Проблема розвитку культури майбутнього вчителя є однією із пріоритетних і потребує пильної уваги з боку викладачів вищого навчального закладу до проблеми формування в студентів професійної культури, яка є найважливішим аспектом майбутньої професійної діяльності.

Натомість у практиці професійної фізкультурної освіти навчання студентів в основному спрямовується на вузькопрофесійну і рухову підготовку, обмежуючи загальнокультурний та особистісний розвиток майбутніх фахівців. Тому проблема підвищення рівня культури майбутніх учителів фізичного виховання через послідовну гуманізацію освітнього процесу на загально-культурному, професійному й особистісному рівнях з акцентом на його повноцінний духовний, інтелектуальний, моральний та естетичний зміст викликає значний науковий інтерес.

На сьогоднішній день термін "педагогічна культура" має кілька визначень, які характеризують не різні явища, а різні аспекти поняття "культура".

Дослідження проблеми формування педагогічної культури вчителя розпочалось у зв’язку з аналізом особливостей педагогічної діяльності, вивченням педагогічних здібностей, педагогічної майстерності вчителя. З початком активної розробки культурологічного напряму у філософії, соціології, педагогіці, психології було проведено дослідження, присвячені загальнотеоретичним основам педагогічної культури (А.В. Барабанщиков, В.О. Сластьонін, О.В. Бондаревська, В.О. Чижаковська та ін.), а також окремим аспектам: методологічному (В.О. Сластьонін, В.В. Краєвський); гуманітарному (Є.М. Шиянов); історико-педагогічному (А.К. Колесова, З.І. Рявкін); морально-естетичному (Є.М. Богданов, Н.Б. Крилова); комунікативному (Ш.А. Магомедова, О.В. Мудрик); духовному (О.І. Артамонова, Є.Г. Силяєва); фізичному (М.Я. Віленський).

На підставі аналізу наукових доробок зазначених науковців ми доходимо висновку, що професійно-педагогічна культура – це складне системне утворення, упорядкована сукупність загальнолюдських ідей, професійно-ціннісних орієнтирів та якостей особистості, універсальних способів пізнання і гуманістичних технологій педагогічної діяльності.

Молода людина, яка обрала професію вчителя, свідомо взяла на себе завдання виховання майбутнього покоління, а отже, вона сама повинна мати високий рівень професійної культури.

Аналізуючи основи теоретичної і практичної підготовки майбутніх учителів фізичного виховання, ми виявили невідповідність між сучасними вимогами до професійної підготовки фахівця, його фахового й культурного рівня та між дійсним рівнем сьогоднішніх випускників вищих фізкультурних закладів. Адже сьогоднішній учитель фізичного виховання повинен не лише добре володіти основами своєї професії, знати предмет викладання та його методичні аспекти, а й бути взірцем культури і високих морально-етичних цінностей як для учнів, так і для колеґ та суспільства в цілому.

Вирішення проблеми неможливе без визначення теоретичної і практичної бази особливостей формування і становлення професійної культури майбутніх учителів фізичного виховання. На жаль, аналіз наукових досліджень, опитування студентів і викладачів вищої школи свідчить про те, що питанням формування професійної культури надається недостатньо уваги. У зв’язку з цим ми доходимо висновку про необхідність цілеспрямованої роботи стосовно формування професійної культури в майбутніх учителів фізичного виховання. На нашу думку, цей процес буде відбуватись більш успішно та ефективно, якщо в навчально-виховний процес вищої школи будуть упроваджені відповідні педагогічні умови.

Під педагогічними умовами формування професійної культури майбутніх учителів ми розуміємо наявність таких обставин, які сприяють формуванню й розвитку необхідних якостей і структурних елементів досліджуваного феномену та впливають на ефективність і результативність навчально-виховного процесу.

За результатами теоретичного дослідження й аналізу навчальних планів і програм нами було виділено такі педагогічні умови, як-от: актуалізація професійних та особистісних якостей; активізація навчального процесу з формування професійної культури за допомогою інтерактивних форм і методів навчання; оволодіння майбутнім учителем фізичного виховання вміннями та навичками емоційної саморегуляції.

На нашу думку, зазначені педагогічні умови мають сприяти формуванню в студентів професійної культури. Розглянемо їх більш детально.

Перша педагогічна умова ґрунтується на тому, що результати підвищення професійної культури студентів зумовлені його інтелектом, морально-психологічним станом, вони виражаються в доцільності пізнавальної та творчої діяльності, бажанні розширити і збільшити свій рівень знань та вмінь, а також у формуванні постійної потреби самовдосконалення. Під час навчання у вищому педагогічному закладі освітня увага викладачів має спрямовуватися на формування в студентів як професійних, так і особистісних якостей оскільки вони, на нашу думку, є складовими професійної культури майбутнього вчителя фізичного виховання. Як зазначає Т.Ю. Осипова, професійно-орієнтованою особистістю є така, у якої на достатньому рівні сформовано як професійні якості (схильність до самовиховання, професійна педагогічна спрямованість, педагогічна майстерність, професійна усталеність тощо), так і особистісні (спрямованість на професію вчителя, любов до дітей, організаторські та комунікативні схильності, соціальні якості і т. ін.). Також педагогу необхідно усвідомлювати, на якому рівні розвитку знаходяться його пізнавальні процеси (сприйняття, пам’ять, логіка тощо), постійно працювати над самоосвітою, саморозвитком, щоб бути спроможним творчо здійснювати свою діяльність [1].

