Я виконую наукове дослідження з теми “Розвиток самооцінки старших дошкільників у спільній творчій діяльності з дорослими й однолітками” під керівництвом Ладивір Світлани Олексіївни.

Я знаю Світлану Олексіївну близько двох років, але навіть за цей час можу сказати, що вона досвідчений і талановитий науковець, майстерний науковий керівник і просто прекрасна людина. Світлана Олексіївна як науковець завжди активна, рішуче вступає в полеміку з приводу проблем дошкільного виховання, які її турбують, проявляє ініціативу при прийнятті будь-яких рішень, цікавиться сучасним станом науки і завжди в центрі подій. Як людина вона чуйна, завжди йде назустріч тим, у кого виникають проблеми. І взагалі, я вдячна долі, що знайома з такою прекрасною людиною, як Світлана Олексіївна.

У статті розглядаються важливі питання, пов’язані з розвитком адекватної самооцінки дітей старшого дошкільного віку в процесі їхніх взаємин з найближчим оточенням, а також описується розроблена й апробована автором методика формування адекватної самооцінки старших дошкільників у взаємодії з однолітками й дорослими.

Ключові слова: адекватна самооцінка дітей старшого дошкільного віку, рівень самооцінки, взаємини, психолого-педагогічне проектування, тренінґ.

Актуальність проблеми розвитку адекватної самооцінки дітей дошкільного віку диктується особливостями сучасної епохи, яка створила потребу в духовно здоровій особистості, що здатна адаптуватися до життя в складних соціокультурних умовах, займатися суспільно значущою діяльністю, брати на себе відповідальність за прийняття рішення. Це передбачає перебудову процесу виховання і навчання таким чином, що уже в дошкільному віці одним з основних завдань має стати максимальне розкриття індивідуальних можливостей, самоактуалізація особистості кожної дитини та утвердження її позитивних рис: впевненості у власних силах, наявності адекватної самооцінки, ініціативності, прагнення до самовдосконалення.

Метою статті є теоретичний огляд проблеми розвитку самооцінки старших дошкільників, а також обґрунтування й аналіз результатів впровадження розробленої автором методики розвитку адекватної самооцінки дітей старшого дошкільного віку шляхом покращення їхніх взаємин з однолітками та дорослими.

Як одна з найважливіших психічних характеристик особистості, самооцінка багато в чому визначає життєву позицію людини, рівень її домагань, всю систему оцінок. Проблема природи й ґенезису самооцінки, факторів, що впливають на її розвиток, ролі самооцінки в самосвідомості особистості аналізувались у наукових працях С.Л. Рубінштейна, Л.С. Виготського, Б.Г. Ананьєва, І.С. Кона, О.Г. Спіркіна, І.І. Чеснокової, П.Р. Чамати та ін.; роль самооцінки у формуванні особистості досліджували Л.І. Божович, М.І. Лісіна, А.І. Сілвестру, О.Л. Кононко, С.П. Тищенко тощо.

Як бачимо, зазначена проблема розглядається багатьма дослідниками, що свідчить про її актуальність. Та незважаючи на це, деякі аспекти дослідження самосвідомості та самооцінки особистості не взяті до уваги вітчизняними та зарубіжними авторами. Тому рівень дослідження і врахування їхніх наукових здобутків у практиці на сьогоднішній день не можна вважати достатнім.

З огляду на це, перед нами постала потреба здійснити експериментальне дослідження, спрямоване на визначення сприятливих умов для розвитку адекватної самооцінки дошкільників. Ми виходили з припущення про те, що направленість самооцінки старшого дошкільника залежить від його реального становища в найближчому соціальному оточенні і що цілеспрямоване покращення взаємин із дорослими та однолітками буде сприяти розвитку адекватної самооцінки дитини. Спираючись на цю гіпотезу, а також на результати констатувального етапу експерименту з визначення рівня розвитку самооцінки дошкільників та особливостей їхніх взаємин з дорослими та однолітками, нами була розроблена та апробована психокорекційна програма “Я серед інших”, метою якої є формування адекватної самооцінки старших дошкільників шляхом покращення їхніх взаємин з людьми, які оточують.

