Архіви категорій: Методика навчання мови та розвиток мовлення дошкільників

Зв’язне   мовлення дітей старшого дошкільного віку: пропедевтичні прийоми роботи з мультфільмами

 Рекомендація: мультфільм  до початку роботи над його змістом дітьми не переглядається.

  1. Прийом «Пророцтво».
  • До перегляду можна повідомити дітям назву мультфільму, з фрагментами якого вони будуть знайомитися. Поставити дітям запитання: «Як ви думаєте, про що цей мультфільм?».
  • Діти пропонують відповідь в декількох словах, це завдання підготує їх до сприйняття, «налаштує на хвилю».
  • Запропоновані назви можна написати, а краще схематично зобразити на дошці, щоб наприкінці заняття повернутися до них і обговорити (завдання можуть виконати діти самостійно).
  • 2.Прийом «Озвучування».
  • Заздалегідь оберіть відповідний епізод (наприклад, для подальшої бесіди на морально-етичну тему), який відповідає психофізіологічним і віковим особливостям дошкільників). Прийом можна використати як на самому початку мультфільму, так і під час будь-якого з його епізодів. Вимкніть звук і запропонуйте дітям озвучити те, що відбувається.
  • Заздалегідь об’єднати дітей у групки-команди (рекомендується). Запропонувати переглянути фрагмент один раз, за 2-3 хвилини підготовки групки мають здійснити дубляж фільму (черговість показів краще встановлювати лічилкою). Є сенс до використання цього прийому запропонувати дітям статичну картинку з мультфільму, залучити якомога більше дітей до діалогу.
  • Текст статті тут: Крутій К.Л._Прийоми для роботи з мультфільмами

Учим язык вместе с мамой и папой: поможем родителям и детям пережить карантин!

Добрый день! Обращаюсь к папам и мамам, бабушкам и дедушкам с предложением позаниматься с ребёнком.

Для понимания выбора именно такой тематики мини-занятий: в детских садах, как правило, используется лексико-тематический подход к  обучению языку и развитию речи.

Скорее всего, воспитатели уже познакомили детей с другими темами.

Материалы, которые представлены далее, помогут выбрать для вашего сыночка или доченьки именно ту информацию, которая будет интересна им.

Зная особенности и уровень развития речи ребёнка (не ориентируйтесь только на паспортный возраст), начните заниматься по сценариям, которые предложены (на ваш выбор).

Помните, что это всего лишь ориентир, которым удобно пользоваться.

Успехов!

В оформленні обкладинки використано
ілюстрацію Марини Пузиренко.

Апрель_Млад.дошк.возраст_Катерина Крутий

Апрель_Средний дошк. возраст_Катерина Крутий

Апрель_Старш.дошк.возраст_Катерина Крутий

Немовлята кричать з інтонацією, яка схожа на ту, з якою розмовляє матуся

Немовлята кричать з інтонацією, яка схожа на ту, з якою розмовляє матуся. Дитина чує її, ще не з’явившись на світ. Такі результати отримали вчені на основі аналізу плачу 60 немовлят, половина з яких була народжена в німецькомовних сім’ях, а інша – у франкомовних.

Доведено,  немовлята плачем імітують свою рідну мову вже через три дні від народження.

Джерело: 

http://news.bbc.co.uk/2/hi/health/8346058.stm

Ґейдельберзький тест мовленнєвого розвитку (Heidelberger Sprachentwicklungs Test)

Ґейдельберзький тест мовленнєвого розвитку

(Heidelberger Sprachentwicklungs Test)

Діагностика  мовленнєвих  здібностей  дітей  дошкільного  віку

Ґейдельберзький тест мовленнєвого розвитку (Heidelberger Sprachentwicklungs Test) – це тест спеціальних здібностей, який запропоновано X.Ґрімм і X.Шелер у 1978 році. Тест призначено для діагностики мовленнєвих здібностей дітей у віці від 3 до 9 років. Автори повідомляють про високий рівень валідності та надійності методики.

Тест адаптовано в Росії Н.Б.Михайловою в 1990 році, в Україні – К.Л.Крутій у 2003 році.

На нашу думку, розуміння найскладніших психологічних процесів, а саме таким і є мовлення, досягається лише за умови аналізу його як системи, що складається в процесі психічного розвитку дитини, а не є даним їй як щось природжене і не “включається” завдяки певним педагогічним діям. Тому в запропонованій діагностичній методиці мовлення розглядається не як окреме незалежне утворення, а у взаємозв’язку з іншими психічними характеристиками дитини.

