|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Вы загляните в детские глаза, когда все хорошо у малыша. Там глубина Души и блеск Огня. ПУСТЬ СОХРАНИТСЯ ЭТО НАВСЕГДА! |
Катерина Крутий доктор педагогических наук, профессор |
О министерстве просвещения 150-летней давности и сегодняшнем Случайно нашла стихотворение, которое 150 лет назад написал отец известного российского адвоката А. Кони, Ф. Кони. Потрясло!
Не жди, чтобы цвела страна, Где царство власти, не рассудка И где зависит всё от сна И от сварения желудка! Где есть закон, чтоб понимать, Как он изменчив и непрочен; И где звездами лечат знать От заслужённых ей пощёчин! Где много есть свободных мест Для угнетенья и позора; Где вешают на вора крест, А не на крест вздевают вора! Где низость доставляет чин, А чин даёт на подлость право: Кто низко ползал – исполин, Кто честно жил – упал без славы! Где надо знать маршировать, Чтоб выслужиться перед троном; Где можно родину продать И ей же вновь служить шпионом! Где с детства учат фрунтовой, Из школ поделали казармы; Где управляет всей страной Фельдфебель с палкой да жандармы! Где всё правительство живёт Растленьем нравственным народа; На откуп пьянство отдаёт Для умножения дохода! Где за словечко – цензоров Пугают пытками тиранства, А грабить можно мужиков И драть – по вольности дворянства! Где недостатка нет в попах, А веры не видать от века; Где Бог в одних лишь образах, Не в убежденьи человека! Где нет управы для людей; Где мысль их гонят; изуверство Где есть закон; для лошадей Особое есть министерство! Где все цари едят и пьют Или в солдатики играют, Из мёртвых мощи создают, Живых же в землю отправляют! Где в прихоть барства и чинов Даны на жертву поколенья, Где для затмения умов Есть министерство просвещенья! Примечание: Сама по себе "фрунтовая наука" была крайне важна для ведения линейных боевых действий в царской армии. Быть настоящим "фрунтовиком" - значило не только выписывать сложные фигуры на плацу перед дворцом, но и обеспечивать слаженность, согласованность действий подразделения при всевозможных маршах в боевых и походных условиях. Тогдашняя боевая подготовка требовала полного автоматизма при исполнении команд сотнями и тысячами людей. Без твердого овладения всеми премудростями "фрунтовой науки", достигаемого непрерывными упражнениями на плацу, на марше и в поле, регулярная армия существовать не могла, как не могла существовать она и без единообразной выправки или без точного знания, говоря языком того времени, "искусства складывания шинели", а также строгого и пунктуального соблюдения всех требований уставов и военных распорядков. Добавить комментарий
(только для зарегистрированных пользователей) |
Зауважимо, що всі останні роки використання чинних на цей час програм розвитку, навчання і виховання практиків налаштовували на те, що це — програми перехідного періоду, що вони не є обов’язковими, що їх не треба виконувати, а треба орієнтуватися лише на БКДО, фактично здійснюючи рейдерську атаку на демократичну модель програмового забезпечення дошкільної освіти та знижуючи якість дошкільної освіти у державних ДНЗ для монополізації ринку.
За дорученням та від імені багатьох викладачів кафедр дошкільного профілю, практиків системи дошкільної освіти: Концепція — це ідейний задум чогось, система доказів певного положення, це проект розбудови якогось задуму.
