Архіви категорій: На допомогу студентам

Комп’ютер для дошкільників – “за” та “проти”: обидві точки зору помилкові!

Ніщо не викликає стільки дебатів в сучасному світі, як використання техніки маленькими дітьми. Зокрема, справжні битви розгортаються навколо теми: чого більше – користі чи шкоди приносять дошкільнятам планшети. Так, з бюджету Лос Анджелесу (США) було виділено 1,3 мільярда, щоб забезпечити кожну дитину цим дивом техніки. Водночас у Великобританії Асоціація вчителів виступила проти того, щоб використовувати портативні комп’ютери за межами уроку інформатики.

Комп’ютер в дитячому саду: в чому переваги?

Науковці Northwestern University Feinberg School of Medicine (США) виявили, що обидві точки зору є помилковими. Як відсутність комп’ютерів взагалі, так і наявність у кожної дитини свого планшета не гарантує особливих успіхів. Користь з’являється тільки тоді, коли діти спільно використовують один планшет. Експерти провели дослідження і з’ясували, що діти, які “ділили” портативні комп’ютери в дитячому садку, краще виконували тести в порівнянні з однолітками, які навчалися без таких комп’ютерів, а також тих дітей, які працювали кожен зі своїм планшетом поодинці. Вчені оцінювали знання 5-6-річних вихованців американських дитячих садків.

Діти показали результат на 30 відсотків краще їхніх однолітків

Дослідниця Courtney K Blackwell порівнювала успіхи 352 вихованців дитячих садків із 3 груп. В одній з них кожна дитина мала свій планшет, в інший – був один планшет на двох, у третій – не було взагалі.  За результатами тестів з’ясувалося, що діти з другої групи показали результат на 30 відсотків краще, ніж всі інші малюки. “Діти, які ділили один планшет, показали високі результати. Оскільки в цьому випадку можна говорити про коллаборативне або спільне навчання навколо технології, а це вже зовсім інший процес. Тому  освітнім закладам необхідно переглянути своє ставлення до використання планшетів “, – вважає експерт.

Джерело: https://www.feinberg.northwestern.edu/faculty-profiles/az/profile.html?xid=37275

Світлина з відкритих джерел.

Запрошую до дискусії: що святкуємо в садочку?

Професор нейробіології  Келлі Ламберт  (Dr. Kelly Lambert) в інтерв’ю виданню The New York Times зауважила, що чим більше діти будуть вірити в Санту Клауса (у нашому варіанті – Святий Миколай, Дід Мороз – примітка К.Крутій), в те, що він дійсно існує й особисто приносить подарунки дітям на Новий рік, тим щасливіше вони будуть.
На думку нейробіолога,  Дитинство триває до тих пір, поки людина вірить у чудеса. Це пов’язано з тим, що в дитинстві кількість створюваних мозком людини нейронних зв’язків величезне, з віком же процес створення не тільки істотно сповільнюється, а й вже створені нейронні зв’язки відмирають.
А уява, як відомо, найкращий «творець» цих зв’язків. Отже, дозволяючи своїй дитині якомога довше насолоджуватися казкою, вигадкою, відчувати приємні емоції та вірити в чудеса – тим більше і тим довше буде процес створення нейронних зв’язків в головному мозку. А це позначиться найкращим чином на пам’яті дитини, її творчому потенціалові.

Оригінальний текст статті тут:
https://www.nytimes.com/2013/12/22/opinion/sunday/santa-on-the-brain.html?ref=opinion&_r=1&

Рекомендую повернутися до відкритого листа, обговорити його у педагогічній спільноті.

Використано ілюстрацію художниці Наталії Деревянко.

Флешмоб “Збережемо ялиночку!”. Відкритий лист проф. Катерини Крутій до освітянської спільноти

Постукав грудень в мою шибку.  Приніс останню року скибку…

Постукав грудень в мою шибку.  Приніс останню року скибку.
В какао кинувши зефірку, мені дістав із неба зірку:
холодну, біленьку, маленьку.
Від Миколайчика  у жменьку поклав дарунок як маляті.
Так стало затишно у хаті…
Постукав грудень в мою шибку, приніс велику щастя скибку…
© Ірина Кривонос

Автора шукати тут:

https://www.facebook.com/profile.php?id=100005971572532

Ілюстрація   Denis Serkov

https://illustrators.ru/illustrations/1036172.slider_itype=&slider_order=position

Порцелянові мережива як чудо дизайну

При виготовленні мереживної порцеляни використовують справжні мережива з бавовняної тканини, просочують порцеляновою масою.

