|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Вы загляните в детские глаза, когда все хорошо у малыша. Там глубина Души и блеск Огня. ПУСТЬ СОХРАНИТСЯ ЭТО НАВСЕГДА! |
Катерина Крутий доктор педагогических наук, профессор |
Факторы риска по развитию у ребёнка зависимого поведения Факторов риска по развитию зависимого поведения очень много. Прежде всего, это факторы генетические. На сегодняшний день выделяется примерно 7 генетически запрограммированных факторов риска, которые повышают возможность развития алкоголизма и наркомании.
Первый фактор - это высокий уровень дефомина, то, что на бытовом уровне мы называем адреналин, норадреналин. Высокий уровень адреналина – это группа нейрогормонов под общим названием дофамин. Если их уровень высок, то люди, как правило, ищут рискованные ситуации, новизны, попадают в круговорот сложных событий и так далее. У них присутствует авантюрная жилка. Если это совпадает с низким уровнем серотонина, а он ответственен за уровень депрессии при стрессовых ситуациях, то эти люди не выдерживают напряжения, ломаются, впадают в депрессивные панические состояния. Это два основных генетических фактора риска по алкоголизму, наркомании. Следующим фактором риска является употребление матерью во время беременности алкоголя, табака или наркотиков. Любое вещество меняет биохимию головного мозга ребенка, и часто это бывает необратимо. Третий фактор риска – это момент родов. Беременная женщина должна готовиться к родам, заниматься зарядкой, настраивать себя психологически. Нормальная первородящая женщина должна рожать примерно 16 часов, часто, когда стимулируются роды, процесс рождения происходит очень быстро (4-8 часов). Стремительные роды приводят к травматизации плода, но минимальная мозговая травматизация может разрушить психическое, неврологическое развитие ребенка. Четвертый фактор риска – магическая связь между матерью и ребенком. В каком состоянии находится мать, в таком состоянии будет находиться и ребенок и, наоборот, в каком состоянии ребенок – в таком и мать. С ребенком надо разговаривать. Нужно разговаривать на хорошем, правильном родном языке. За этим стоит очень важный момент - понятие «импринтинг». Это первичное обучение, которое структурирует сознание и подсознание ребенка, дальше он будет себя вести в соответствии с этим первичным учением. Если мать демонстрирует правильные социальные формы поведения, то ребенок в раннем возрасте будет усваивать эти стереотипы поведения как свои. К пятому фактору риска можно отнести информационную среду, в которой растет ребенок. Есть понятие «первичного научения». Если родители отделываются от ребенка тем, что включают видеомагнитофон или ставят мультфильмы, где нет речи, междометийное общение, агрессивные формы, дети это воспринимают без критической оценки. Систему поведения, которая там демонстрируется, они усваивают навсегда. Шестой фактор риска – это детские учреждения. Родители должны внимательно относиться к тому, какие требования предъявляются к детским садам и воспитательному процессу. Часто бывает, что помещение небольшое, очень много детей, все кричат, воспитатель и нянька тоже говорят на повышенных тонах. Таким образом, ребенок воспитывается в тесноте, всеобщем возбуждении и агрессии. Важно помнить, что то, что мы заложим в ребенка до 5 лет, в дальнейшем отразится на его поведении. Если мы «проморгали» этот период, то ничего хорошего ожидать невозможно. Седьмой фактор риска – адаптация ребенка в первом классе школы. Представьте себе, какая свобода была у ребенка до школы, он все время находился в движении, вдруг его обездвиживают на полчаса, ему очень трудно воспринимать информацию в таком состоянии. Через некоторое время он не усваивает материал, становится изгоем у учителей, родителей, сверстников, выпадает из образовательного процесса и уходит в себя. Очень важно, ни в коем случае не опережать события в техническом образовании. Первая фаза воспитания ребенка – сказочно-мифологическая. Прежде чем осваивать Коперниковскую систему мироздания, он должен пройти Птолемеевскую. Если мы внутриутробно проживаем всю историю жизни на Земле, от одноклеточных существ до млекопитающих, то в первые пять лет мы переживаем историю человечества. Если ребенок в свое время не освоил магических сказок, национальных персонажей, которые характерны для того или иного народа, его внутренний мир будет пуст. Сказочно-мифологическая стадия воспитания обязательна. Сначала нужно развивать воображение, речь, только потом технику. Источник: http://www.trud.ru/article Добавить комментарий
(только для зарегистрированных пользователей) |
Зауважимо, що всі останні роки використання чинних на цей час програм розвитку, навчання і виховання практиків налаштовували на те, що це — програми перехідного періоду, що вони не є обов’язковими, що їх не треба виконувати, а треба орієнтуватися лише на БКДО, фактично здійснюючи рейдерську атаку на демократичну модель програмового забезпечення дошкільної освіти та знижуючи якість дошкільної освіти у державних ДНЗ для монополізації ринку.
