Постановка проблеми. Розвиток дітей і поліпшення їхнього здоров’я в дошкільних навчальних закладах — одна з актуальних задач сучасної педагогіки. Для дітей в дитячому садку часто виявляються нездійсненними вимоги, передбачені освітньою програмою.

Ефективність педагогічної дії залежить від активності дитини в умовах будь-якої діяльності. Дослідження останніх років (А.М. Богуш, Н.В. Гавриш, М.В. Крулехт, К.Л. Крутій, О.С. Ушакова та ін.) свідчать про те, що інтенсивність розвитку дитини в діяльності прямо залежить від ступеня освоєння нею позиції суб’єкта цієї діяльності. До казок зверталися багато відомих психологів і психотерапевтів: Е. Фромм, Е. Берн, Б. Беттельхейм, Р. Гарднер, А. Менегетті, а також сучасні психологи і педагоги: М. Осоріна, М. Лісіна, Г. Азовцев, І. Вачков, Т. Зінкевіч-Євстегнєєва, О. Константінова, Т. Грабенко, Д. Соколов, А. Гнєзділов. Багато хто з них “розробляє” казки і пропонує варіанти роботи.

Фітбол-гімнастика — одна з нетрадиційних форм роботи з дітьми і галузь ефективного, продуктивного використання психотерапевтичних казок, що є засобом психотерапії і психокоррекциі. Фітбол (Fitbool) в перекладі з англійської мови означає “м’яч для опори”, застосовується з оздоровлювальною метою.

Відомо, чим активніша дитина, чим більше вона залучена в цікаву для себе діяльність, тим краще результат. Педагогу важливо спонукати дітей до діяльності, стимулювати активність не тільки в процесі щоденного спілкування, але і в процесі спеціально організованого навчання.

Необхідно вести цілеспрямовану систематичну роботу з використання на заняттях ефективніших, доцільніших, цікавіших для дітей методів, прийомів, засобів, які можуть сприяти появі інтересу у вихованців до діяльності. Багато дітей потребує особливих програм фізичного виховання, в яких має бути враховано увесь комплекс соматичних, інтелектуальних і фізичних проблем. Ці програми мають у першу чергу сприяти корекції не тільки психомоторного, але й мовного і мовленнєвого, емоційного і загального психічного розвитку. Необхідно використовувати такі методи і прийоми, які б сприяли максимальній активності всіх сенсорних каналів сприйняття (зір, слух, дотик, нюх) і переробки інформації.

Саме цим вимогам відповідає методика роботи з коректувальними м’ячами, або фітболами, ефективність якої було високо оцінено впродовж 3 років роботи на обласних експериментальних майданчиках (ДНЗ NN 5, 13, 14 м. Енергодара, ДНЗ NN 2, 7 м. Дніпрорудне Запорізької області, Центри розвитку дитини “Лазурний” та “Мрія” м. Запоріжжя).

Гімнастика з використанням фітболів відноситься до одного з видів фітнес-гімнастики. На сьогодні м’ячі різної пружності, розмірів, ваги використовується в спорті, педагогіці і медицині.

М’яч має певні властивості, що використовуються для оздоровлювальних, корегувальних і дидактичних цілей. Це і розмір, і колір, і запах, і його особлива пружність. Куля посилає оптимальну інформацію всім аналізаторам. Спільна робота рухового, вестибулярного, зорового і тактільного аналізаторів, які включаються під час виконання вправ із м’ячем, підсилює ефект занять. Крім того, м’ячі мають ванільно-цукерковий запах і діти із задоволенням займаються на таких тренажерах.

