Архіви категорій: Дитинство: наукові факти

Наукові факти, результати та аналіз досліджень Дитинства.

Скільки іграшок має сучасна дитина, або коли іграшкове розмаїття шкодить

Іграшкове розмаїття 

У дівчинки з 70-х було 8 ляльок. Кожна лялька прожила з нею її дитинство. У кожної було своє ім’я, яке дівчинка може згадати навіть через 40 років. Ляльки були її дочками. Вона спілкувалася з ними як з живими. Дітям взагалі властиво одушевляти свої іграшки. Дівчинка годувала ляльок вранці, а ввечері вкладала спати. Кожна лялька мала свій характер. Кожну вона по-своєму любила. І навіть коли у ляльки Зіни відірвалася гумова рука, вона прибинтувати її до тулуба і продовжувала грати. Лялька – інвалід. Так буває. Це не привід розлучатися з нею. Це привід ставитися до неї ще дбайливо. Періодично потрібно було прати лялькам одяг. А на зиму шити пальтечка.

У дівчинки з нашого часу ляльок в 4 рази більше. Більше тридцяти ляльок. Вона не пам’ятає всіх імен. Вона забуває про існування деяких. Потім випадково знаходить в купі інших іграшок: «О! Так у мене ще й така є!»

Тут можна подивитись, в які ігри та якими іграшками грали діти в минулому:

https://www.pinterest.com/prorektornauka/%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B8-%D1%96-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96-%D1%96%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%B8-children-and-old-toys-%D0%B4%D0%B5/

Повний текст статті тут:

Игрушечное изобилиеУ Девочки из 70-х было 8 кукол. Каждая кукла прожила с ней её детство. У каждой было своё имя,…

Опубликовано Юрием Филёвым Понедельник, 2 декабря 2019 г.

Матеріали практичного семінару “Результати запровадження STREAM-освіти в практику роботи”, 25-26 жовтня 2019 р.

Подаємо матеріали  Всеукраїнського практичного семінару  «Результати запровадження STREAM-освіти дошкільників  та  пріоритети STEAM-освіти молодших школярів»,  який відбувся 25 – 26 жовтня  2019 р. Організатори – 

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського

Факультет дошкільної, початкової освіти та мистецтв

імені Валентини Волошиної

Кафедра дошкільної та початкової освіти

Бюро медіації

Центр авторських технологій та модерних практик

ГО «Академія розвитку особистості»

ПРОГРАМА

Час 1-й день семінару, п’ятниця, 25 жовтня 2019 р.
9.00 – 9.50 Реєстрація учасників семінару. Організаційні питання
Урочисте відкриття та привітання учасникам семінару
10.00 – 10.30 Вітальне слово ректора ВДПУ імені Михайла Коцюбинського            проф. Наталії ЛАЗАРЕНКО, виступи запрошених гостей.
10.30 – 10.50 Презентація  факультету «Вас вітає факультет дошкільної, початкової освіти та мистецтв»
11.00-12.00 Катерина КРУТІЙ, доктор педагогічних наук, професор Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Воркшоп-презентація

«Вільна самостійна діяльність та її місце в системі науково-природничої освіти дітей»

12.00-13.00 Ірина СТЕЦЕНКО, науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України та МОН України, автор технології «Логіки світу» для дітей від 4 до 12 років.

Gallery walk (мандрівка галереєю)

«Інтерактивні форми роботи з дітьми: освітні подорожі, інтерактивні казки, освітні діалоги, відкриті запитання»

13.00 – 13.45 Обідня перерва.  Повернення до аудиторій, підготовка до майстер-класів.
 

 

14.00 – 15.00

STREAM-освіта дошкільників STEAM-освіта молодших школярів
Інна АНДРІЄНКОВА, вихователь-методист ЗДО № 545 Шевченківського району м. Києва. Методичне мейкерство«Організація роботи наукової лабораторії в умовах закладу дошкільної освіти. Особливості блоково-тематичного планування за альтернативною програмою» Ірина СТЕЦЕНКО, наук. співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем НАУ та МОН України. Майстер-клас:

«Інтегрована освітня діяльність із дітьми та формувальне оцінювання її ефективності»

 

15.00. – 16.00

Мар’яна ЯЦУН, вихователь-методист ЗДО компенсуючого типу «Барвінок», м. Львів.