За дорученням та від імені багатьох викладачів кафедр дошкільного профілю, практиків системи дошкільної освіти: Концепція — це ідейний задум чогось, система доказів певного положення, це проект розбудови якогось задуму.
Алла БОГУШ, завідувач кафедри теорії і методики дошкільної освіти, дійсний член АПН України; д-р пед. наук, професор; Пропонуємо створити творчу групу з розробки такого документа. Просимо призначити керівниками цього проекту групу провідних учених у галузі дошкільної освіти з різних регіонів України. До складу пропонуємо залучити: Катерина КРУТІЙ, проректор з наукової роботи, завідувач кафедри дошкільної і початкової освіти комунального закладу "Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти", д-р пед. наук, професор Слід погодитися з тим, що дошкільна освіта потребує радикальних змін у своєму статусі і соціальному призначенні, принципах і напрямах функціонування. Проте ці позитивні й прогресивні в цілому тези фактично не відображені у змісті запропонованого проекту Концепції. Елла КАРПОВА, завідувач кафедри дошкільної педагогіки Південноукраїнського національного педагогічного університету, д-р пед. наук, професор, м. Одеса
Модель програмового забезпечення дошкільної освіти: на шляху становлення
Що являє собою освітня програма дошкільного навчального закладу? Які види програм можуть існувати? Як вони мають узгоджуватися між собою? Якою має бути модель програмового забезпечення дошкільної освіти у демократичному суспільстві? Чи не застаріла та модель, що розроблена наприкінці минулого століття та законодавчо затверджена у системі дошкільної освіти в Україні? Чи відповідає вона реаліям сучасного розвитку нашого суспільства? Чи має вона передбачати існування кількох способів досягнення державних стандартів, власне, існування кількох основних програм дошкільної освіти? Чи може бути така програма однією для всієї країни? Які проблеми виникають у сучасному програмовому забезпеченні дошкільної освіти? Розглянути детальніше поставлені запитання ми запросили відомих науковців Віру КУЗЬМЕНКО, доктора психологічних наук, професора, НПУ їм. М. П. Драгоманова, одного з авторів програми «ДИТИНА» (м. Київ), і Катерину КРУТІЙ, доктора педагогічних наук, професора КЗ «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради, керівника авторського колективу програми «Дитина в дошкільні роки» (м. Запоріжжя).
Самостійна діяльність дітей у дошкільному закладі
Змістовне буття слід розуміти як повноцінне проживання дитиною кожного дня, під час якого максимально задовольняються її фізіологічні, пізнавальні, духовні, естетичні, комунікативні та інші потреби, запити, інтереси з урахуванням її можливостей, здібностей і нахилів. Ось чому освітній процес має домірно містити різні види дитячої діяльності, адекватні віку вихованців і сприятливі для подальшого розвитку кожної маленької особистості в усіх сферах життєдіяльності, а насамперед ті, у межах яких виникають важливі вікові новоутворення. Від вихователів же вимагається вільне володіння широким арсеналом форм, засобів, методів і прийомів освітнього впливу на вихованців.
Дитиноцентризм - лейтмотив базової програми
Матеріал пропонується для ознайомлення на засіданнях творчих груп та під час проведення семінарів – практикумів у дошкільних навчальних закладах Запорізької області
Про базову програму розвитку дошкільника "Я у Світі".
Нині Базову програму розвитку дошкільника "Я у Світі" доведено вже до видавничого етапу, який технологічно потребує певного часу. І це саме той період, коли кожен має не лише усвідомити невідворотність переходу на новий стиль роботи, конкретизований Програмою, а й знову перегорнути сторінки Базового компонента дошкільної освіти та Коментаря до нього й поновити свої знання. Тобто дієво налаштуватися на роботу за Програмою нового покоління, осмислити її відмінність від традиційних, уточнити те, що ще залишилося недостатньо зрозумілим.
Базова Програма «Я у Світі» уже у світі»
Сьогодні, як ніколи, актуальною є проблема модернізації освітньої політики взагалі й дошкільної зокрема. На часі приведення навчально-виховного процесу в кожному дошкільному закладі у повну відповідність державному стандарту.
