На сучасному етапі дедалі чіткіше простежується посилення негативних впливів на стан здоров’я підростаючого покоління. Здоров’я людини як показник її фізичного, духовного та соціального благополуччя вимагає чимраз більшої уваги суспільства та кожної особистості зокрема.

За оцінками експертів ВООЗ, здоров’я громадян на 50 відсотків залежить від соціально-економічних умов і способу життя, на 20 % – від навколишнього середовища, на 18 % – ґенетичних чинників і тільки на 12 % – від функціонування системи охорони здоров’я [2]. Отже, культурі здорового способу життя, а саме оволодінню знаннями, уміннями і навичками поведінки особистості з метою профілактики захворювань, належить важлива роль у справі запобігання патологічним процесам.

Вікові особливості студентської молоді, а саме перехід від дитячого стану до дорослого, незавершеність психофізичного розвитку та соціальна незрілість зумовлюють актуальність проблеми дослідження рівня культури здорового способу життя студентства.

З огляду на те, що провідним видом діяльності студентів є навчальна, то здоровий спосіб їхнього життя перебуває в тісному взаємозв’язку зі знанням і дотриманням правил гігієни розумової праці. Під гігієною розумової праці розуміють умови збереження і підвищення розумової працездатності. Рівень працездатності студентів може залежити від сукупності кількох чинників, приміром дотримання режиму дня, необхідних умов проведення навчальних занять тощо. Так, перебування студентів у непровітрюваному аудиторному приміщенні знижує показники розумової праці на 5-7 %, а недоспана відносно фізіологічної норми година, у свою чергу – на 20 % (експериментально доведено, що студентам треба спати 6-9 годин) [1].

Поняття режиму дня охоплює розклад роботи, харчування, відпочинку, сну відповідно до особливостей конкретної вікової групи. Важливе місце в забезпеченні працездатності студентів належить правильній організації харчування. Саме харчування є провідним чинником забезпечення нормального росту й розвитку дітей, здоров’я та якості життєдіяльності людей. Від якості харчування залежить зниження ризику розвитку хронічних неінфекційних захворювань, зокрема серцево-судинних, онкологічних, цукрового діабету, остеопорозу тощо [3].

У результаті досліджень, проведених науковцями Інституту педіатрії, акушерства і гінекології АМН України, чітко визначено залежність здоров’я дитини, її психічного та фізичного розвитку від характеру і рівня харчування вагітної жінки, матері-годувальниці та самої дитини з перших днів життя [2]. Про важливість дотримання правил раціонального харчування засвідчує й той факт, що завдяки вдосконаленню раціону матерів під час вагітності почасти можна уникнути виникнення вад розвитку дітей.

Військові медики, у свою чергу стверджують, що майже 30 % хронічної захворюваності військовослужбовців становлять хвороби органів травлення. Особливо гостро постає тенденція "омолодження" важких захворювань органів травлення, зростання патології нервової системи, психічних розладів. Учені прийшли до висновку, що низький соціально-економічний рівень життя, відсутність достатнього та якісного харчування, можливостей занять фізичною культурою значною мірою впливає на стан здоров’я дітей та підлітків [2]. У харчуванні студентів, як і більшості населення України, простежується підвищення споживання тваринних жирів, цукру, вживання алкогольних напоїв, у контексті різкого зниження споживання багатих на корисні речовини овочів і фруктів. В останні роки в нашій державі значно погіршилася якість раціону населення. Так, за даними Держкомстату, у 2002 р., порівняно з 1990 р., середнє споживання м’яса і м’ясопродуктів зменшилося на 50 %; молока і молочних продуктів – на 12,2 %; риби та рибопродуктів – на 68,6 %; яєць – на 42 %; овочів – на 12,2 % тощо. Аналіз харчування школярів засвідчує, що 30 відсотків із них не вживають свіжі соки і фрукти; 38 % – молочні продукти; 68 % – рибу і рибопродукти і 10 % – взагалі продукти тваринного походження [3].

Нераціональне харчування значної частки студентської молоді зумовлюється не тільки низькою платоспроможністю, але й недостатньою поінформованістю, низьким рівнем культури харчування, шкідливими звичками харчування та порушення його режиму. Фахівці рекомендують три-чотириразове харчування впродовж дня. Гарячі сніданки, обіди й вечері, зі зменшенням кількості спожитого у вечірній час – запорука здоров’я, працездатності та творчої активності молодих людей. Проте, на жаль, у реальному житті доводиться спостерігати, як студенти нищать власне здоров’я, практично щоденно не дотримуючись правил та розпорядку раціонального харчування, "обідають" сухариками, чіпсами та іншими продуктами сучасного виробництва, насиченими емульгаторами, канцерогенами та іншими шкідливими речовинами.