М’ячі, які використовуються в роботі на експериментальних майданчиках, не тільки різного розміру, але й кольору. Адже відомо, що кольори по-різному впливають на психічний стан і фізіологічні функції людини. Теплий колір (червоний, оранжевий) підвищує активність, підсилює збудження центральної нервової системи. Цей колір звичайно обирають активні діти з холеричними рисами. Холодний колір (синій, фіолетовий) заспокоює. Його обирають діти з флегматичними рисами, спокійні, трохи загальмовані, інертні. Жовтий і зелений кольори сприяють прояву витривалості. М’ячі також дозволяють індивідуалізувати лікувально-виховний процес. Заняття з м’ячем зміцнюють м’язи спини і черевного преса, створюють хороший м’язовий корсет, але головне — формують навички правильної постави, що тривало виробляється в звичних умовах.

Гімнастикою з м’ячами діти експериментальних груп займаються в ігровій кімнаті. Час проведення одного заняття з дітьми 3–4 років — 20–25 хвилин, із дітьми 5–6 років — 30–35 хвилин. Заняття проводяться в чистому, провітреному приміщенні на килимках, діти одягнені, за можливістю, легко, краще без взуття (у шкарпетках). Вправи виконуються дітьми впродовж розповіді казки вихователем. Як правило, ці заняття не мають великого м’язового навантаження, у них переважає безліч вправ на розвиток дрібної моторики (хапання, кидання, погладжування предметів, різні види ритмічних вилясків), звуконаслідування, а також різні ігри з розгорненим ігровим змістом. Діти одержують задоволення не від того, що навчилися виконувати той або інший рух, а від самого процесу гри. Вправи на м’ячах проводяться протягом цілого заняття, але з дітьми молодшого дошкільного віку доцільніше використовувати вправи на м’ячах як фраґмент заняття. У цілому використання м’ячів в експериментальних групах не перевищує 40 % загальної тривалості заняття, оскільки важливо дати можливість дітям не тільки вправлятися на м’ячах, але й ходити, бігати, стрибати, лазити, танцювати.

Якщо в молодшій групі основна увага надається роботі над тонусом, статистичною координацією і збереженням заданої пози, то в середній головне завдання — навчання технічно правильного виконання загальнорозвивальних вправ і розвитку рухової координації.

Для дітей з мовленнєвими розладами автоматизацію рухів інструктор із фізичного виховання проводить із мовленнєвим супроводом, у процесі промовляння різних віршованих текстів. Ритм віршів допомагає підпорядкувати рухи тіла певному темпу, сила голосу визначає їхню амплітуду і виразність.

За структурою руховий тренінґ нагадує класичні заняття із фізичного виховання із строгою тричастинною формою, де є: 1) вступна частина, завданням якої є розвиток усіх видів уваги, сприйняття і пам’яті, орієнтування в просторі на матеріалі основних рухів; 2) основна частина — освоєння загальнорозвивальних вправ і вправ на тренажерах; 3) завершальна частина — рухома гра і релаксація.

На шостому році життя діти вже добре співвідносять свої дії з музикою, тому вводиться музичний супровід у серії вправ. На сьомому році життя відбувається перехід від ігрової діяльності до навчальної. У цьому віці особливо необхідна завершальна частина релаксації. Навчання прийомів релаксації допомагає дітям надалі самостійно регулювати свій психоемоційний стан, процеси збудження і гальмування. Не дивлячись на те, що ігрова діяльність переходить в навчальну, гра для дітей цього віку продовжує посідати дуже важливе місце. Змінюється якість ігор. Більшого значення набувають комунікативні, психокоректувальні і командні ігри з елементами спорту.

Сформулюємо “Золоті правила” фітбол-гімнастики:

1. Добирати м’яч кожній дитині треба за зростом, так, щоб при посадці на м’яч між тулубом і стегном, стегном і гомілкою, гомілкою і стопою був прямий кут. Правильна посадка передбачає також підведену голову, опущені й розведені плечі, рівне положення хребта, підтягнутий живіт.
2. Перед заняттям з м’ячами слід переконатися, що поряд відсутні гострі предмети, які можуть пошкодити м’яч.
3. Надягати дітям зручний одяг, що не заважає рухам, і неслизьке взуття.
4. Починати з простих вправ і полегшених початкових положень, поступово переходячи до складніших.
5. Жодна вправа не повинна заподіювати біль або завдавати дискомфорту.
6. Уникати швидких і різких рухів, скручувань у шийному і поперекових відділах хребта, інтенсивної напруги м’язів і спини.
7. Під час виконання вправ лежачи на м’ячі не затримувати дихання.
8. Виконуючи на м’ячі вправи, лежачи на животі і лежачи на спині, голова і хребет мають складати одну пряму лінію.
9. При виконанні вправ м’яч не повинен рухатися.
10. Фізичне навантаження за часом має строго дозуватися відповідно до вікових можливостей дітей.

