В останнє десятиріччя ключовою ідеєю освіти є її розвиток, перехід системи освіти до більш високого якісного рівня. Але термінологічне визначення якості дошкільної освіти й до сьогодні є дискусійним: немає чітких параметрів, критеріїв і показників, за якими можна було б визначити якість освіти та її результати. З точки зору сучасних наукових підходів, якість освіти характеризується сукупністю критеріїв:

• умов;
• освітнього процесу;
• управління;
• результатів.

Відповідно до концепції модернізації освіти на період до 2010 року, головним завданням освітньої політики є забезпечення сучасної якості освіти. Підвищення якості освіти неможливе без підвищення рівня професійної кваліфікації педагогічних працівників.

Своєчасно помічати нові тенденції, брати до уваги реальний життєвий контекст, ураховувати вимоги нової епохи, поєднувати в собі гнучкість із чіткою педагогічною позицією – важлива умова професійного та особистісного самовдосконалення педагога, оптимізації його діяльності.

Діагностування є невід’ємною складовою процесу практичної педагогічної діяльності. У дошкільних навчальних закладах традиційно проводилась діагностика мовленнєвого розвитку дошкільників. З метою оцінювання стану мовлення дітей використовувались дидактичні ігри, різноманітні завдання. Але це діагностування не було комплексним.

Діагностика мовлення дитини – це прояснення всіх обставин перебігу дидактичного процесу, достеменне визначення його результатів. Діагностування мовленнєвого розвитку дитини дошкільного віку має охоплювати контроль, перевірку, оцінювання, накопичення статистичних даних, їхній аналіз, вияв динаміки, тенденцій і закономірностей та прогнозування подальшого мовленнєвого розвитку.

З метою оцінювання стану мовлення дітей молодшого, середнього та старшого дошкільного віку й підвищення рівня професійної кваліфікації педагогічних працівників навчально-методичним центром Запорізького міськУОН проводиться Формувальний експеримент "Апробація системи моніторинґу якості дошкільної освіти".

Експеримент проводиться на основі Положення про моніторинґ якості дошкільної освіти випускників дошкільних навчальних закладів м. Запоріжжя, розробленого КЗ "ЗОІППО" ЗОР та під керівництвом завідувача кафедри дошкільної та початкової освіти, доктора педагогічних наук, професора К.Л. Крутій. Участь у формувальному експерименті дошкільних навчальних закладів дає змогу відстежити динаміку формування мовлення дошкільників від 4 до 6 років.

Вивчення мовлення дітей буде ефективним, якщо проводитиметься систематично, планомірно і цілеспрямовано впродовж тривалого часу.

Методика обстеження рівня розвитку мовлення дітей дошкільного віку, розроблена К.Л. Крутій і викладена в монографії "Діагностика мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку", є комплексною щодо діагностування мовленнєвої функції дитини, надає змогу діагностувати не тільки мовленнєвий розвиток дітей дошкільного віку, але й їхні мовленнєві здібності.

Проведення експерименту передбачає три етапи: підготовчий, практичний та підсумковий.

На підготовчому етапі експерименту (вересень 2007 р.) визначено:

• об’єкт моніторинґу: мовленнєвий розвиток дітей дошкільного віку;
• суб’єкти моніторинґу: завідувач, методист, вихователь, практичний психолог, педагоги-дефектологи, батьки;
• завдання моніторинґу: розробка і відпрацювання технології та механізму проведення моніторинґового дослідження мовленнєвого розвитку вихованців; апробація і вдосконалення діагностичного інструментарію для проведення зрізів; розробка методичного забезпечення щодо здійснення моніторинґового дослідження мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку; інформаційне забезпечення діяльності управлінської ланки щодо здійснення контролю якості базової дошкільної освіти.

Учасників експерименту ознайомили з теоретичними аспектами моніторинґу якості дошкільної освіти.

Проведення діагностичних зрізів мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку здійснюється впродовж навчального року: нульовий – у жовтні, проміжний – у січні, підсумковий – у березні.

На першому етапі діагностування (підготовчому) основними складовими проведення дослідження мовленнєвого розвитку вихованців були:

• випробування діагностичної методики;
• відпрацювання процедури збирання інформації;
• процедура взаємодії між особами, які взяли участь у дослідженнях;
• заповнення документації для фіксування результатів дослідження, підрахування отриманих балів.