У ці “сирі” порцелянові мережива “одягають” фігурки. При випалюванні бавовняні мережива згоряють, і залишаються незвичайні порцелянові мереживні сукні.

Більш докладно можна почитати та подивитися тут: https://kulturologia.ru/blogs/170718/39738/

Все на світі вміє тато!

Все на світі вміє тато:
І шпаківню змайструвати,
Вміє довгий цвях забити,
Може борщ смачний зварити,
Вміє рибу він ловити,
Мамі дарувати квіти,
Смажить шашлики у лісі
Та казки читать Марисі,
Запускати в небо зміїв…
Все на світі татко вміє!
От якби ж ще для сестрички
Він навчивсь плести косички!..
Автор: Тетяна Корольова

Використано ілюстрацію художниці  Сніжана Суш.

Тут можна подивитися роботи художниці.

Добрые иллюстрации любви между отцом и дочкой, от которых становится тепло на душе

Метод Марії Монтессорі – в дії, або “уроки навпочіпки”

Часто-густо ми не помічаємо проростання в дітях найважливіших людських якостей і здібностей, які дає педагогіка М.Монтессорі. Така поведінка дорослого – це повага до дитини! Це відео про англійського принца Вільяма, у якого мама (принцеса Діана), працювала вихователькою в дитячому садку Монтессорі, і сам він разом з братом Гаррі такий сад і школу відвідував, а потім і діти Вільяма та Кейт пішли до садочка Марії Монтессорі.  https://www.bbc.com/russian/news/2016/01/160106_prince_george_nursery

Історія Дитинства в картинах художників

Трагедія, що сталася на голландському узбережжі в 1421 році, за чотири століття поспіль знайшла своє відбиття в мальовничій роботі британського художника нідерландського походження – Лоуренса Альми-Тадеми. На цій картині зображено легендарний епізод: після повені люди вийшли з укриттів, поглянути на руйнування та почали пошукати тих, хто вцілів.  Побачили колиску, прибиту до греблі. Здивувалися, бо по ній, як божевільний стрибав кіт. Було зрозуміло, що якщо у колисці є немовля, то воно не могло вижити після такої повені. Проте кота було вирішено врятувати.  Яке ж було загальне здивування, коли в колисці виявилося немовля, яке тихесенько собі посапувало. Як так сталося? Це кіт його врятував! Він своїми стрибками з краю на край підтримував рівновагу колиски так, що ліжечко дитяти залишалося сухим і вона не прокинулася посеред хвиль.

Χудoжник Лoуpeнc Альма-Тадема. “Повінь у Бісбосе у 1421 році” (картину написано в 1856 р.)

Розлади аутистичного спектру та ґендер: спільне та відмінне

Є докази, які дозволяють припустити, що ймовірність розладів аутистичного спектру (РАС) у чоловіків вище, ніж у жінок – приблизно в 4 рази. Але в роботах, які відзначили цей зв’язок, часто як взаємозамінні використовували терміни «стать, визначена під час народження» («біологічна стать») і «ґендерна ідентичність», а  це не зовсім коректно. В інших дослідженнях вчені прийшли до висновку, що трансґендерні люди більш схильні до розладів аутистичного спектру, ніж цісґендерні (тобто ті, чия ґендерна ідентичність збігається з біологічною статтю).

Ці роботи було обмежено малою вибіркою учасників і даними, представленими ними в спеціальні клініки. Але далеко не всі трансґендерні люди звертаються в такі клініки. Чи є зв’язок між трансґендерними й аутизмом та наскільки він є сильним?
Психологи з Кембриджського університету зацікавилися цим питанням. Вони проаналізували дані 600 тисяч дорослих людей з різних країн світу і різного віку та виявили таку закономірність: ймовірність діагностування аутизму у трансґендерних людей і людей з різноманітною ґендерною самоідентифікацією (gender-diverse) в 3-6 разів вище, ніж у цісґендерних. Результати їх роботи було опубліковано в журналі Nature Communications.

https://republic.ru/posts/97466?utm_source=republic.ru&utm_medium=email&utm_campaign=morning

Фото: Unsplash.com

Мамо, відпусти мене, або що таке психологічна сепарація?

Фільм про відносини матері і сина (2018 р.).

Film about relations between mother and son. Режисер Олександр Бубнов.

