На сучасному етапі розвитку суспільства проблема формування професійних якостей педагога як творчого дослідника, здатного бачити проблему та вміло вирішити її, стоїть гостро. Суспільству потрібний педагог із високим рівнем підготовленості, майстерністю експерименту, вмінням розробляти й перевіряти взаємосприйняту технологію спільної та самостійної діяльності, яка б включала взаємну регуляцію, високу культуру пізнання. Актуальним завданням сьогодення є створення педагогом гуманістичних відносин із навичкою впливати на учнів на рівні інтеріоризації, оволодіння вчителем такими засобами впливу, що сприяють перетворенню зовнішніх факторів людської поведінки в усталені внутрішні якості особистості (Гончаренко С.У., 1999).

У концепції літературної освіти у 12-річній загальноосвітній школі сказано, що: "Формування особистості засобами літератури тільки тоді може бути здійснено правильно, коли не літературу "підтягуватимуть" до потреб особистості, а коли особистість учня підноситиметься до вершин письменства, коли духовне зростання й духовний пошук особистості через прилучення до мистецтва стане для учнів важливою життєвою потребою. Літературу потрібно не використовувати, а вдумливо і поступово пізнавати як мистецтво, що назавжди може стати добрим супутником для наших дітей" (Ніколенко О., 2007). Зрозуміло, що художній твір – це той універсальний простір, у якому в спільній діяльності вчителя й учня міститься гармонія змісту, його особливий графічний облік, естетична взаємодія, коли читач знаходить багато нового, несподіваного, такого, що збагачує його досвід, його естетичну культуру, вносить нове в його світобачення.

Головне, щоб входження у світ художнього твору було співвіднесене із власним світом читача і відбулося зближення світів автора й читача. Очевидно, що цього можна досягти завдяки високій педагогічній майстерності вчителя. А. Макаренко, В. Сухомлинський, К. Ушинський указували на необхідність підготовки вчителя літератури до роботи з текстом художнього твору, підвищення його педагогічної майстерності. Проблему інтерпретації художніх творів розглядали М. Ярмаченко, І. Кузнецова, В. Кухаренко, А. Канарський; розвиток художньо-естетичної культури вчителя-філолога – Н. Миропольська, О. Семенов, В. Швирка; розвитку мистецької та літературної освіти приділили велику увагу С. Волков, А. Лісовський; проблемам підготовки вчителя літератури – І. Богданова, В. Денисенко.

Необхідна підготовка вчителя зарубіжної літератури до впровадження новітніх технологій вивчення та аналізу художнього твору на уроці літератури, до встановлення відповідності всіх його частин, розкриття авторського задуму, ідеї твору. Технологія дослідження словесної тканини тексту художнього твору на уроках літератури повинна поряд із традиційними видами аналізу, такими як пообразний, проблемно-тематичний, проблемно-пошуковий, "за автором" або композиційний, філологічний, структурно-стильовий, лінґвістичний, вводити й інноваційні. Саме технологія дослідження словесної тканини тексту художнього твору дає можливість "побачити", читаючи, внутрішній стан героя; виховати "внутрішній" зір учня – читача; знайти й відчути "живе слово" в підтексті; викликати позитивний душевний стан школяра; розвинути внутрішнє чуття, інтуїцію; відчути авторську позицію, ставлення, оцінку; дослідити окремі мікрочастини тексту художнього твору; з’ясувати непомітні штрихи, деталі, описи; проаналізувати "внутрішній" і "зовнішній" стан героя, встановити їхню схожість і відмінність у характеристиці; визначити моральні уроки, художню текстуру.

У цій технології йдеться не про загальний аналіз тексту художнього твору, а про дослідження словесної тканини, коли треба знаходити не тільки спільне й відмінне в його канві, розуміти авторський підтекст, в якому криється зміст, що не збігається з прямим змістом тексту, а вказує на особливий літературний фон, що розсіяний, криється в натяках, деталях і ремінісценціях. Технологія спрямовує до дослідження роз’єднаного, дистанційного, розкиданого у всьому тексті твору матеріалу (ланцюжків), щоб створити єдине ціле в складному взаємопоєднанні, що підкреслює нове, більш глибоке за змістом, художнє освоєння дійсності – підтекст (за принципом айсберга, коли тільки маленька його частина на поверхні, а все інше сховане під водою).

