Питання самостійного вдосконалення учнів різного віку в процесі фізичного виховання останніми роками досліджувалося в різних контекстах. Аналіз літературних джерел та дисертаційних досліджень свідчить про те, що проблема формування фізичного самовдосконалення учнів основної та старшої школи не була предметом спеціального вивчення. Обумовлюється необхідність систематизації результатів дослідно-експериментальної діяльності за різними аспектами, що стосуються проблеми вдосконалення особистості засобами фізичного виховання.

Чинна система фізичного виховання перебуває в кризовому стані та не досягає мети – зміцнення здоров’я населення. Багатьма дослідженнями встановлено основні недоліки навчального процесу із фізичного виховання школярів: слабке використання можливостей опанування учнями інтелектуального компонента фізичної культури; недостатня цілеспрямованість на створення умов для трансформації навчального процесу фізичної підготовки в процес фізичного самовдосконалення; розпливчастий світоглядний аспект фізкультурних занять, який не впливає на формування особистісних ціннісних орієнтацій із галузі "Фізична культура і здоров’я"; часто відкрите, неприховане нівелювання освітнього змісту, зведення ролі уроку "Фізична культура" до утилітарного засобу активного відпочинку, боротьби з розумовою втомою та наслідками гіподинамії. Серед причин неефективного фізичного виховання в навчальних закладах дослідники виокремлюють: порушення функціональної взаємодії між соціальною і педагогічною підсистемами; авторитарний підхід під час укладання програмно-нормативного забезпечення та його практичної реалізації; консерватизм системи педагогічного контролю; застарілі підходи під час забезпечення навчально-виховного процесу з орієнтацією на "середньостатистичну норму" та формування лише рухової сфери в розвитку особистості учнів різного віку.

Спираючись на висновки досліджень різних авторів і на результати аналізу фізичного виховання учнів у шкільній практиці, встановлено суперечності: між фактичним рівнем (кількістю та якістю) індивідуального здоров’я випускників основної та старшої школи й вимогами, які висуває суспільство щодо їхньої подальшої життєдіяльності; між потребою школяра в самостійному фізичному вдосконаленні та стилем педагогічної діяльності вчителів фізичної культури, який зорієнтовано лише на авторитарну фіксацію нормативів, що мають виконувати учні на уроках; між прагненням педагогів та учнів до творчої самореалізації в контексті формування фізичної культури як фундаменту в загальній культурі особистості та стереотипізованою методикою фізичного виховання учнів в основній та старшій школі.

Виходячи з вищезазначених суперечностей, орієнтуючись на висновки досліджень різних авторів, цілі та зміст педагогічного процесу вимагають створення такої моделі навчання учнів основної та старшої школи із фізичної культури, реалізація якої сприятиме озброєнню учнів знаннями, вміннями, навичками самостійного фізичного вдосконалення. Останнє забезпечить, на нашу думку, їхню орієнтацію на творче зростання, психічне, соціальне й духовне особистісне збагачення. Саме тому нами обрано тему дослідження "Теоретико-методичні засади формування фізичного самовдосконалення учнів основної та старшої школи", предметом якого є методика формування фізичного самовдосконалення учнів. Передбачалося, що ефективність процесу формування фізичного самовдосконалення учнів підвищиться за умов: розробки, апробації, корегування та впровадження відповідного науково-методичного комплексу; забезпечення холістичного підходу до здоров’я учнів; реформування шкільної системи фізичного виховання, спираючись на культурологічні підходи, принципи гуманістичної педагогіки та психології, базові потреби особистості кожного учня; здійснення відповідної підготовки вчителів.

