Сьогодні проблеми забезпечення якості професійної освіти і навчання (ПОН) в Європі є надзвичайно актуальними і мають статус політичних пріоритетів. Українська система професійно-технічної освіти орієнтована на інтеґрацію до Європейського освітнього простору, що відповідно вимагає розроблення відповідних стратегій забезпечення якості освіти, наближених до європейських орієнтирів. Інформаційно-аналітична компетентність у наш час постає надзвичайно затребуваною складовою якості управління, стратегічного планування і сприймається нами як уміння вчасно отримувати та аналізувати інформацію про стан об’єкта, що змінюється.

Проте проблема полягає в тому, що традиційні застарілі підходи, які діють десятками років у вітчизняній системі ПТО, не поліпшують ситуації і тим більше не сприймаються в Європі. Цьому є об’єктивне пояснення. По-перше, ринкові умови в країнах Європейського Союзу сприяли впровадженню дійсно інноваційних освітніх нововведень, які притаманні відкритому освітньому простору, зокрема: створення незалежних аґенцій із сертифікації та оцінювання якості знань; організація інституцій щодо визнання дипломів і кваліфікацій; розроблення і впровадження індикаторів та систем якості ПОН з постійним відстеженням і оприлюдненням результатів за допомогою автоматизованих систем; створення незалежних аналітичних служб різного спрямування. Особливо підкреслимо – аналітичних, а не статистичних, з метою адекватного, об’єктивного відображення стану та змін у системі ПОН. По-друге, управлінські проблеми вітчизняних професійно-технічних навчальних закладів обумовлюють не лише кризові економічні явища, а й застаріла система менеджменту. По-третє, ускладнює проблему відсутність в Україні суспільних інститутів управління освітою, має місце певна замкнутість системи, недосконалість партнерських відносин (інформаційних у тому числі).

Аналіз педагогічних досліджень і практика діяльності керівників більшої кількості ПТНЗ свідчить, що навіть в умовах становлення відкритого інформаційного простору в Україні не забезпечується повноцінне інформаційно-аналітичне забезпечення управлінського процесу. Такий стан справ, незважаючи на наявність певних методологічних і теоретичних передумов, обумовлений рядом об’єктивних причин різного характеру: інформація галузевого спрямування не завжди буває доступною; на ринку праці мають місце приховані процеси, які не фіксуються службами зайнятості; погіршуються у зв’язку з кризовими явищами зв’язки з роботодавцями; інформаційні послуги вимагають оплати; запити на одержання необхідних даних вимагають значних витрат часу; у навчальному закладі відсутня посада інформаційного менеджера-методиста, який займався б пошуком, систематизацією й наданням інформації; нерозвинута інформаційна інфраструктура ПТНЗ; мають місце проблеми технічного забезпечення, які пов’язані найчастіше з високої вартістю програмно-аналітичного забезпечення та інертністю адміністративного складу; для того щоб здійснити аналіз, встановити причинно-наслідкові зв’язки певних явищ або взаємозалежність показників іноді потрібні висококваліфіковані досвідчені фахівці.

Як результат – відсутність налагодженої системи інформаційного забезпечення адміністративного персоналу, що призводить до імовірнісного характеру управлінських рішень, дублювання, втрат потрібної інформації і, як наслідок, до невисокої ефективності управління, зниження показників якості та рейтинґових позицій навчальним закладом у цілому.

Це обумовлює необхідність пошуку рішень, які могли б поліпшити становище за рахунок теоретичної розробки проблеми інформаційно-аналітичних основ управління ПТНЗ, а першим етапом її практичної реалізації було б створення такої служби (інформаційно-аналітичної системи управління професійно-технічною освітою – ІАСУ ПТО), яка б узяла на себе здійснення підготовки працівників ПТНЗ для цієї сфери діяльності та створення такого інформаційного ресурсу, який був би вкрай затребуваним для менеджерів профтехосвіти.

