Чи правий граф Лев Толстой, який свого часу заявив: «Виховання є примусова, насильницька дія однієї особи щодо іншої. Це прагнення бідного відняти багатство у багатого. Це відчуття заздрості, піднесене в принцип і теорію»

Дисципліна “Історія дошкільного Дитинства”

Тема 1. Вступ.

Підготуватись до обговорення за наступним матеріалом:

Чи правий граф Лев Толстой, який свого часу заявив: «Виховання є примусова, насильницька дія однієї особи щодо іншої. Це прагнення бідного відняти багатство у багатого. Це відчуття заздрості, піднесене в принцип і теорію». Іншими словами, на думку великого письменника і педагога, нам, дорослим, грішним і зіпсованим, нема чого дати новому поколінню. Ми тільки заздримо дитині і заважаємо їй своїми немічними спробами вплинути на неї, адже дитина від народження гармонійна і сама знає, як себе вдосконалити.

Звучить сміливо і скандально. Справедливості заради необхідно сказати, що Толстой був лише виразником ідей, які в другій половині XIX ст. просто «витали в повітрі», причому не тільки слов’янському.

Оскар Уайльд — людина вельми далека як від Росії, так і від педагогіки — в романі «Портрет Доріана Грея» (1890) розмірковував у цьому ж напрямі: «...хорошого впливу не існує. Усякий вплив уже сам по собі аморальний. Впливати на іншу людину — це означає передати їй свою душу. Вона почне думати не своїми думками, палати не своїми пристрастями. Вона стане відгомоном чужої мелодії, актором, що грає роль, не для нього написану».