крім того, м’ячі мають ванільно-цукерний запах, тому діти із задоволенням займаються на таких тренажерах. М’ячі можуть бути не тільки різного розміру, але й кольору.

Відомо, що кольори по-різному впливають на психічний стан і фізіологічні функції організму людини. Теплий колір (червоний, жовтогарячий) підвищує активність, підсилює збудження центральної нервової системи. Фітболи таких кольорів обирають активні діти з холеричними рисами. Холодний колір (синій, фіолетовий) заспокоює. Його обирають діти з флегматичними рисами, спокійні, інертні. Жовтий і зелений кольори сприяють прояву витривалості. Отже, за допомогою кольорів можна регулювати психоемоційний стан дитини.

Окрім цього, м’ячі дозволяють індивідуалізувати оздоровлювально-освітній процес у дошкільному навчальному закладі. Заняття з м’ячем зміцнюють м’язи спини й черевного преса, створюють м’язовий корсет, але головне – формують навички правильної постави. Заняття з фітболу доцільно проводити як індивідуально, так і з групою дітей. Необхідно пам’ятати, що ці заняття для дошкільників – казка. Дійсно, вправи, що повторюються на багатьох заняттях, швидко набридають дитині, тому для урізноманітнення і зацікавленості дітей всі вправи об’єднані в літературні казки.

Фітбол-казки можуть бути або частиною заняття з фізичної культури або самостійним заняттям, коли педагог розповідає сюжет казки, супроводжуючи її виученими раніше знайомими рухами. Увага дітей прикута до змісту казки, і виконання вправ не стає нудним та одноманітним повторенням.

Наводимо приклад однієї з фітбол-казок.

Сіра зірочка

Жила на світі жаба – незграбна і некрасива. Але, на щастя, вона не знала ні про те, що така некрасива, ні про те, що вона жаба (жаба). Жила вона в саду, і її дуже любили й дерева, і кущі, і квіти.

Коли вона вперше прийшла до саду, квіти запитали як її кличуть. А жаба цього не знала. Квіти зраділи і вирішили самі обрати для неї ім’я. Ялівцевий кущ схилив свої гілочки, прислухався до їхньої розмови, шурхнув ними, захитався й сказав: раз її очі сяють, як сонечко, виходить, і називати її Сонечком (гілочка).

Але отут прилетіла маленька бджілка й пообіцяла придумати що-небудь більш цікаве (бджілка). Зібрала нектар і полетіла до вулику думати. Проповзала мимо ящірка (а ви знаєте, що жаби і ящірки – далекі родичі) і сказала, що її родичка не любить сонця й гуляє вночі (ящірка). Тоді квіти вирішили дати жабі нічне ім’я – Зірочка. Проте жаба була сірою, тому її й назвали Сірою Зірочкою. Квіти її дуже любили. Адже тільки вона з’являлася, ненажерливі жуки розбігалися в різні сторони. А маленький павучок, який теж допомагав квітам і ловив жуків, сказав, що вони дуже схожі з жабою, тому що обидва сірі (павучок).

Одного разу на найкрасивішу квіточку напали гусениці, вони повзли по ніжних стеблинках, гризли листочки і задирали голівки, хвастаючись один перед одним (гусениця). Звичайно ж, Сіра Зірочка швидко з ними покінчила, і квіточка вдячно покивала їй своєю прекрасною голівкою.

Почула про ці події стара змія. Вона давно жила на світі, але не чула, щоб жаба дружила із квітами. Приповзла вона в сад, підняла голову і почала дивитися і слухати (змія). А потім спокійно у свій ліс уповзла – зрозуміла, що в цьому саду все гаразд. Вона навіть позаздрила Сірій Зірочці, адже її саму ніхто так не любив.

Але була одна істота, яка ненавиділа Сіру Зірочку, хоча та нікого не кривдила. Це був дуже гарний метелик, який вважав, що квіти повинні любити тільки його, адже він такий гарний (метелик). Вирішив метелик погубити Сіру Зірочку. Побачив він якось хлопчика з ціпком і почав навколо нього літати. Метелик хотів, щоб хлопчик, ганяючись за ним, побачив жабу і убив її ціпком. На жаль, хлопчик був не дуже розумний, він замахав ціпком і закричав: “Бий противну жабу!“

Але в жабу він не потрапив, тому що кущ троянди закрив її гілками. Сіра Зірочка дуже переживала, що виявилася противною жабою, але квіти стали ласкаво називати її Зірочкою, і вона заспокоїлася. Адже справді: якщо ти все робиш добре, то зовсім неважливо, що скаже про тебе якийсь хлопчисько.

Під час розповідання казки педагогом діти на фітболах, згідно з сюжетом казки, перетворюються то в жабу, то в змію, то в метелика, то в іншу істоту, яка діє в казці. Безперечно, це значною мірою підвищує інтерес дошкільників до фізичних вправ і водночас сприяє їх морально-етичному вихованню.

Висновки. Застосування казкотерапії, особливо у поєднанні з іншими традиційними і нетрадиційними методами оздоровлення дітей дошкільного віку, суттєво впливає на формування, зміцнення і збереження їх здоров’я.

Подальші дослідження буде спрямовано на вивчення можливостей застосування казкотерапії в оздоровлювальній роботі з дітьми, які часто хворіють.

ЛІТЕРАТУРА

1. Дрешер Ю. Библиотерапия: теория и практика // Библиотека в школе. – 2002. – N 13. – С.17-22.
2. Здоровьеформирующее физическое развитие: Развивающие двигательные программы для детей 5-6 лет. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001. – С.311-316.
3. Кабачек О. Библиотерапия как она есть // Школьная библиотека. – 2000. – N 3. – С.43-46.
4. Кабачек О.Л. Сказка в век компьютера. – М.: Либерея, 2001. – С.6-14.
5. Кудрявцев В.Т. Развивающая педагогика оздоровления (дошкольный возраст) / В.Т.Кудрявцев, Б.Б.Егоров. – М.: Линка-Пресс, 2000. – С.229-238.
6. Соколов Д.Ю. Сказки и сказкотерапия. – М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001. – С.12-21.
7. Стельмахович М.С. Українська народна педагогіка. – К.: ІЗМН, 1997. – С.151-156.

РЕЗЮМЕ

Статья посвящена проблеме формирования, укрепления и сохранения здоровья детей дошкольного возраста. Автор обращается к сказкотерапии как одному из таких способов. В статье определены этапы развития сказкотерапии, возможности ее применения на занятиях физической культурой в дошкольных учебных учреждениях, определены виды таких занятий. Кроме этого, доказана эффективность объединения сказкотерапии с фитболом с целью оздоровления детей.

Ключевые слова: формирование, укрепление, сохранение, здоровье.

RESUME

Article is devoting to the problem of the foundation, strengthening and preservation the health of the children preschool age. Author appeal to the treatment by the fairy-tales as to one of the such tools. In the article determined stages of the developing the treatment by the fairy-tales, determined the way of the using it in the lessons of the physical training in the infant school, determined the stages of the such lessons. Moreover determined the efficacy of the uniting the treatment by the fairy-tales and feet ball with the purpose to make children’s health stronger.

Keywords: saving, strengthening, forming, health.