Зауваження до проекту

Концепція — це ідейний задум чогось, система доказів певного положення, це проект розбудови якогось задуму.

Будь-яка нова концепція вибудовується на основі ґрунтовного аналізу попередніх напрацювань науки і практики в певній суспільній галузі, що є підґрунтям подальшого розвитку явища.

На жаль, у запропонованому варіанті Концепції це положення чомусь ігноровано. Складається дивне враження, що розробники Концепції вперше започатковують розбудову дошкільної освіти в Україні, з "чистої дошки".

Замість того, щоб у "Вступі" схарактеризувати стисло досягнення вітчизняних науковців (за роки самостійної України в галузі дошкільної освіти захищено 12 докторських дисертацій, це справжні доктори наук із базовою дошкільною освітою із серйозними науково-методичними напрацюваннями), розробники відштовхуються тільки від негативу.

Уже в третьому абзаці "Вступу" викладено категоричність і негативізм в оцінці діяльності сучасних закладів. Цитуємо с. 1: "Нинішню ситуацію в дошкільній освіті України можна визначити як стадію між старою системою цінностей, настанов, звичок і новою, що лише виформовується і спрямовується на забезпечення оптимальних умов виховання і навчання…".

Виникає запитання: чому вона стара ця система? Адже вже 12 років дошкільні заклади працюють за новим державним документом "Базовий компонент дошкільної освіти в Україні" і новими варіативними програмами як загальнопедагогічними, так і тематичними, а також за особистісно орієнтованою моделлю навчання і виховання дітей, за принципом і моделлю інтеграції. Відзначу, що перш ніж так писати в Концепції, треба спочатку вивчити нові наукові доробки учених України і результати роботи практики.

Адже до чинного БКДО науковці розробили низку загальнопедагогічних і тематичних програм і методичних проектів, з якими, на жаль, автори Концепції не ознайомлені або ж навмисне ігнорують.

Цитуємо: "У цих умовах дошкільні заклади повинні набути нового статусу (якого?); далі за текстом …стати обов’язковим для відвідування дітьми, особливо старшого дошкільного віку". Цей абзац не містить нічого нового.

Концепція не може вимагати обов’язкового відвідування ДНЗ усіма дітьми, цього ніколи не буде і це не потрібно. Треба залишити "обов’язкове відвідування дітьми старшої групи", якого ми добиваємося з 1992 року.

Гасло "Дошкільна освіта України потребує радикальних змін" є не дуже вмотивованим, оскільки з нього не випливає, яких саме радикальних. (Хоча можна погодитися, якщо це йдеться про проект БКДО і програму "Я у Світі": вони справді потребують радикальних змін.)

Гаслом є фраза "модернізація дошкільної освіти", оскільки не відомо, що саме автори вкладають у її зміст.

Розділ "Мета, завдання і засади розвитку дошкільної освіти" позбавлений конкретики, переобтяжений беззмістовними фразами.

Дивує, що і в Законі про дошкільну освіту, і в тексті Програми, і в Концепції до законодавчих документів відносять БКДО і Державну програму базового розвитку дитини дошкільного віку. БКДО справді є державним стандартом дошкільної освіти, а не законодавчим документом.

Програма для ДНЗ не може бути державною, її не затверджували Кабінет Міністрів України та Верховна Рада України. Статус «державна програма» потребує обов’язкового її виконання без будь-яких змін усіма ДНЗ як єдиного державного документа, такого статусу не має Базова програма для ДНЗ, її не розглядали у відповідних державних органах.

Програми як для ДНЗ, так і для ЗОШ та ВНЗ, ніколи у жодній країні не мали і не матимуть державного статусу (тим паче, що за чинну Базову програму буде соромно за державу, якщо вона матиме такий статус).

Зазначимо, що було прийняте рішення Президії і загальних зборів АПН України вилучити з усіх програмних документів слово "державна програма".

Автори продовжують: "...у всіх статтях лякати вихователів словом "державна" (тих, хто відмовляється працювати за такою програмою), посилаються, що в Законі про дошкільну освіту так записано. А хто рецензував і обговорював цей Закон, у якому допущено низку наукових помилок, незнання віку дітей та специфіки роботи ДНЗ. Закон потребує негайного доопрацювання, а вже потім можна розробляти Концепцію.