11. Стежити за технікою виконання вправ, дотримувати прийоми страховки і вивчати самостраховку на занятті з м’ячами.
12. На кожному занятті необхідно прагнути до створення позитивного емоційного фону, бадьорого, радісного настрою.
13. Можливе проведення комплексних занять, коли одночасно з виконанням фізичних вправ діти удосконалюють правильне дихання і вимову.
14. Вправи на м’ячах з метою формування комунікативних умінь у дітей можуть виконуватися в парних загальнорозвивальних вправах, рухомих іграх, командних змаганнях.

Слід звертати особливу увагу на ознаки фізичного неблагополуччя дитини, при появі яких необхідно понизити навантаження або припинити на якийсь час заняття.

Як правило, в основі психологічних ігор, проведених з використанням коректувальних м’ячів, є всі загальнорозвивальні вправи, розучені раніше. Одним із найважливіших принципів у роботі з дітьми є принцип повторності, що пояснюється зниженою здатністю автоматизувати вивчені вміння. Одні й ті ж вправи, що повторюються із заняття в заняття, швидко набридають дитині, тому для різноманітності і зацікавленості дітей усі вправи об’єднані в літературні казки.

Фітбол-казки є самостійними заняттями з дітьми молодшого дошкільного віку, коли педагог розказує сюжет казки, супроводжуючи її вивченими раніше знайомими рухами. Увагу дітей прикуто до змісту казки, і виконання вправ не є нудним і одноманітним повторенням.

Для дітей старшого віку фітбол-казки можуть використовуватися як гімнастика, що “бадьорить”, після денного сну. У момент пробудження, коли діти знаходяться ще в напівсонному стані, педагог пропонує прослуховувати казку із закритими очима і запам’ятати її. Таке поступове пробудження корисне для дітей, оскільки швидкий підйом часто може бути причиною негативного настрою. Казка активізує слухову увагу, викликає в уяві малюків ряд асоціацій і образів, тим самим, є одним із варіантів мнемотехніки (ейдотехники), що дозволяє за допомогою образів запам’ятати і відтворити всю розповідь. У кожній казці є своєрідна “мнемотаблиця” рухів, за допомогою якої діти виконують казку як єдиний руховий комплекс. Кожна вправа вимагає попереднього розучування і багатократного закріплення в самостійній діяльності.

Гімнастика пробудження
для дітей середнього дошкільного віку
Радіємо весні

Літають пташки, радіють приходу весни, щебечуть веселі пісні.
1. “Пташки п’ють воду” – на середніх чотирьох нахиляються вниз і піднімають ноги вгору.

Напившись водички, покупались у ній. Захотіли пташки їсти.
2. “Пташки шукають корму” – повзання на середніх чотирьох по колу.

Прокинулися від зимової сплячки ведмедики. Вони радіють сонячному теплу, розглядають, що змінилось за цей час, коли вони спали в барлозі.
3. “Допитливий ведмедик” – на високих чотирьох повороти вліво–вправо.

Ведмедик почав танцювати.
4. “Ведмедик танцює” – на високих чотирьох, кружляти навколо осі.

Вилізли зі своїх схованок звірі, підставили свої животики до сонечка.
5. “Теплі животики” – стоячи на низьких задніх чотирьох, підняти животики вгору і деякий час так затриматись.

