Освітній проект:

"Культура поколінь належить дітям" (організація дошкільної освіти на засадах педагогічної філософії Є.Є. Шулешка)

Інформаційні дані про групу авторів:

      дошкільний навчальний заклад “Калинка” Оріхівського району. Нагороди педагогічного колективу:

Досягнення педагогічного колективу:

Аналіз, діагностика та оцінка поточного стану об’єкта проектування, виявлення в ньому недоліків, протиріч

      Збереження культури дитинства, створення умов для соціокультурного розвитку особистості дитини в соціумі дорослих та однолітків можливе через засвоєння культурно-комунікативних засобів спілкування.
      Упродовж останніх років педагогічний погляд на організацію освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі "Калинка" дещо змінився.
      За результатами контролю та діагностики педагогів можна констатувати про наявність двох проблем щодо організації освітнього процесу, а саме:

      Шляхи вирішення цих проблем педагогічний колектив дошкільного навчального закладу "Калинка" вбачає в педагогічній філософії російського психолога, педагога Є.Є. Шулешка. Саме він пропонував сприйняти дитину як особистість, яка має право і нічого нам, дорослим, не винна. Дорослі, котрі поряд, мають ставитися до неї з повагою, зважати на її думки, погляди та розуміти її.
      Є.Є. Шулешко говорив: "Грамотність – не набір умінь. Це насамперед шанобливе ставлення до своїх можливостей, переваг, намірів. Це визнання за собою гідної ролі у сприйнятті традицій свого народу, причетності до спадщини його культури".
      Тому ми вважаємо, що зміна змісту нашої роботи, збереження культури дитинства забезпечить створення умов для соціокультурного розвитку особистості дитини в соціумі дорослих та однолітків шляхом засвоєння культурно-комунікативних засобів спілкування, прилучення її до культурної спадщини свого народу.

Аналіз наукових досліджень,теоретичне обґрунтування визначеної проблем

      Формування культурних навичок можливе лише через засвоєння культури людських стосунків.
      Базовим компонентом дошкільної освіти в Україні визначено: сфера "Культура" вводить дитину до світу практичної та духовної діяльності людини, розвиває потребу в реалізації власних творчих здібностей, навчає одержувати задоволення від процесу та результатів своєї діяльності, вправляє вміння цінувати рукотворні вироби, культивує інтерес до надбань національної та світової культури [2].
      Концепцією до програми розвитку, навчання й виховання "Дитина у дошкільні роки" зазначено, що створення умов для соціокультурного розвитку дитини, умов для соціально-емоційного благополуччя, адаптації кожної дитини в соціумі дорослих та однолітків здійснюється шляхом засвоєння культурно-комунікативних засобів спілкувань [3, с. 35].
      Культура поколінь українського народу знайшла своє втілення в наукових дослідженнях українських та зарубіжних учених, педагогів, психологів. Зокрема К.Д. Ушинський пише про єднання поколінь та взаємозв’язок минулого та прийдешнього. "Покоління народу проходять одне за одним, але результати життя кожного покоління залишаються в мові, в спадщину потомкам" [2, с. 10].
      В.О. Сухомлинський зазначав: "Рідна мова – це безцінне духовне багатство, у якому народ живе, передає з покоління в покоління свою мудрість і славу, культуру і традиції". Педагог образно називає рідну мову "невмирущим джерелом", з якого дитина черпає перші уявлення про довкілля, про свою Батьківщину, про своє село і місто, про весь свій край, а слово рідної мови порівнює з неповторним ароматом квітки [2, с. 11].
      С.Ф. Русова зазначала, що "міцнішою нацією в наші часи виявляє себе та, яка краще других вичерпала в своєму вихованні свої глибокі національні скарби та національній психології дала вільний розвиток " [2, с. 18].
      Проблемам педагогічної взаємодії "дитина – вихователь" неабиякої уваги надавав О.В. Запорожець. Він наголошував на створенні відповідних умов в освітньому просторі, а саме:

      У роботах сучасного російського вченого В.Т. Кудрявцева сказано, що:

      Євген Євгенович Шулешко – президент Міжнародної Федерації Вільної Освіти, відомий московський психолог і педагог – стверджував, що ровесник – носій загальних навичок культури свого народу. "Культура, що реально сприймається через засвоєння звичаїв, обрядів, ритуалів і навичок. Її вихідні образи – такі як писемна мова, народні пісні, танці, звичаї працювати і святкувати, ритуали гостьових зустрічей і подібні їм – це є початкова освіта культурної спадщини в розумі й серцях дітей" [6, с. 29].
      Засвоєння культурних навичок відбувається через засвоєння культури людських стосунків. "Наш погляд на педагогіку можна визначати як соціокультурний. Гадаємо, що повноцінне засвоєння культурних навичок можливе лише через освоєння культури людських стосунків. А одна з найбільш насичених довірливих і плідних форм стосунків між людьми – це стосунки між ровесниками" [6, с. 8].
      Стан ровесництва переживають діти дошкільного віку, якщо їхнє життя організовано особливим чином. "Індивідуальний розвиток кожної дитини відбувається яскравіше, активніше, якщо дитина впевнена, що її вислухають, що вона знайде зацікавленого співрозмовника, що її приймуть у її міркуваннях такою, якою вона є, якщо вона може спокійно доброзичливо висловити свою оцінку з приводу дій іншого і прийняти спокійно оцінку своїх дій. Саме за таких обставин і народжується особиста культура, внутрішня самодисципліна, створюється ґрунт для саморозвитку. Ровесники відчувають себе новим поколінням – новою спільнотою, якій доступні всі сторони життєдіяльності людей [6, с. 30].
      "Віра в рівність можливостей дітей і віра в рівноправність стосунків між дітьми і дорослими – це не данина демократичній риториці, а необхідна умова нормалізації педагогічного життя" [6, с. 27].
      "Формування культури стосунків базується на трьох типах впливів, особливих для кожного конкретного покоління, яке живе в кожному конкретному місці:

      Саме ці ствердження Є.Є. Шулешка ми беремо за основу нашого освітнього проекту "Культура поколінь належить дітям".
      Педагогічний колектив дошкільного навчального закладу "Калинка" розділяє погляд вищезазначених науковців, педагогів, психологів і підтримує думку про те, що повноцінне засвоєння культурних навичок можливе лише через засвоєння людських стосунків.

Список використаної літератури

      Базовий компонент дошкільної освіти в Україні // Дошкільне виховання. – 1999. –  1. – С. 7.
      Богуш Л.М. Українське народознавство в дошкільному закладі / Л.М. Богуш, Н.В. Лисенко. – К.: Вища школа, 1994. – С. 10–18.
      Крутій К.Л. Концепція та методичні засади програми "Дитина в дошкільні роки". – Запоріжжя: ТОВ "ЛІПС" ЛТД, 2000. – 230 с.
      Кудрявцев В.Т. Ребенок в контексте культуры // Обруч. – 2008. –  5. – С. 3-6.
      Поніманська Т.І. Олександр Запорожець – засновник теорії гуманістичного виховання дошкільників // Дошкільне виховання. – 2005. –  11. – С. 7-9.
      Шулешко Е.Е. Понимание грамотности. – М.: Мозаика-Синтез, 2001. – 384 с.

Ресурсне забезпечення проекту

      Результати соціально-дидактичного аудиту відповідності засвідчили достатній рівень професійної компетентності й можливостей педагогів дошкільного навчального закладу "Калинка".
      Аудит відповідності, а саме: аналіз рівня кваліфікації, освіти, стажу, віку педагогів, – довів, що за параметрами колектив перебуває на достатньому рівні.
      Параметр рівня кваліфікації дорівнює нормі, рівень освіти дорівнює нормі, рівень стажу та рівень вікових меж дорівнює оптимуму.
      Отже, результати соціально-дидактичного аудиту засвідчує, що педагогічний колектив дошкільного навчального закладу "Калинка" може здійснювати інноваційну діяльність на рівні впровадження новітніх технологій.
      З 2007 року на базі КДНЗ "Калинка" працює обласна творча група з проблеми "Запровадження педагогічної філософії Є.Є. Шулешка в освітній процес дошкільного навчального закладу". Це дає можливість і право нашим педагогам запропонувати дещо інші підходи до організації освітнього процесу в нашому дошкільному навчальному закладі.