Під час складання цієї корекційно-розвивальної програми ми дотримувалися традиційних у психологічній літературі принципів побудови розвивальних програм (тих принципів, за якими будуються корекційні заняття, психологічні тренінґи, бесіди та ін.) та системного підходу, тобто комплексно підходили до вирішення проблеми [1, 2, 3, 4]. Також в основі програми лежать ідеї та принципи психолого-педагогічного проектування, які були розроблені протягом  багаторічної праці співробітниками лабораторії психології дошкільника Інституту психології імені Г.С. Костюка [6, 7].

Слід наголосити, що в пропонованій нами програмі сама ідея психолого-педагогічного проектування набуває дещо іншого забарвлення. Взагалі ця технологія покликана вирішувати педагогічні завдання в дошкільних навчальних закладах шляхом введення нових високоефективних методів та прийомів роботи. У нашій програмі за допомогою цієї інновації ми вирішуємо суто психологічні завдання, зокрема проблему покращення взаємин у колективі дітей дошкільного віку і, як наслідок, формування на цьому ґрунті стійкої адекватної самооцінки кожної дитини.

Основна мета корекційної програми “Я серед інших” — формувати адекватну самооцінку дитини, позитивне ставлення до себе через покращення взаємин із дорослими та однолітками.

Відповідно до основної мети ми визначили такі завдання програми:

• сформувати відчуття приналежності до групи, допомогти дитині відчути себе більш захищеною;
• розвивати навички соціальної взаємодії, готовність до співпраці;
• учити реально сприймати досягнення та недоліки інших людей та свої власні;
• розвивати здатність дитини до емпатії, співпереживання, вміння приймати до уваги почуття іншої людини;
• учити виражати своє ставлення до інших людей різними способами;
• формувати позитивне ставлення до однолітків;
• активізувати творчість дитини в процесі спільної діяльності з однолітками;
• залучити батьків та вихователів до вирішення цієї проблеми та навчити їх ефективним способам спілкування та взаємодії з дітьми.

Вважалося, що виконання всіх вищеперерахованих завдань дасть можливість розвинути та закріпити в поведінці дитини ефективні способи побудови взаємин з іншими людьми, а це, у свою чергу, сприятиме формуванню в дитини загального позитивного ставлення спочатку до інших, а потім і до себе та розвитку проявів адекватної самооцінки.

З приходом до дитячого садка дитина попадає в нові соціальні умови. Змінюється звичний плин життя, виникають нові відносини з людьми. Зміна оточення може супроводжуватися підвищенням тривожності, небажанням спілкуватися з тими, хто оточує, зниженням активності. Не всі дошкільники можуть уникнути таких труднощів, і навіть у старшому дошкільному віці їм важко знайти своє місце в групі однолітків.

Пропонована програма дозволяє дитині легше адаптуватися в групі дітей, створює безпечний простір для спілкування, умови для самовираження, об’єднує всіх дітей спільною діяльністю, сприяє підвищенню впевненості у своїх силах, появі згуртованості групи.

Корекційно-розвивальна програма “Я серед інших” складається з 3 підрозділів:

1. “Я та мої однолітки”;
2. “Я та мої батьки”;
3. “Я та мої вихователі”.

Перший підрозділ включає в себе проекти різної тематики з проблеми формування адекватної самооцінки шляхом покращення взаємин у групі дітей, які проводяться психологом у старших групах дошкільного навчального закладу протягом усього навчального року. Психолог сам на свій розсуд може складати проекти, спираючись на ідеї психолого-педагогічного проектування, і проводити їх у необмеженій кількості протягом навчального року. Головне — це творчий підхід самого психолога, який має постійно працювати над самовдосконаленням. Рекомендовані теми проектів із проблеми покращення взаємин дітей у групі однолітків:

• “Бережемо дружбу”;
• “Вчимося спілкуватися”;
• “Будуємо взаємини в сім’ї”;
• “Виражаємо емоції”;
• “Випромінюємо доброту”;
• “Вирішуємо конфлікти”.