Необхідність розроблення проблем інформаційно-аналітичного забезпечення як основи прийняття управлінських рішень директорами ПТНЗ, керівниками реґіональних органів управління освітою, на наш погляд, також обумовлено: впровадженням програмних продуктів і розвитком сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, які дозволяють прискорити управлінські процеси завдяки автоматизації документообігу, обміну інформацією й виконання ряду операцій з нею; потребою усунути недоліки дилетантських навичок роботи з інформацією, яка може трансформуватись не лише в знання, а й в продуктивні рішення; недосконалістю інформаційного обміну на рівні ПТНЗ з інформаційними партнерами; відсутністю доступного, оперативного інформаційного ресурсу для прийняття рішень.

Тому однією з гіпотез нашого дослідження постало твердження, що створення ефективної системи інформаційно-аналітичного забезпечення буде реалізовано за умови автоматизації процесів моніторинґу, що відповідно оптимізує та підвищить інформаційно-аналітичну компетентність керівників та сприятиме підвищенню якості освітніх послуг у цілому.

Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про те, що останнім часом науковці все більше приділяють увагу не лише розробці новітніх інформаційних технологій та програмних засобів, а й технологічному оновленню процесів управління освітою. Питання інформатизації управління освітою розглядають у своїх працях В. Биков, В. Гапон, М. Плескач, А. Гурій, В. Самсонов, В. Гуменюк, О. Єльникова, О. Бєлова, О. Гречаник, Г. Тандура, Л. Забродська, Л. Калініна, В. Маслов, С. Сисоєва. Аналіз наукової літератури свідчить про недостатню кількість наукових праць у сфері автоматизації інформаційно-аналітичного забезпечення ПТО. Питання створення інформаційних систем управління в галузі освіти були предметом досліджень вітчизняних та закордонних науковців: В. Іценко, Г. Міщенко. Проте, незважаючи на впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у процес управління освітньою галуззю, до цього часу ця проблема розглядалося фраґментарно, що обмежує розвиток цього наукового напряму.

Формулювання цілей статті полягає у висвітленні проблем створення, апробації та подальшої реалізації автоматизованої інформаційно-аналітичної системи "ПРОФТЕХІНФО". Для досягнення цілей статті необхідно вирішити такі завдання: по-перше, ознайомити з результатами проведеного експерименту; по-друге, окреслити існуючі актуальні аспекти проблеми.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Для ефективного функціонування органам управління потрібно забезпечити себе інформацією. Під поняттям "забезпечення" ми розуміємо дію, зберігання, виконання, гарантію здійснення будь-якого процесу. Інформаційно-аналітичне забезпечення – це комплекс взаємозв’язаних методів, заходів і засобів (науково-методичного, соціального, технологічного й організаційно-правового характеру), які реалізують процеси збору, передачі, аналітико-синтетичного опрацювання даних, зберігання, накопичення, аналізу, надання даних, архівування, а також ефективного використання інформації з метою здійснення ефективної діяльності органів управління. Тому існує нагальна потреба створення оперативного, доступного, прозорого інформаційного ресурсу, який відповідатиме потребам різних рівнів управління та при достатній аґреґації чи декомпозиції, забезпечить його сумісність і узгодженість для підвищення ефективності управлінських рішень.

Інформаційно-аналітична робота – це постійна дослідна діяльність (функція процесу управління), що охоплює своїм змістом широкий комплекс організаційних заходів і методичних прийомів для вивчення й оцінки інформації про зовнішні та внутрішні фактори, причинно-наслідкові зв’язки функціонування системи управління щодо виконання визначених для неї мети і завдань.

Особливістю сьогодення є те, що прийняття рішень керівниками відбувається не в умовах планової економки із чітко визначеним державним замовленням, спущеним "зверху", а в такому середовищі, яке характеризується невизначеністю й мінливістю. Інформація під впливом таких чинників набуває значення не лише корисного ресурсу, а й надзвичайно затребуваного продукту.