Серед завдань дошкільної освіти слід вилучили гасла або розкрити, що вони передбачають, зокрема:

• зміна організаційної структури ДНЗ...;
• удосконалення науково-методичної і функціональної підготовки працівників дошкільної освіти, що саме передбачає функціональна підготовка? І чому саме функціональна?
• передача відомчих дошкільних навчальних закладів до комунальної власності;
• як зрозуміти логіку та доцільність такої передачі, тим паче що взагалі майже всі ДНЗ перебувають у комунальній власності;
• як можна зрозуміти таку фразу Концепції: "Розв’язання поставлених завдань сприятиме оптимізації освітнього процесу в дошкільних навчальних закладах України, збільшить частку здорового глузду в організації життєдіяльності дитини". Що означає "здоровий глузд" у системі модернізації освіти?

Не можна погодитися зі змістом номінації "Модернізація змісту дошкільної освіти", яку автори визначають так:

• комплексний підхід до розвитку, виховання і навчання дитини дошкільного віку (а де ж у БКДО та Концепції виховання?);
• посилення інтеграційних процесів в освіті;
• оптимістичного цілісного світобачення (а це що таке?);

• відмову від жорсткої регламентації буття дошкільника та педагогічної діяльності вихователя… надання права батькам і вихователям на "відповідальне самовизначення"(?).

Зазначимо, що комплексний підхід до навчання, виховання і розвитку вже багато років здійснюється в усіх ДНЗ України.

"Вихідними науковими тезами, як зазначено в Концепції, покладеними в основу модернізаційних змін у структурі та змісті дошкільної освіти, є принцип варіативності, який є результатом, по-перше, усвідомлення державою,суспільством, освітнім співтовариством необхідності подолання уніфікації (а до чого закликає програма "Я у Світі"?) та одноманітності; по-друге, здатністю дошкільної освіти України надавати дітям різноманітні повноцінні, якісні, привабливі освітні траєкторії та спектри можливостей". Що це за набір слів? Про які привабливі траєкторії і спектри можливостей ідеться?

Далі в Концепції декларовано: «Особливостями інтеграції виступають:

• взаємне зближення й взаємодоповненість освітніх систем різних регіонів України при збереженні їх регіональної своєрідності»;

про які освітні системи регіонів йдеться? Хіба в Україні є освітні системи регіонів? Їх спочатку треба створити, про що можна заявити в Концепції як стратегічний напрям.

Не можна оминути й такі недоречні фрази:

• "синхронізація дій з регулювання освітньої політики всіх рівнів".

У чому полягає така синхронізація дій? Що це таке?

• "формування єдиного освітнього простору як ефективної форми реалізацій сучасних завдань дошкільної освіти на найближче десятиліття".

Розуміємо, що єдиний освітній простір передбачає якусь уніфікованість організації та змісту освіти, що суперечить пропонованій стратегії модифікації та варіативності освіти.

Цитуємо: "Внесення розумних коректив у подальший розвиток єдиного дошкільного освітнього простору". Не зрозуміло, які саме розумні корективи треба вносити до розвитку освіти. Вважаємо, що саме Концепція має внести ці корективи.

"Урахування народних традицій в освітній діяльності, вільне долучення... "

… У чому полягає сутність вільного долучення і які саме критерії вільного і невільного долучення дітей до цінностей національних культур свого регіону (народу)?

Розділ "Зміст дошкільної освіти". Цитуємо: "Процес модернізації змісту дошкільної освіти спрямовується на розвиток дошкільника як активного, свідомого та компетентного суб’єкта життєдіяльності, виховання уміння жити у злагоді з довкіллям та згоді із собою, формування фізичної та психологічної готовності до навчання у школі".

Вважаємо це черговим беззмістовним гаслом, адже важке завдання навіть до кожної дорослої та свідомої людини — жити у злагоді з довкіллям та згоді із собою… Яким чином це можна виховати в дитині?

Цитуємо: "Оновлений зміст дошкільної освіти маємо розвивати в дитині перших шести (семи) років життя, такі фундаментальні якості, як здатність конструктивно впливати на довкілля та самозмінюватися в ході своєї життєдіяльності; самовдосконалюватися в різних видах діяльності та формах активності".

У розділі "Зміст дошкільної освіти" слід обережніше декларувати щодо дітей 3-6 років такий зміст освіти, як-от: саморозвиток, саморух, самосвідомість, самобутність, самодіяльність, особистісну відповідальність дитини за власні вибори, рішення їх наслідки.

