Однією з характерних особливостей модернізації українського суспільства є його глобальна інформатизація, яка зумовила використання нових інформаційно-комунікаційних технологій в усіх сферах життя (в освітній галузі – у тому числі). Вихідні концептуальні положення означеної проблеми викладені в Законі України "Про національну програму інформатизації", Концепції Національної програми інформатизації, Указі Президента України від 20.10.2005р. N 1497 "Про першочергові завдання щодо впровадження новітніх інформаційних технологій", Державній програмі "Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці на 2006–2010 роки". Масштабне запровадження інформаційно-комунікаційних технологій в усі ланки навчально-виховного процесу в школі сприяє створенню інформаційного освітнього середовища, у якому визначальною стає інтеґрація освітніх та інформаційних підходів до змісту освіти, методів і технологій навчання і виховання. Однією з важливих вимог, які висуває сучасне інформаційне суспільство до школи, є конкурентоспроможність випускника, набуття ним певних якостей, які формують його компетентність для життя в інформаційному суспільстві.

Актуальність проблеми посилюється наявністю суперечностей між стрімким упровадженням інформаційних технологій в усі сфери суспільного життя в Україні і недостатнім рівнем упровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освітню практику, між високим ступенем зацікавленості учнівської молоді глобальною мережею Інтернет і недостатньою методичною розробленістю проблеми педагогічного сприяння інтеґрації учнів до життя в інформаційному суспільстві. У наукових дослідженнях останніх років питання теорії і практики використання сучасних інформаційних технологій розробляються в різних аспектах: підготовка спеціалістів у системі вищої освіти до використання комп’ютерних технологій (Є. Громов, О. Кириленко, О. Коношевський, О. Кущенко, О. Муковіз, Л. Покровщук, С. Прийма, І. Шахіна, Л. Шевченко, Ю. Яворик та ін.), інформаційне забезпечення управління навчальним закладом (Л. Калініна, В. Лунячек, Г. Сухович та ін.), формування інформаційної культури учнів у процесі вивчення інформатики (І. Іваськів, Н. Копняк, І. Лукаш, Г. Луньова, О. Рєзіна, Н. Толяренко та ін.), використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі викладання інших навчальних предметів (Т. Архіпова, В. Безуглий, Т. Зайцева, К. Ковальова, В. Краснопольський, І. Лупан, О. Марченко, І. Цідило та ін.). Робляться перші спроби дослідити проблему ефективності використання нових інформаційних технологій як засобу формування особистісних якостей особистості (Т. Крамаренко), її художньо-естетичної культури (В. Антонюк), творчих здібностей (Є. Вінниченко), екологічної компетентності (Н. Олійник).

Вивчення зазначених вище праць дає змогу стверджувати, що інформаційно-комунікаційні технології стають потужним засобом навчання, використання якого дає змогу педагогу вирішувати методичні завдання на якісно вищому рівні.

Натомість проблема використання можливостей інформаційно-комунікаційних технологій як ефективного засобу виховання на сьогодні є малодослідженою. Отже, існує необхідність наукового обґрунтування змісту і методики використання інформаційно-комунікаційних технологій для створення патріотично спрямованого виховного середовища.

Вивчення праць науковців [2, 3, 4] дало змогу дійти висновку про те, що виховне середовище – це педагогічно сформований соціально-предметний простір, який вміщує систему взаємопов’язаних факторів, умов, можливостей, засобів, об’єднаних зусиль суб’єктів освітнього процесу в різних видах діяльності і який здійснює інтеґрований вплив на розвиток особистості та сприяє її соціалізації. Створення цілеспрямованого, педагогічно доцільного виховного середовища має забезпечувати всім суб’єктам освітнього процесу можливості для ефективного особистісного саморозвитку та самоактуалізації (самовизначення, самореалізації, самовдосконалення).