За результатами діагностичних зрізів мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку було з’ясовано:

• необхідно змінити терміни проведення діагностування дітей четвертого року життя, тому що терміни діагностування збігаються з адаптаційним періодом;
• потребує вдосконалення діагностичний інструментарій (добір стимульного матеріалу згідно з віковими особливостями дітей);
• необхідна вікова диференціація завдань (Блок 1, третя серія Ґ (малювання за пропонованим текстом): для дітей четвертого року життя доцільно виготовити площинні зображення предметів для скорочення часу на виконання завдання, тому що діти не мають достатніх навичок зображувальної діяльності);
• є необхідність у підборі текстів російською мовою, тому що вихованці російськомовні (у монографії "Діагностика мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку" тексти подано українською);
• необхідно дібрати кольорові ілюстрації (формату Б-4), які складають діагностичний інструментарій;
• потребують доопрацювання документи для фіксації результатів досліджень (у зошитах "Моніторинґ мовленнєвого розвитку дітей (молодшого, середнього, старшого) дошкільного віку" не передбачено фіксування проміжних результатів);
• доцільно припиняти діагностичне обстеження при перших проявах перевтоми, порушенні концентрації уваги (процедура обстеження триває 30–40 хвилин);
• мотивуючи низьким рівнем підготовленості педагогів, діагностичні обстеження мовленнєвого розвитку дітей проводили педагоги-дефектологи та психологи, без участі вихователя групи, а це втрачає сенс діагностичного обстеження, тому що вихователь не може на власні очі побачити проблеми кожної дитини і об’єктивно побудувати корекційну роботу;
• плинність кадрів ускладнює проведення роботи з дітьми, педагоги занижують оцінку рівня навченості дітей, що негативно впливає на якість корекційної роботи;
• недостатнє забезпечення комп’ютерами дошкільних навчальних закладів, а також недостатній рівень володіння вихователями інформаційними технологіями утруднює обробку отриманої інформації (підрахування балів) за спеціалізованою комп’ютерною програмою автоматизації моніторинґу мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку;
• недостатність аналітичних умінь педагогів – учасників експерименту.

З метою корекції виявлених недоліків до підсумкового етапу моніторинґових досліджень було проведено групові та індивідуальні консультації, на яких:

• відпрацьовано вдосконалення діагностичного інструментарію;
• рекомендовано проводити діагностичні обстеження саме вихователям, а членам моніторинґових груп надавати допомогу у фіксації результатів, підрахуванні балів та корекції мовленнєвих порушень;
• розпочато роботу з підвищення комп’ютерної грамотності учасників експерименту та оволодіння спеціалізованою програмою автоматизації моніторинґу мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку;
• учасникам експерименту надано рекомендації щодо аналізу отриманих результатів.

На практичному етапі експерименту основними складовими дослідження було:

• відстеження динаміки мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку;
• визначення результативності корекційної та розвивальної роботи з дітьми.

Було відстежено динаміку якості освітніх послуг, що надаються дошкільними навчальними закладами, ефективності управління якістю освіти, удосконалення освітньої діяльності ДНЗ, накопичення управлінського досвіду щодо підготовки та проведення моніторинґових зрізів. В експериментальних дошкільних навчальних закладах міста протягом 2008–2009 навчального року (вересень, січень, березень) було проведено діагностичні обстеження мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку.

Урахувавши результати корекційної та розвивальної роботи, проведеної за діагностичними дослідженнями попереднього 2007–2008 навчального року, внесено зміни до річного планування роботи дошкільних навчальних закладів, створено творчі групи педагогів з методичного забезпечення формувального експерименту, збільшено кількість груп для участі в діагностичних дослідженнях 2008–2009 навчального року.

У підготовці до діагностичних досліджень із метою підвищення рівня підготовленості учасників експерименту на базі НМЦ Запорізького міськУОН була проведена організаційна робота:

• відбулися консультації;
• розроблено та надано в роботу алґоритм аналізу діагностичних зрізів;
• учасниками експерименту самостійно опрацьовано методичну літературу з теми.

