Мета: збагачувати активний словник дітей на основі знань і уявлень про довкілля. Познайомити зі словами-назвами та назвами ознак, характерними для осені. Учити відповідати на запитання “Який?”, “Яка?”.
Ключові слова: осінь, дощ, вітер, дерева, кущі, листочки.
Іменники: осінь, дощ, вітер, дерева, кущі, листочки, листопад.
Дієслова: дує, задуває, полився, падають, кружляють.
Прикметники: дощова, волога, вітряна, жовта, багряна, золота, кольорова.
Прислівники: мокро, холодно.
Учити утворювати прикметники зі словотвірним значенням “сильний вияв ознаки” із суфіксами -есеньк-, -ісіньк-, -усіньк-: гарнесенький, теплесенький, теплісінький (день), малесенький, малюсінький (листочок).
Продовжувати вчити складати речення з однорідними членами з єднальним сполучником також.
Учити переказувати українську народну забавлянку “Іди-іди, дощику”.
Продовжувати вчити культурі мовленнєвого спілкування.
У рухливій грі “Сонечко і дощик” закріпляти слова та рухи, учити чітко промовляти слова.
Сприяти розвиткові елементарної оцінно-контрольної діяльності.
Хід заняття
1 частина. Комунікативна діяльність
– Добрий день, діти.
– Добрий день, Грайлику. А чому ти сьогодні такий невеселий?
Грайлик відповідає:
– Коли я йшов до дитячого садочка, то промочив ніжки. На вулиці мокро, холодно…
– Напевно, Грайлику, у тебе настрій, як у цьому віршику. Ось послухай:
Йдуть, і йдуть, і йдуть дощі,
Стали чорними кущі,
І дерева чорні стали,
Бо листочки всі опали…
М. Познанська
– Діти, Грайликові не подобається така погода, він запитує вас, чому так сталося? Діти, розкажіть Грайлику, яка зараз пора року?
(П.В. – До нас прийшла осінь).
– А як ми можемо пояснити Грайлику, що прийшла осінь?
(П.В. – Стало холодно. На деревах пожовтіли (опадають) листочки. Ідуть дощі).
– Діти, запитайте Грайлика: “Ти все зрозумів?”
(П.В. – Грайлику, ти все зрозумів?).
Грайлик відповідає: “Авжеж. Змінилася пора року. Прийшов листопад”.
2 частина. Етап пізнавальної діяльності. Надбання необхідної інформації
– Діти, пограймо у гру, я буду запитувати, а ви – відповідати (проводиться гра “Яка погода восени?”).
– Подивіться, що роблять листочки?
(П.В. – Падають (опадають)).
Вихователь додає:
– А ще вони вміють кружляти.
(Діти повторюють і запам’ятовують).
– Що робить вітер?
(П.В. – Дує, дме).
Вихователь додає:
– А ще він задуває.
– Що робить дощ?
(П.В. – Іде).
Вихователь додає:
– Дощ полився. Тому на вулиці як?
(П.В. – Холодно).
Вихователь додає:
– Еге ж. Холодно. Мокро.
– Діти, скажіть: “Яка осінь?”
(П.В. – Осінь холодна (мокра)).
Далі вихователь додає:
– Діти, про осінь ще можна сказати: “Осінь безлиста, вітряна, дощова”.
Пропонує дітям декілька разів повторити це речення і запам’ятати його.
– Діти, а осінь завжди буває такою?
(П.В. – Ні).
Вихователь допомагає дітям віднайти потрібні слова: багряна, золота, кольорова, листопадна.
– Молодці, діти, гарно працювали. У Грайлика навіть настрій піднявся і він пропонує нам відпочити (фізкультурна хвилинка):
Облітає листя, (Розводять руками)
Висохла трава, (Присідають)
Дивиться з ялиці
Заспана сова. (Кулачками показують на очі)
Лис послухав тишу, (Прикладають руки до вушок)
Обійшов ярок. (Крокують на місці)
Кинувся на мишу, (Роблять стрибок уперед)
А спіймав – листок. (З’єднують долоньки і розводять їх).
3 частина. Перетворювальна діяльність
– Як сказав про вас Грайлик?
(П.В. – Маленькі, гарненькі, чепурненькі).
– Ці слова можна ще вжити в іншому випадку.
Вихователь показує осінній листочок і запитує, який він?
(П.В. – Маленький, гарненький).
– А ще можна сказати: маленький – малесенький – малюсінький.
– Осінній день який?
(П.В. – Гарненький – гарнесенький – гарнюсінький; тепленький – теплесенький – теплісінький).
Вихователь пропонує повторити ці слова разом та індивідуально.
– Відтепер складемо речення зі словом також.
Для допомоги дітям вихователь використовує картинку з осіннім пейзажем.
– Листочки опадають з клена, з тополі, а також з берези тощо. (Діти повторюють, намагаються скласти своє речення).
4 частина. Оцінно-контрольна діяльність
– Пригадаймо народну пісеньку-забавлянку “Іди, іди, дощику”.
А щоб легше було розповідати, будемо допомагати собі рухами:
Іди, іди, дощику, (Діти показують на небо)
Зварю тобі борщику, (Роблять колові рухи руками)
Поставлю на дуба. (Протягують руки вперед долоньками донизу)
Дуб повалився, (З’єднують долоньки разом, повертають їх ліворуч-праворуч)
Горщик розбився, (Розводять руки вниз – в сторони)
Дощик полився. (Пальчиком лівої руки торкаються долоньки лівої руки)
Крап-крап-крап. (У цей час Грайлик ховається під парасольку).
– А ось і парасолька!
(Намагається її взяти але щось не пускає). Вихователь пропонує дітям зазирнути під парасольку. Діти знаходять там Грайлика.
– Діти, а як же ввічливо попросити парасольку в Грайлика?
(П.В. – Грайлику, дай, будь ласка, парасольку).
(Декілька дітей повторює прохання).
Далі грають у гру “Сонечко і дощик”.
Наприкінці Грайлик пропонує дітям скласти нові слова у скриньку-скарбничку.
Запитання до дітей на формування оцінно-контрольних дій:
– Чого навчилися?
– Що хотів би повторити?
– Яке завдання для тебе виявилося найцікавішим?
Діти прощаються з вихователем і Грайликом.
Тривалість заняття до 15-18 хвилин.