| |
| Інна Трубник |
САМОСТІЙНА РОБОТА МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ У ПРОЦЕСІ ЕКОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ
Постановка проблеми. Ефективність процесу формування готовності майбутніх вихователів до еколого-педагогічної роботи залежить від ступеня активності, ініціативності, уміння самостійно поповнювати власний теоретичний та практичний багаж. Тому особливе місце в еколого-педагогічній підготовці майбутніх вихователів має відводитися самостійній роботі.
Аналіз досліджень та публікацій показав, що самостійна робота є невід’ємною складовою навчального процесу у вищій школі і розглядається як особлива система умов навчання, організованих викладачем із метою розвитку особистості студента — суб’єкта професійної діяльності. Окремі аспекти проблеми самостійної роботи в навчально-виховному процесі вищого навчального закладу висвітлюються в публікаціях, зокрема питання мотивації самостійної роботи (І. Бендера, Ю. Михайличенко), організації самостійної роботи (Н. Гавриш, Л. Гайдаржийська, А. Семенова), активізації самостійної роботи (О. Стягунова) та ін.
Останнім часом науковці та викладачі вищої школи все частіше звертаються до проблеми самостійної роботи студентів. Метою цієї публікації є розгляд особливостей організації та змісту самостійної роботи майбутніх вихователів у процесі еколого-педагогічної підготовки.
Виклад основного матеріалу. Самостійна робота — це засіб навчання, який дозволяє виробити в студентів психологічну установку на самостійне систематичне поповнення своїх знань та вмінь, уміння орієнтуватися в потоці наукової інформації під час вирішення навчальних, наукових та виробничих завдань. О. Стягунова наголошує, що самостійна робота є важливою умовою самоорганізації та самодисципліни студента в оволодінні методами професійної діяльності, пізнання та поведінки; слугує важливим знаряддям педагогічного керування самостійною пізнавальною та науковою діяльністю студента в процесі навчання [6].
У керуванні самостійною роботою студентів слід поєднувати пряме (маніпулятивне) і непряме управління. При цьому, як зазначає А. Семенова, перевага має надаватися непрямому управлінню, яке розглядається як засіб опосередкованої координації професійного розвитку студентів шляхом створення сприятливих умов, без жорстокої реґламентуючої дії, з урахуванням емоційних проявів студента та наданням права вибору особистих стратегій поведінки. Таке управління реалізується на базі непрямих впливів, рефлексії і співтворчої взаємодії в процесі індивідуальної та групової самостійної роботи [5].
У структурі організації самостійної роботи студентів Н. Гавриш, Т. Лопухіна виокремлюють такі компоненти: мотиваційний (усвідомлення мети, завдань професійного вдосконалення, власної відповідальності), інструктивно-настановний (ознайомлення зі специфічними особливостями завдань та критеріями оцінки їхнього виконання), діяльнісний (безпосереднє виконання завдань, консультативна допомога, контроль) [1].
На думку Ю. Михайличенко, завдання викладача в процесі організації самостійної роботи полягає в тому, щоб постійно проявляти інтерес до самостійної діяльності студента, викликати та підтримувати мотивацію безперервної самоосвіти, спрямовувати, обговорювати роботу студента, ділитися враженнями про новинки літератури тощо. Важливо надавати студентам право вибору різних видів самостійної діяльності [4].
Викладач у процесі організації самостійної роботи має здійснювати її планування, забезпечувати взаємозв’язок окремих компонентів системи навчальної діяльності, контролювати діяльність студента, здійснювати її корекцію. А студент, перебуваючи в організованій викладачем системі самостійної роботи, має планувати свої дії, об’єднувати всі свої ресурси для розв’язання завдання, здійснювати самоконтроль і корекцію дій (М. Ткаченко [7]).
Самостійну роботу за ознакою обов’язковості розділяють на три групи: обов’язкова, добровільна та бажана (І. Бендера [3]). При цьому завдання обов’язкової та добровільної самостійної роботи визначає викладач, а бажану самостійну роботу студент виконує за власної ініціативи відповідно до своїх інтересів. Такий розподіл дозволяє забезпечити індивідуальний та диференційований підхід до організації самостійної роботи.
