Мета: збагачувати активний словник дітей на основі знань і уявлень про довкілля. Познайомити зі словами-назвами свійських птахів. Дати уявлення про їхній зовнішній вигляд та характерні повадки, відрізняти і називати їхні дії, відповідати на запитання “Що робить?”, “Чим корисний людям?”.
Ключові слова: півень, курка, качка, гуска, птахи, свійські.
Іменники: півень, курка, качка, гуска, курча, каченя, гусеня, птахи, дзьоб, лапи, пір’я, шпора, яйце, зерно.
Дієслова: дзьобати, клювати, кудкудакати, кукурікати, нести, пити, ходити.
Прикметники: білий, зозулястий, рябий, чорний, голосистий, пухнастий.
Вправляти у вживанні родового відмінка множини іменників-назв дитинчат птахів: курчат, качат, гусенят.Закріпляти формули мовленнєвого етикету під час знайомства з іграшковими героями.
Учити дітей з допомогою вихователя складати порівняльні описові розповіді за двома картинками.
У рухливій народній грі “Квочка” закріпляти слова та рухи.
Сприяти розвиткові елементарної оцінно-контрольної діяльності.
Хід заняття
1 частина. Комунікативна діяльність
– Добрий день, діточки. До нас на гостини завітав наш товариш – Грайлик. Привітайтеся з ним. Грайлик запросив сьогодні на заняття гостя, а кого – послухайте віршик.
Попелясто-зозулястий,
Забіяка він горластий.
З червоною бородою…
Йде поважною ходою.
Носить гордо співунець
На голівці гребінець.
– Діти, ви відгадали, про кого цей віршик?
(П.В. – Про півника).
– Так, діти, який гарненький півень!
Вихователь виставляє іграшку півня.
– Він прийшов не один, а зі своєю сім’єю. Познайоммося з ними. Для цього треба сказати: “Півнику, я хочу з тобою познайомитися”.
(Діти повторюють).
– Діти, а хто стоїть поряд із півником?
(П.В. – Поряд із півником стоїть курочка).
– А як можна з нею познайомитися?
(П.В. – Курочко, я хочу з тобою познайомитися).
– А хто стоїть біля курочки?
(П.В. – Біля курочки стоять курчата) тощо.
– Молодці, діти, ось і познайомилися з нашими гостями.
2 частина. Етап пізнавальної діяльності. Надбання необхідної інформації
На центральній стіні висить панно “Бабусине подвір’я”. Вихователь зосереджує на ньому увагу дітей і запитує:
– Діти, куди ми з вами потрапили?
(П.В. – У село (На подвір’я)).
– Так, діти, ми потрапили на бабусине подвір’я. Назвіть, кого ви тут бачите?
(П.В. – Я бачу півня (курей, гусей, качок)).
– Діти, а як їх усіх назвати одним словом?
(П.В. – Птахи).
Вихователь схвалює їхню відповідь і додає:
– Можна сказати: “Домашні (свійські) птахи”.
Вихователь пропонує дітям повторити декілька разів і запам’ятати це словосполучення.
Далі вихователь переключає увагу дітей на іграшку півника, що стоїть на столі.
– Діти, подивіться, який гарний півник стоїть на столі. На голові у нього великий гребінь. Якого він кольору?
(П.В. – Червоного).
– Тарасику, скажи: “Що у півня на голові”?
(П.В. – Червоний гребінь).
– Діти, погляньте, яка яскрава у півника грудка. Якого кольору пір’я ви бачите?
(П.В. – Біле, чорне).
– Про таке пір’я кажуть: “Рябе пір’я”.
Вихователь закріпляє це словосполучення з дітьми.
– Діточки, подивіться на лапки півника. Маленькі відростки на них називаються шпорами.
– Максимку, що це у півника?
(П.В. – Це шпори).
Далі вихователь розглядає з дітьми хвіст півня, закріпляє з ними слова великий, чорний.
– А тепер помилуємось куркою і курчатами.
За аналогією працюють над словами дзьоб, зозуляста (курка), яйце, маленькі, пухнасті (курчата).
– Півень, курка та курчата що вміють робити?
(П.В. – Бігати, ходити, гребти, клювати, дзьобати, кукурікати, кудкудакати тощо).
– Діти, а як можна назвати півника, який голосно співає?
(П.В. – Голосистий).
(Якщо діти мають труднощі з відповіддю, вихователь знайомить їх із цим словом. Далі дає установку на запам’ятовування цих слів).
– Діти, Грайлик нагадує нам, що вже час відпочити. (Фізкультурна хвилинка)
У півника горечко, (Діти беруться за голову і хитають нею)
Заболіло горлечко – (Руками показують на горло)
Він холодну воду пив,
На морозі походив, (Крокують на місці)
А курочка кудкудаче,
Біля півника аж плаче. (Махають руками, як крилами)
“Не пий, півнику, води,
На морозі не ходи”. (Сваряться пальчиком)
3 частина. Перетворювальна діяльність
Вихователь привертає увагу дітей до іграшки курочки і запитує:
– Як називаються діточки курочки?
(П.В. – Курчата).
– А зараз вони є поряд із курочкою?
(П.В. – Немає).
– Скажімо: “Біля курочки немає курчат”.
За аналогією відпрацьовуються слова качат, гусят.
– Молодці, діти, ви всі гарно працювали.
4 частина. Оцінно-контрольна діяльність
Вихователь виставляє малюнки півника і курочки і каже:
– У курочки гребінь червоний і маленький, а у півника…
(П.В. – червоний і великий).
– У курочки грудка зозуляста, а у півника…
(П.В. – рябенька).
– У курочки хвіст маленький, а у півника…
(П.В. – великий).
– У курочки шпор немає, а у півника на лапках…
(П.В. – є шпори).
– Курочка кудкудаче, а півник…
(П.В. – кукурікає).
Далі Грайлик пропонує дітям пограти у рухливу гру “Квочка”:
Ходить квочка коло кілочка,
Водить діток – дрібних квіток.
Діти-квіти: “Квок!”
Після слів: “Діти-квіти: “Квок!” – усі розбігаються хто куди, а квочка, квокчучи, ловить їх та збирає докупи.
Запитання до дітей на формування оцінно-контрольних дій:
– Чого навчилися?
– Які нові слова ти запам’ятав?
– Яке слово тебе зацікавило?
Наприкінці заняття традиційно складають слова до скриньки-скарбнички, прощаються з вихователем і Грайликом.
Тривалість заняття до 15-18 хвилин.