Друга умова вказує на те, що інтерактивні форми і методи навчання сприяють формуванню в студентів професійних здібностей, необхідних для успішної майбутньої педагогічної діяльності, активізують процес здобуття відповідних знань, формують уміння інтерактивної роботи з учнями, а також впливають на розвиток їхніх особистісних якостей і культуру поведінки, тобто такі форми навчання є важливим засобом формування професійної культури майбутніх учителів фізичного виховання. Поєднання ігрового та тренінґового методів дозволяє здійснювати навчальний процес за допомогою рольових, дидактичних ігор, що дає змогу моделювати й імітувати ситуації із реального життя, які певною мірою відображують як позитивні, так і негативні форми поведінки та вчинки. Згідно з П.М. Щербань, навчально-педагогічна гра будь-якого виду становить практичну групову вправу з вироблення оптимальних рішень, застосування методів і прийомів у штучно створених умовах, що відтворюють реальну обстановку чи психолого-педагогічну ситуацію на заняттях у школі та в міжособистісних стосунках. Учасники гри в процесі імітаційного моделювання занять, розв’язування проблемних і психолого-педагогічних ситуацій одержують нове конкретне уявлення про сутність своєї майбутньої діяльності [3].

"Проживаючи" задані ролі, студенти не лише відтворюють педагогічну ситуацію, а й мають можливість об’єктивно оцінювати наслідки своїх учинків, знаходити вихід зі складних непередбачуваних ситуацій та вносити корективи в стереотипні уявлення щодо стилів роботи в майбутній професії. Розігруючи різноманітні ситуації під час проведення тренінґів, майбутні вчителі фізичного виховання вчаться будувати стосунки з учасниками ігрових дій, регулювати свій емоційний стан, тактовно поводитися в колективі, що, на нашу думку, сприяє формуванню їхньої професійної культури.

У зв’язку з тим, що професія саме вчителів фізичного виховання пов’язана зі значним емоційним навантаженням (проведення змагань, командних спортивних та рухливих ігор і т.ін.), третьою умовою обрано – оволодіння майбутнім учителем фізичного виховання вміннями та навичками емоційної саморегуляції. Як зазначає О.Я. Чебикін, будь-якій людині доступні всі почуття. Частота та інтенсивність їхніх проявів залежить від наявності чи відсутності в людини постійної потреби бути в ситуаціях, які викликають окремі переживання. Емоції, як і всі психічні явища, породжуються в конкретних умовах діяльності, у тому числі й навчальній, відображуючи характер її протікання [2].

Значущим у дослідженні емоційної сфери є розкриття потенційних можливостей емоцій у регуляції пізнавальної діяльності майбутніх учителів фізичного виховання, особливий інтерес мають питання, пов’язані із забезпеченням вирішення проблеми емоційної регуляції та емоційної усталеності. Адже пріоритетні завдання сучасної системи освіти важливі як для розвитку суспільства, так і конкретної особистості – виховання творчого й емоційно-цілісного ставлення до світу, висувають особливі вимоги до особистісних і професійних якостей учителя. Відкритий, добрий і уважний до інших, захоплений процесом пізнання – ось такий учитель потрібен дітям нової формації.

На підставі вищезазначеного доходимо висновку, що використання в процесі фахової підготовки виокремлених педагогічних умов буде сприяти формуванню професійної культури майбутніх учителів фізичного виховання.

Перспективою подальшого дослідження ми вважаємо розробку спецкурсу з урахуванням упровадження зазначених педагогічних умов у навчально-виховний процес інституту фізичної культури і реабілітації для цілеспрямованої роботи з формування професійної культури в майбутніх учителів фізичного виховання.

ЛІТЕРАТУРА

1. Осипова Т.Ю. Формування професійно орієнтованої особистості майбутнього вчителя : дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : 13.00.04 / Т.Ю. Осипова. – Одеса, 2001. – 248 с.
2. Чебыкин А.Я. Теория и методика эмоциональной регуляции учебной деятельности : [науч.-метод. пособие] / А.Я. Чебыкин. – Одесса : Астро Принт, 1999. – 158 с.
3. Щербань П.М. Навчально-педагогічні ігри у вищих навчальних закладах : [навч. посібник] / П.М. Щербань. – К. : Вища школа, 2004. – 207 с.