Радіють сонечку квіти і трави, вони підставляють свої голівки, рученята до сонечка.
6. “Тепла радість” – сидячи згруповано, руки назад, спершись на долоні, відвести голову назад, ноги витягнути вперед.

Дерева теж радіють сонечку. Вони своїм гіллям вітають сонечко.
7. “Вітання” – стоячи на високих колінах, нахилятись вліво–вправо, руки вгору і нахилятись плавно в сторони.

З вирію прилетіли птахи, вони тужили за рідним краєм.
8. “Приліт птахів” – стоячи на високих колінах, ходьба по колу.

Радіють весні і Сонечку діти, вони вийшли на двір привітати весну.
9. “Здрастуй, весно!” – стоячи на двох, діти піднімають угору руки, підтягуються на носки і вітають словами: “Здрастуй, весно!”.

Гімнастика пробудження
для дітей старшого дошкільного віку
Весняна казочка

Маленька дівчинка Весна
Пташок із вирію стріча.
Росою вмила всю травичку.
Покликала меншу сестричку.
А разом з нею всіх звірят –
Лисят, зайчат та борсучат.
Зібрала в коло дружно їх,
Щоб казку мовити для всіх.

(Звучить спокійна мелодія, малята розплющують очі. Вихователь повільно починає розповідати віршик. Діти готуються до виконання вправ. В. п. – ноги разом, руки вздовж тулуба).

1. Пробудились від сну всі звірі: їжачки, хом’ячки, ведмедики. А жучки та павучки почали розправляти свої ніжки і вусики.

Робимо розтяжку. “Гусінь” 4 р.
2. Ось вони з’явились на зеленій галявині, розминаючи свої ніжки, крильця, лапки. Колючі їжачки стали чистити голочки від сухої травички.

“Пружинка” 5 р.
3. Бджілки відчули сонячне тепло і вилетіли зі своїх будиночків.

“Бджілка” 3 р.
4. Замість снігу побачили весняні гарні квіточки, зелену травичку, тепле ласкаве сонечко. Бджілки перелітали з однієї квітки на іншу, милуючись ними.

“Переліт” 3 р.
5. Хом’ячки висунули голівки із своїх нірок і виглядають, чи не прилетіли пташки з далеких теплих країв?

Перевертаються на живіт. “Хом’ячки” 5 р.
6. Побачивши перших вісників весни, хом’ячки задріботіли ніжками від задоволення.

“П’яточки” 5 р.
7. А пташки ще довго-довго летіли до своїх гніздечок. Побачивши рідні домівки, вони повільно почали облітати навколо них, старанно роздивляючись, чи багато роботи після зимових хурделиць.

Вправа “Чайка”, але в цій казці її можна назвати “Птиця” 5 р.
8. Ні, гніздечка збереглися. Тільки трішки треба буде їх підлаштувати.
(Після вправи сідають на ліжка боком).
І радісні пташки розправили свої груди і крила та сіли, щоб відпочити від важкої далекої дороги.

Вправа “Устань-но”.
Але руки не на поясі, а в сторони, і махають руками, як птахи крилами.

Усі казки дібрані науковими консультантами з експериментальної роботи не випадково, психокорегувальна спрямованість казок підкреслює значущість таких проявів, як доброта, турбота про ближнього, взаємодопомога, дружба і довіра. Мовленнєвий матеріал було адаптовано відповідно до полегшених завдань сприйняття і запам’ятовування для дітей дошкільного віку.

Ігри, пов’язані з казковими сюжетами, характеризуються не тільки різноманітністю рухів, але й свободою їхнього застосування в різноманітних ігрових ситуаціях, що створює певні можливості для вияву ініціативи і творчості. Серед безлічі дитячих ігор особлива увага в експериментальних групах приділяється рухомим іграм, які різноманітні за своїм змістом і організацією. Одні ігри мають сюжет, ролі, правила, тісно пов’язані із сюжетом; ігрові дії в них виробляються відповідно до вимог. В інших іграх сюжет і ролі відсутні, запропоновано тільки рухові завдання, регульовані правилами, що визначають послідовність, швидкість і спритність їхнього виконання. У третіх сюжет, дії тих, хто грає, обумовлено текстом, що визначає характер рухів і їхню послідовність.