Фахова майстерня«Співпраця з Level Up Village як запорука успішного навчання та розвитку дошкільників».

Юлія БОЙКО, соціальний педагог. Мультимедійна панорама:  «STREAM-програми для дошкільників»

Інна КАРУК, Інна СТАХОВА, асистенти кафедри дошкільної та початкової освіти  Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського

 

Майстер-клас

«Я досліджую світ»

      
2-й день семінару, субота, 26 жовтня 2019 р.
9.00-10.00 Наталія ШАЛДА, вихователь-методист ЗДО №1 «Дзвіночок»,               м. Шостка

Педагогічна майстерня:  «STREAM-ОСВІТА дошкільників: моделюємо освітню ситуацію за напрямами альтернативної програми»

10.10-11.00  Олена КАПЛУНОВСЬКА, Голова ГО «Академія розвитку особистості», м. Запоріжжя.

Коучинг-студія:   «Стратегії навчання читання дітей»

11.00 – 11.10 Кава-пауза
11.15 – 12.00 Людмила ЯГОДІНА, вихователь ЗДО №30, м. Вінниця.

 

Тренінг: «Використання конструкторів в освітньому процесі закладу дошкільної освіти»

Юлія БОЙКО, соціальний педагог  ЗДО компенсуючого типу «Барвінок», м. Львів.

Методичний куферок (лексикон львівський, валіза): «Вирішення життєвих проблем за допомогою інженерного мислення»

12.00-12.45 Обідня перерва
12.45-13.45  Ліна ТКАЧУК, маґістрантка кафедри дошкільної та початкової освіти ВДПУ імені М.Коцюбинського.

Майстер-клас: «Фрактальне малювання як засіб  формування культури інженерного мислення в дітей дошкільного віку»

Тетяна ВУСИК, музичний керівник ЗДО №8 «Барвінок», м. Жмеринка, Вінницької обл.

 

Hand Made: «Я хочу на море» (за мет. посібником «Літо-грайлик», музична терапія + орф-підхід) 

13.45-14.00 STREAM-вітальня.

 Методичне віче: обговорення результатів заходу. Підбиття підсумків семінару, обмін досвідом, пропозиції.

 З 14.00 –     Консультації спікерів (за попередньою домовленістю).

Шалда_Шостка_STREAM – освіта

Яцун М._Level up village Барвінок

Бойко Ю._Методичний куферок

Стеценко Інтерактивні форми роботи

Каплуновська_Стратегії навчання читання дітей

Андрієнкова І._Наукова лабораторія

Крутій К.Л. _Пленарне засідання

Яцун М. _ Співпраця з_levelup-new

 

Хто вкрав або зруйнував сучасне Дитинство?

За даними психолога Пітера Грея, сьогоднішні діти частіше страждають від депресії, ніж за часів Великої депресії, і більше турбуються, ніж в роки Холодної війни.

Дослідження 2019 року, опубліковане в Journal of Abnormal Psychology, виявило, що з 2009 по 2017 роки рівень депресії виріс більш ніж на 60% серед дітей 14-17 років і на 47% – серед дітей 12-13 років.

Причому це не можна пояснити більш точною діагностикою. Кількість дітей і підлітків, які потрапляють до лікарні з суїцидальними думками або після спроб самогубства, зросла вдвічі з 2007 по 2015 роки.