Вивчення багатовимірної і різнопланової мовленнєвої здібності в структурі інтеґральних утворень дитини дошкільного віку є новою і самостійною як загальнопсихологічною, так і лінґводидактичною проблемою, складність розробки якої визначається недостатністю теоретичних засад і неминуче великим обсягом даних. Пристосування, модифікація й адаптація Ґейдельберзького мовленнєвого тесту дозволить вивчити майже всі компоненти багатопланової структури мовленнєвої здібності.

Сучасною психологічною наукою (Шумаков О.Н. та ін.) доведена наявність тісних взаємозв’язків мовленнєвих здібностей і характеристик різного рівня психіки.

Так, експериментально підтверджена залежність мовленнєвого вміння від гнучкості розумових процесів дитини, її здатності до аналізу, порівнянь, узагальнень, установлення логічних відношень  між поняттями. Чим вище здатність до узагальнення понять за істотними ознаками, другорядними і випадковими, тим краще лінґвістичні здібності дошкільника.

Єдність вербального інтелекту і комунікативного вміння говорить про те, що мовлення як спосіб формування і формулювання думки є основою комунікативної діяльності, діяльності спілкування. Отже, дитина дошкільного віку, яка достатньо добре володіє всіма компонентами мовленнєвих здібностей, легко йде на контакт з іншими дітьми, уміє спілкуватися і взаємодіяти з ними.

У зв’язку з тим, що пілотажні дослідження показали, що повний варіант тесту не всі діти витримують, а деякі завдання дітьми в 4-5 років взагалі не розуміються, для дослідження обрано кілька завдань. На наш погляд, такого набору вистачає для діагностики розвитку мовлення дітей в різних сферах.

Далі пропоную модифікований і адаптований Ґейдельберзький тест до умов сучасного закладу дошкільної освіти.

Гейдельберський тест

Як мовлення впливає на розвиток математичних здібностей?

Роботи професорки Лєвін довели, що та чи інша невербальна здатність також розвивається завдяки мовленню. Наприклад, просторове сприйняття, яке вказує на майбутні досягнення в природничих науках. У ході дослідження Сьюзан Лєвін перевіряла, як «просторова лексика» впливає на розвиток просторового мислення малюків.  Результати виявилися вражаючими.

Діти 2,5 років, які чули більше “просторових” слів, самі частіше їх виголошували,  а діапазон відрізнявся неймовірно – від 4 до 200 слів.

Професорка Лєвін та  її команда виявили, що діти, які чули і вживали більше т.з. просторових слів, набагато краще справлялися з просторовими тестами. Як показали дані, причина не тільки в тому, що вони «розумніщі»: результат був чітко визначений досвідом знайомства з просторової лексикою.

З книги «Тридцять мільйонів слів»

http://www.mann-ivanov-ferber.ru/books/tridczat-millionov-slov/.

Використано  малюнок художника Дональда Золана.

Аналіз нетрадиційних підходів до розвитку мовлення та навчання читання дітей дошкільної та початкової ланок освіти

Стаття “НОВА ПАРАДИГМА РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ ТА НАВЧАННЯ ЧИТАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОЇ ТА ПОЧАТКОВОЇ ЛАНОК”

Автори – О. В. Вознюк, доктор педагогічних наук, доцент alexvoz@ukr.net

Т. С. Гужанова, кандидат філологічних наук, доцент (Житомирський державний університет імені Івана Франка) gujanova@rambler.ru

У статті на основі міждисциплінарного підходу висвітлено нову парадигму розвитку мовлення та навчання читання дітей дошкільної та початкової ланок. Зроблено висновки, що успіх людини у житті залежить від грамотності, що погіршується, і однією з причин цієї тенденції є фонематична лінгводидактична парадигма сучасної школи. За таких умов виявляється необхідність побудувати цілісну методичну систему навчання дітей грамоті на основі ефективних методів та технологій: глобальний метод, методика раннього навчання грамоті, технологія імовірнісної освіти, педагогічна система раннього розвитку, системно-інформаційний підхід до організації навчально-виховного середовища. Ці методи базуються на психофізіологічних особливостях розвитку дитини, яка на ранніх етапах своєї еволюції сприймає світ цілісно, на рівні правопівкульових механізмів пізнання та освоєння дійсності.Навчання грамоти

Конспекти занять із навчання української мови і розвитку мовлення дітей молодшого дошкільного віку

ПЕРШИЙ квартал

ВЕРЕСЕНЬ

І тиждень – Тема: Родина. Сім’я. Знайомство
Мета: збагачувати активний словник дітей на основі знань і уявлень про довкілля. Дати уявлення про сім’ю, познайомити зі словами-назвами членів родини, учити відповідати на запитання “Який?”, “Яка?”.