У процесі ігор створюються сприятливі умови для розвитку і вдосконалення моторики дітей, формування етичних якостей, а також звичок і навичок життя в колективі. Рухові ігри в основному колективні, тому в дітей виробляються елементарні вміння погоджувати свої дії з рухами інших, орієнтуватися в просторі. Гра допомагає дитині подолати боязкість, соромливість.

Усі рухові ігри дітей дошкільного віку можна розподілити на дві великі групи: рухові ігри з правилами (можуть бути сюжетні і безсюжетні) і спортивні ігри. Сюжетні рухові ігри завдяки різноманіттю змісту допомагають дітям закріплювати свої знання і уявлення про предмети і явища навколишнього світу. Використання фітболів (м’ячів) у цих іграх додає іграм більш творчий характер, підсилює терапевтичний ефект.

Діти охоче грають у різні безсюжетні ігри з елементом змагання, естафети, ігри з різними предметами, і лише в шість–сім років діти готові до участі в спортивних іграх. Основна мета безсюжетних ігор із фітболами — рухове корегування розвитку вихованців. Перед педагогом висувається завдання навчити дітей діяти відповідно до інструкції, що привчає їх орієнтуватися в просторі, розвиває спритність, винахідливість, швидкість реакції.

У роботі з дітьми дошкільного віку використовуються також ігри-забави. Рухові завдання в цих іграх виконуються в незвичайних умовах і часто включають елемент змагання. Фітболи дозволяють урізноманітнити ці ігри, вони дарують дітям радість і здоров’я. Ігри із фітболами можна використовувати не тільки на фізкультурних заняттях, але й у повсякденній роботі (прогулянці, самостійних іграх дітей, розвагах і як індивідуальні заняття). Безліч таких ігор спрямовано на корекцію і розвиток усіх властивостей уваги: концентрації, перемикання, стійкості й розподілення. Слід зазначити, що ефективність ігор обумовлюється не тільки змістом, але й більшою мірою організацією і методикою їхнього проведення, у якій ураховуються вікові особливості, зміна періодів рухової активності, інтервали для відпочинку і диференційованої оцінки діяльності дітей.

На базі ДНЗ — експериментальних майданчиків кафедри дошкільної освіти Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти — проведено дослідження з метою виявлення ефективності, впливу на організм дитини і її психомоторний розвиток елементів фітбол-гімнастики в різних видах діяльності.

Тривалість дослідження — 10 тижнів. До групи спостереження входило 19 дітей (соматичний і фізичний розвиток норма) у віці 6–7 років. Дослідження припускало 2 етапи експериментальної роботи — констатація і формувальний етап.

3–4 рази на тиждень з групою досліджуваних дітей проводилися фізкультурні заняття — тренінґи з використанням фітболів. Для досягнення мети дослідження було визначено методику.

Підготовчий етап. Мета: дати дітям уявлення про форму і фізичні властивості м’яча за допомогою таких ігрових вправ, як-от: прокочування м’яча підлогою, лавою, між опорами “змійкою”, навколо різних орієнтирів; погладжування, поплескування, відбиття м’яча двома руками на місці в поєднанні з різними видами ходьби; передача м’яча один одному, кидки м’яча; ігри з м’ячем типу “Наздожени м’яч”, “Попади в ціль”, “Докоти м’яч”. Варіанти: штовхаючи долонями, штовхаючи розгорненою ступнею.

Ці вправи проводилися на загальних фізкультурних заняттях зі всіма дітьми, як індивідуальна робота, у спортивних розвагах, самостійній руховій діяльності дітей.