У світлі впровадження новітніх інформаційно-освітніх технологій особливої ваги в забезпеченні культури здорового способу життя студентів набуває ознайомлення молодих людей із ймовірними загрозами безпеці їхньої життєдіяльності в процесі використання комп’ютерів та іншої побутової техніки з різними видами електромагнітного випромінювання. Харківські дослідники Н.С. Трубчанінова та Ф.М. Трубчанінов у статті "Комп’ютер та мобільний телефон: благо цивілізації чи небезпека для життєдіяльності людини?" на основі результатів дослідження умов навчання в комп’ютерних лабораторіях деяких місцевих вищих навчальних закладів засвідчують, що впродовж 1998–1999 років значно зросли показники захворюваності студентів (нервової системи та органу зору). Водночас, наголошують дослідники, після оновлення комп’ютерної бази у 2000 р. і дотримання гігієнічних вимог показники захворюваності почали знижуватися.

Влив електромагнітного випромінювання (ЕМВ) на організм людини став предметом дослідження вчених Росії, України, США, Японії та країн ЄС. Результати доводять негативний біологічний ефект ЕМВ, який має властивість накопичуватися, в результаті чого спричинювати дегеративні процеси ЦНС, рак крові, пухлини мозку, гормональні захворювання. Ознайомлення студентів із результатами досліджень центру електромагнітної безпеки (1996), які доводять, що навіть унаслідок одногодинного перебування перед монітором комп’ютера виникає пригнічення гормонального стану користувача, зміна біострумів мозку, негативні зміни в крові, дозволить застерегти молодих людей від нелімітованого користування технічними засобами [5].

Доцільно навести таку інформацію щодо стану фізичного здоров’я активних користувачів ПК: 60 % із них страждають на захворювання серцево-судинної системи, 40 % – на хвороби шлунково-кишкового тракту, 10 % – на захворювання шкіри [5]. Загальновизнано, що застосування інформаційних технологій в освіті значно сприяє підвищенню ефективності навчального процесу, оптимізує засвоєння навчального матеріалу. Поруч із цим учені застерігають, що на сучасному етапі з метою збереження належного духовного стану особистості користувача новітніх інформаційних засобів необхідно вироби систему скоординованих дій. Автор дослідження "Комп’ютеризація шкільної освіти: переваги та сфери ризику" В. Ткачук висловлює пропозицію щодо створення специфічної системи безпеки в освіті для прогнозування та контролю за впливом інформаційно-освітніх технологій [4]. Особливу небезпеку для дітей та підлітків становить використання Internet, не дозована інформація з якого несе реальну загрозу для психічного здо­ров’я підростаючого покоління. Вчені Піттсбурзького університету (США) довели, що в тих, хто перебуває в мережі Internet понад двадцять годин на тиждень, імовірний розвиток алкоголізму, виникнення синдромів соціальної ізоляції тощо. Психологи наполегливо переконують, що надмірне захоплення роботою з комп’ютером, ігровими приставками, Internet викликають у молодих людей патологічні стани, які виявляються в психологічному дискомфорті поза "спілкуванням" із комп’ютером, виникнення нервозності і тривоги, труднощів у спілкуванні з друзями, різким зниженням інтересу до навколишнього світу [4]. Легкодоступність в Internet матеріалів аморального спрямування, зокрема порнографічних, агресивних, фанатичних, фашистських тощо, становлять велику загрозу для молодих людей із несформованою автономною мораллю.

Загалом науковці прийшли до висновку, що впровадження інформаційно-освітніх технологій у школах та ВНЗ має чітко узгоджуватися зі створенням відповідних педагогіко-ергономічних умов безпечного й ефективного використання засобів обчислювальної техніки, інформатизації та комунікації. Пріоритетним завданням розв’язання означеної проблеми передусім є створення дієвої психолого-педагогічної підтримки дітей та підлітків із метою формування необхідних валеологічних знань, навичок самодисципліни в процесі їхньої реалізації та утвердження стійких ціннісних орієнтацій [4].