Щодо розділу "Підготовка кадрів та їх професійне вдосконалення", то в ньому немає будь-якої конкретики. Який зміст укладено в такі фрази?

Цитуємо: "Оновлення структури і змісту дошкільної освіти, гуманізація її цілей і принципів висувають підвищені вимоги до професійних та особистісних якостей сучасного педагога. Важливим аспектом педагогічної діяльності стає поглиблене самопізнання, педагогічна рефлексія, здатність творчо змінюватися відповідно до викликів часу та власного потенціалу, відкритість інноваціям, гнучкість, спроможність навчатися впродовж життя, емоційно-вольова стійкість, уміння знімати внутрішню напругу у стресовій ситуації, адекватна оцінка власних досягнень і прорахунків.

Це передбачає зміни у змісті професійної підготовки та перепідготовки фахівців зі спеціальності "Дошкільна освіта", який має відповідати сучасним життєвим реаліям, класичним та сучасним науковим досягненням, узгоджуватися зі змістом Базового компонента як дошкільного освітнього стандарту…" (?)

Або ще одна беззмістовна декларація:

— "визначення необхідного співвідношення і представленості у змісті дошкільної освіти інформації загальної й спеціальної спрямованості, пов’язаної з навичками практичного життя та елементарними "предметними" знаннями". У чому полягає сутність елементарних «предметних» знань?

або:

— "прийняття колективним суб’єктом нових теоретико-методичних засад модернізації змісту дошкільної освіти». Який колективний суб’єкт мається на увазі?

«Важливо, щоб у ході інтеграції розширювалася свобода маневрування і можливостей реальної представленості кожного суб’єкта у сформованій єдності. Держава має сприяти перетворенню, поглибленню та ускладненню процесу зростання суб’єктного компонента як необхідної умови формування продуктивної єдності…» (?)

Як бачимо, у Концепції визначено та не обґрунтовано сучасних потреб суспільства у змістовій підготовці кадрів, сучасного реального запиту суспільства, специфіки та напрямів підготовки, спеціалізації (наприклад, художнього, інклюзивного, домашнього навчання тощо), урахування відповідальних спеціалізацій визначає варіативність та мобільність у підготовці та перепідготовці фахівців.

У Концепції не визначено концептуальних підходів до:

• сімейного виховання та взаємодії ДНЗ із сім’єю;
• напрямів морально-духовного виховання дітей;
• місця і ролі передшкільної освіти в сучасній системі освіти.

Вважаємо за можливе визначення основних напрямів забезпечення інноваційного розвитку дошкільної освіти:

• розвиток нових варіативних моделей і структур дошкільної освіти;
• нормативно-правове забезпечення дошкільної освіти;
• розвиток нових організаційно-економічних механізмів забезпечення дошкільної освіти;
• оновлення змісту і варіативних технологій дошкільної освіти;
• розвиток інформаційних і матеріально-технічних ресурсів;
• підвищення якості кадрового забезпечення;
• розвиток системи менеджменту якості дошкільної освіти.

В основу структурування системи дошкільної освіти можуть бути покладені такі варіативні моделі:

• модель, реалізована на базі навчальних закладів відповідно до Типового положення про дошкільний навчальний заклад;
• модель, реалізована у групах повного дня на базі загальноосвітніх установ;
• модель, реалізована у групах короткочасного перебування дітей, диференційованих за метою і змістом освіти (адаптаційні, інтегровані, передшкільної підготовки, індивідуального розвитку тощо);
• модель, реалізована в умовах сімейної (домашньої) освіти (дитячий будинок сімейного типу, сімейний дитячий садок, навчання вдома тощо);
• модель, реалізована в освітніх центрах мікрорайону (школа раннього розвитку, центр творчості, студії тощо);
• модель "Дошкільний навчальний заклад — початкова школа";
• модель "Середня загальноосвітня школа — дошкільний навчальний заклад".

Вважаємо, що до розробки нового варіанта Концепції розвитку дошкільної освіти потрібно залучити провідних учених дошкільної галузі науки. Після розробки нового проекту знову слід повернутися до широкого її обговорення.

Алла БОГУШ,
завідувач кафедри теорії і методики дошкільної освіти,
дійсний член АПН України;
д-р пед. наук, професор;

Тетяна ЖАРОВЦЕВА,
декан факультету дошкільного виховання,
Південноукраїнський національний педагогічний
університет ім. К. Д. Ушинського,
д-р пед. наук, професор,
м. Одеса