Катерина Єльчищева

Дитина дошкільного віку крізь призму філософії Симона Соловейчика

Дитина приходить у життя як гість —вона інша, невідома людина, ми раді їй, ми на все готові заради неї, ми любимо її, ми щасливі бачити її такою, якою вона є.
С. Соловейчик

Освітня філософія педагога-гуманіста Симона Львовича Соловейчика розкриває його авторський концептуальний підхід до організації освітнього простору в дошкільному навчальному закладі та початковій школі. Його твори "Педагогіка для всіх", "Навчання із захопленням", "Пушкінські проповіді" та інші сприяють формуванню гуманістичного світогляду та розвитку професіоналізму педагогів. С. Соловейчик володіє надзвичайно глибоким, образним стилем розповіді, що виводить його здобутки за межі психології й педагогіки. Цінність його творів — у відвертості. Дивовижна точність висловлювань, чудова літературна мова автора приводить читача до роздумів про таємниці дитячої душі.

"Педагогіка" Соловейчика дійсно написана "для всіх" — складні думки подані простою доступною мовою. Педагогіка співробітництва — сучасний напрям, що представляє систему методів і прийомів виховання та навчання на основі принципів гуманізму й творчого підходу до розвитку особистості дитини.

Основні положення педагогіки співробітництва:

1. Відношення до виховання та навчання як до творчої взаємодії педагога й дитини.
2. Ідея складної мети (перед дитиною ставиться найскладніша мета й вселяється впевненість у її виконанні).
3. Ідея крупних блоків (об’єднання навчальних тем в окремі блоки).
4. Використання опорних сигналів.
5. Аналітична діяльність (індивідуальне та колективне підведення підсумків діяльності дітей).
6. Вільний вибір (використання педагогом будь-якого часу для кращого засвоєння знань).
7. Інтелектуальний (розвиваючий) фон групи (класу) (використання життєвих цілей для отримання дитиною широкого спектру знань).
8. Особистісний підхід до виховання, співробітництво педагогів і батьків.

Педагогіка співпраці — демократичний освітній процес, де є зв’язок не тільки "педагог-дитина", а й зворотній "дитина-педагог".

Прийоми співробітництва: читання, переказ, бесіди, проблемні питання, робота з ілюстрацією, складання питань до тексту та ілюстрації, оцінювання проблемних ситуацій, драматизація, моделювання, пошук нового (з батьками) та інші.

Практичні поради для дорослих від Симона Соловейчика:

1. Там, де дітей не спонукують вигадувати прекрасне, вони вигадують дурне. Тому нехай вони вигадують увесь час.
2. Якщо не виходить — нехай зберуться удвох, утрьох. Разом — вийде.
3. Діти дуже люблять імпровізувати. Тому вся підготовка — від сили десять хвилин. Немає тих, хто виступає і тих, хто дивиться, у кожній справі беруть участь усі
4. Для проведення творчих справ не обов’язково самому бути вигадником, треба просто підтримувати дітей і шанобливо ставитися до їхніх пропозицій.
5. Усі командирські пости — по черзі. Сьогодні — ти, завтра — я. Але завжди разом.
6. Будь-яка справа не тільки спільно виконується, але й організовується.
7. У кожній витівці — турбота одне про одного й про людей довкола.
8. Кожну справу потрібно обговорювати в загальному колі. І з цього починається все.
9. Поменше зауважень "поспішаючи", побільше серйозних розмов у тиху хвилину. З дітьми взагалі потрібно більше розмовляти — менше доведеться кричати на них.
10. У спільній справі всі відповідають за все. І кожний — найголовніший.

У сучасній дошкільній педагогіці великого значення набувають процеси гуманізації виховання й навчання, охорони та зміцнення фізичного й психічного здоров’я дітей, їхнього повноцінного розвитку. Розв’язання цих завдань неможливе без створення сучасного розвивального середовища. Опрацювавши роботи Симона Соловейчик, ми вирішили покращити умови перебування дошкільнят у навчальному закладі. Саме тому наш дошкільний навчальний заклад N 40 "Калинонька" активно почав працювати над проблемою "Забезпечення повноцінного розвитку особистості дитини через оновлення змісту предметно-розвивального середовища".

Дитинство, дитячий світ — це світ особливий. Тут діти живуть своїми уявленнями, у них свої критерії й навіть свій вимір часу: у дитинстві день видається роком, а рік — вічністю. Якого ж вихователя хоче для себе дитина-дошкільник, у якої такий невеликий досвід життя? Насамперед справедливого й цікавого, радісного й вимогливого, творчого. Наймолодші мріють про вихователя, який би їх розумів, поважав, заповнював простір їхнього життя й діяльності.

А чого хочуть батьки? Щоб їхнім дітям у дитсадку було затишно, як удома. Щоб вихователь радісно зустрічав дитину, добре навчав, щоб малюк із захопленням розповідав удома, як йому цікаво в садочку, про що він дізнався, що робив на занятті тощо. Середнє й старше покоління не бажають "віддавати" дитину будь-якому вихователеві. Це повинен бути педагог-професіонал.