Крім того, цей підрозділ програми передбачає проведення психологом індивідуальної роботи з дітьми, які потребують особливої уваги. Під час роботи над спільним проектом психолог має унікальну можливість спостерігати за кожною дитиною, пізнати її, і в разі потреби надати індивідуальну психологічну допомогу.

Основною метою психолога під час проведення названих проектів є формування адекватної самооцінки дітей шляхом використання впливу однолітків. Найбільш широкі перспективи в цьому аспекті відкриваються на творчих етапах проектування. Адже групу дітей, яка захоплена спільною творчою ідеєю, психолог ефективно може згуртувати і за допомогою різних методів використати вплив групи на дітей з різним рівнем самооцінки.

Робота з розвитку в дітей адекватної самооцінки проводилась нами з урахуванням результатів констатувального етапу експерименту, під час якого було визначено групи дітей з різним рівнем самооцінки й охарактеризовано кожну групу порівняно з результатами вивчення взаємин з однолітками.

Так у роботі з дітьми із завищеним рівнем самооцінки нами використовувалися різноманітні методи навчання ефективних способів вирішення конфліктів, а саме: залучення таких дітей до участі у створенні правил роботи групи, а також в етюдах та іграх на розвиток навичок регуляції поведінки в колективі (на мотиваційному, інформаційному та репродуктивному етапах проектування), на творчому етапі — пояснення дітям із завищеною самооцінкою конкретних дій та способів взаємодії з однолітками під час спільної діяльності.

Для розвитку в дітей із завищеним рівнем самооцінки здатності до емпатії та співпереживання проводилися рольові ігри, сюжет яких полягає в тому, щоб висловити позитивне ставлення та слова підтримки тій дитині, у якої сталася певна неприємність (на різних етапах проектування залежно від теми). Наприклад, під час створення проекту “Бережемо дружбу” ми залучали дітей із завищеною самооцінкою до участі в програванні етюду “Відвідування хворого друга” (репродуктивний етап), у висловленні своїх ідей у вправі “Мікрофон” (мотиваційний етап).

Розвиток уміння контролювати свої емоції під час спілкування з дітьми та брати до уваги почуття іншої людини відбувався на всіх етапах проектування за допомогою таких висловлювань психолога, як-от: “Твоя думка дуже слушна, але послухаймо, що скажуть інші… Поділімося отриманими враженнями по черзі… Ми поважаємо твої почуття, але цікаво, що відчуває Сергійко?...”).

У нашому дослідженні на всіх етапах проектування для створення ситуації успіху, для спонукання та підтримки дій дітей із заниженою самооцінкою використовувались такі мовленнєві висловлювання психолога: “Нам цікава твоя думка… Я помітила, що ти хочеш висловитися… Впевнена, що ти готовий поділитися своїми враженнями… Ти висловив дуже змістовну думку… І таке судження може бути правильним… Мені подобається хід твоїх думок… Ми віримо в тебе… Ти зараз на правильному шляху…”. Постійне використання подібних висловлювань спонукало і самих дітей користуватися такими ж фразами для підтримки одне одного. Крім того, під час спільного обговорення ми скеровували групу дітей на висловлення позитивних оцінок на адресу дітей із заниженою самооцінкою (“Подякуймо Сергійкові за слушну ідею… Ця думка заслуговує на увагу, чи не так?... Підтримаймо Дмитрика добрим словом…”).

Для зняття проявів тривожності в дітей із заниженою самооцінкою використовувалися вправи на релаксацію, тілесний контакт (дружня посмішка, схвальний кивок, доторкування до руки, поплескування по плечу), спонукання однолітків до схвалення конкретних дій дитини. На творчих етапах проектування таким дітям пропонувалося виконувати знайомі види діяльності для того, щоб не виникало побоювання перед чимось новим.