Можна завантажити статтю з дослідженням звідси:

https://www.apa.org/pubs/journals/releases/abn-abn0000410.pdf

або подивитись скорочений переклад тут:

https://lifter.com.ua/kak-my-razrushili-detstvo-i-otobrali-ego-u-svoih-detey-12245?fbclid=IwAR3czL-wrenzKXEdDqDlt6HdN6f57g-F4k_cSJFGCqTulApTMqeYhVR2cAs

Картина Marianne Stokes (1855 – August 1927 ) A tearful child

Про шерентінг, цифрові сліди дітей в Інтернеті та здоровий глузд

Про шерентінґ, цифрові сліди дітей в Інтернеті та здоровий глузд

 (проф. Катерина Крутій)

Сім’я є природним середовищем первинної соціалізації дитини, джерелом її матеріальної та емоційної підтримки, засобом збереження і передавання культурних цінностей від покоління до покоління. Упродовж усього життєвого шляху особистості сім’я є тим найближчим мікросоціальним оточенням, яке опосередковує і визначає своєрідність культурного досвіду дитини.

Саме тісна взаємодія з батьками дитини є необхідною умовою соціалізації дитини в закладі дошкільної освіти.

Сучасні технології дозволяють спілкуватись з батьками on-line. Проте часто-густо вихователі іноді за незнанням, іноді на прохання батьків переходять межу, за якою конфлікт є неминучим. Маю на увазі розміщення в соціальних мережах, у додатках – месенджерах Viber ([vaɪbə], «Вайбер»), WhatsApp (Ватсап) тощо світлин дітей без письмового погодження з батьками.

Що таке шерентінґ?

Шерентінґ – термін, утворений від англійських слів parenting (виховувати) і to share (ділитися, розміщувати в Інтернеті), описує явище, коли батьки викладають у соціальні мережі фотографії своїх дітей і публічно розповідають про ситуації з їхнього життя.

Компанія Інтернет-безпеки AVG провела опитування серед матерів в Північній Америці (США і Канаді), ЕС5 (Великобританія, Франція, Німеччина, Італія та Іспанія), Австралії / Нової Зеландії і Японії і з’ясувала, що 81 відсоток дітей у віці до двох років мають певний цифровий профіль або слід, з їх зображеннями, розміщеними он-лайн. У США 92 відсотки дітей присутні в Інтернеті на той час, коли їм два роки, в порівнянні з 73 відсотками дітей в ЕС5.

“Усе це потягнеться у їхнє доросле життя. Батьки виступають як господарі особистої інформації дітей, так і як оповідачі їхніх же історій», — йдеться в докладі Університету Флориди.

(Джерело: https://www.businesswire.com/news/home/20101006006722/en/Digital-Birth-Online-World ).

Згідно з дослідженням, середнє цифрове народження дітей відбувається приблизно через шість місяців, при цьому третина (33%) фотографій та інформації дітей розміщуються в Інтернеті впродовж декількох тижнів після народження. У Великобританії 37 відсотків новонароджених мають онлайн-життя з народження, тоді як в Австралії та Новій Зеландії цей показник становить 41 відсоток.

Майже чверть (23%) дітей починають своє цифрову життя, коли батьки завантажують свої сканограмми пренатальної сонограми в Інтернет. Цей показник вищий в США, де 34 відсотки опублікували сонограми в Інтернеті, а в Канаді цей показник ще вище – 37 відсотків. Усе менше батьків діляться сонограмами своїх дітей у Франції (13%), Італії (14%) і Німеччини (15%). Точно так же тільки 14 відсотків батьків діляться цим он-лайн в Японії.

7 % дітей і немовлят мають адресу електронної пошти, створеної для них їхніми батьками, і 5 % мають профіль у соціальній мережі.

На запитання, що мотивує батьків розміщувати зображення своїх дітей в Інтернеті, більше 70 відсотків всіх опитаних матерів відповіли, що повинні ділитися ними з друзями та родиною (усього взяло участь в опитування 2200 осіб).

За словами генерального директора AVG Дж.Р. Сміта, «шокує той факт, що 30-річний юнак має он-лайновий слід, що розтягнувся максимум на 10-15 років, в той час як переважна більшість дітей сьогодні будуть присутні в Інтернеті, коли їм виповниться два роки – присутність, яке триватиме впродовж усього життя.