У процесі дослідної роботи поетапно вирішуються різні завдання. Створення класифікації методик фізичного виховання учнів шкільного віку з позиції формування самостійного фізичного вдосконалення на підставі аналізу літературних джерел. На означеному етапі дослідної роботи розроблено класифікацію педагогічних технологій у контексті формування культури здоров’я особистості [1]. На підставі означених розробок, спираючись на дослідження А. Гіна [3], Л. Лубишевої [4], Г. Селевко [5] розроблено класифікацію методик фізичного виховання учнів, які спрямовано на формування в них знань, умінь і навичок самостійного вдосконалення. У свою чергу здійснюється систематизація інноваційних технологій, методів і методичних прийомів на підставі аналізу перспективного педагогічного досвіду вчителів із фізичної культури навчальних закладів України, Росії, Білорусії. На основі теоретичного аналізу проблеми дослідження сформульовано концептуальні підходи моделі формування фізичного самовдосконалення учнів основної та старшої школи. Розроблено відповідну педагогічну технологію, основними складовими якої є: технологічні карти за модулями "Легка атлетика. Тренувальні програми", "Елементи спортивних ігор. Оздоровлювальні системи", "Гімнастика. Кондиційні здібності"; рейтинґова система оцінювання досягнень учнів [2]; плани-схеми проведення уроків певного типу (інструктивно-ознайомлювальний, урок – лабораторна робота, урок "Сам собі тренер", урок "Ігровий турнір", урок-конкурс, урок "Лідер"); схема аналізу уроку "Фізична культура" з позиції самостійної активності учнів. Апробується в системі післядипломної освіти програма підвищення професійної компетентності вчителів фізичної культури з проблеми формування фізичного самовдосконалення учнів основної та старшої школи, яка має назву "Лідер". Організовано роботу обласної творчої групи фахівців із фізичного виховання, які вчаться основних прийомів педагогічної техніки в контексті зазначеної дослідної проблеми, а також в експериментальному режимі особисто впроваджують певні розробки в навчальний процес з учнями різного віку.

Аналітичний матеріал щодо ефективності запропонованої технології зараз накопичується. Однак вважаємо за доцільне акцентувати увагу на суттєвих здобутках, які дозволили впроваджувати розробки в більш широкому діапазоні, ніж було раніше заплановано. Запропонований нами технологічний підхід до моделювання навчального процесу із фізичного виховання учнів спрямовує погляд учителів на урок "Фізична культура" як на місце, де відбуваються систематичні відкриття особистісних якостей усіх його учасників у різних зонах їхньої активності.

Упровадження в навчальний процес модернізованої системи методів навчання відволікає вчителя від суто технічних елементів із видів спорту (розділів програми), вивчення яких раніше завершувалося стресогенним (здоров’явитратним) виконанням контрольного нормативу. Наша технологія спрямовує педагогічну майстерність певного фахівця на особистісні якості кожного учня та пошук підходів, які дозволять ці дані активізувати з метою подальшого вдосконалення. У перспективі необхідно здійснити дослідно-експериментальну перевірку ефективності розроблених продуктів; систематизувати дослідний матеріал у єдиний науково-методичний комплекс із реалізації проблеми дослідження в умовах навчальних закладів різного типу.

ЛІТЕРАТУРА

1. Аксьонова О.П. Визначення здоров’язбережувальних і здоров’яформуючих педагогічних технологій у моделі школи сприяння здоров’ю / О.П. Аксьонова // Сучасні проблеми науки та освіти. Матеріали 8-ї Міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції 28 квітня – 9 травня 2007 р., м. Алушта. – Харків : Українська Асоціація "Жінки в науці та освіті", ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2007. – С. 251.
2. Аксьонова О.П. Рейтингова система оцінювання діяльності учнів на уроках фізичної культури / О.П. Аксьонова // Фізичне виховання в школах України. – 2009. – N 2 (02). – С. 2-6.
3. Гін А.О. Прийоми педагогічної техніки: Вільний вибір. Відкритість. Діяльність. Зворотний зв’язок. Ідеальність : посібник для вчителів / А.О. Гін. – Луганськ : Навчальна книга ; Янтар, 2004. – 84 с.
4. Лубышева Л.И. Современный ценностный потенциал физической культуры и спорта и пути его освоения обществом и личностью / Л.И. Лубышева // Теория и практика физической культуры. – 1997. – N 5. – С. 10–14.
5. Селевко Г.К. Педагогические технологии на основе дидактического и методического усовершенствования УВП / Г.К. Селевко. – М. : НИИ школьных технологий, 2005. – 288 с.