Розвиток навичок соціальної взаємодії та формування в кожної дитини із заниженою самооцінкою відчуття приналежності до групи відбувалося шляхом залучення цих дітей до роботи в парах, надання їм головної ролі в тих розвивальних іграх, у яких учасники підкреслюють позитивні якості один одного, використання технік самонавіювання (“Я хороший… Ми молодці…”). Ці форми роботи застосовувалися в основному на інформаційному, репродуктивному та рефлексивно-оцінювальному етапах проектування.

Другий підрозділ корекційно-розвивальної програми “Я серед інших” включає курс із перепідготовки батьків (тренінґові заняття та індивідуальні домашні завдання для батьків та їхніх дітей залежно від наявної самооцінки дитини).

Такі форми роботи мають на меті допомогти батькам не допустити помилок у виховних впливах і установках, які можуть негативно позначитися на психіці дитини в цілому і на самооцінці зокрема.

Тренінґи з батьками із цієї проблеми проводилися психологом один раз на два тижні протягом кількох місяців. Кожне заняття тренінґу включало індивідуальні домашні завдання для батьків та їхніх дітей залежно від наявної самооцінки дитини. Заняття проводилися на такі теми:

• “У світі дітей і дорослих”;
• “Мова прийняття і неприйняття”;
• “Типи родинного виховання”;
• “Схвалення і покарання”;
• “Конфлікти”;
• “Форми спілкування з дітьми”.

Роботу з батьками ми диференціювали залежно від визначених на констатувальному етапі дослідження груп дітей із різним рівнем самооцінки.

Так під час проведення тренінґової роботи з батьками дітей із завищеною самооцінкою ми намагалися донести до них основні правила побудови взаємин з дітьми:

• використовувати похвалу тільки в тих випадках, коли дитина дійсно на неї заслуговує;
• не захоплюватися надуманими талантами дитини та перебільшенням наявних у неї здібностей;
• бути твердими у своїх висловлюваннях, не потурати примхам дитини;
• установити чіткий режим та дисципліну вдома;
• постійно звертати увагу дитини на почуття й думки тих людей, які її оточують.

У роботі з батьками дітей із низькою самооцінкою ми мали на меті досягти усвідомлення батьками необхідності узгодженості дій дитячого садка і сім’ї у формуванні адекватної самооцінки дошкільників, а також у процесі проведення тренінґових занять навчити батьків основних правил побудови взаємин з їхніми дітьми:

• даючи негативну оцінку діям дитини, не можна говорити: “Ти не вмієш будувати, малювати… підмітати”. У таких випадках дитина не зберігає інтерес до цього виду діяльності, втрачає упевненість у собі, у своїх силах і можливостях;
• не можна дозволяти, щоб негативна оцінка діяльності дитини поширювалася на її особистість, тобто дитину потрібно критикувати за її поведінку;
• дуже важлива інтонація, емоційне забарвлення висловлювання, зверненого до дитини. Діти реагують не тільки на зміст, а й на емоційний тон, у якому яскраво виражається ставлення до дитини;
• недопустимо порівнювати дитину (її поведінку та вчинки) з кимсь іншим, її не можна нікому протиставляти, тому що такі порівняння є, з одного боку, психотравмуючими, а з іншого — формують егоїзм, негативізм, заздрощі та інші негативні риси характеру;
• батьки повинні створювати таку систему взаємин із дитиною, у якій вона буде сприймати себе тільки позитивно (як норму);
• головна функція сім’ї полягає в тому, щоб здатність до соціальної адаптації дитини виходила з її можливостей;
• у ставленні до дитини недопустимий різкий перехід від тільки позитивних оцінок до різко негативних, від караючого тону до ласкавого задобрювання.

Відомо, що виконання батьками вищеназваних правил у вихованні дітей забезпечить найбільш сприятливий розвиток дитячої психіки, а також формування адекватної самооцінки й рівня домагань.

Третій підрозділ включає курс із перепідготовки вихователів (консультації для вихователів, спрямовані на оптимізацію їхніх взаємин із дітьми).