У ході дослідження нам вдалося з’ясувати, що для ефективної підготовки вчителів зарубіжної літератури до проведення дослідження словесної тканини тексту художнього твору на основі внутрішньої структури слід з’ясувати такі три важливі групи явищ: зв’язку і відношень між вхідними до тексту реченнями; системою одиниць, які займають проміжні положення між вхідними до тексту реченнями; системою одиниць, які займають проміжні положення між реченням і текстом; від порівняно невеликих, типу "зверх фазової єдності" (що характеризує єдність змісту – "мікротеми", які складають його речення), до просторових частин, які вирізняються за композиційно-функціональною ознакою; властивості, які характерні тексту як цілому.

Дослідження словесної тканини художнього твору орієнтує на діалог із читачем, що передбачає взаєморозуміння між учасниками спілкування.

Важливим завданням для вчителя зарубіжної літератури є те, щоб уміло включити учнів у співпереживання (проживання), дослідження окремих мікрочастинок тексту, щоб виявити авторський задум. Очевидним є той факт, що на долю сучасного педагога випала важлива місія: врятувати покоління від втрати духовних орієнтирів, допомогти розпізнати справжні життєві цінності, запобігти моральній деградації. Знаходимо в М. Бахтіна думку про те, що можна вести людину до збільшення духу через почуття, "…внутрішнє переживання і душевне ціле можуть бути конкретно пережиті – сприйняті внутрішньо – або в категорії я-для-себе, або в категорії інший-для-мене, тобто або як моє переживання, або як переживання цієї певної єдиної іншої людини…" (Бахтін М.М., 1986). Саме технологія дослідження словесної тканини тексту художнього твору може "збільшити дух через почуття", заговорити мовою образів.

Наведемо приклад дослідження словесної тканини тексту новели Франца Кафки "Перевтілення", коли учні отримали завдання дослідити "мікрочастинки" тексту і з’ясувати, як фізичний біль Грегора Замзи-комахи в підтексті перетворюється на біль душевний. Франц Кафка свідомо перетворив свого героя в багатоніжку, передбачив "активну реакцію" читача на його переживання болю, який описує в новелі. Його фізичний біль поступово збільшується, стає відчутніший. Цей біль він описує так: "…Грегор згадав, що не раз уже, прокидаючись уранці, відчував якийсь легенький біль…", але "…усе миналося…". І ось він тварина. Спроби Грегора-комахи злізти з ліжка були марними, він "…з розгону вдарився об бильце…". І що? "…Різкий біль показав Грегорові, що якраз нижня частина його тіла тепер і найчутливіша…". Він розмірковує, як злізти з ліжка, думав "…аби хтось прийшов на поміч…". Та врешті-решт "…він глухо гупнув додолу… і тільки забив голову…", а потім "…покрутив нею і з досади та болю потер об килим…", "…зробивши останнє зусилля, таки підвівся; на біль у нижній частині тіла він зовсім не зважав, хоч його аж пекло…" (Волощук Є.В., 2004).

Грегор Замза занепокоєний своїм станом, але ще більше він боїться реакції рідних людей на його перетворення. Щелепами він зрушив ключа з місця, хоч "…щось ушкодив собі, бо з рота в нього потекла брунатна рідина, залила ключа й закапала на підлогу…". Нарешті двері відчинено і Грегор почув, "…як повірений голосно охнув…, …затулив долонею роззявленого рота і помалу почав відступати…". Мати "…спершу склала руки…, а…тоді ступила два кроки до Грегора і опустила руки…, сховавши обличчя на грудях…". Батько "…стиснув кулаки…, …затулив очі руками й заплакав, аж йому затрусилися могутні груди…". Далі мати "…позадкувала на середину кімнати…", "…знову закричала, зіскочила зі столу і впала в обійми батькові…" (Волощук Є.В., 2004). Метаморфоза Грегора Замзи стала очевидною.

Абсурдною виявилася реакція найрідніших. Спочатку страх, розгубленість, розпач, а далі жорстокість. Фізичний біль Грегора-комахи зростає, але насправді болить душа героя від того, як зреагували на його перетворення рідні йому люди. Автор надає можливості читачеві не тільки уявити метаморфозу Грегора, але й створює глибокий підтекст, пов’язаний з образом болю: спочатку легенький, а далі все виразніший. Образ фізичного болю, який Грегор відчуває від ушкоджень, які спричиняє незграбність його, як комахи, як потвори, та той, який завдали йому його рідні, поступово переростає в душевний біль, бо в стані потвори він не втрачає людських якостей. Читач розуміє, що фізичний біль Грегора хоч і вщухає, але ненадовго. Рана, як художня деталь, стає деталлю-символом. Характер персонажа розкривається в дії, в його вчинках, поведінці, роздумах, у ставленні до своїх рідних.