ПРОГРАМА ЧИ ПРОГРАМИ ДЛЯ ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ?
Багато в дитячих садках залежить від людей, які в них працюють, і програм, за яки вони працюють. Скільки програм має бути? Можливо, одна, а, можливо, багато, адже, з одного боку, люди різні, а з другого — у них має бути спільна мета. Отже, ознайомтеся, з одним із поглядів на програми в дитячих садках.
"Я У СВІТІ": нова світоглядна позиція
Тепер, коли Програму опубліковано, настав час її презентації, варто акцентувати увагу освітян дошкілля на моментах, які істотно вирізняють цей документ з тих, що вже існують, спрямовують на кардинальний поворот у бік незвичних, проте вкрай важливих для сучасників аспектів навчально-виховної роботи. Сьогоднішні наші вихованці — діти нової епохи, з відмінними від їхніх однолітків з попередніх поколінь цінностями, пріоритетами, життєвими установками.
За что исключают из детских садов?
В США детей чаще всего отчисляют не из школ и университетов, а из детских садов. Виной тому – агрессивное поведение маленьких американцев. По результатам проведенного недавно исследования, в США процент отчислений детей из детских садов в девятнадцать раз больше по сравнению с этим показателем в начальных и средних школах. Самые распространенные "преступления" маленьких американцев - попытки отравить чужую еду и нападения на воспитателей с использованием тупых предметов, а также с применением укусов и пинков ногами. Анализ, проведенный Йельским университетом, демонстрирует, как по экспоненте растет число подобных случаев в американских детских садах, что вызывает опасения за будущее Америки, сообщает Tgcom. Список хулиганств, которые ежедневно терпят воспитатели, родители, а также остальные дети, разнообразный: от традиционных капризов и справления нужды в штанишки, чтобы досадить взрослым, вплоть до самых тревожных проявлений детского недовольства, например, порчи стоящих в классе компьютеров, попыток отравления и полного неприятия каких-либо указаний со стороны взрослых. Как обычно, в ошибках детей винят родителей. Слишком большая загруженность взрослых на работе и вседозволенность, которой пользуются их чада, по мнению сотрудников Йельского университета, приводят к тому, что американские детские сады превращаются в настоящие змеиные гнезда. (Newsru.com, май 2005 г.)
Пятилетний рэкетмен
Скандал вызвало решение аргентинского судьи рассмотреть иск против пятилетнего мальчика. По предварительным данным, малыш отнял у своего сверстника игрушку и потребовал за него выкуп. Это возмутило мать пострадавшего, которая подала на обидчика иск в суд. Согласно аргентинским законам решение о целесообразности рассмотрения дел несовершеннолетних принимает судья. Намерение судьи Энрике Веласкеса дать ход этому делу вызвало возмущение многих его коллег. "Абсолютно бессмысленно осуждать этого мальчика. Дети до пяти лет не могут отличить добро о зла," - убеждена судья Марта Паскуаль. Теперь ответчику предстоит дать показания в суде. Кроме того, сотрудники детского сада, где произошло это "преступление", должны предстать перед судьями в качестве свидетелей. (Интерфакс, 2004 г.)
Агресивное поведение не передается генетически
Биолог Дарио Мэстрипери (Dario Maestripieri) из университета Чикаго (University of Chicago) решил выяснить, каким образом жестокое обращение с детьми передаётся через поколения — в чём причина: в личном опыте или в генах, в воспитании или природе? С этой целью адъюнкт-профессор отправился в центр исследования приматов в Джорджии (Yerkes National Primate Research Center), где, в частности, содержатся макаки резус со своим потомством. Мэстрипери уже было известно, что примерно 5-10% детёнышей макак в разной степени страдают от физической агрессии своих матерей. А также то, что и среди людей, и у приматов жестокое обращение с детьми передаётся через поколения, причём около 70% агрессивных родителей сами подвергались насилию в детстве. Учёный помещал детёнышей в клетки с другими макаками-матерями, чужими и своими, жестокими и заботливыми. В итоге 9 из 16 обезьян, воспитанных агрессивными матерями, впоследствии негуманно обращались со своим потомством. Ни один детёныш, выращенный заботливой мамой, этого не делал. Биолог пришёл к выводу, что жестокое обращение передаётся не на генетическом уровне, а из-за пережитого в детстве опыта. Он осторожно предполагает, что результаты этого исследования можно «примерить» и на человеческие семьи. (Membrana.ru, 30 июня 2005 г.)
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Инструкция: Как зарегистрироваться на форуме |
|
|