Метою цього курсу було провести просвітницьку роботу серед вихователів про важливість проблеми дитячої самооцінки та виняткової ролі вихователя у її формуванні, залучити їх до участі в психологічних проектах дошкільників, надати практичний комплекс методів та прийомів формування адекватної самооцінки шляхом покращення взаємин між дітьми в групі, який вихователі змогли б використовувати у своїй роботі в будь-який час, а також озброїти педагогів ефективними способами взаємодії з дітьми.

Консультації вихователів проводилися психологом під час педагогічних нарад, семінарів, а також в індивідуальному порядку в будь-який час. При цьому вказувалося, що в їхніх групах є діти з різним рівнем самооцінки й пояснювалися особливості роботи з ними. Тематика групових консультацій для вихователів:

• “Психологічні умови взаємодії вихователів і дітей”;
• “Створення сприятливого психологічного клімату в групі”;
• “Значення правильно побудованих взаємин із людьми для розвитку самооцінки дитини”;
• “Шляхи покращення взаємин між дітьми в групі”.

Таким чином, корекційно-розвивальна програма “Я серед інших” дала можливість провести комплексну роботу з розвитку стійкої адекватної самооцінки старших дошкільників шляхом покращення їхніх взаємин у різних сферах життєдіяльності (з однолітками, вихователями та батьками).

Результати контрольного зрізу, проведеного нами на прикінцевому етапі експерименту, підтвердили вірогідність поставленої на початку дисертаційного дослідження гіпотези та ефективність розробленої експериментальної програми розвитку самооцінки старших дошкільників.

Отримані дані засвідчили, що в розвитку самооцінки старших дошкільників експериментальних груп відбулися певні позитивні зміни. Якщо під час проведення констатувального етапу дослідження середній рівень самооцінки спостерігався у 13 % дітей контрольної групи і в 14 % дітей експериментальної групи, то на кінцевому етапі проведення формувального експерименту цей показник дорівнював: 15 % дошкільників контрольної групи і 35 % експериментальної. Таким чином, результати контрольного зрізу показали, що в експериментальній групі середнього адекватного  рівня самооцінки досягли значно більше досліджуваних, ніж у контрольній. У контрольній групі як на початку, так і в кінці формувального експерименту виявилася приблизно однакова кількість дітей із середнім рівнем самооцінки, тоді як в експериментальній групі цей показник збільшився з 14 % до 35 %.

Показники кількості дітей із низьким рівнем самооцінки в експериментальній групі також покращилися. Так під час проведення констатувального етапу дослідження низький рівень самооцінки серед дошкільників контрольної групи було зафіксовано в 14 % дітей, а серед досліджуваних експериментальної групи  — у 19 % дітей. А після проведення формувального експерименту показник низького рівня самооцінки в дітей контрольної групи становив 10 %, а в дітей експериментальної групи — усього 5 %. Отже, кількість старших дошкільників із низькою самооцінкою в експериментальній групі істотно зменшилася (з 19 % до 5 %), тоді як у контрольній групі цей показник зменшився тільки з 14 % до 10 %.

 Високий рівень самооцінки на констатувальному етапі дослідження спостерігався в 73 % дітей контрольної групи і в 67 % дітей експериментальної групи, тоді як у кінці формувального експерименту ці показники дорівнювали 70 % у контрольній і 60 % у експериментальній групах. Як бачимо, в експериментальній групі за рахунок збільшення кількості дітей із середнім рівнем самооцінки та істотного зменшення кількості дітей із низьким рівнем самооцінки, відсоток дошкільників із високим рівнем самооцінки зменшився із 67 % до 60 %. Це можна вважати позитивною тенденцією, адже деякі діти внаслідок проведення формувального експерименту стали оцінювати себе більш адекватно. Тим часом у контрольній групі кількість дітей із високою самооцінкою на констатувальному й контрольному етапах дослідження майже не змінилася (73 % від загальної кількості дітей на початку і 70 % дітей у кінці формувального експерименту).