Перший етап. Мета: навчити правильній посадці на м’ячі. При посадці на м’яч між тулубом і стегном, стегном і гомілкою, гомілкою і стопою щоб був прямий кут. Правильна посадка передбачає також підведену голову, опущені і розведені плечі, рівне положення хребта, підтягнутий живіт. Для більшої стійкості ноги в опорі на підлозі розташовані на ширині плечей, паралельно одна одній.

Для навчання дітей правильній посадці на м’ячі використовувалися наочні методи, прийом пояснення і показу, словесні інструкції, здійснювалася допомога і страховка.

Другий етап. Мета: навчити дітей основним початковим положенням фітбол-гімнастики і дихальної гімнастики.

Положення стоячи з м’ячем: м’яч в опущених руках; м’яч перед грудьми в зігнутих руках; м’яч перед грудьми у витягнутих руках; м’яч над головою у витягнутих руках; м’яч за головою; м’яч за головою в зігнутих руках.

Положення присід із м’ячем: присід з опорою руками на м’яч, коліна в сторони; присід з опорою руками на м’яч, коліна разом.

Положення сидячи на м’ячі: сидячи на м’ячі, ноги разом, з різними початковими положеннями рук; ноги на ширині плечей, з різними положеннями рук.

Положення сидячи на підлозі: руки в упорі ззаду, м’яч між ногами; руки в упорі ззаду, витягнуті ноги на м’ячі; сидячи на підлозі, м’яч перед собою на колінах; сидячи на підлозі, м’яч за спиною; сидячи на підлозі, м’яч піднятий над головою; сидячи на підлозі, руки й ноги міцно охоплюють м’яч, голова притиснута до м’яча.

Положення стоячи на колінах: з опорою руками на м’яч; з упором руками на м’яч; положення сидячи на п’ятах, руки в опорі на м’яч; положення сидячи на п’ятах, м’яч збоку.

Лежачи на підлозі: лежачи на підлозі, витягнуті ноги на м’ячі, таз опущений; лежачи на спині, м’яч утримується стопами або колінами; лежачи на спині, м’яч утримується руками на грудях або на животі; лежачи на спині, м’яч на витягнутих руках за головою або перед собою; лежачи на животі, м’яч утримується стопами; лежачи на животі, м’яч на спині притискається до сідниць стопами; лежачи на животі, м’яч у витягнутих руках; лежачи на боку, ноги на м’ячі; лежачи на боку, м’яч у витягнутих руках; лежачи на боку, м’яч утримується стопами.

Лежачи на м’ячі: на животі в упорі ногами в підлогу, руки вільні; на передній поверхні стегон в упорі руками в підлогу, ноги вільні; на грудях з упором долонями і стопами в підлогу; на спині в упорі на стопах, руки за головою; на боку в упорі на стопах, руки на м’ячі.

Дихальні вправи на цьому етапі направлені на координацію ротового й носового дихання, на вироблення ніжньогрудного типу дихання за активної участі діафрагми. Діти засвоювали статичні вправи із фітболами. Для цього використовувалися ігри типу “Хто довше простоїть?”, “Хто витриваліший?”, “Найсильніший”, “Завмирай”, наочні і словесні методи (зразок, пояснення, показ).

Третій етап. Мета: навчити основних динамічних рухів із м’ячем, які відповідають можливостям дітей: ходьба з м’ячем у руках: біг із м’ячем у руках; стрибки на місці з м’ячем у руках на одній, двох ногах; стрибки на місці з м’ячем між ногами з різними рухами рук; стрибки з просуванням уперед, м’яч у руках.

Четвертий етап. Мета: навчити дітей образних рухів із фітболами, виконувати ці рухи в комплексі.

З дітьми виконувалися різні образні, імітаційні рухи на м’ячі. Для цього дітям пропонувалася картинка (наприклад: метелик, качелі, кільце тощо) і словесна інструкція, опис цієї вправи. Імітації розучувалися на музичних заняттях, на заняттях з образотворчої діяльності, закріплювалися в іграх дітей, прогулянці. У міру розучування дітям пропонувалася серія картин — діти виконували комплекс подібних вправ із м’ячами під музику або без супроводу.