У мене  є власна формула “5 В” від проф. Катерини Крутій: викормила, випестувала, викохала, виховала, відпустила. Я її дотримуюсь у власному житті. НЕ можна “заживати” життя власних дітей. Треба відпускати! 

“Найбільшим тягарем, що випадає на долю дітей, є непрожите життя їхніх батьків”.                                                                       Карл Густав Юнг

“У той день, коли дитина розуміє, що всі дорослі недосконалі, вона стає підлітком; в той день, коли вона прощає їх, вона стає дорослою; в той день, коли вона прощає себе, вона стає мудрою”.      Олден Нолан (с)

Про психологічну сепарацію тут: https://lesechko.wordpress.com/2015/03/29/%D1%81%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F-%D0%B0-%D1%89%D0%BE-%D1%86%D0%B5/

і тут:

https://samorozvytok.info/content/vidokremytys-vid-batkiv-3-etapy-separaciyi

Мамо, відпусти мене!

Мамо, дай мені зрозуміти, що я завжди можу до тебе звернутися. Я виросту — і буду вміти довіряти.

Мамо, скажи мені, що тобі подобається спілкуватися зі мною. Я виросту — і буду знати, що я цікавий.

Мамо, говори зі мною про почуття. Я виросту — і буду розуміти себе.

Мамо, не забороняй мені плакати, сердитись, сумувати, радіти. Будь сама живою, виявляй почуття, визнавай свої помилки. Я виросту — і буду знати, що зі мною все добре.

Мамо, помічай, що зі мною відбувається. Я виросту і буду здатний на емоційну близькість з іншими людьми.

Мамо, повтішай мене, коли мені важко, коли я помиляюся, коли я зазнав невдачі. Повтішай, замість того, щоб карати. Я виросту — і буду вміти підтримувати себе та інших.

Мамо, запитай у мене, що мені подобається, зважай на мої потреби і інтереси. Я виросту — і буду здатний піклуватися про себе і про інших.

Мамо, дозволь мені не любити те, що любиш ти. Не хотіти те, що хочеш ти. Не бути таким, яким хочеться тобі. Я виросту і буду розуміти свої справжні бажання.

Мамо, дозволь мені відмовляти тобі, не погоджуватися з тобою, протестувати. Я виросту — і буду вміти говорити «ні».

Мамо, дай мені свободу, перестань контролювати мене. І тоді я виросту відповідальним.

Мамо, не квап мене ставати дорослим, дай мені побути дитиною. Дозволь мені бути слабким, маленьким, бідним. І тоді я виросту окремим і незалежним.

Мамо, люби мене просто так. Я виросту — і буду відчувати себе цінним.

Мамо, будь зі мною поруч, поки я дитина. Я виросту — і не буду страждати від самотності.

І ще. Частіше обіймай мене, будь ласка.

Тест: Олександра Гринь.    Джерело:

“Мамо, не забороняй мені плакати”. Важливе нагадування всім батькам!

Зв’язне   мовлення дітей старшого дошкільного віку: пропедевтичні прийоми роботи з мультфільмами

 Рекомендація: мультфільм  до початку роботи над його змістом дітьми не переглядається.

  1. Прийом «Пророцтво».
  • До перегляду можна повідомити дітям назву мультфільму, з фрагментами якого вони будуть знайомитися. Поставити дітям запитання: «Як ви думаєте, про що цей мультфільм?».
  • Діти пропонують відповідь в декількох словах, це завдання підготує їх до сприйняття, «налаштує на хвилю».
  • Запропоновані назви можна написати, а краще схематично зобразити на дошці, щоб наприкінці заняття повернутися до них і обговорити (завдання можуть виконати діти самостійно).
  • 2.Прийом «Озвучування».
  • Заздалегідь оберіть відповідний епізод (наприклад, для подальшої бесіди на морально-етичну тему), який відповідає психофізіологічним і віковим особливостям дошкільників). Прийом можна використати як на самому початку мультфільму, так і під час будь-якого з його епізодів. Вимкніть звук і запропонуйте дітям озвучити те, що відбувається.
  • Заздалегідь об’єднати дітей у групки-команди (рекомендується). Запропонувати переглянути фрагмент один раз, за 2-3 хвилини підготовки групки мають здійснити дубляж фільму (черговість показів краще встановлювати лічилкою). Є сенс до використання цього прийому запропонувати дітям статичну картинку з мультфільму, залучити якомога більше дітей до діалогу.
  • Текст статті тут: Крутій К.Л._Прийоми для роботи з мультфільмами