Ебігейл Ван Бурен.
Зимовий Ангел. Автор роботи: Ніно Чакветадзе (Nino Chakvetadze).
Чарівна філософська притча про крила за покликанням: https://zatyshok.net.ua/18324/
У праці «Думки про виховання» («Some Thoughts Concerning Education», 1693 р.) Джон Локк представив власне переконання щодо спадковості та середовища у процесі формування дитини: «Усі ми – рід хамелеонів, які поступово беруть своє забарвлення від речей, що знаходяться біля них» [1, с. 614].
На думку Д. Локка, психіка людини від народження подібна до чистої дошки, або чистого аркуша, де ще немає ніяких записів. Джон Локк зазначав, що «на 9/10-х люди стають добрими або злими, корисними чи не корисними завдяки вихованню <…> від правильного виховання дітей залежить добробут усього народу», що свідчить про тверде переконання філософа щодо винятково важливої ролі виховання в розвитку дитини [1, с. 614].
Джерело: Локк Дж. Сочинения в трёх томах: Т. 3./ Дж. Локк – М.: Мысль, 1988.– 668 с.– (Филос. наследие. Т.103).– С. 614.
Вірш для роздумів.
Джонатан Рід
Я – частина втраченого покоління
І я відмовляюся вірити, що
Я можу змінити цей світ.
Я розумію, можливо це шокує вас, але
«Щастя вже всередині тебе»
– Це брехня, насправді.
Гроші зроблять мене щасливим
І в тридцять років я розповім своїй дитині, що
Він – не найважливіша річ у моєму житті.
Мій бос буде знати, що
Мої принципи:
Робота
Важливіше, ніж
РодИна
Послухайте:
З давніх пір
Люди живуть родинами
Але зараз
Суспільство ніколи не буде таким, як раніше
Експерти кажуть мені
Через тридцять років я буду святкувати десятиліття мого розлучення.
Я не вірю, що
Я буду жити в країні, яку сам створю.
В майбутньому
Знищення природи стане нормою.
Ніхто не вірить, що
Ми збережемо нашу прекрасну планету.
І звичайно
Моє покоління вже втрачено.
Нерозумно вважати, що
Є надія.
А тепер прочитайте вірш навпаки – знизу вгору.
Цей «білий вірш» читається в обидві сторони, як символ двох протилежних сюжетів розвитку людства. І щоб сценарій з першого прочитання не став реальністю, потрібно вибрати зворотну дорогу з зовсім іншими цінностями. Автор Джонатан Рід навіть дав вірша дві назви, залежно від того, яке саме прочитання ви маєте на увазі – «Втрачене покоління» або «Є надія».
Інтерв”ю з Шалвою Амонашвілі
Запитання: Як Ви вважаєте, чому всі державні реформи в освіті не виправдовують очікувань?
Відповідь: Я Вам скажу. Всі реформи починаються не там, де вони повинні бути розпочаті, а там, де вони з самого початку приречені на провал. Реформа починається тільки з вчителя.
Якщо я – поганий учитель, дайте мені кращі програми, у що вони перетворяться в моїх руках? Якщо я хороший учитель, дайте мені погані програми, що я з ними зроблю?
Спробуй побачити методику по-своєму, і віддай самого себе дітям. Так хто реформує школу? Міністр зі своєю програмою? Або я зі своїми особистими істинами?
Треба виховувати вчителя – мислячого, творчого, вільного. Не лаяти вчителів, а підняти їх. Це ж художники життя. Нинішні вчителі малюють середину 21 століття.
Шалва Амонашвілі
“Часто-густо авторитарні педагоги кажуть: “Ми користуємося вашими методами: шепочемось із дітьми на уроках, використовуємо ваші техніки”.
А метод-то не в тому, щоб шепотітися, а треба, щоб на уроці душа з душею говорила.
У багатьох вчителів це втрачається, вони звертають увагу тільки на технологію і думають, що працюють “за Амонашвілі”. Суха технологія вбиває серце і любов.
А треба навпаки: спочатку внутрішній рух, а потім методи і технології. Філософія виражається не в прийомах, а в підтекстах.
У цьому секрет гуманної педагогіки: головне – добре посилання дитині, а не якась нехай і навіть найкраща методика”.
Шалва Амонашвілі
