Архіви категорій: Наукові дослідження

Маргарет Мід про те, ЩО є першою ознакою цивілізації, ЧОГО навчати дітей та ХТО може змінити світ

Маргарет Мід (1901-1978), американська вчена-антропологиня. Широке визнання принесли їй сила особистості, безпрецедентна відвертість у викладенні фактів і широта поглядів. Популярність праць Мід визначається інтересом до інших культур, можливістю глибше зрозуміти їхній спосіб життя, проникнути в таємниці дитинства, батьківства та материнства. Мід володіла «легким пером», жвавістю та образністю мови, уникала зовнішніх ознак науковості. Читання її книг нагадує подорож в далекі краї та викликає гаряче бажання побачити все своїми очима.Багато років тому антрополог Маргарет Мід запитала студентів, що вони вважають першою ознакою цивілізації. Студенти очікували, що Мід розповість про риболовні гачки, глиняні горщики або оброблені камені.

Але ні. Мід сказала, що першою ознакою цивілізації в стародавній культурі є стегнова кістка, яка була зламана, а потім зрослася.

Мід пояснила, що якщо жива істота в царстві тварин ламає лапу, то вона помирає. Зі зламаною лапою воно не може втекти від небезпеки, дістатися до річки, щоб напитися або полювати за їжею. Вона стає здобиччю для хижаків, оскільки кістка зростається досить довго.

Стегнова кістка, яка була зламана, а потім зрослася – це доказ того, що хтось витратив час, щоб залишитися з тим, хто отримав це ушкодження, перев’язав рани, переніс людину в безпечне місце та охороняв її, поки та не відновилася. Допомагати іншій людині під час важкого періоду – це той вчинок, з якого починається цивілізація, – сказала Мід.

Подивіться відео про видатну особистість!

 Немає нічого поганого, щоб не грати зі своїми дітьми. Насправді місія дорослого полягає у вихованні незалежних дітей, які знають, як розважити себе самим

Антропологічна література нагадує нам, що діти здатні багато чого навчитися самостійно. Позбавляючи дітей можливості допомагати, зрештою бажання [копіювати та намагатися допомагати] згасає. Шляхи навчання перекрито, і це досить серйозна проблема в майбутньому.

На думку David f. lancy, автора книги “The anthropology of childhood”, 2014 (“Антропологія дитинства”), дорослі мають перестати думати, що наші діти нічого не навчаться, якщо ми не навчимо їх як вчителя – «Подивися на троянду, люба! Троянда починається на букву “Р”! , вони все одно багато чого навчаться. і без наших вказівок.  Батьки не повинні робити все «освітнім»!

Автор книги стверджує, що треба намагатися зняти будь-яке почуття провини чи занепокоєння щодо того, що вони не роблять достатньо для своїх дітей, або роблять це не зовсім правильно.  Просто подумайте двічі, коли ви намагаєтеся стати між вашою дитиною і якоюсь частиною довкілля, то зробіть крок назад і подивіться, що станеться, коли діти впораються із цим самостійно.

 Немає нічого поганого, щоб не грати зі своїми дітьми. Насправді місія дорослого полягає у вихованні незалежних дітей, які знають, як розважати себе самим.

Джерело: https://schicksalgemeinschaft.wordpress.com/2018/04/29/the-anthropology-of-childhood-david-f-lancy-2014/

https://www.davidlancy.org/

Кортизол у волоссі дітей як біомаркер стресу при вступі до школи

Багато років тому відомий психолог розвитку Девід Елкінд (1987, с. 69) описав шкоду раннього шкільного навчання в такий спосіб: «Коли ми навчаємо дітей академічних предметів у ранньому віці, ми їх неправильно навчаємо; ми наражаємо дітей на ризик, на короткочасний стрес та довгострокову шкоду особистості без будь-якої корисливої мети. Немає жодних доказів того, що таке раннє навчання має тривалу користь і переконливих доказів того, що воно може завдати тривалої шкоди».

У сучасних дослідників є навіть більше доказів шкоди ранньої освіти, ніж було відомо, коли Елкінд писав ці слова.

Докази патологічного рівня стресу у дітей, що викликається дитячим садком, отримані з досліджень кортизолу волосся. Кортизол ˗ це гормон стресу, який за тривалого підвищеного рівня може пошкодити мозок. Хронічний стрес можна виміряти, вимірявши рівень кортизолу у прядці волосся. Дослідження показало, що рівень кортизолу у волоссі був значно вищим у дітей за два місяці після вступу до дитячого садка, ніж за два місяці до початку занять (Groeneveld et al., 2013).

Як і передбачалося, у дітей з високим рівнем страху спостерігалося найвище зростання концентрації кортизолу у волоссі після вступу до школи. Ці результати дозволяють припустити, що підвищення кортизолу у відповідь на стресові зміни у довкіллі може мати різну прогностичну цінність залежно від темпераменту. Крім того, отримані дані ілюструють тенденцію до того, що діти з високим рівнем страху, які мають достатній досвід групового перебування в колективі, демонструють найвище зростання концентрації кортизолу у волоссі після вступу до школи. Можливо, для дуже полохливих дітей з великим досвідом перебування в групі перехід у нові обставини може бути особливо стресовим через відокремлення від знайомого середовища, від знайомих вихователів та однолітків. Майбутні дослідження з великим розміром вибірки можуть пролити більше світла на ці індивідуальні відмінності у реакції на перехід до початкової школи.

Джерела:

Elkind, D. (1987). Miseducation: Preschoolers at risk. р. 69.

Groeneveld et al (2013). Children’s hair cortisol as a biomarker of stress at school entry. Stress: The International Journal on the Biology of Stress, 16, р. 711-715.

Примітка: дослідження проводилося у Нідерландах, де з 4 років діти йдуть до початкової школи, хоча за змістом це є дитячий садочок.