Від уміння використовувати нові підходи, які враховують динаміку змін у життєдіяльності професійно-технічних навчальних закладів і базуються на вмінні вчасно знаходити й використовувати інформацію, залежить не тільки стабільне його функціонування, імідж, рейтинґова позиція, а й перехід їх у якісно новий стан подальшого успішного розвитку в умовах ринкової економіки. Прикладів таких навчальних закладів по Україні, в цілому, немало.

Тому з метою підвищення ефективності інформаційно-аналітичного забезпечення органів управління ПТО різних рівнів у межах проекту Європейського Союзу "Підвищення ефективності управління професіонально-технічною освітою на реґіональному рівні в Україні" (Проект) і за підтримки Департаменту ПТО Міністерства освіти і науки України, Академії педагогічних наук України у 2007–2009 рр. було розпочато експериментальну роботу щодо створення інформаційно-аналітичної системи управління ПТО.

Підсумуємо основні результати роботи в цьому напрямку: створено інфраструктуру ІАСУ ПТО, яка складається з уведених в дію 6 реґгіональних інформаційно-аналітичних центрів ПТО (РІАЦ ПТО) в пілотних областях України (Автономній Республіці Крим, Дніпропетровській, Львівській, Харківській, Черкаській областях і м. Київ) у структурі навчально-методичних центрів ПТО та лабораторії "Всеукраїнський інформаційно-аналітичний центр ПТО" Інституту професійно-технічної освіти Національної академії педагогічних наук України; розроблено концептуальні і нормативно-правові підходи до розвитку ІАСУ ПТО; розроблено інструментарій моніторинґового дослідження ефективної діяльності ПТНЗ (групи індикаторів: працевлаштування, педагогічні кадри, фінансування, МТБ, навчально-методичне забезпечення, результативність навчання, доступність ПТО); спроектовано автоматизовану інформаційно-аналітичну систему (ІАС) "ПРОФТЕХІНФО", призначену для 3 рівнів управління ПТО (функціональність системи: введення показників ПТНЗ офлайн-формою; автоматичний розрахунок індикаторів у галузевому розрізі; трирівневий конструктор із формуванням і візуалізацією звітів; доступ до паспортних даних ПТНЗ, надання інформації про форми, види освітніх послуг клієнтам і партнерам ПТНЗ); здійснено науково-методичний супровід процесу моніторинґу на основі індикаторів ефективної діяльності ПТНЗ; налагоджено партнерські відносини з інформаційними партнерами, які повинні бути взаємовигідними й мати зворотний зв’язок; здійснено підготовку персоналу центрів; проведено апробацію індикаторів і інформаційно-аналітичної системи "Профтех" у 286 училищах 6 реґіонів за наказом Департаменту ПТО МОН України (введено показники училищ за 2 роки, проведено розрахунок індикаторів і рейтинґових показників у різних інформаційних розрізах, і головне, у галузевому); здійснено аналіз отриманих даних та розпочато роботу над створенням інформаційного ресурсу.

Проміжні результати роботи дозволили кожному з 286 керівників пілотних ПТНЗ, завдяки розміщенню ІАС "Профтех" в Інтернеті, одержати оперативний сучасний інструмент моніторинґу якості освітніх послуг, який знаходиться постійно під рукою для відстеження динаміки своїх показників, індикаторів, рейтинґових позицій, не виходячи з кабінету й не піднімаючи купи папірців.

На семінарах із проблеми працівники реґіональних інформаційно-аналітичних центрів ПТО були надзвичайно зацікавлені перевагами отриманих результатів, що у свою чергу підштовхнуло керівників навчальних закладів до аналізу, порівнянь, здійснення відповідних висновків.

Апробація індикаторів ефективної діяльності ПТНЗ показала так само й ряд недоліків, до яких можна віднести: несвоєчасну подачу даних, завищені показники, помилки введення даних, невміння працювати із сучасними програмними продуктами, тривалу психологічну адаптацію педагогічних працівників до нововведення; відкритість та доступність інформації, яка вже не дозволить приховати недоліки.