Таким чином, проведення формувального експерименту дало змогу зробити висновок, що застосування на практиці корекційно-розвивальної програми “Я серед інших” дозволяє ефективно розвивати адекватну самооцінку дитини, а також:

• комплексне покращення взаємин дитини в різних сферах її життєдіяльності (з близькими дорослими та однолітками) найбільш позитивно впливає на розвиток адекватної самооцінки;
• кращі можливості для переживання дітьми власної цінності створюються в умовах психолого-педагогічного проектування та спільної творчої діяльності з однолітками;
• процеси вироблення ціннісного ставлення до себе в дошкільників значною мірою обумовлюються стилем керівництва їхньою поведінкою та діяльністю, що властивий значущим дорослим, тому проведення просвітницької роботи з батьками та вихователями із цієї проблеми дозволяє ближче підійти до її вирішення.

Отже, психокорекційна програма “Я серед інших” дає можливість практичним психологам дошкільних навчальних закладів по-новому вирішувати проблему формування адекватної самооцінки старших дошкільників, оволодіти ефективними прийомами та методами покращення взаємин в одновіковому колективі дітей, а також варіантами роботи з педагогами та батьками дітей дошкільного віку з проблеми вироблення ціннісного ставлення кожної дитини до своєї особистості.

ЛІТЕРАТУРА

1. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні / За науковою редакцією О.Л. Кононко; Колектив авторів. — К.: Ред. журн. “Дошкільне виховання”, 1999. — 70 с.
2. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання: Наук.-метод. посібник. — К.: ІЗМН, 1998. — 240 с.
3. Кононко О.Л. Особистісна орієнтація  — пріоритет сьогодення // Дошкільне виховання. — 2007. — N 5. — С. 3-6.
4. Костюк Г.С. Учебно-воспитательный процесс и психическое развитие личности / Под ред. Л.Н. Проколиенко; Сост. В.В. Андриевская, Г.А. Балл, А.Т. Губко, Е.В. Проскура. — К.: Рад. шк., 1989. — 608 с.
5. Кулачківська С.Є. Я — дошкільник. (Вікові та індивідуальні аспекти психічного розвитку) / С.Є. Кулачківська, С.О. Ладивір. — К., 1996. — 108 с.
6. Піроженко Т.О. Особистість дошкільника: надії та перспективи розвитку: Наук.-метод. посібник / Т.О. Піроженко, С.О. Ладивір, Л.І. Тищук, А.П. Рясенчук, І.В. Красько, Н.П. Бирук. — Ч. 1, 2, 3. — Житомир, 2003. — 176 с.
7. Піроженко Т.О. Психічний розвиток дитини дошкільного віку: досвід роботи сучасного дошкільного навчального закладу. — Запоріжжя, 2003. — 168 с.
8. Силвестру А.И. К вопросу о развитии самооценки в дошкольном возрасте // Новые исследования в психологии. — М., 1978. — N 2 (19). — С. 80–85.
9. Тищенко С.П. Психологія виховного впливу сім’ї на дитину. — К.: Знання, 1982. — 48 с.

РЕЗЮМЕ

В статье рассматриваются важные вопросы, связанные с развитием адекватной самооценки детей старшего дошкольного возраста в процессе их взаимодействия с ближайшим окружением, а также описывается разработанная и апробированная автором методика формирования адекватной самооценки старших дошкольников во взаимодействии с ровесниками и взрослыми.

Ключевые слова: адекватная самооценка детей старшего дошкольного возраста, уровень самооценки, взаимодействие, психолого-педагогическое проектирование, тренинг.

RESUME

The important questions are analyzed in this article. They are connected with development of adequate self-appraisal at pre-school age children in process of relationships with nearest environment. Also the methodic of forming an adequate self-appraisal at pre-school age children in process of relationships with the other children and grown-up, which was devised and checked by author, is described in this article.

Keywords: the adequate self-appraisal at pre-school age children, a level of self-appraisal, relationships, psychology-pedagogical projecting, coaching.

Друкується за статтею: Можливості розвитку адекватної самооцінки дошкільників у взаємодії з дорослими і однолітками // Актуальні проблеми психології. — Том Х. Частина 6 / За ред. академіка С.Д. Максименка. — К.: Главник, 2009.