Дослідно-експериментальну роботу з організації самостійної роботи майбутніх вихователів у процесі еколого-педагогічної підготовки було розпочато з розробки науково-методичного комплексу дисципліни "Основи природознавства та методика ознайомлення дітей із природою". Було оновлено програму, методичні рекомендації, тематику практичних занять, перелік завдань обов’язкової та додаткової самостійної роботи, орієнтовну тематику та вказівки до виконання освітніх екологічних проектів, курсових робіт, план аналізу та презентації варіативних програм екологічної освіти, схеми аналізу форм екологічної роботи з дітьми, діагностики екологічної вихованості дітей, схеми та конспекти різних форм екологічної роботи з дітьми, матеріали для самодіагностування, проектування еколого-педагогічного самовдосконалення.
Блок самоосвіти, орієнтував на самостійне вивчення літературних джерел та виконання системи завдань репродуктивного, конструктивного та творчого характеру, зразки яких наведено далі.
Самостійні завдання репродуктивного характеру було спрямовано на відтворення студентами природничих та методичних знань:
– зробити виписки із праць зарубіжних та вітчизняних педагогів, присвячених проблемам ознайомлення дітей із природою (Я. Коменський, Ж.-Ж. Руссо, Й. Песталоцці, Ф. Фребель, М. Монтессорі, В. Одоєвський, К. Ушинський, Є. Водовозова, Є. Тихєєва, Л. Шлегер, С. Русова, В. Сухомлинський);
– познайомитися з дидактичними іграми для кожної вікової групи (не менше двох) та підготуватися до проведення;
– створити добірку вправ та ігор-тренінґів екологічного спрямування для дітей старшого дошкільного віку та підготуватися до проведення тощо.
Самостійні завдання конструктивного характеру, що передбачають реконструювання інтелектуальних і практичних дій студентів, перетворення досвіду розв’язання пізнавальних задач, пропонованих викладачем для самостійного виконання: розробити конспект заняття для дітей старшої групи — влаштування клітки, акваріуму, тераріуму (тварина на вибір); скласти таблиці хвороб риб, тварин, птахів та їхнього лікування (симптоми, діагноз, лікування); розробити конспекти спостереження на занятті та поза ним для однієї вікової групи й підготуватися до імітації проведення; розробити систему дослідів з ознайомлення дітей із тепловими, магнітними, електричними явищами, з властивостями повітря, води, твердих речовин (на вибір); розробити конспект проведення досліду з живими істотами (для старшої групи); розробити конспект проведення "чарівного" досліду і підготуватися до демонстрації; розробити конспект колективної праці в природі (група за вибором); розробити два–три конспекти екскурсій в одне й те саме місце в різні пори року (група за вибором) та підготуватися до імітації проведення; розробити систему природоохоронної роботи на І сезон для дітей старшої групи.
Під час виконання самостійних завдань творчого характеру проявляється високий рівень пізнавальної активності майбутніх вихователів. Далі наведено приклади таких завдань: скласти описову розповідь про свою "рідну" річку; написати міні-твір "Використання ідей В. Сухомлинського в роботі сучасних ДНЗ"; підготувати повідомлення-демонстрацію кімнатної рослини (у натуральному вигляді, ілюстрація, малюнок), повідомлення назви, цікаві відомості; розробити авторський проект куточка природи для однієї вікової групи (група за вибором), озеленення ділянки, екологічної стежини (варіанти — презентації-макети, фотографії, слайд-шоу, відеофільм тощо); розробити етюд спілкування з природою для дітей старшого дошкільного віку; розробити авторський варіант екологічної гри для дітей старшого дошкільного віку, виготовити дидактичний матеріал та підготуватися до її проведення; скласти авторську екологічну казку.
