Постановка проблеми. Сьогодні на часі збалансувати економічні, екологічні, політичні, соціальні, психологічні та педагогічні чинники розвитку дитини; визнати освіту однією з пріоритетних сфер життя суспільства, основне призначення якої – випереджальний, інноваційний за характером розвиток особистості, сформувати її морально-духовне обличчя, створити базис особистісної культури як передумову подальшого зростання дитини. Оскільки дошкільна освіта – перша ланка в неперервній системі освіти, від того, який “старт” буде дано малюкові, значною мірою залежатимуть якість та динаміка особистісного розвитку, життєві установки та світорозуміння дорослої людини.

Аналіз останніх публікацій і досліджень. Модернізація змісту дошкільної освіти – важливий чинник розвитку системи національної освіти в цілому, реалізує її нові цінності, забезпечує гуманістичну спрямованість, створює передумови для розгортання творчих можливостей педагогів, надання процесу оновлення комплексного, поступального і системного характеру. Осучаснення змісту першої ланки ти передбачає приведення змісту базової програми у відповідність із сучасними досягненнями науки і культури, з потребами, можливостями особистості, суспільства і держави. Державна базова програма розвитку особистості в дошкільному віці має сприяти створенню в дитини цілісної картини світу, збереженню дитячої субкультури, культивуванню специфічних для даного вікового етапу видів діяльності та форм активності [4].

Головною метою національної дошкільної освіти більшість сучасних дослідників (Н. Баглаєва, Н. Глухова, О. Кононко, С. Кулачківська, В. Кузьменко, К. Крутій, С. Ладивір, Г. Лаврентьєва, Т. Піроженко, З. Плохій, Т. Поніманська, Г. Раратюк, О. Сухомлинська, Л. Якименко та ін.) визначають створення сприятливих умов для особистісного становлення і творчої самореалізації кожної дитини, формування її життєвої компетентності, розвитку в неї ціннісного ставлення до світу Природи, Культури, Людей, Самої Себе.

Аналіз останніх досліджень свідчить про те, що завдяки зусиллям таких вітчизняних вчених та практиків, як-от: Н.Г. Бакст, Н.І. Баглаєва, Ф.Н. Блехер, Є.Г. Кабанова-Меллєр, З.Є. Лебедєва,     Г.М. Леушина, Н.О. Менчинська, Ф.О. Михайлова, З.С. Пігулевська, З.С. Плетеницька, Є.І. Тихєєва, О.П. Усова, О.О. Фунтікова, К.Й. Щербакова, – створена, успішно функціонує та вдосконалюється науково обґрунтована методична система із формування елементарних математичних уявлень, але ретельного аналізу соціокультурних особливостей процесу набуття логіко-математичних понять у дітей старшого дошкільного віку, на нашу думку, не існує. У дошкільному віці спостерігається значне розширення й поглиблення змісту мисленнєвої діяльності дітей. У процесі повсякденного життя, у різних сферах життєдіяльності, у спілкуванні з дорослими, навчанні на заняттях у дитячому саду перед дітьми розкриваються нові сторони дійсності, нові аспекти пізнання вже знайомих об’єктів.

У ситуаціях повсякденного життя діти виконують безліч різних математичних та логічних операцій: лічать предмети та об’єкти, порівнюють їх за величиною та формою, згруповують та класифікують, оперують із множинами, будують умовиводи, у процесі спілкування доводять одні факти або спростовують інші [7, С. 69].

Об’єктом активної розумової діяльності дітей старшого дошкільного віку стають як різного роду зв’язки між окремими параметрами, властивостями предметів, так і міжпредметні зв’язки й залежності. На кожному етапі еволюції логічного мислення дітей воно є результатом розвитку більш ранніх форм мислення, які створюють для нього відповідні передумови. Логічне мислення працює на основі матеріалу, відібраного в процесі наочно-дійового й наочно-образного мислення. Ця обставина зумовлює певну залежність останнього від більш елементарних пізнавальних процесів. Вирішальне значення для інтенсивності новоутворень дошкільного періоду має математика, оскільки без логіко-математичної підготовки неможливі ті якісні зміни, що дають змогу дитині перейти до систематичного шкільного навчання.

Для досягнення означеної мети виокремимо основні напрями формування логіко-математичних понять в освітньому процесі дошкільного закладу: аналіз вітчизняних варіативних програм навчання і виховання дитини; анкетування вихователів ДНЗ; аналіз планів навчальної роботи в ДНЗ; перегляд та відвідування занять з розділу “математика”; анкетування батьків.