Із метою оптимізації переглянуто розвивальне середовище груп:

• поповнено матеріальну базу, придбано відповідну літературу;
• розроблено ігрові вправи на розвиток граматичної правильності мовлення "Один – багато", "Назви одним словом", "Великий – малий", "Доповни речення", "Хто я?", "Хто це? Що це?";
• виготовлено ширми з п’яти картинок, на розвиток звуковимови (блок 1, серія 1Б; "Упіймай звук", "Озвуч картинку", на розвиток творчих здібностей (блок 1, серія 3 (Г)); "Намалюй за описом", на розвиток зв’язного мовлення (серія 4 (А)); "Склади розповідь за картинками" на творення множини іменників у родовому відмінку (Б 1, серія 2), на вправляння в назвах дитинчат тварин (Б 1, серія 2 (А)); до блоку 1 серія 1Г "Повторення ланцюжків складів", блок 1 серія 3Б "Складання фраз (речень) з прийменниками за картинками", за яким були низькі результати, розроблено індивідуальні заняття зі звукової культури мовлення;
• вдосконалено режим обстеження дітей;
• залучено до закріплення знань та корекційної роботи батьків.

Після кожного проведення діагностичних досліджень (у жовтні, січні, березні) здійснено аналіз результатів. За наслідками обробки протоколів обстеження складається індивідуальний мовленнєвий профіль кожної дитини. Зіставлення мовленнєвих профілів, отриманих при первинному і повторних обстеженнях, унаочнює динаміку мовленнєвого розвитку кожної дитини та засвідчує ступінь ефективності проведеної з нею розвивальної або корегувальної роботи. Доречним може виявитися складання колективного мовленнєвого профілю групи за визначеними параметрами або тільки профіль дітей певного мовленнєвого розвитку (лінґвістично обдарованих).

За наслідками проведення двох етапів експерименту (підготовчого та практичного) виявлено:

• позитивні тенденції в роботі з мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку:
  • визначені лінґвістично обдаровані діти;
  • на кінець навчального року найвищу позитивну динаміку показали діти старшого дошкільного віку;
  • діти молодшого дошкільного віку значно покращили свої показники;
  • стабільним (порівняно з 2007–2008 навчальним роком) став склад групи дітей із достатнім та середнім рівнем мовленнєвого розвитку;
  • своєчасно виявляються вади в мовленнєвому розвитку дітей;
  • педагоги розвинули свої аналітичні здібності;


• резерви в роботі з мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку:
  
  • педагоги потребують кваліфікованого логопедичного супроводу для визначення напрямів корекційної роботи, тому що вони не завжди можуть самостійно з’ясувати причини вад у мовленнєвому розвитку дітей;
  • мають місце труднощі в обробці даних діагностичних обстежень "Програмою автоматизації моніторинґу мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку";
  • потребує вдосконалення взаємодія з батьками в питаннях розвитку мовлення дошкільників.

Отже, для ефективності проведення розвивальної, корегувальної роботи з дитиною необхідно забезпечити взаємодію всіх учасників освітнього процесу, свідому, активну участь родини в мовленнєвому розвитку дошкільника.

На рівні районних відділів освіти налагодити взаємодію психолого-медико-педагогічної комісії, логопедичних пунктів та дошкільних навчальних закладів і спланувати спільні навчальні заходи. Необхідно продовжувати вдосконалення методичного супроводу експерименту, посилювати його діагностичну функцію на кожному етапі.

Педагогам потрібно врахувати:

• вікові етапи засвоєння дітьми звуків мови, які становлять певні труднощі для вимови ([с], [з], [ц], [ш], [ж], [ч], [л], [р]);
• темп мовлення дорослого та сприйняття дитини;
• мовленнєве середовище, у якому виховується дитина, мовленнєвий досвід дітей під час пояснення мовного матеріалу; виходячи із цього, надавати чіткі й зрозумілі інструкції під час формулювання завдання до вправи, гри, відводити достатню кількість часу для прослуховування зразка, дотримуватись процесу послідовного, поетапного формування граматичних умінь і навичок, ураховувати вікові особливості пам’яті дітей.

Отже, для забезпечення оптимального мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку необхідним і достатнім є методичний супровід процесу навчання з урахуванням індивідуальних особливостей мовлення дітей дошкільного віку.