ІI тиждень – Тема: Родина. Сім’я. Знайомство
Мета: збагачувати активний словник дітей на основі знань і уявлень про довкілля. Дати уявлення про сім’ю, познайомити зі словами-назвами членів родини, учити відповідати на запитання “Який?”, “Яка?”.


ІII тиждень – Тема: Увічливі слова
Мета: продовжувати знайомити та закріплювати формули мовленнєвого етикету: вітання, ввічливого прохання, ввічливого звертання на “Ви” до дорослих.


ІV тиждень – Тема: Найдорожча у світі Україна
Мета: продовжувати збагачувати активний словник дітей на основі знань, уявлень про довкілля. Познайомити дітей зі словами-назвами нашої країни, вулиці, міста, в якому народились.

ЖОВТЕНЬ

І тиждень – Тема: Село. Город. Городина
Мета: учити розпізнавати предмети за суттєвими ознаками, правильно їх називати, виокремлювати характерні ознаки, якості, властивості предметів, відповідати на запитання “Який?”.


II тиждень – Тема: Овочі
Мета: учити розпізнавати предмети за суттєвими ознаками, правильно їх називати, виокремлювати характерні ознаки, якості і властивості предметів, відповідати на запитання “Який?”.


ІII тиждень – Тема: Фрукти. Ягоди
Мета: учити розпізнавати предмети за суттєвими ознаками, правильно їх називати, виокремлювати характерні ознаки, якості і властивості предметів, відповідати на запитання “Який?”.


ІV тиждень – Тема: Їжа. Продукти
Мета:учити розпізнавати предмети за суттєвими ознаками, правильно їх називати, виокремлювати характерні ознаки, якості і властивості предметів, відповідати на запитання “Який?”.

ЛИСТОПАД

І тиждень – Тема: Свійські тварини
Мета: збагачувати активний словник дітей на основі знань і уявлень про довкілля. Познайомити зі словами-назвами свійських тварин. Дати уявлення про їхній зовнішній вигляд та характерні повадки, відрізняти і називати їхні дії, відповідати на запитання “Що робить?”, “Чим корисна людям?”.


ІІ тиждень – Тема: Свійські тварини
Мета: збагачувати активний словник дітей на основі знань і уявлень про довкілля. Познайомити зі словами-назвами свійських тварин. Дати уявлення про їхній зовнішній вигляд та характерні повадки, відрізняти і називати їхні дії, відповідати на запитання “Що робить?”, “Чи корисна людям?”.


ІІІ тиждень – Тема: Свійські птахи
Мета: збагачувати активний словник дітей на основі знань і уявлень про довкілля. Познайомити зі словами-назвами свійських птахів. Дати уявлення про їхній зовнішній вигляд та харак­терні повадки, відрізняти і називати їхні дії, відповідати на запитання “Що робить?”, “Чим корисний людям?”.


ІV тиждень – Тема: Пори року. Осінь
Мета: збагачувати активний словник дітей на основі знань і уявлень про довкілля. Познайомити зі словами-назвами та назвами ознак, характерними для осені. Учити відповідати на запитання “Який?”, “Яка?”.

ДРУГИЙ КВАРТАЛ

ГРУДЕНЬ

І тиждень – Тема: Ліс. Дерева. Кущі. Ягоди
Мета: збагачувати активний словник дітей на основі знань і уявлень про довкілля. Учити перераховувати якості, властивості предметів, намагатись давати їм характеристику. Під час називання предмета вчити бачити початок, середину і закінчення дії.


ІІ тиждень – Тема: Квіти
Мета: збагачувати активний словник дітей на основі знань і уявлень про довкілля. Учити перераховувати якості, властивості предметів, намагатись давати їм характеристику. Під час називання предмета вчити бачити початок, середину і закінчення дії.


ІІІ тиждень – Тема: Дитячі забави
Мета: продовжувати вчити називати зовнішні ознаки, якості, властивості предметів, давати їм характеристику. Під час називання дії вчити бачити початок і закінчення дії. Учити називати слова зі значенням протилежної дії.


ІV тиждень – Тема: Свята нашої родини
Мета: продовжувати вчити дітей називати зовнішні ознаки, якості, властивості предметів, давати їм характеристику. Під час називання дії вчити бачити початок і закінчення дії. Учити називати слова зі значенням протилежної дії.