Ці положення ми намагалися враховувати, розробляючи організаційно-змістову модель виховання патріотизму старшокласників засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Сутність інформаційно-комунікаційних технологій інтеґрує семантику терміну "комунікація" і передбачає процес спілкування, обміну думками, знаннями, почуттями, схемами поведінки, а також спільну діяльність учасників комунікації, в ході якої виробляється спільний погляд на речі, події та навколишнє середовище [1 с. 446]. З огляду на це ми враховували три основні (базові) функції соціальної комунікації: інформаційну (передача інформації про предмети, їхні властивості, явища, дії та процеси); експресивну (визначає здатність соціальної комунікації передавати оцінну інформацію про предмети або явища); прагматичну (соціальна комунікація є засобом, який спонукає людину до певної дії та вчинку). З огляду на актуальність особистісно-орієнтованого та діяльнісного підходів у вихованні особливий акцент робився саме на третій функції: старшокласник повинен бути активним суб’єктом суспільного життя, який не лише оцінює певні предмети, явища і події, а й спроможний до активних дій і вчинків. Розроблена модель передбачала широке використання в організації патріотичного виховання таких інформаційно-комунікаційних технологій мережі Інтернет, як форум, електронна пошта, пошукові системи, тематичні каталоги, освітні портали, Вікі, блог, мультимедіа тощо.

Використання зазначених вище ІКТ у ході формувального етапу експерименту дало змогу визначити їхні потенційні можливості для створення патріотично спрямованого виховного середовища. З метою налагодження спілкування старшокласників з актуальних проблем патріотичного виховання на Черкаському освітянському порталі було створено "Форум Ліги старшокласників Черкащини", де учні мали змогу вільно, не боячись осуду з боку старших та однолітків, висловити свої думки на теми: "Кого можна вважати справжнім патріотом України?", "Чи повинен громадянин-патріот України знати і співати Гімн України?", "Яким я хочу бачити майбутнє моєї держави" та ін. Як керівники експерименту, ми мали право модерувати форум (видаляти або редагувати некоректні повідомлення). Прочитавши думки однолітків з актуальних питань формування патріотичних почуттів особистості, учні старших класів мали можливість здійснити рефлексію, самооцінку і самовизначення в цьому аспекті. Учасники дослідно-експериментальної роботи активно використовували можливості електронної пошти для індивідуального спілкування та обміну інформацією між групами старшокласників.

Найбільш соціально активні учні створили власний блог – публічний онлайновий щоденник, Веб-сторінку у світовій мережі Інтернет, що містить суспільно доступну інформацію. Таким чином вони мали змогу об’єднати однолітків у спільноту однодумців. Педагогам експериментальних класів ми рекомендували використання мультимедійних презентацій під час проведення виховних заходів патріотичного спрямування. Наголосимо, що одночасне використання кількох каналів сприйняття інформації дозволяє підвищити рівень усвідомлення проблеми, що розглядається, більш повно вплинути на емоції і почуття старшокласників. Отже, подання патріотично спрямованої інформації за допомогою технології мультимедіа дозволило підвищити ефективність формування патріотичних почуттів учнів, оскільки найефективнішу дію на людину здійснює та інформація, яка впливає на кілька органів чуття, вона засвоюється тим краще і міцніше, чим більше видів сприймання активізовано.

Урізноманітненню форм проведення виховних заходів, підвищенню рівня їхнього унаочнення сприяло використання класними керівниками експериментальних класів пошукових систем Інтернету, за допомогою яких можна одержати безкоштовний доступ до мультимедiа-документiв, які зберiгаються на WWW-серверах усього свiту. Це і вiдвiдування віртуальних музеїв та художніх виставок, і використання матеріалів мiжнародних щоденних газет i журналів, і віртуальна мандрівка свiтом за допомогою інтерактивних географічних мап тощо. На таких WWW-серверах розміщено як гіпертекстову (слова, фрази, малюнки), так і гіпермедійну (текст, графіка, мультиплікація, відеокліпи тощо) інформацію.