З боку директорів ПТНЗ було висловлено і критичні зауваження про те, що в деяких випадках інформація дублюється різними інстанціями, а підготовка педагогічних кадрів, відповідальних за заповнення офлайн-форми, надання даних у систему, вимагає продовження.

Зупинимось більш детально на створенні ІАС "ПРОФТЕХІНФО". Сьогодні становлення інформаційного суспільства, управління якістю в системі ПТО не уявляється без створення інформаційних моделей або використання автоматизованих інформаційно-аналітичних систем. Тому, згідно із загальносистемним концептом досліджень щодо створення ІАСУ ПТО зі створення відкритого, достовірного, доступного інформаційного ресурсу, було розроблено вимоги, принципи дії, архітектуру, завдання і функції інформаційно-аналітичної системи для автоматизації процесів моніторинґу за індикаторами ефективної діяльності ПТНЗ, яка є спеціалізованим інструментом збору, обробки, аналізу, зберігання та представлення інформації. Функціонально система призначена для оперативного моніторинґу результативності діяльності ПТНЗ із метою забезпечення інформаційних потреб органів управління ПТО та користувачів системи. Зазначене програмне забезпечення було спроектовано і розміщено в мережі Інтернет на сайті (ІАС "ПРОФТЕХІНФО", режим доступу: http://www.proftechinfo.org.ua), що дозволило працівникам РІАЦ ПТО вносити до неї показники ПТНЗ, як безпосередньо в самій системі, так і імпортувати за допомогою офлайн-форми (файлом Excel). Дані в систему вводяться щорічно, часові ряди зберігаються і дозволяють здійснювати відстеження показників і індикаторів у динаміці. Технічні можливості системи дозволяють не лише при введенні показників ПТНЗ розраховувати індикатори ефективної діяльності, а й отримувати завдяки конструктору звітів оперативну інформацію у візуальній, графічній формі відповідно до індивідуальних потреб та запитів користувачів. Завдяки консолідації даних, кожен індикатор має можливість бути представленим і проаналізованим як на рівні ПТНЗ, так і на загальнодержавному та реґіональному рівні.

Ураховуючи демократичні перетворення в суспільстві, на відміну від тих часів, коли інформація була закритим ресурсом, в ІАС "ПРОФТЕХІНФО" реалізовано можливість бути доступною, відкритою системою за допомогою Інтернет усім користувачам (керівникам різних рівнів управління освітою, педагогічним працівникам, роботодавцям, абітурієнтам, їхнім батькам, іншим соціальним партнерам). Але це накладає певну відповідальність на керівників ПТНЗ за об’єктивність даних. Ураховуючи стан системи ПТО, що існує, завищені показники можуть свідчити про поверхове ставлення до збору і представлення даних або про бажання будь-якою ціною виглядати пристойно в рейтинґах. Тому хотілося застерегти від помилок та поверхового ставлення до цієї проблеми хоча б нагадуванням висловлювання соціалістичної доби, що "існує брехня, брутальна брехня, і, на жаль, існує статистика…".

У 2009 р. після введення в систему даних усіх ПТНЗ пілотних реґіонів за 2006–2007, 2007–2008 н. рр. було проведено аналіз отриманих результатів, видано матеріали за результатами апробації нового програмного забезпечення, розроблено стратегію поширення ІСУ ПТО шляхом мультиплікації (передачі реґіональними інформаційно-аналітичними центрами отриманого досвіду з проблеми щодо створення мережі РІАЦ ПТО, режим доступу: http://www.mon.gov.ua/education/of-tech/pr2.ppt). Програма отримала позитивні відгуки від РІАЦ ПТО, міжнародних експертів ЄС, але після завершення діяльності Проекту інтерес із боку Департаменту ПТО МОН України до неї було втрачено.

