Ковтун Тетяна

Симон Соловейчик — захисник добра, краси і правди

Коли ми говоримо про духовність, гуманність, культуру, — кожен вкладає в ці поняття щось своє, свій досвід, свої знання. Хтось збагачує ці поняття, "докопується" до справжньої суті цих понять, а хтось їх вихолощує. Це прикро, звичайно. Але якщо ми звернемося до класичної педагогічної спадщини, то вона дасть нам розуміння духовності, розуміння гуманності...

Найважливішою цінністю на землі є людина, вихована особистість. Через це найважливіше в світі — виховання дитини. Ця категорія є загальною, постійною й вічною. Вона виникла з появою людини й існуватиме доти, доки існуватимуть люди на Землі. Гуманна педагогіка — це велика мудрість, у якій стверджується педагогіка світла. Гуманна педагогіка — це та, яка може наблизити дитину до пізнання самих себе. Обов’язок учителя — дати дитині радість пізнання. Учитель — творець, який дозволяє дитині відкрити саму себе. Він віддається безкорисливо, щоб продовжити себе у своїх виконавцях, дати їм крила для польоту в життя. Учитель — носій Світла. Народна мудрість говорить, що у справжнього вчителя уроки не для дітей, а з дітьми. Це вони, справжні вчителі — доторкаючись душі маленької людини, намагаються не поранити, не образити, обережно виростити, допомогти реалізувати себе у житті, війти в нього якомога чеснішими, добрішими, упевненішими. Гуманна педагогіка визначає характер учителя в трьох якостях: доброта, щирість, відданість. "Педагогика — наука довольно жесткая. Она не предписывает, как жить и каким быть, даже не прописывает рецептов воспитания; она лишь исследует, при каких обстоятельствах с детьми все будет хорошо, а при каких непременно будут трудности. Так получается — а так нет. Вот все, что может сказать педагогика, но это немало..." — так начебто б гнучко, але чітко по суті визначив Симон Соловейчик.

Формування й розвиток моральності, вихованості у дітей — з лінійки найголовніших завдань учителя початкової школи. Однією із стрижневих складових формування доброї вихованості учнів є розвиток їхньої моральної свідомості, яка полягає у відображенні у свідомості дитини принципів добра, моральності, тобто норм поведінки, що регулюють ставлення дітей один до одного, до суспільства. Цей процес повинен базуватись на основі загальнолюдських цінностей та ідеалів правди, добра, свободи, дружби, справедливості, совісті, людської гідності.

Ідеї і справи великих людей з плином часу не тільки не старіють, а стають ближчими, зрозумілішими й необхіднішими для нових поколінь. Це повною мірою стосується педагогічних ідей і діяльності Симона Соловейчика. Його фiлософiя акумулювала в собі найкращі надбання минулого й сучасного у поєднанні з оригінальними ідеями та інноваційними технологіями вченого і їхнім втіленням в освітній процес. Його покликання — праця з дитиною, робити Людину — він вважав, що це його професія, але була у нього й інша професія — робити Вчителя.

Шкільна програма початкової школи не передбачає вивчення творів педагога на уроках читання, тому я пропоную вчителям ознайомити учнів з біографією видатного педагога, письменника Симона Соловейчика, його книгами для дітей: "Книжка про тебе", "Навчання з захопленням", "Отчаюха", "Про піонерів". Також пропоную використовувати цитати, уривки з книги "Педагогіка для всіх" на уроках позакласного читання.

Автору належить афоризм: "Дітей не потрібно виховувати — з дітьми треба дружити". Ми всі мріємо, щоб з нашими дітьми все було добре, але що для цього потрібно? Відкриємо книгу С. Соловейчика... Що таке педагогіка? Педагогіка — це наука про виховання і навчання дітей, але все більше значення набуває парадоксальна наука "педагогіка для дорослих". Дорослі люди постійно виховують або намагаються виховувати один одного. Чому це так? Мабуть тому, що "недовиховані" в дитинстві. Виховання залежить від трьох змінних — дорослі, діти і відношення між ними.

Яка б доля не склалася у людини, але головне її щастя — в дітях. Чим доросліше ми стаємо, тим більше це розуміємо. Майже 40 років Симон Соловейчик займався дітьми, виховував чужих та своїх, працював вожатим, вчителем, писав про дітей і для дітей, але одного разу в нього виникло питання: чому в однакових умовах, в однакових сім’ях виростають гарні діти, а в інших — погані?

"Педагогіка для всіх" досліджує, коли з дітьми буде добре, а коли можуть виникнути труднощі. Якщо у нас щось не виходить з дітьми, то головна причина в тому, що ми їх не помічаємо. Діти — це наше майбутнє. Можна дивитися на хлопчика як на продовжувача роду, можна ростити дітей в надії, що вони будуть опорою на старість — це все так, але людям діти приносять радість, і цим все сказано.

Ні один вихователь не виростить 100 гарних людей із сотні дітей. Головне — бути педагогом справедливим. Кожен з нас вважає себе добрим, чому ж у світі так не вистачає добра? Кожен схильний чекати добра від іншого, а не від себе. Для навчання необхідно, щоб вчитель перевищував учня в знаннях. Щоб управляти дитиною, необхідно мати перевагу за віком, за посадою або за авторитетом, а спілкування потребує абсолютної рівності. Одна мить спілкування дає для виховання більше, ніж цілі години повчання. Діти більше нас потребують спілкування з дорослими. Дієслово "виховувати" об’єднує в собі три різні дії: управляти, вчитися й спілкуватися. Ми повинні управляти дітьми, поки вони маленькі, ми повинні вчити їх, але дуже часто забуваємо про спілкування з дітьми. Для виховання дітей потрібно мати велике серце — здатність спілкуватися. Кілька хвилин спілкування достатньо, щоб дитина стала людиною, навчилася поважати чужу душу, зрозуміла або відчула, що душі рівні.