«Наше дослідження показує, що зростає тенденція до цифрового народженню дитини, яке збігається і в багатьох випадках передує даті його реального народження. Чверть дітей розміщують фотографії сонограм в Інтернеті ще до того, як вони фізично увійшли в світ.

У той же час ми закликаємо батьків подумати про дві речі:

«По-перше, ви створюєте цифрову історію для людини, яка буде слідувати за нею до кінця свого життя. Який вид сліду ви дійсно хочете почати для своєї дитини, і що вони подумають про інформацію, яку ви завантажили в майбутньому?

«По-друге, це посилює необхідність того, щоб батьки знали про налаштуваннях конфіденційності, які вони встановили у своїй соціальній мережі та інших профілях. В іншому випадку обмін фотографіями і конкретною інформацією дитини може бути переданий не тільки друзям і родині, а й усьому онлайн-світу».

(Джерело: https://www.businesswire.com/news/home/20101006006722/en/Digital-Birth-Online-World ).

Щодо поширення шерентінґу в Україні

За загальним правилом, викладеним у статті 307 Цивільного кодексу України, фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці або в іншому громадському місці й фізична особа не заперечує проти цього.

Проте в ситуації з дітьми виникають додаткові обставини. Права фізичної особи на захист свого зображення і заборону його використання без дозволу (ст. 307, 308 Цивільного кодексу України) є цивільними правами, і для їх реалізації фізична особа повинна мати цивільну дієздатність. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов’язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Відповідно до статей 31, 32 Цивільного кодексу України, фізична особа до 18 років має часткову або неповну цивільну дієздатність.

Тобто навіть якщо дитина або підліток дають вам згоду на фотозйомку, а також на майбутнє використання свого зображення в інформаційному матеріалі, рекламному ролику, агітаційному плакаті тощо, така дія є нікчемним правочином. Перекладаючи з юридичної мови на людську, дитина не може вам дати дозвіл на використання свого зображення, бо не має права розпоряджатися ним. За дитину це роблять її законні представники – тобто батьки, які, відповідно до статті 242 Цивільного кодексу України, є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей. йдеться про батьків у множині, тобто про обох батьків. Навіть якщо вони розлучені, але не позбавлені батьківських прав, відсутність згоди одного з них може призвести до визнання правочину недійсним і вимоги компенсації заподіяної шкоди з боку іншого. Отримання згоди батьків не обов’язково має бути письмовим, воно може бути усним, проте в разі виникнення непорозумінь у майбутньому, зокрема подання судового позову, наявність усної згоди треба буде довести в суді. Тому найбільш безпечним з правового погляду буде саме письмовий дозвіл, у якому зазначається кому саме надається цей дозвіл, на що саме надається (яке зображення і де буде використано) ім’я дитини і її батьків, підписи батьків і дата надання згоди. Іншим варіантом є унеможливлення ідентифікації дитини за допомогою технічних засобів («блюрування» тощо).

 (Джерело: https://imi.org.ua/articles/fotohrafii-ditey-publikuvaty-chy-ni-i62)

Отже, варіантів розміщення світлин дітей, які відвідують дитячий садочок, декілька. Є сенс прислухатись до порад юристів і не піддаватися спокусі за будь-якою нагодою догодити батькам.

Пропоную один із варіантів розміщення на стенді фото дітей, не використовуючи соціальні мережі:

Звідси можна завантажити безкоштовно текст цієї статті:

Крутій К.Л.- Про шерентінг

Про важливість відстрочки стискання пуповини для розвитку мозку немовляти

Відстрочка стискання пуповини може принести користь розвитку головного мозку немовляти.

Навіть 5-хвилинна затримка стискання пуповини після народження може допомогти мозку дитини, яка розвивається.

Було проведено невелике дослідження, що фінансується Національним інститутом здоров’я США.