Щоб з’ясувати сутність та структуру формування логіко-математичних понять є необхідність розглянути логіко-математичний розвиток, розуміючи його як якісні зміни в пізнавальній діяльності дитини, що відбуваються внаслідок розумового розвитку, математичних умінь і пов’язаних із ними логічних операцій [5, С. 190]. Звернемося передусім до змісту варіативних програм дошкільних закладів освіти. На сьогодні на території України діють такі програми виховання й навчання дітей дошкільного віку: “Малятко” (1991 рік), “Дитина” (1993 рік), розроблена реґіональна програма “Дитина в дошкільні роки” (2000 рік).

У традиційних вітчизняних програмах навчання і виховання дошкільників [2, 3, 6] логічний компонент у концентрованому вигляді не представлено, унаслідок чого проблема формування в дітей логіко-математичних понять, на нашу думку, не вирішується дискурсивно та дещо лишається поза увагою дослідників. Основним у їхньому змісті є досить широке коло уявлень і понять: кількість, число, множина, підмножина, величина, міра, форма предмета і геометричні фігури; уявлення і поняття про простір (напрямок, відстань, взаємне розміщення предметів у просторі) і час (одиниці виміру часу, деякі його особливості). Із проаналізованих нами програм навчання і виховання дошкільників лише в реґіональній програмі “Дитина в дошкільні роки” [2] в розділі “Розвиток пізнавальної сфери” надані показники “логіко-математичної компетенції” дитини відповідного віку.

Результати власних досліджень. Звернемося безпосередньо до педагогічної практики. Наступним завданням було анкетування вихователів. В анкетуванні брали участь 125 вихователів дитячих закладів Запорізької, Луганської, Тернопільської області. Метою анкетування було вивчення місця занять із дітьми, як розуміють вихователі, методисти, психологи дефініцію “логіко-математичні поняття”, як планують пізнавальну діяльність дітей. Анкетування   засвідчило певні розбіжності між програмно-методичними вимогами до організації і проведення роботи із формування логіко-математичних понять у дітей старшого дошкільного віку в процесі пізнавальної діяльності і реальною роботою вихователів дошкільних закладів. Як засвідчили анкети, у різних дошкільних закладах проводять різну кількість занять і різні види роботи. Обізнані вихователі із змістовою лінією логіко-математичної компетентності дошкільника знають про необхідність формування дітей відповідних логіко-математичних понять.

Для вирішення третього завдання нашого дослідження нами було проаналізовано річні плани навчально-виховної роботи ДНЗ в групах шостого року життя; конспекти занять; деякі заняття із формування елементарних математичних уявлень було нами відвідано. Аналіз 84-х планів освітньої роботи в групах шостого року життя та відвідування 42-х занять із формування елементарних математичних уявлень дає нам підставу зробити такі висновки. Розподіл програмових завдань на кожному занятті досить чіткий, зорієнтований на досягнення єдності освітньої, виховної та розвивальної мети заняття,   але не завжди лаконічний щодо поступового ускладнення програмових завдань. На кожному занятті використовується демонстраційний та роздавальний матеріал, а такі технічні засоби навчання, як комп’ютер, діапроектор тощо, використовуються обмежено. Дітям пропонувалися вправи, які потребували пошуку й обов’язкового контролю за кожною дією. Знання закріплювалися шляхом включенням їх у нові зв’язки з раніше вивченим і з новими життєвими фактами. Як правило, заняття проводяться в традиційній формі, інколи зустрічаються інтеґровані заняття, але саме інтеґративно-тематичний підхід забезпечує як змістовий, так і організаційний бік процесу навчання дітей старшого дошкільного віку.

З огляду на впровадження в практику ДНЗ особистісно-орієнтованого підходу замало уваги приділялося розвитку таких елементів світогляду дитини, як природничо-наукові (ставлення до природи, культури, людей, себе самого), гносеологічні (до пізнання світу), суспільні (до виконання громадських доручень) тощо. Проаналізувавши роботу вихователів, ми перейшли до анкетування батьків. У першу чергу нас цікавило ставлення батьків до наявності в дитини знань логіко-математичного характеру. Усього було роздано 287 анкет в Запорізькій, Луганській та Тернопільській областях.

1. Чи виявляє Ваша дитина інтерес до логіко-математичної діяльності?
2. Чи спонукаєте Ви дитину до вирішення проблемних завдань та ситуацій?
3. Чи користуєтеся Ви вдома літературою з навчання дітей математиці, логіці?
4. Чи захоплюється Ваша дитина такими іграми, як “Дитяче лото”, “Пазли”, грає в шахи тощо?
5. Чи використовуєте Ви усну народну творчість із логіко-математичним змістом?

