Світове співтовариство прагне створити систему освіти, яка відповідала б викликам часу, потребам особистості і суспільства в цілому, а тому прогнозує нові умови і відшукує інноваційні моделі освітнього розвитку. У найперспективніших моделях, випробуваних часом, в основу покладено ідею підтримання й розвитку природної обдарованості, здібностей кожної дитини як запоруки її самоствердження на життєвому шляху.

Водночас широкому загалу невідомі спроби цілісного моделювання освітньо-інформаційного середовища освітніх закладів у майбутньому. Основоположні ідеї такого моделювання з різних причин не були повністю реалізовані на практиці.

В основі моделювання освітньо-інформаційного середовища майбутнього має лежати ієрархічна модель особистості як дитини, так і педагога, у якій чітко б окреслювалась організаційна структура та елементний склад. Освітній процес, у певному спрощенні, можна розглядати як процес суб’єкт-суб’єктного та суб’єкт-об’єктного інформаційного обміну. З огляду на це, навчальне середовище (НС), тобто середовище, в якому безпосередньо розгортається навчальна подія, можна розглядати як інформаційне середовище (ІС), а джерела інформації – як складові цього середовища [2; 3; 4]. Сьогодні основними складовими, які, поряд з іншими, формують ІС навчального закладу, залишається слово педагога.

Основною метою моделювання освітньо-інформаційного середовища майбутнього стосовно дошкільного навчального закладу має бути виховання здорової, гармонійно і всебічно розвиненої особистості. Новизна ідеї полягає в тому, щоб сформувати соціально активну й відповідальну, творчо думаючу і працюючу особистість дошкільника шляхом створення оригінальної системи безперервної освіти від народження дитини до входження її в самостійне життя.

Суть принципів моделювання освітньо-інформаційного середовища дошкільного навчального закладу має полягати в наступному:

1. Демократизація – це мета, засоби і гарантія перебудови дошкільного навчального закладу, відкритість і варіантність змісту освіти, розвиток педагогіки співтворчості і співробітництва.
2. Принцип виховання здорової дитини має реалізуватися через забезпечення фізичного, морального, соціального й психологічного благополуччя кожного вихованця і працівника дошкільного навчального закладу.
3. Системність передбачає логічну взаємодію всіх структурних підрозділів, усіх учасників освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі і поза ним, продуктивну співпрацю, що забезпечуватиме оптимальний розвиток, навчання і виховання.
4. Гуманізація дошкільного навчального закладу та освіти передбачає дитиноцентристський підхід, що сприяє подоланню відчуження вихователя та дитини від навчальної діяльності та одне від одного, забезпечення орієнтації закладу на повноцінність щоденного життя дошкільника на кожному з вікових етапів.
5. Диференціація та індивідуалізація освітнього процесу має сприяти розвитку здібностей кожного, хто навчається, розвитку особистості з урахуванням її інтересів, мотивів, ціннісних орієнтацій, розбіжностей в інтелектуальній, емоційно-вольовій і дієво-практичній сферах, особливостей фізичного і психічного розвитку кожної дитини дошкільного віку.
6. Діяльнісний підхід вимагає долучення суб’єктів освітнього процесу в активну суспільно корисну діяльність для вирішення завдань соціальної адаптації вихованців.
7. Співпраця і співробітництво – спільна доцільна активна діяльність вихователя та дошкільника, який творчо розвивається, спрямовується на опанування знань і соціальногодосвіду.
8. Саморух дитини шляхом розвитку здійснюється завдяки створенню оптимальних умов і режиму найбільшого сприяння (педагогічного, психофізіологічного, медичного, ергономічного тощо) для всебічного самостійного розвитку природних задатків, схильностей та інтересів, результатом чого є можливість вільного самостійного переміщення по різних потоках складності та рівнях навчання з метою саморозвитку.
9. Оптимізація освітнього процесу допускає досягнення кожним дошкільником найвищого рівня знань, умінь і навичок, розвитку психічних функцій, способів діяльності, можливих для конкретної особистості в умовах навчального закладу. Тобто отримання найбільшого ефекту при найменших витратах психофізіологічних зусиль.