Алла БОГУШ, завідувач кафедри теорії і методики дошкільної освіти, дійсний член АПН України; д-р пед. наук, професор; Пропонуємо створити творчу групу з розробки такого документа. Просимо призначити керівниками цього проекту групу провідних учених у галузі дошкільної освіти з різних регіонів України. До складу пропонуємо залучити: Катерина КРУТІЙ, проректор з наукової роботи, завідувач кафедри дошкільної і початкової освіти комунального закладу "Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти", д-р пед. наук, професор Слід погодитися з тим, що дошкільна освіта потребує радикальних змін у своєму статусі і соціальному призначенні, принципах і напрямах функціонування. Проте ці позитивні й прогресивні в цілому тези фактично не відображені у змісті запропонованого проекту Концепції. Елла КАРПОВА, завідувач кафедри дошкільної педагогіки Південноукраїнського національного педагогічного університету, д-р пед. наук, професор, м. Одеса
Модель програмового забезпечення дошкільної освіти: на шляху становлення
Що являє собою освітня програма дошкільного навчального закладу? Які види програм можуть існувати? Як вони мають узгоджуватися між собою? Якою має бути модель програмового забезпечення дошкільної освіти у демократичному суспільстві? Чи не застаріла та модель, що розроблена наприкінці минулого століття та законодавчо затверджена у системі дошкільної освіти в Україні? Чи відповідає вона реаліям сучасного розвитку нашого суспільства? Чи має вона передбачати існування кількох способів досягнення державних стандартів, власне, існування кількох основних програм дошкільної освіти? Чи може бути така програма однією для всієї країни? Які проблеми виникають у сучасному програмовому забезпеченні дошкільної освіти? Розглянути детальніше поставлені запитання ми запросили відомих науковців Віру КУЗЬМЕНКО, доктора психологічних наук, професора, НПУ їм. М. П. Драгоманова, одного з авторів програми «ДИТИНА» (м. Київ), і Катерину КРУТІЙ, доктора педагогічних наук, професора КЗ «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради, керівника авторського колективу програми «Дитина в дошкільні роки» (м. Запоріжжя).
Самостійна діяльність дітей у дошкільному закладі
Змістовне буття слід розуміти як повноцінне проживання дитиною кожного дня, під час якого максимально задовольняються її фізіологічні, пізнавальні, духовні, естетичні, комунікативні та інші потреби, запити, інтереси з урахуванням її можливостей, здібностей і нахилів. Ось чому освітній процес має домірно містити різні види дитячої діяльності, адекватні віку вихованців і сприятливі для подальшого розвитку кожної маленької особистості в усіх сферах життєдіяльності, а насамперед ті, у межах яких виникають важливі вікові новоутворення. Від вихователів же вимагається вільне володіння широким арсеналом форм, засобів, методів і прийомів освітнього впливу на вихованців.
Дитиноцентризм - лейтмотив базової програми
Матеріал пропонується для ознайомлення на засіданнях творчих груп та під час проведення семінарів – практикумів у дошкільних навчальних закладах Запорізької області
Про базову програму розвитку дошкільника "Я у Світі".
Нині Базову програму розвитку дошкільника "Я у Світі" доведено вже до видавничого етапу, який технологічно потребує певного часу. І це саме той період, коли кожен має не лише усвідомити невідворотність переходу на новий стиль роботи, конкретизований Програмою, а й знову перегорнути сторінки Базового компонента дошкільної освіти та Коментаря до нього й поновити свої знання. Тобто дієво налаштуватися на роботу за Програмою нового покоління, осмислити її відмінність від традиційних, уточнити те, що ще залишилося недостатньо зрозумілим.
Базова Програма «Я у Світі» уже у світі»
Сьогодні, як ніколи, актуальною є проблема модернізації освітньої політики взагалі й дошкільної зокрема. На часі приведення навчально-виховного процесу в кожному дошкільному закладі у повну відповідність державному стандарту.
ПРОГРАМА ЧИ ПРОГРАМИ ДЛЯ ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ?
Багато в дитячих садках залежить від людей, які в них працюють, і програм, за яки вони працюють. Скільки програм має бути? Можливо, одна, а, можливо, багато, адже, з одного боку, люди різні, а з другого — у них має бути спільна мета. Отже, ознайомтеся, з одним із поглядів на програми в дитячих садках.