П’ятий етап. Мета: навчити дітей виразно, пластично передавати сюжет казки через образні рухи із фітболами.

На цьому етапі розучувані раніше образні, імітаційні вправи об’єднувалися в єдиний казковий сюжет, який діти повинні передати з м’ячами. Спочатку вони виконували з опорою на показ вихователя, а потім і самостійно.

Шостий етап. Самостійна діяльність дітей із творення і драматизації власних казок. Потрібно відзначити, що елементи футбол-гімнастики і казкотерапії активно використовувалися у всьому освітньому процесі (на всіх видах заняттях, у всіх режимних процесах). Паралельно проводилася робота щодо аналізу з дітьми казок за методикою ТРВЗ і авторською методикою, запропонованою Т.Д. Зінкевич-Євстегнєєвою.

Далі запропоновано результати експериментальної роботи.

Констатувальний експеримент

Емпірична сума дорівнює розрахунковій, отже, ранги обчислено правильно.

Емпіричне значення коефіцієнта Мані-Уітні дорівнює 6,5.

Загальна емпірична сума рангів дорівнює 20 + 16 = 36. Розрахункова сума рангів обчислюється за формулою N(N+1)/2, де N=n₁+n₂, n₁ та n₂ кількість розглянутих ситуацій в експериментальній та контрольній групах (n₁ = n₂ = 4). Загальна емпірична сума рангів дорівнює розрахунковій сумі рангів, таким чином, ранги обчислено правильно. Емпіричне значення коефіцієнта Мані-Уітні дорівнює 6.

Формувальний експеримент

Емпірична сума дорівнює розрахунковій, отже, ранги обчислено правильно.

Емпіричне значення коефіцієнта Мані-Уітні дорівнює 0.

Аналіз запропонованих у таблицях результатів свідчить про значні успіхи запропонованої здоров’язбережувальної технології.

Висновки. Вікові особливості і можливості дітей дошкільного віку вимагають створення відповідних умов і засобів навчання. Частину цих умов передбачено і визначено нормативними документами. Однак особливості фізіологічного і психічного розвитку дітей, їхня підготовленість до засвоєння матеріалу вимагають внесення коректив до змісту, системи і методики навчання. На допомогу педагогам, психологам приходять нетрадиційні, авторські методики. Проте демократизація фізичного виховання (право вільного вибору форм, засобів, методів роботи) повинна гарантувати дійсно високі прикінцеві результати здоров’я, фізичного розвитку, рухової підготовленості дітей порівняно з початковими даними.

Рухи, навіть найпростіші, дають поживу дитячій фантазії, розвивають творчість, яка є вищим компонентом у структурі особистості, є однією з найзмістовніших форм психічної активності дитини. Рухова творчість розкриває дитині моторні характеристики власного тіла, виформовує швидкість і легкість у нескінченному просторі рухових образів, навчає ставитися до руху як до предмета ігрового експериментування. Основний засіб його формування — емоційно забарвлена рухова активність, за допомогою якої діти входять до ситуації (сюжету), через рухи тіла вчаться передавати свої емоції і стани, шукати творчі композиції, створювати нові сюжетні лінії, нові форми рухів. Крім того, у процесі рухової діяльності формується самооцінка дошкільників: дитина оцінює своє “Я” за безпосередніми зусиллями, які вона доклала для досягнення поставленої мети.

РЕЗЮМЕ

У статті запропоновано нетрадиційний підхід до використання м’ячів у поєднанні з казковими сюжетами. Авторами розглянуто можливості впровадження технології в масову педагогічну практику.

Ключові слова: м’яч, казка, терапія, технологія, діти дошкільного віку.

RESUME

In the article offered untraditional approach to the use of balls in combination with fairy-tale subjects. Authors consider possibilities of introduction of technology in mass pedagogical practice.

Keywords: ball, fairy-tale, therapy, technology, children of pre-school age.