Отже, необхідно, на наш погляд, переглянути дизайн освітньо-інформаційного середовища дошкільної ланки освіти, зокрема дошкільного навчального закладу, у напрямі осучаснення його дидактичної моделі шляхом використання комп’ютерних та інформаційно-комунікативних технологій.

"Інформаційне середовище" (за визначенням І.В. Роберт) становить у сучасному суспільстві динамічну систему полів діяльності, що охоплюють комп’ютеризацію інформаційних процесів. Динамізм середовища позначається у взаємовпливові його на розвиток виробничих сил та інтелектуалізацію діяльності членів освітнього середовища. Це зумовлює розширення інформаційного середовища, зокрема й освітнього.

В інформаційному суспільстві головним ресурсом є інформація – обмін даними між будь-якими об’єктами (реальними або віртуальними), заснований на взаємодії між ними. Інформаційні ресурси в інформаційному суспільстві – це ідеї людства і настанови щодо реалізації ідей, накопичених у формі, що дозволяє їх відтворювати.

Одним із ключових у зазначеній темі є термін "інформаційні технології", який багатьма тлумачиться неоднозначно. Важливість правильного визначення цього терміна подана В.В. Краєвським: "Чіткість й однозначність термінології – неодмінна вимога наукової методології, і для науки зовсім не байдуже, які слова вживаються, з якого понятійного середовища вони вилучені" [2].

Інформаційні системи – це впорядковані потоки інформації в будь-яких фізичних або нефізичних об’єктах. Серед інформаційних систем вирізняють класи: освітні інформаційні системи; статистичні інформаційні системи та ін. [4].

Технології (від грец. techne – майстерність і logos – вчення) – сукупність  прийомів, методів, способів. За Дж. Велінгтоном, "інформаційні технології – це системи, створені для виробництва, передачі, відбору трансформації та використання інформації у вигляді звуку, тексту, графічного зображення і цифрової інформації. В основі цих систем використовуються комп’ютерні та телекомунікаційні технології, які у свою чергу можуть використовуватися разом з іншими видами технологій для посилення кінцевого ефекту" [2]. Отже, інформаційні технології (скорочено – ІТ) – це сукупність методів, пристроїв і процесів, що застосовує суспільство для збору, зберігання обробки й поширення інформації. У практиці роботи освітніх закладів застосовується поняття "інформаційно-комунікаційні технології" (ІКТ), що трактується як апаратні й програмні комп’ютерні засоби організації пізнавальної, творчої, науково-дослідницької діяльності дітей, засоби телекомунікаційного зв’язку, розмножувальна техніка, що використовується для забезпечення повноцінного освітнього процесу [7].

Для будь-якої сучасної освітньої установи ІКТ – це сукупність взаємопов’язаних загальних принципів і концепцій, стандартів і правил, теоретичних новацій, що визначають у цілому не лише функціонування, але й розвиток освітніх та інноваційних структур у масштабі навчального закладу. Застосовування ІКТ у дошкільній освіті має базуватися на вирішенні таких завдань: розробка мультимедійних електронних освітніх ресурсів (ЕОР), електронних навчально-методичних комплексів, електронних контрольно-вимірювальних матеріалів; упровадження електронних навчальних систем і вироблення на їхній основі методичних аспектів технології e-learning; урахування компонентів системи менеджменту якості при організації освітніх середовищ.

Сучасні комп’ютерні та інформаційно-комунікаційні технології, незважаючи на те, що вони повільно та несистемно запроваджуються в освітній процес дошкільних навчальних закладів, забезпечують його оптимізацію, технологічність і відкривають нові перспективи для використання інформаційно-комунікаційних технологій, а саме: забезпечення нової, активної форми фіксації продуктів інтелектуальної діяльності; доступ до практично необмеженого обсягу потрібної навчальної і наукової інформації, високу швидкість її отримання, варіативність способів аналітичного оброблення, виникнення феномену "безпосереднього включення" особистості в інформаційний простір; створення можливості вступати до конструктивно змістового діалогу з користувачем, утворювати з ним єдине функціональне предметно-орієнтоване.