"Я У СВІТІ": нова світоглядна позиція
Тепер, коли Програму опубліковано, настав час її презентації, варто акцентувати увагу освітян дошкілля на моментах, які істотно вирізняють цей документ з тих, що вже існують, спрямовують на кардинальний поворот у бік незвичних, проте вкрай важливих для сучасників аспектів навчально-виховної роботи. Сьогоднішні наші вихованці — діти нової епохи, з відмінними від їхніх однолітків з попередніх поколінь цінностями, пріоритетами, життєвими установками.
За что исключают из детских садов?
В США детей чаще всего отчисляют не из школ и университетов, а из детских садов. Виной тому – агрессивное поведение маленьких американцев. По результатам проведенного недавно исследования, в США процент отчислений детей из детских садов в девятнадцать раз больше по сравнению с этим показателем в начальных и средних школах. Самые распространенные "преступления" маленьких американцев - попытки отравить чужую еду и нападения на воспитателей с использованием тупых предметов, а также с применением укусов и пинков ногами. Анализ, проведенный Йельским университетом, демонстрирует, как по экспоненте растет число подобных случаев в американских детских садах, что вызывает опасения за будущее Америки, сообщает Tgcom. Список хулиганств, которые ежедневно терпят воспитатели, родители, а также остальные дети, разнообразный: от традиционных капризов и справления нужды в штанишки, чтобы досадить взрослым, вплоть до самых тревожных проявлений детского недовольства, например, порчи стоящих в классе компьютеров, попыток отравления и полного неприятия каких-либо указаний со стороны взрослых. Как обычно, в ошибках детей винят родителей. Слишком большая загруженность взрослых на работе и вседозволенность, которой пользуются их чада, по мнению сотрудников Йельского университета, приводят к тому, что американские детские сады превращаются в настоящие змеиные гнезда. (Newsru.com, май 2005 г.)
Пятилетний рэкетмен
Скандал вызвало решение аргентинского судьи рассмотреть иск против пятилетнего мальчика. По предварительным данным, малыш отнял у своего сверстника игрушку и потребовал за него выкуп. Это возмутило мать пострадавшего, которая подала на обидчика иск в суд. Согласно аргентинским законам решение о целесообразности рассмотрения дел несовершеннолетних принимает судья. Намерение судьи Энрике Веласкеса дать ход этому делу вызвало возмущение многих его коллег. "Абсолютно бессмысленно осуждать этого мальчика. Дети до пяти лет не могут отличить добро о зла," - убеждена судья Марта Паскуаль. Теперь ответчику предстоит дать показания в суде. Кроме того, сотрудники детского сада, где произошло это "преступление", должны предстать перед судьями в качестве свидетелей. (Интерфакс, 2004 г.)
Агресивное поведение не передается генетически
Биолог Дарио Мэстрипери (Dario Maestripieri) из университета Чикаго (University of Chicago) решил выяснить, каким образом жестокое обращение с детьми передаётся через поколения — в чём причина: в личном опыте или в генах, в воспитании или природе? С этой целью адъюнкт-профессор отправился в центр исследования приматов в Джорджии (Yerkes National Primate Research Center), где, в частности, содержатся макаки резус со своим потомством. Мэстрипери уже было известно, что примерно 5-10% детёнышей макак в разной степени страдают от физической агрессии своих матерей. А также то, что и среди людей, и у приматов жестокое обращение с детьми передаётся через поколения, причём около 70% агрессивных родителей сами подвергались насилию в детстве. Учёный помещал детёнышей в клетки с другими макаками-матерями, чужими и своими, жестокими и заботливыми. В итоге 9 из 16 обезьян, воспитанных агрессивными матерями, впоследствии негуманно обращались со своим потомством. Ни один детёныш, выращенный заботливой мамой, этого не делал. Биолог пришёл к выводу, что жестокое обращение передаётся не на генетическом уровне, а из-за пережитого в детстве опыта. Он осторожно предполагает, что результаты этого исследования можно «примерить» и на человеческие семьи. (Membrana.ru, 30 июня 2005 г.)
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Инструкция: Как зарегистрироваться на форуме |
|
|