З метою сприяння кращому пізнанню старшокласниками історичних пам’яток рідного краю ми рекомендували класним керівникам використовувати матеріали Інтернет-проекту "Подорож Золотою підковою Черкащини". Ця Веб-сторінка Черкаського освітянського порталу дає змогу здійснити віртуальне відвідування всіх музеїв, пам’яток історії, культури та природи рідного краю, що розташовані в населених пунктах, які ввійшли до "Золотої підкови Черкащини". Це міста: Корсунь-Шевченківський, Умань, Канів, Чигирин, Черкаси, Тальне, Кам’янка; і села: Моринці, Будище, Шевченкове, Суботів, Тальянки, Легедзине, Межиріч, Мошни, урочище Холодний Яр. Про кожний із названих населених пунктів можна отримати інформацію з таких розділів: історична довідка, історичні та архітектурні пам’ятки, заповідники та музеї, фотогалерея, літературні джерела. З метою організації патріотично спрямованої, суспільно корисної діяльності районних, міських осередків Ліги старшокласників нами розроблено і запроваджено Інтернет-проект "Ми – патріоти Черкащини". З огляду на іноді негативний вплив засобів масової інформації на зростаюче покоління, ми ставили перед собою і додаткову мету – організацію педагогічно спрямованого спілкування старшокласників в Інтернеті. У ході реалізації Інтернет-проекту діяльність Ліги старшокласників Черкаської області спрямовувалась у 10 основних напрямах: "На цій землі я народився" (історія мого села, міста – в історії моєї Батьківщини); "Сім духовних святинь малої Батьківщини"; "Добро починається з тебе" (милосердне, доброзичливе, толерантне ставлення до співвітчизників на рівні міжособистісних стосунків); Щоденник корисних справ (патріотично спрямовані справи старшокласників у громаді та довкіллі); "Квіти біля школи" (турбота про рідний навчальний заклад); "Пишаюся тобою, рідний краю!" (висвітлення старшокласниками сучасних реґіональних подій, які, на їхню думку, підвищують авторитет Черкащини в Україні та світі); "Народні та родинні традиції мого краю" (народознавча творчо-пошукова діяльність); "Знаю та реалізую свої права" (розповіді старшокласників про прояви власної активної суспільної позиції); "Мій ідеал громадянина-патріота" (портрети сучасних земляків-патріотів, які є для старшокласників прикладом прояву патріотичних почуттів у повсякденному житті); "Здоровим бути модно" (висвітлення старшокласниками фізкультурно-оздоровчої роботи в канікулярний та у вільний від навчання час). За кожним із цих напрямів усі районні, міські осередки Ліги старшокласників мали змогу поділитися інформацією та враженнями від участі в патріотично спрямованій діяльності.

У ході дослідно-експериментальної роботи з означеної проблеми визначено, що різноманіття ситуацій спілкування, що створюються у віртуальному інформаційному патріотично спрямованому середовищі, надає можливість кожному старшокласнику максимально реалізувати і розвинути свої особистісні якості як громадянина-патріота. Ці особливості використання нових інформаційних технологій, на нашу думку, становлять значну цінність в організації виховання старшокласників, які відчувають потребу зайняти власну позицію в соціумі, усвідомити себе як члена громадянського суспільства, зрозуміти себе і свої можливості. Використання комп’ютерних технологій не лише дозволяє налагодити телекомунікаційне спілкування старшокласників, а й надає додаткових можливостей для підтримки і спрямування розвитку особистості учнів, творчого пошуку й організації їхньої спільної роботи.

ЛІТЕРАТУРА

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К., Ірпінь : ВТФ "Перун", 2004. – 1440 с.
2. Корнетов Г.Б. Педагогическая среда: потенциал и проектирование / Г.Б. Корнетов // Школьные технологии. – 2006. – N 3. – С. 23–32.
3. Мануйлов Ю.С. Концептуальные основы средового подхода в воспитании / Ю.С. Мануйлов // Вестник УРАО. – 2003. – N 1. – С. 2–12.
4. Шелестова Л. Освітньо-виховне середовище: сутність, структура, ознаки / Л. Шелестова // Шкільний світ. – 2006. – N 42. – С. 4-5.