Забезпечення належного рівня комунікативно-педагогічної взаємодії учителя й учнів є одним із основних завдань педагога. Без налагодження емоційного контакту з першокласниками важко сподіватися на їхнє позитивне сприймання вчителя, пізнавальної діяльності й освітнього процесу взагалі. Тому педагог повинен так організувати навчальний процес, щоб учень почував себе в школі комфортно, відчував підтримку, розуміння з його боку. Лише щира зацікавленість педагога в дітях, симпатія до них, увага й педагогічно довершена форма спілкування створюють на уроці мікроклімат психологічного комфорту, що підвищує працездатність, поліпшує настрій, допомагає уникнути перевтоми не лише на цьому уроці, а й упродовж усього навчального року.

Компетентний і вимогливий педагог, який насправді любить дітей, досягає найкращих результатів, і його найбільше поважають учні. Алгоритм діяльності вчителя може бути таким: чіткі норми вимог — максимальна допомога учням у їхній праці — справедливе оцінювання кінцевого результату, при цьому вся діяльність відбувається на тлі позитивного ставлення учителя до дітей.

Формування позитивного ставлення учнів до пізнавальної діяльності є одним із найважливіших завдань особистісно-орієнтованого навчання й виховання. Реалізацію цього завдання слід розпочинати з перших днів навчання дитини в школі.

Якщо надії малюка на радість шкільного життя справджуються, зміцнюється допитливість, виникає інтерес, який і є сильним мотивом учіння. Коли ж мотив, заради якого учень вчиться, змінюється, це принципово позначається і на усій його навчальній діяльності. Вдумливий учитель користується своїми безвідмовними інструментами — умінням спостерігати, створювати ситуації, що потребують саморегуляції поведінки дитини, спонукають до висловлювань, виявлення своїх почуттів. Досвід, помножений на чуйне ставлення до дитини, робить багатьох учителів гарними діагностами, допомагає розібратися в мотивах, які характеризують дії тих чи інших дітей, бачити "зону найближчого розвитку", тобто "проектувати" особистість.

Для молодого покоління надзвичайно важливо те, як у школі йому допоможуть розвинути найцінніші людські ресурси: розум і серце. Щоб людина могла мати власну думку, вміти її висловити, цього треба навчити в школі, адже в майбутньому їй доведеться здійснювати вибір, приймати рішення, які впливатимуть на власне життя, на сім’ю, на суспільство в цілому. У цьому плані дуже важливо, у якій школі і як вчиться дитина. Школа, про яку мріяв Симон Соловейчик — школа високого діалогу між учителем і учнем.

Я впевнена, що кожен, хто прочитає книги Соловейчика, не тільки сам стане краще, а й матиме бажання зрозуміти й, мабуть, це саме головне, допомогти іншому, тому, хто поруч. Все в житті не випадково. Все в житті закономірно. Педагогічна концепція навчання та виховання школярів Симона Соловейчика — це не тільки сповнене пошуків минуле, актуальність для сучасності, але й те, що житиме і розвиватиметься у майбутньому.

Оригінальним формулюванням вимог особистісного підходу можуть бути звертання до вчителя від імені учнів (по Соловейчику): Вчителі! Прошу вважати мене людиною і вірити в мене; сподіватися на мене; розуміти мене; любити мене; бути великодушним до мене; не користуватися мною у своїх цілях; не боятися за мене, як за маленького; терпіти мене.

Ми повинні вчитися жити у цьому великому світі за законами добра, краси, вчитися жити серед людей. А вчить нас цьому творча спадщина Симона Соловейчика.

Додаток

Урок позакласного читання (для учнів початкових класів)

Тема: Знайомство з творчістю Симона Соловейчика.

Мета: повторити вивчений матеріал; познайомити дітей з особистістю письменника, викликати інтерес до його життя й творчості; розвивати навички читання, формування висловлювань, висновків; виховувати допитливість, кращі людські якості.

Обладнання: портрет автора, картки-завдання для учнів, мікрофон, слайди.

Хід уроку

1. Організаційний момент.
2. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель:
— Вітаю всіх на першому телеканалі студії Розівської ЗОШ N 2. В ефірі — дитяча телепрограма "У світі цікавого" і я, її ведуча — Тетяна Василівна. Сьогоднішня наша програма монтуватиметься в різних телестудіях. Отож, сьогодні у програмі:

1. Аутотренінг.
2. Реклама уроку (яким повинен бути урок).
3. Цікаві ігри зі студії "Ігрової".
4. Експрес-опитування зі студії "Свобода".
5. Фізхвилинка зі студії "Рух і життя".
6. Цікава інформація з "Інформаційної" студії.

— Отже, якщо ви бажаєте бути справжніми акторами, працюватимемо за всіма акторськими правилами. Адже, актори, ведучі повинні: багато читати, швидко орієнтуватися у запропонованих текстах, чітко і виразно промовляти слова. По телебаченню вас не тільки бачать, але й чують. Зйомки розпочалися!

3. Повторення та закріплення вивченого:

а) аутотренінг;
б) реклама уроку (яким повинен бути урок).

— А щоб наш урок був цікавим, змістовним, якими ви бажаєте бути на уроці?
— Тому давайте побажаємо один одному чогось приємного.