Як свідчать результати опитування, 29 % батьків вважають що їхня дитина завжди виявляє інтерес до логіко-математичної діяльності (відповідно 58,3 % – часто, 12,7 % – інколи). На жаль, спонукають дитину до вирішення проблемних завдань та ситуацій – 53 % батьків (відповідно 37 % – часто, 10 % – інколи). Завжди використовують вдома літературу з навчання дітей математиці, логіці 41 % респондентів (відповідно 46 % – часто, 13 % – інколи). Захопленість дітей логіко-математичними іграми виявили 60 % анкетованих (відповідно 35 % – часто, 5 % – інколи). Завжди в спілкуванні з дітьми використовують усну народну творчість логіко-математичного змісту 31,4 % опитаних (відповідно 42,3 % – часто, 26,3 % – інколи). Таким чином, результати анкетування свідчать про недостатній рівень досвідченості батьків щодо значення логіко-математичних знань в житті їхньої дитини. Спостерігається відсутність зацікавленості займатися логікою та математикою самостійно, вдома.

Результати анкетування підтверджують гіпотезу про те, що логіко-математичне мислення розвивається виключно в педагогічному процесі, зокрема на заняттях у ДНЗ і спрямовано на засвоєння знань, умінь, навичок, необхідних для подальшого навчання в школі, а певний освітній та інстутиційний потенціал (родина тощо), на жаль, не використовуються в цьому процесі. У зв’язку  з вибраними нами методами дослідження нами були проведені індивідуальні бесіди з дітьми, які дозволили нам виявити ставлення дітей до занять із математики. Бесіда містила такі запитання:

1. Скажи, будь ласка, чим ви займаєтесь на заняттях із математики?
2. Чи подобається тобі займатися математикою? Що саме тобі подобається робити?
3. Для чого потрібно знати математику?

Відповіді дітей фіксувалися в протоколах. Під час анкетування з’ясувалося, що незначна частина дітей (24,7 %) у відповідь на перше запитання називала різні види роботи на заняттях із математики (“вивчаємо цифри”, “учимо геометричні фігури”, “рахуємо та викладаємо палички” (ялинки, морквинки тощо)). Близько 65,4 % респондентів називали види діяльності, не дуже пов’язані з математичним навантаженням (“викладаємо”, “граємо”, “малюємо”, “ліпимо”). Із цих відповідей можна зробити висновок, що дітей приваблює лише зовнішня атрибутика (олівці, фарби, пластилін), а логіко-математичні поняття засвоюються не досить усвідомлено. Нарешті, 9,9 % дошкільників не змогли пригадати, чим вони займаються на заняттях із математики (“займаємося”, “сидимо”, “дивимося”).

Запитання “Чи подобається тобі займатися математикою?” потребувало уточнення “Що саме тобі подобається робити?”. Після уточнення близько 70 % вихованців називали улюблений вид роботи (“складати фігури”, “вивчати цифри”, “писати”, “лічити кульки”, “відповідати вихователю”, “виходити до дошки і викладати фігури”, “вимірювати крупу”, “грати в лото”, “вирішувати задачі”, “складати пазли”). На жаль, 26,8 % дітей старшого дошкільного віку навіть після уточнення відповідали “грати”, “розповідати”, “малювати”. А 3,2 % дошкільників зовсім не відповіли на запитання, важко зітхали, відпрошувалися йти грати далі тощо.

На останнє запитання індивідуальної бесіди 29,3 % вихованців відповідали “щоб уміти рахувати”, “щоб рахувати гроші”, “щоб не обманув продавець у магазині”, “щоб знати всі геометричні фігури”. 68 % дітей відповідали “щоб узяли до школи”, “треба знати математику”, “щоб бути дорослим”. Зрештою, 2,7 % дітей не відповіли на запитання, не розуміють значення математики в житті.

Отже, отримані дані свідчать про те, що в 15,8 % дітей старшого дошкільного віку не сформувався пізнавальний інтерес до занять із математики, ми припускаємо, що, можливо, для одних завдання, які пропонуються вихователем, недостатньо цікаві, для інших – зміст завдань перевищує рівень розумового розвитку. 84,2 % старших дошкільників бажають займатися різними видами математичної діяльності (рахувати, вирішувати, вимірювати, обчислювати) тобто цілеспрямовано вивчати математику.