У Європі оцінювання якості професійної освіти і навчання (результативність працевлаштування випускників, сертифікація, присвоєння кваліфікації тощо) здійснюється незалежними організаціями, а не лише самими навчальними закладами та централізованими органами управління освітою, як у нашій вітчизняній практиці. Тому, на наш погляд, проведений експеримент був спробою реалізувати європейські підходи до оцінювання результативності діяльності ПТНЗ не самою системою, за що постійно критикують українську профтехосвіту, а спеціально створеними для цього новими структурами, такими як РІАЦ ПТО та ВІАЦ ПТО.

Висновки. Проведене дослідження, на наш погляд, є важливим тому, що в Україні вперше було розроблено концептуальні засади створення ІАСУ ПТО [Концепція ІАСУ ПТО, режим доступу: http://www.proftechinfo.org.ua/Asset/KONTSEPT_ukr.pdf], які полягають у визначенні мети, завдань, принципів, структури, механізмів управління і фінансування, здійсненні прогнозу очікуваних результатів від системи. У свою чергу, організація діяльності структурних одиниць системи – реґіональних інформаційно-аналітичних центрів ПТО (РІАЦ ПТО) – вимагала нормативно-правового забезпечення.

Вважаємо, що наукова новизна створеного програмного продукту полягає в тому, що він дійсно є інноваційним продуктом, а саме: консолідує і надає звіти за рівнями управління; завдяки розміщенню в Інтернеті забезпечує постійний, вільний доступ до масивів інформації, які корисні керівникам будь-яких рівнів ПТО; надає можливості за допомогою конструкторів звітів автоматично отримувати аналітичну інформацію в галузевому розрізі та здійснювати моніторинґ якості за індикаторами не лише ПТНЗ, реґіональної мережі, а й порівнювати досягнення реґіонів.

Але сьогодні використання цієї програми перебуває під загрозою, тому що проведений експеримент довів те, що й досі інформація є закритим ресурсом, відкривати його при жорсткому централізованому управлінні (незважаючи на майже формальні процеси децентралізації) ніхто не збирається, користування ІАС вимагає навчання персоналу. ВІАЦ ПТО, який стояв у витоків створення системи, розроблення концептуальних підходів, структури ІАСУ ПТО, нормативно-правового забезпечення її діяльності сьогодні майже відсторонено від діяльності щодо створення ІАСУ ПТО.

ЛІТЕРАТУРА

1. Ананич И.С. Агрегирование информации в системах информационного мониторинга : труды Международного семинара "Мягкие вычисления – 96" / И.С. Ананич, А.Г. Беленький, Л.Б. Пронин, А.П. Рыжов. – Казань, 3-6 октября 1996. – С. 22–26.
2. Величко Н.О. Індикатори ефективної діяльності професійно-технічних навчальних закладів як інструментарій моніторингу якості і доступності освітніх послуг : метод. рекомендації / Н.О. Величко, Л.А. Майборода, І.М. Савченко та ін. ; за заг. ред. І.М. Савченко. – К. : Прінт, ВІАЦ, 2009. – 37 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ipto.kiev.ua/index.php?option=com_content&task=blogcategory&id=54&Itemid=56
3. Майборода Л.А. Організаційно-правові засади створення інформаційно-аналітичних центрів ПТО : метод. рекомендації / Л.А. Майборода, І.М. Савченко. – К. : Принт, 2009. – 49 с. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ipto.kiev.ua/index.php?option=com_content&task=blogcategory&id=54&Itemid=56
4. Ракитов А.И. Философия компьютерной революции / А.И. Ракитов. – М. : Политиздат, 1991. – 287 с.
5. Сілкова Г. Інформаційно-аналітична діяльність як напрям інформаційної діяльності / Г. Сілкова // Вісн. кн. палати. – 1999. – N 3. – С. 15–16.
6. Теорія і практика глобального інформаційного суспільства. Українське інформаційне суспільство / В.О. Ковалевський // 2007 – 16 – 08 – [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://kovalevsky.webs.com.ua/uis/uis.htm