Затримка стискання пуповини дозволяє багатим залізом еритроцитам (фетоцітам) текти з плаценти в кровоносну систему немовляти.

До 4 місяців у мозку немовлят, які піддавалися відстроченому стисканню пуповини, було більше мієліну в мозку, в порівнянні з тими, чиї пуповини були стиснуті впродовж  20 секунд після пологів. Мієлін, який прискорює нейронні зв’язки в мозку, виробляється залізозаледними клітинами мозку.

Джерело: Журнал педіатрії.
https://www.jpeds.com/article/S0022-3476(18)30775-3/fulltext
https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2018.06.006

Додатково можна почитати тут:

https://medportal.ru/mednovosti/news/2014/04/17/089newborn/

Історія Дитинства: коли дитяча садівниця стала вихователькою?

Народження дитячого садка датується 1837 роком.

Саме тоді  Фрідріх Вільгельм Август Фрьобель (нім. Friedrich Fröbel; німецький педагог (1782-1852) назвав «дитячим садком» утворену ним установу для малюків в місті Бад-Бланкенбургу в Німеччині (точніше, «Kindergarten»: Кinder – діти, Garten – сад).

Примітка: Вживаємо правильно прізвище видатного педагога: Фрьобель  (нім. Friedrich Fröbel).

Історія найменування не вичерпується однією версією. Найбільш поширена думка, що педагог вважав дітей «Божими рослинами», такими, що потребують дбайливого догляду. Звідси й «дитячий садок», тобто сад рослин. Інше припущення переносить народження дитячого садка в 40-і рр. XIX ст.: німецький педагог тоді нібито відкрив «першу установу  з догляду за дітьми» в колишньому готелі «У палацового саду» в Цорбіхе. Жителі містечка, приводячи сюди дітей, вигукували: «Ми йдемо до саду». Нарешті, відомо, що його дитячий садок був садом за своїм дизайном, з деревами та клумбами квітів.

В Енциклопедичному словнику Брокгауза – Ефрона (1902 р, т.36 а, С.690), зазначено: «Ця назва (дитячий садок – прим. К.К.) має подвійне значення: по-перше, Фрьобель дотримувався думки, що сад, в якому діти могли б грати та знайомитися з життям рослин, становить необхідну приналежність такої школи; по-друге, воно символічно вказує на схожість дітей з рослинами, які вимагають вмілого і ретельного догляду».
Викладачками в такому дитячому садочку стали Kindergдrtnerinnen, буквально – дитячі садівниці.

Зауважу, що і виховательок сам Фрьобель іменував «садівницями». Послідовниць Фрідріха Фрьобеля наприкінці XIX – початку XX століть ще називали «фрьобелічками».
Зараз це слово цілком вийшло з ужитку і мало кому відомо.
З часом місце слів “дитяча садівниця” та “фрьобелічка” посіло слово “вихователька” (у словниках воно відзначається з 1771 року). 

 

Перше зображення мозку матері та дитини під час поцілунку

Опубліковано перше у світі магнітно-резонансне зображення, яке показує зв’язок матері та дитини. Це зображення нейробіолога Ребеки Саксе (Rebecca Saxe), яка цілує свого двомісячного сина.

Поцілунки викликають хімічну реакцію у мозку, включаючи сплеск гормону окситоцину. Його часто називають «гормоном любові», оскільки він породжує почуття прихильності.

Поцілунки активізують систему «винагород мозку», вивільняючи дофамін, який змушує нас почуватися добре, та серотонін, який допомагає регулювати наш настрій. Також мозок випускає вазопресин, який зв’язує матерів з немовлятами та романтичних партнерів між собою.

Окрім цього, мозок дитини здається темнішим та гладким. Це тому, що в ньому значно менше білої речовини, яка допомагає передавати повідомлення всередині мозку.

Джерело: https://www.facebook.com/nhneurotraining/photos/a.1181834048667712/1183743398476777/?type=3&theater

 

Почитаємо? Свааб Дік Франс. Наш творчий мозок

Рекомендую для читання ці дві книги.