Рівень сформованості логіко-математичних понять у дітей старшого дошкільного віку ми виявили за допомогою діагностичної експрес-методики (ДЕМ), в основу якої було покладено чотири серії завдань і питань логіко-математичного змісту. На індивідуальну роботу з кожною дитиною відводилося від 10 до 15 хвилин. Дітям старшого дошкільного віку для виконання були запропоновані 4 серії завдань із серіації, класифікації, обчислення та вимірювання (всього 16 завдань).

У своєму дослідженні ми керувалися такими умовами підбору завдань: відповідність програмі й віковим вимогам; послідовність і поступовість; чіткість формулювання вихідного питання й практичного завдання; наочність. Основна мета констатувального експерименту – виявлення наявного рівня сформованості логіко-математичних понять, тобто вихідного обсягу знань дітей старшого дошкільного віку. Обробку та оцінку результатів робили таким чином: за кожне правильно виконане завдання дитина отримувала 1 бал.

Згідно із запропонованою схемою за чотирма компонентами логіко-математичної діяльності (класифікація, серіація, обчислення, вимірювання), нами закладено по чотири завдання в кожній серії. Треба зауважити, що оцінюючи досягнення дошкільника в логіко-математичному розвитку, ми брали до уваги не лише дані так званих “профільних” занять із розвитку математичних уявлень, а й весь життєвий контекст дитини, різні сфери її життєдіяльності, тому, окрім занять, у нашому дослідженні ми активно використовували логіко-математичні ігри для дітей старшого дошкільного віку, а також формували ЛМК у таких сферах життєдіяльності, як “Природа”, “Культура”, “Люди”, “Я сам”. Адже не випадково в Базовому компоненті дошкільної освіти [1] аспект логіко-математичного розвитку не виділено окремо, а подано всередині кожної з означених сфер. Це зроблено не через применшення ролі цього напряму особистісного розвитку, а для збереження науково обґрунтованої схеми систематизації змісту дошкільної освіти в цілому, фіксації пріоритету цілого над частиною.

Висновки. Одержані в процесі пошуково-розвідувального експерименту результати засвідчили неузгодженість вимог програмних документів щодо формування в дітей старшого дошкільного віку логіко-математичних понять і станом практики навчально-виховної роботи з дітьми. Як з’ясувалося, формування в дітей логіко-математичних понять недостатньо відображено в планах навчально-виховної роботи, і недостатньо використовується вихователями безпосередньо в навчально-виховній роботі з дітьми. Одержані результати дозолили визначити причини недостатньої сформованості логіко-математичних понять у дітей старшого дошкільного віку.

Перспективи подальших досліджень ми вбачаємо в усуненні означених недоліків. Розробка ефективної методики із формування логіко-математичних понять у процесі пізнавальної діяльності сприятиме логіко-математичному розвиткові дітей старшого дошкільного віку.

ЛІТЕРАТУРА

1. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. – К.: Ред. журн. “Дошкільне виховання”, 1999. – С. 3-9.
2. Дитина в дошкільні роки. Програма розвитку, навчання та виховання дітей. – Запоріжжя: ТОВ “ЛІПС” ЛТД, 2000. – С. 6.
3. Дитина. Програма виховання і навчання дітей дошкільного віку / Наук. керівник О.В. Проскура. – К., 1993. – С. 34-89.
4. Закон “Про дошкільну освіту”. – К.: Ред. журн. “Дошкільне виховання”, 2001. – 55 с.
5. Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні: Наук.-метод. посіб. / Наук. ред. О.Л. Кононко. – К.: Ред. журн. “Дошкільне виховання”, 2003. – С. 33-79.
6. Малятко. Програма виховання дітей дошкільного віку. – К.: ВІПОЛ, 1991. – С. 4-11.
7. Плетеницька Л. Логіко-математичний розвиток дошкільників (за програмою “Дитина в дошкільні роки”) / Л. Плетеницька, К. Крутій. – Запоріжжя: ТОВ “ЛІПС” ЛТД, 2002. – С. 4-89.
8. Фунтикова О.А. Теоретические основы умственного развития дошкольников. – Симферополь: Таврида, 1999. – С. 45-78.

РЕЗЮМЕ

Автором предложена оригинальная модель экспресс-диагностики математического развития детей дошкольного возраста. Определены этапы и условия организации работы.

Ключевые слова: логические и математические понятия, классификация, измерение, вычисление.

RESUME

By an author the original model of express-diagnostics of mathematical development of children of pre-school age is offered. Stages and terms of organization of work are definite.

Keywords: logical and mathematical notions, classification, measuring, calculation.