Так сталося, що в наш час інтелект стає головною продуктивною силою, основою творчого розвитку духовної культури суспільства й цивілізації. Сучасне життя вимагає людей нового типу, здатних системно і конструктивно мислити, швидко знаходити потрібну інформацію, продуктивно вирішувати будь-які питання, створювати принципово нові ідеї в різних галузях знань. Для розв’язання цього завдання потрібні нові підходи, нове педагогічне мислення, нове ставлення педагога до своєї діяльності. Щоб виховати творчу особистість, весь освітній простір повинен містити дух творчості, постійного пошуку.

Щоб наші діти перебували в нашому садочку з радістю, ми склали план роботи з оновлення предметно-розвивального середовища. За основу ми поставили дотримання принципів побудови розвивального середовища: активності — надає можливість і дорослим, і дітям активно змінювати предметно-ігрове середовище та збагачувати його такими елементами, які стимулювали б пізнавальну, рухову та інші види активності дітей; динамічності — реалізується через модульну побудову середовища, яка дає змогу легко змінювати його; гнучкого зонування — надає дітям можливість одночасно займатися різними видами діяльності, не заважаючи одне одному; поліфункціональності — дає змогу створити умови для різнобічного використання приміщень й обладнання; збалансованості — дає змогу забезпечити баланс між колективною та індивідуальною діяльністю дітей

Забезпечити повноцінне дитинство — означає надати кожному малюку особисту територію відповідно до його віку, здібностей, нахилів та прагнень, створити умови для всебічного розвитку дошкільника. Це і є головне завдання, яке стоїть сьогодні перед педагогами закладу, направлене на щільну взаємодію дорослих і дітей. Тільки за умови грамотної організації розвивального середовища у дошкільному закладі освітній процес перетворюється на процес саморозвитку й самовдосконалення особистості дитини. Діти швидко ростуть, набувають нових знань, умінь, досвіду. Тому те середовище, яке сьогодні активно стимулює їхній розвиток, завтра стане пасивним, а післязавтра гальмуватиме його. З огляду на це у нашому дошкільному закладі розвивальне середовище має характер відкритої, незамкненої системи, здатної до змін. Тобто середовище не лише розвиває, але й розвивається саме.

Педагогіку з іронією називають наукою про виховання чужих дітей. Але Симону Соловейчику вдалося показати як самі педагоги додержувалися своїх ідей і поглядів у стосунках зі своїми дітьми й що із цього виходило. Тим самим він підтвердив, що кожна людина унікальна й цікава. С. Соловейчик називав свій метод "виховання без виховання" й наполягав, що успіхи у вихованні дітей, насамперед, залежать від ступеня батьківської уваги, фантазії, а зовсім не від кількості знань. Книги С. Соловейчика давно перейшли в статус букіністичних. Їх не перевидають, і прочитати "Навчання із захопленням" або "Педагогіку для всіх" можна тільки в бібліотеці або на електронному сайті. Можливо, для видавців Соловейчик немодний, його книги були написані в радянський час, але, необхідно відзначити, що ці книги — поза часом.

Список використаних джерел

1. Соловейчик С. Человек свободный. Манифест газеты "Первое сентября" [Электронный ресурс] / С. Соловейчик. — Режим доступа к ресурсу : http://ps.1september.ru/view_article. php?ID=201001304.
2. Соловейчик С. Талант свободы. Заметки к манифесту газеты "Первое сентября" [Электронный ресурс] / С. Соловейчик. — Режим доступа к ресурсу : http://ps.1september.ru/view_article. php?ID=201001305.
3. Соловейчик С. Педагогика для всех / С. Соловейчик. — М. : Детская литература, 1987. — 368 с.
4. Педагогика по Соловейчику [Электронный ресурс] // Первое сентября. — N 69 (1236). — Режим доступа к ресурсу : http:// ps.1september.ru/?year=2003&num=69.
5. Соловейчик С. Учение с увлечением / С. Соловейчик. — М. : Детская литература, 1979. — 104 с.
6. Преловская И. Парадоксы воспитания [Электронный ресурс] / И. Преловская // Вестник. — 2001. — N 14 (273). — Режим доступа к ресурсу : http://www.vestnik.com/issues/2001/0703/koi/prelovsky.htm
7. Соловейчик А. Воспитание без воспитания [Электронный ресурс] / А. Соловейчик // Журнальный зал. Звезда. — 2000. — N 12. — Режим доступа к ресурсу : http://magazines.russ.ru/ zvezda/2000/12/artem.html
8. Мисюк А. Трель Соловейчика [Электронный ресурс] / А. Мисюк // Мигдаль. — 2010. — N 70. — Режим доступа к ресурсу : http://www.migdal.ru/times/70/6237/.