Про першу книгу тут:

НЕРЕНТАБЕЛЬНИЙ: ВЛАСНА ВИНА, ВАЖКИЙ ТЯГАР?

Друга – не менш цікавіша.

Кожен має мозок. Проте не будь-який мозок — творчий.

Чим є творчі здібності з погляду нейрофізіології? Звідки виникає креативність? Як оточення впливає на мозок та вибір професії? Мистецтво — це ліки для мозку чи хвороба? Яку роль у таланті художників відіграють їхні мозкові захворювання? І який стосунок до цього мають філософія та карне право?

Дік Свааб говорить про взаємодію мозку із середовищем, оскільки саме це, на його думку, робить нас людьми. І не просто людьми, а унікальними особистостями. Ця книжка — немов рентгенівське світло. Готові побачити знімок власної свідомості?..

 

Джерело:

Свааб Дік Франс. Наш творчий мозок. – Харків : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля».  2019.  468 с. 

Цікаві результати: Метааналіз впливу раннього втручання на розвиток дітей

Слідом за успішними програмами раннього втручання за кордоном, Нідерланди також ввели ряд програм, спрямованих на подолання несприятливого положення в галузі освіти в дошкільному та ранньому віці.

Дослідження, які вивчають наслідки раннього втручання в Нідерландах, проводяться з 2000 року. Оглядове дослідження узагальнює результати 21 експериментального порівняння, в ході яких вивчалося близько 50 000 дітей в період 2000-2015 рр.

Сукупний ефект раннього втручання у порівнянні зі стандартними групами дошкільного та раннього віку не є статистично значущим. Незадовільні результати вказують на те, що спеціальні програми дошкільної освіти  не дають додаткових переваг для розвитку дітей молодшого віку в Нідерландах, в порівнянні зі звичайними групами дошкільного та раннього віку.

Основна увага в освітній політиці Нідерландів приділяється вдосконаленню майбутніх практик на основі наукових даних, що стосуються ефективних підходів в дошкільній освіті та догляді за дітьми (ECEC). Крім того, впровадження дослідницьких проектів з експериментальним контролем зміцнило б існуючу базу знань.

Повний текст статті тут:

Фуккинк Р., Джилинк Л., Оостдам Р. Метаанализ влияния раннего вмешательст­ва на развитие детей в Нидерландах: неудобная правда? // Современное дошкольное образование. – 2019. – №2(92). – С. 70–79.

Діти гуляють у середньому менше, ніж ув’язнені!

На сайті уряду Великобританії (https://www.gov.uk) було розміщено звіт про дослідження дитячих прогулянок «Моніторинґ взаємодії з навколишнім середовищем» (MENE), який є експериментальною перевіркою методології розробки національного показника доступу дітей до природного середовища. У ході дослідження (Прес-реліз 2016 року) було зібрано інформацію про відвідування дітей природного середовища, а саме: частота і місце призначення, мотиви для відвідувань, хто відвідує, чи були присутні дорослі.

Коротко про висновки дослідників:

Діти гуляють у середньому менше, ніж ув’язнені! Тобто менше однієї години щодня! За останні 12 місяців лише 88% всіх дітей в Англії були хоча б один раз на природі. 70% дітей бували на природі один раз щотижня. 12% дітей жодного разу не були на природі за останні 12 місяців!

Якщо батьки рідко або узагалі жодного разу не були на природі за останній рік, то і їхні діти дуже рідко покидали міські вулиці (39% дітей були за останній рік у лісі або парку).

Таких досліджень в Україні не проводилось. Але, на вашу думку, чи є значна різниця в показниках? Скільки гуляють діти в дитячому садочку не за режимом, а насправді? А скільки з батьками?

Джерело:  https://www.gov.uk/government/statistics/monitor-of-engagement-with-the-natural-environment-pilot-study-visits-to-the-natural-environment-by-children

На фото – сон дітей на вулиці, ясла, 1958 рік.