Усвідомлення мети проектування, прогнозування варіантів і ймовірності досягнення цілей

      Метою освітнього проекту "Культура поколінь належить дітям" є розробка й запровадження в освітній процес дошкільного навчального закладу "Калинка" Концепції педагогіки ровесництва на основі педагогічної філософії Є.Є. Шулешка.
      Реалізація мети передбачає виконання таких завдань:

      Ми вважаємо, що саме запровадження Концепції педагогіки ровесництва забезпечить зміну ставлення педагогів до організації своєї діяльності та допоможе дітям в організації стосунків між ровесниками, дорослими, знайомими та чужими людьми.

Визначення часової тривалості проекту

      Ми передбачаємо орієнтовний часовий проміжок для здійснення освітнього проекту – чотири роки. За цей час активними співучасниками впровадження новітніх технологій Є.Є. Шулешка в освітній проект дошкільного навчального закладу будуть діти всіх вікових груп, починаючи з першої молодшої. Однак реалізація Концепції педагогіки ровесництва потребує й глибокого розуміння кожним педагогом філософії Є.Є. Шулешка. Залучення до запровадження нового підходу в активній педагогічній практиці передбачає не повне охоплення всієї нової справи кожним педагогом, а розпочинається із зацікавленості, розуміння й запровадження окремих кроків Концепції педагогіки ровесництва.

Концептуалізація проектного педагогічного задуму

      Концептуальними положеннями реалізації освітнього проекту "Культура поколінь належить дітям" є ключові педагогічні ствердження Є.Є. Шулешка:

Оформлення цілісної програми освітнього проекту

      Цілісною програмою освітнього проекту "Культура поколінь належить дітям" є Концепція педагогіки ровесництва, яка охоплює тлумачення та розкриття змісту основних аспектів щодо зміни освітньої роботи дошкільного навчального закладу "Калинка":

      Концепція педагогіки ровесництва зорієнтована на зміну концептуальних поглядів щодо організації освітньої роботи в дошкільному навчальному закладі.

Планування

      Реалізація освітнього проекту "Культура поколінь належить дітям" здійснюється в двох напрямах:

      Робота з педагогами охоплює:

      Реалізацію роботи з дітьми спрямовано на включення різних видів спілкування з дітьми (ділові, індивідуальні, колективні бесіди); організацію та проведення соціоігрових вправ та ігор, використання авторських посібників Є.Є. Шулешка.

Визначення процедур поточного контролю

      Для визначення результатів роботи щодо впровадження педагогічної філософії Є.Є. Шулешка в дошкільному навчальному закладі "Калинка" здійснюється контроль діяльності педагогів та дітей.
      Контроль реалізації Концепції педагогіки ровесництва педагогів проводиться за методами педагогічних досліджень (діагностування, анкетування, тестування).
      Контроль діяльності дітей проводиться із застосуванням методів вивчення особистості дитини (спостереження, бесіди, аналіз продуктів діяльності дитини, тестування).
      Таке вивчення діяльності педагогів та дітей має важливе значення для глибокого розуміння подальшої роботи над упровадженням Концепції педагогіки ровесництва.

Гіпотетичне експериментальне використання освітнього проекту

      Розмірковуючи гіпотетично, ми дійшли висновку, що якщо ми будемо працювати за філософією Є.Є. Шулешка, то життя нашого колективу зміниться на краще:

Апробація проекту

      Педагоги дошкільного навчального закладу “Калинка” почали проводити часткову апробацію проекту, а саме:

Самооцінка отриманого проекту і якісних результатів його експериментальної апробації

      Педагоги дошкільного навчального закладу "Калинка" переконані, що розробка освітнього проекту "Культура поколінь належить дітям" забезпечила глибоке занурення кожного до педагогічної філософії Є.Є. Шулешка, педагоги почали надавати перевагу партнерському підходу до дітей, створювати умови для мовленнєвої активності та мовленнєвого спілкування, організовуючи соціоігрові вправи з дітьми. Вихованці нашого ДНЗ виявляють інтерес до всього, що відбувається в групі; вони стали більш вільними та ближчими одне до одного.
      Започаткування використання дидактичного посібника "Акваріум" допомогло педагогам організувати діяльність дітей у групі; що забезпечує адекватне оцінювання своєї роботи та роботи товаришів.