"Головний герой і в стані комахи залишається людиною, а його найрідніші люди – виявилися черствими й бездушними", – такий висновок роблять учні, досліджуючи словесну тканину, вони завдяки високій майстерності вчителя, який спрямовує їх до досліджень, зрозуміли, що є катастрофічністю буття: світ – ворожий, чи людина – приречена, а найбільше – "абсурдність" і "парадоксальність" цього світу в розумінні автора.

Робота вчителя й учнів над текстом організована з урахуванням позиції М. Бахтіна про те, що "…автор не носій душевного переживання, і його реакція на пасивне почуття і не рецептивне сприйняття, автор – єдина активна формуюча енергія, яка дана не в психологічній конципірованій свідомості, а в стійкому значимому продукті, і активна реакція його дана в обумовленій нею структурі активного бачення героя як цілого, в структурі його образу, ритмі його виявлення в інтонативній структурі й у виборі змістових моментів…" (Бахтін М., 1986).

На уроках враховуємо думку М. Бахтіна відносно реакції автора на окремі моменти твору: "Ми вже достатньо говорили про те, що кожен момент твору даний нам у реакції автора на нього, який охоплює собою як предмет, так і реакцію героя на нього (реакція на реакцію): в цій системі автор інтонує кожну дрібницю свого героя, кожну рису його, кожну подію його життя, кожен його вчинок, його думки, почуття, подібно до того, як і в житті ми ціннісно реагуємо на кожне виявлення людей, які оточують нас…" (Бахтін М., 1986). Запропонована технологія дозволяє вчителю виконати найважливішу місію – спонукати до перечитування тексту художнього твору під час виконання завдань дослідження.

Ми розробили програму "Майстер-класу" за цією технологією, яка спрямована на підготовку вчителя зарубіжної літератури до модернізації навчально-виховного процесу; вивчення та впровадження інноваційної технології дослідження словесної тканини тексту художнього твору; філігранне відпрацювання методів і прийомів навчання та виховання, за мінімальної витрати сил досягнення вершин педагогічної праці; виховання творчого вчителя з високим рівнем розвинутості мотивів, творчих умінь, що досягаються спеціальною підготовкою з наступним набуттям психолого-педагогічних знань, умінь та навичок із певним рівнем креативності. Програма "Майстер-класу" "Технологія дослідження словесної тканини тексту художнього твору на уроках зарубіжної літератури" спрямована на допомогу педагогічним працівникам в оволодінні високим рівнем професійної майстерності, інноваційною технологією, сукупністю методичних, інструментальних моделей і технологій навчання, сучасними методами досягнення педагогічних цілей.

У результаті впровадження програми "Майстер-класу" вчителі повинні знати та вміти: сутність поняття "технологія", "педагогічна технологія", "інновація"; відрізняти "системний аналіз", "структурний аналіз" від "технології дослідження словесної тканини тексту"; основні компоненти педагогічної творчості та складові творчої діяльності; управляти духовно орієнтованим педагогічним процесом; уміти вибирати власні шляхи підвищення професійного розвитку та педагогічної майстерності.

Отже, вчителя зарубіжної літератури слід готувати до впровадження технології дослідження словесної тканини тексту художнього твору в системі післядипломної освіти, у "Майстер-класі", як теоретично, так і практично.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества / М.М. Бахтин ; сост. С.Г. Гончаров ; текст подгот. Г.С. Бернштейн и Л.В. Дерюгина ; примеч. С.С. Аверинцева и С.Г. Бочарова. – 2-е изд. – М. : Искусство, 1986. – 445 с.
2. Волощук Є. Зарубіжна література : хрестоматія-посібник для 11^го кл. загальноосвіт. навч. закл. / Є. Волощук. – К. : Ґенеза, 2004. – 560 с.
3. Гончаренко С. Український педагогічний словник / С. Гончаренко. – К. : Либідь, 1997. – 376 с.
4. Ніколенко О. Концепція літературної освіти в 12-річній загальноосвітній школі / Ольга Ніколенко // Зарубіжна література. – 2007. – N 47 (543).