З огляду на зазначене, вважаємо, що сучасні інформаційно-комунікаційні технології в освітньо-інформаційному середовищі дошкільних навчальних закладів мають виконувати такі функції: засобу навчання (застосування мультимедійних навчальних курсів); технічного засобу автоматизації процесу навчальної діяльності дошкільника, який долучений до пізнавальної, пошукової, дослідницької, експериментальної роботи, що дозволяє мобільно працювати з текстом, графічним, звуковим або відеодокументом, якісно подавати інформацію, обробляти її, спілкуватися зі своїми однолітками; зразка сучасних інноваційних технологій, що розвиває навички оволодіння ними, дає знання про їхні назви і функціональне призначення, складові елементи; ефективного тренажера, що розвиває пізнавальну і творчу активність особистості, спонукає її приймати власні оригінальні рішення, бачити їхній результат, перевіряти їхню правомірність тощо.

Систематичне включення інформаційно-комунікаційних технологій в освітній процес ДНЗ забезпечить формування і розвиток інформаційно-комунікаційної культури педагогічних працівників та вихованців. У науковій літературі поняття "інформаційно-комунікаційна культура особистості" розглядається як комплекс понять, уявлень, знань, умінь і навичок, які формують в особистості певний стиль мислення, що дозволить їй ефективно використовувати інформаційно-комунікаційні технології в будь-якому виді пізнавальної або творчої діяльності [6].

Серед базових складових мережі інформаційного середовища ДНЗ, що буде застосовувати комп’ютерні технічні інновації, можна виокремити такі:

• повноцінна багатофункціональна медіатека, яка охоплює мультимедійні, інтерактивні навчальні програми з різних галузей освіти, науки і культури, навчально-методичні матеріали з основних напрямів дошкільної освіти, розраховані на різні вікові категорії вихованців;
• віртуальна Інтернет-бібліотека, яка дає широкі можливості для використання всіма учасниками освітнього процесу ДНЗ необхідної інформації, систематизованої за розділами;
• інформаційний або редакційно-видавничий центр, що забезпечить створення, підтримку та оновлення сайтів, навчальних, творчих, пошукових, дослідницьких, експериментальних проектів, випуск інформаційних публікацій, газет, методичних і навчальних посібників тощо;
• каталог інформаційних баз даних, які містять вичерпну організаційну, методичну та консультаційну інформацію щодо реалізації навчальних і творчих проектів;
• структурована електронна бібліотека методичних матеріалів, пошукових, дослідницьких, експериментальних робіт із різних розділів програми ДНЗ.

Інформаційні технології – це величезне поле діяльності для педагога будь-якої спеціальності. Вони відкривають великі можливості в переосмисленні методів і прийомів навчання. Впровадження інформаційних технологій у сферу дошкільної освіти дозволить розширити світогляд дошкільників, а вихователю – повніше використовувати наявні освітні ресурси, що істотно підвищить рівень освіти дітей дошкільного віку. Використання цих технологій у процесі навчання створить додаткові умови і спричинить появу нових цілей та оновлення змісту дошкільної освіти, надасть змогу досягти значно більших результатів навчальної діяльності, забезпечить для кожного вихованця формування і розвиток його власної освітньої траєкторії. Це пов’язано з появою нових, практично необмежених педагогічних можливостей для індивідуалізації та диференціації навчального процесу, його гнучкої адаптації до індивідуальних особливостей, а також застосуванням у цьому процесі додаткових інформаційних навчальних ресурсів, широкого спектра педагогічних методів і технологічних варіантів навчання; розширенням масштабу і змінами характеру навчальних комунікацій, посиленням процесуальних і мультимедійних характеристик засобів навчання; розширенням простору інноваційної педагогічної діяльності тощо.

Застосування ІКТ докорінно змінює роль і місце педагога й дитини в навчальному процесі. У такій моделі вихователь перестає бути просто "ретранслятором" знань, а є співтворцем сучасних, позбавлених повчальності й проповідництва, технологій навчання. Більше того, уже з’явився новий напрям діяльності – розроблення ІКТ навчання і програмно-методичних навчальних комплексів, що базуються на широкому застосуванні інтерактивних методів навчання, мультимедійних засобів і віртуальних педагогічних технологій, які дають змогу суттєво підвищити рівень методичного забезпечення освітнього процесу, відкривають нові можливості для підвищення якості освіти.