Такий перелік завдань для самостійної роботи не випадковий. У процесі виконання самостійної роботи в студентів формуються еколого-педагогічні вміння:
– аналітичні (діагностувати рівень екологічної вихованості й обізнаності дітей на основі адекватно дібраної методики обстеження; спостерігати й аналізувати еколого-виховний процес, надавати конкретні рекомендації з його вдосконалення; аналізувати обладнання педагогічного процесу дидактичними й наочними посібниками, технічними засобами, надавати рекомендації з поліпшення методичної й матеріально-технічної бази; оцінювати організацію і стан куточків природи, зелених зон на ділянці дошкільного навчального закладу);
– прогностичні (прогнозувати розвиток особистості дитини та групи дітей дошкільного віку; передбачати результати педагогічного впливу на дітей у ході еколого-виховного процесу; прогнозувати вдосконалення своєї педагогічної майстерності);
– конструктивні (формулювати завдання екологічної освіти дітей, визначати шляхи та засоби їхньої реалізації; раціонально добирати методи й форми природознавчої роботи з дошкільниками; відбирати необхідний дидактичний матеріал відповідно до мети екологічного навчання й виховання, з урахуванням вікових особливостей дітей; складати конспекти конкретних заходів (природознавчі заняття, екскурсії, прогулянки, екологічні проекти, розваги тощо), планувати роботу з виховання екологічної спрямованості особистості);
– організаторські (організовувати екологічно мотивовану діяльність дітей (пізнавальну, трудову, ігрову, пошукову та ін.); обирати найбільш раціональні форми організації дошкільників залежно від конкретної педагогічної ситуації; створювати умови, які сприяють успішній реалізації процесу екологічної освіти; організовувати власну екологічну діяльність);
– комунікативні (установлювати контакт із колективом дітей, знаходити індивідуальний підхід до кожної дитини в процесі екологічної освіти; володіти словом як інструментом еколого-педагогічного впливу, знати й використовувати засоби художньої літератури, фольклору, народної педагогіки; регулювати взаємостосунки між дітьми та проблемні ситуації в спілкуванні з природою; надавати допомогу дітям у налагодженні взаємодії (спілкуванні) з природою; знаходити правильну форму спілкування з колеґами та батьками у сфері екологічного виховання дітей);
– уміння створювати еколого-розвивальне середовище (організовувати природне середовище в умовах дошкільного навчального закладу: обладнувати акваріум, тераріум, інсектарій як зразки штучно створених біоценозів; використовувати їх для ознайомлення дітей із функціонуванням аналогічних екосистем у природних умовах; організувати екологічну стежину, агроценози на ділянці дошкільного навчального закладу відповідно до вимог методики, вікових можливостей дітей, умов рідного краю; створювати оптимальні умови для організмів: розміщувати рослини і тварин з урахуванням їхніх біологічних особливостей, реальних умов життя в природі; здійснювати догляд за рослинами і тваринами, спрямований на задоволення диференційованих потреб живих організмів; обладнувати педагогічний процес необхідним для еколого-педагогічної роботи матеріалом: підбирати та самостійно створювати дидактичні й наочні посібники відповідно до їхнього функціонального призначення, вимог методики, вікових особливостей дітей; складати методичні рекомендації з використання розробленого матеріалу; ефективно застосовувати виготовлені дидактичні й наочні посібники в природознавчій роботі з дітьми.
Усі ці вміння необхідні для виконання головного звітного завдання — розробки та реалізації авторського освітнього проекту екологічного спрямування на базі дошкільного навчального закладу та здійснення еколого-педагогічної діяльності в подальшій професійній роботі.
Висновок. Упровадження самостійної роботи засвідчує, що в майбутніх вихователів розвивається ініціативність, їхня навчальна робота стає більш систематичною, внаслідок чого підвищується результативність еколого-педагогічної підготовки, формуються мотиваційні, практичні компетентності. Співпраця викладача і студентів в організації самостійної роботи створює сприятливі умови для педагогічного стимулювання навчання, посилення ролі самооцінки, ділових взаємовідносин між викладачем та студентами.
ЛІТЕРАТУРА
В статье рассматриваются особенности содержания и организации самостоятельной работы будущих воспитателей в процессе эколого-педагогической подготовки.
The article is devoted to characteristics of the content and organization of future educators self working thing the process of ecological-pedagogical training.
|