Студентам доцільно володіти й інформацією щодо патогенних впливів на організм людини мобільного зв’язку, оскільки більшість молодих людей зловживають цією послугою. Значний виховний потенціал у напрямі самостійного створення студентом ліміту для використання мобільного телефону має фактичний матеріал. Приміром, коли в Англії було налагоджено виробництво мобільних телефонів для дітей, то лікарі, які виявили збільшення на 45 % кількості дітей із пухлинами мозку, виступили із категоричною забороною таких інновацій і виробництво було припинено. Окремі вчені вважають, що ЕМВ мобільного телефону "підсмажує" мозок. Патологоанатоми, при розтині головного мозку людей, які тривалий час користувалися цими телефо­нами, виявили "спечені" ділянки мозку біля відповідного вуха. Водночас необхідно наголошувати, що в деяких країнах заборонено користування мобільними телефонами в школах і навіть університетах, а також законодавчо заборонено особам, які не досягли 21 року, користуватися мобільними телефонами без захисних засобів. Отже західноєвропейські країни та Японія дбають про здоров’я майбутнього нації [5].

Для підвищення працездатності студентам необхідно знати, що вона забезпечується також регулярним відпочинком, короткочасними перервами в роботі. У тих випадках, коли молоді люди можуть самостійно планувати час, наприклад, виконуючи домашні завдання, вони повинні знати, що необхідно робити перерви на 5-7 хвилин щогодини розумової праці. Довші перерви доцільні під час зміни видів роботи. Поруч із цим педагог має наголошувати, на ефективності активного відпочинку на свіжому повітрі. Важлива роль у культурі здорового способу життя належить оволодінню особистістю технікою розумової праці, а саме знаннями, вміннями й навичками використання прийомів розумової діяльності з метою оптимізації навчального процесу. Техніка розумової праці дозволяє людині при мінімальній затраті часу, фізичних та психічних зусиль досягнути максимального навчального ефекту.

Основною складовою техніки розумової праці є вміння читати. Читання є провідним засобом одержання інформації як в умовах спеціально організованого освітнього процесу, так і під час самоосвіти. Експериментально підтверджено, що цілеспрямоване свідоме навчання дозволяє підвищити швидкість читання в 3–15 разів. Існують відповідні методики, які суттєво підвищують швидкість читання, покращують опрацювання й запам’ятовування прочитаного, зокрема шляхом подолання малого кута зору, внутрішньої артикуляції та регресії в читанні [1]. Другою складовою техніки розумової праці є вміння самостійно знаходити необхідну літературу, її попередньо переглядати та визначати техніку читання відповідно до особливостей конкретного джерела. Важливо, щоб студенти засвоїли правила користування бібліотечним фондом, зокрема навчилися знаходити літературу з мінімальною затратою часу і зусиль завдяки каталогам. Доцільно звертати їхню увагу на правила роботи з літературними джерелами тощо.

Отже, сучасна система вищої освіти в Україні має бути здатною не тільки озброювати знаннями, готувати фахівців у різних галузях життєдіяльності суспільства, але й формувати в студентської молоді потребу опановувати культурою здорового способу життя, створювати педагогічні умови для забезпечення ефективності цього складного й неоднозначного процесу.

ЛІТЕРАТУРА

1. Введение в специальность : учеб. пособие для студентов пед. ин-тов / Л.И. Рувинский, В.А. Кан-Калик, Д.М. Гришин и др. – М. : Просвещение, 1988. – 208 с.
2. Возіанов О.Ф. Харчування та здоров’я населення України (концептуальні основи раціонального харчування) / О.Ф. Возіанов ; Загальні збори Академії медичних наук України "Медичні проблеми харчування" (Київ, 3 жовтня 2002 р.) // Журнал Академії медичних наук України. – Т. 8, N 4. – 2002. – С. 647–657.
3. Карпенко П.О. Особливості харчування та здоров’я / П.О. Карпенко, Н.О. Мельничук, Л.В. Пешук // Журнал практичного лікаря. – 2004. – N 5-6. – С. 12–14.
4. Ткачук В. Комп’ютеризація шкільної освіти: переваги та сфери ризику / В. Ткачук // Вища освіта України. – 2004. – N 4. – С. 77–81.
5. Трубчанінова Н.С. Комп’ютер та мобільний телефон: благо цивілізації чи небезпека для життєдіяльності людини? / Н.С. Трубчанінова, Ф.М. Трубчанінов // Довкілля та здоров’я. – 2007. – N 3 (42). – С. 43–44.