Аналіз сучасного стану освітньо-інформаційного середовища дошкільного навчального закладу щодо його інформаційного забезпечення виявив такі проблеми:

1. Недостатній рівень заснованого на ІКТ інструментально-технологічного та інформаційно-ресурсного забезпечення навчального процесу.
2. Обмеженість доступу суб’єктів освітнього простору ДНЗ до освітніх ресурсів і послуг.
3. Недостатній рівень підготовки вихователів та інших суб’єктів системи дошкільної освіти до використання в навчальному процесі сучасних засобів навчання та ІКТ.
4. Відсутність системи створення, розповсюдження, підтримання й оновлення електронних засобів навчання, електронних інформаційних ресурсів навчального призначення.

Можна спроектувати модель освітньо-інформаційного середовища дошкільного навчального закладу. Така модель має, по-перше, охоплювати всі суб’єкти освітнього простору та визначати дидактичні принципи їхньої взаємодії, а по-друге – визначити ресурсні складові. Отже, складовими та суб’єктами освітньо-інформаційного середовища дошкільного навчального закладу є: на рівні матеріального ресурсного забезпечення – сучасні технічні засоби для широкого використання комп’ютерних та інформаційно-комунікаційних технологій (комп’ютерні класи, видавничі центри), електронні бази програмно-педагогічних засобів (комп’ютерні навчальні, розвивальні програми та середовища, тренажери, електронні бібліотека, відеотека тощо), комп’ютерно-орієнтовані засоби навчання і навчальні середовища для дітей дошкільного віку; на рівні кадрового ресурсного забезпечення – вихователь, що володіє навичками роботи на персональному комп’ютері та вміє застосовувати ІКТ на рівні інтеґрації в існуючий освітній простір, адміністрація дошкільного навчального закладу, що володіє сучасними комп’ютерними та інформаційними технологіями; на рівні інформаційного ресурсного забезпечення – підключення до мережі Internet, сайт дошкільного навчального закладу, блоки адміністрації, вихователів та вузьких спеціалістів, електронна пошта закладу тощо.

Отже, перспективним напрямом щодо інформатизації дошкільної ланки освіти є вирішення проблеми щодо створення та застосування моделі освітньо-інформаційного середовища дошкільного навчального закладу на рівні матеріального, кадрового та інформаційно-ресурсного забезпечення.

ЛІТЕРАТУРА

1. Анисимов П.Ф. Новые информационные и образовательные технологии как фактор модернизации учебного заведения / П.Ф. Анисимов // Среднее профессиональное образование. – 2004. – N 6.
2. Биков В.Ю. Теоретико-методологічні засади моделювання навчального середовища сучасних педагогічних систем / В.Ю. Биков, Ю.О. Жук // Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти : зб. наук. праць. – Вип. 1 (5). – 2003. – С. 64–76.
3. Жук Ю.О. Навчальне середовище як об’єкт інформатизації / Ю.О. Жук // Высокие технологии: развитие и кадровое обеспечение : мат-лы Х междунар. научно-техн. сем. – Харьков–Алушта : ХГПУ, 2000. – С. 176–178.
4. Жук Ю.О. Роль засобів навчання у формуванні навчального середовища / Ю.О. Жук // Нові технології навчання : наук.-метод. збірник. – К. : ІЗМН, 1998. – N 22.
5. Кателл Д. Информационные и коммуникативные технологии для активного обучения / Д. Кателл // Информатика и образование. – 2004. – N 3.
6. Лунячек В.Е. Інформаційно-комунікаційні технології в управлінні загальноосвітнім навчальним закладом / В.Е. Лунячек. – Х. : Основа, 2004. – 96 c.
7. Мультимедійні системи та їх ефективність у системі відкритого навчання // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2001. – N 4. – С. 47–52.
8. Толковый словарь терминов понятийного аппарата информатизации образования / составители : И.В. Роберт, Т.А. Лавина. – М. : ИИО РАО, 2006. – 88 с.