Мета: збагачувати активний словник дітей на основі знань і уявлень про довкілля. Дати уявлення про сім’ю, познайомити зі словами-назвами членів родини, учити відповідати на запитання “Який?”, “Яка?”.
Ключові слова: мати, батько, сім’я, родина, захищати.
Іменники: мати, батько, сім’я, родина, донечка, синочок, дідусь, бабуся, братик, сестричка, ім’я.
Дієслова: бавити, берегти, вчити, голубити, захищати, народитися, познайомитись.
Прикметники: привітний, уважний, акуратний, гарний.
Учити утворювати прикметники зі словотвірним значенням “неповний вияв ознаки” із суфіксом -еньк-: білявенький, гарненький, русявенький, кирпатенький, повненький, чорнявенький.
Учити узгоджувати слова в роді, числі, відмінку.
Переказувати знайому казку “Курочка Ряба”, свідомо відповідати на запитання за змістом казки.
Закріпляти слова та рухи в народній рухливій грі “Зайчик”.
Сприяти розвиткові елементарної оцінно-контрольної діяльності.
Примітка. З першого заняття бажано ввести ігровий персонаж – ляльку на ім’я Грайлик, яка буде приходити до дітей упродовж усього року і пропонувати різні завдання, оцінювати успіхи, проводити ігри тощо.
Позначка “Нотатки педагога” – після кожного конспекту можна внести свої доповнення, зауваження, тексти загадок, віршів, лічилок тощо.
Позначка П.В. – прогнозована педагогом відповідь дитини.
Хід заняття
1 частина. Комунікативна діяльність
Вихователь:
– Добрий день, діточки. Зараз у нас буде заняття, на якому ми будемо вчитись розмовляти українською мовою. Ой, подивіться, хто до нас прийшов?
Вихователь показує ляльку Грайлика.
– Який гарний хлопчик. А ви бажаєте з ним познайомитись та дізнатися, як його ім’я? Що ж для цього треба зробити?
(П.В. – Запитати).
– Запитаймо “Як тебе звати?”. Максимко, запитай, будь ласка. А тепер ти, Оксанко.
(Запропонувати відповісти декільком дітям).
– Діточки, Максимко і Оксанка правильно запитали?
(П.В. – Так (авжеж)).
– Хлопчикові-ляльці сподобалось, що діточки такі привітні, а звати його Грайликом. Він буде приходити на заняття і разом з нами навчатись, як правильно розмовляти українською мовою.
2 частина. Етап пізнавальної діяльності. Надбання необхідної інформації
– Діточки, подивіться, Грайлик приніс нам велику фотографію. Ви, мабуть, помітили, що на ній зображено людей похилого віку. Хто це?
(П.В. – Дідусь, бабуся).
– А ще є на ній і люди молодшого віку. Хто вони?
(П.В. – Мама, тато).
– Ще є наймолодші.
(П.В.– Донечка, синочок).
– Подумайте, як одним словом назвати цих людей?
(Якщо діти не знають відповіді, запропонувати їм звернутися до Грайлика, адже це ж він приніс фотографію).
Грайлик підказує, що це сім’я.
– А ще можна сказати родина. Повтори, Наталочко, Олесику, тощо.
3 частина. Перетворювальна діяльність
Зараз Сергійко за допомогою ляльок-напальчиків розповість про свою родину.
Оцей пальчик – наш дідусь,
Оцей пальчик – баба.
Оцей пальчик – наш татусь,
Оцей пальчик – мама.
А цей пальчик – хлопчик наш,
А звуть його Сергійко.
– Діти, як ви думаєте, чи розповів Сергійко про свою родину?
(П.В. – Так, авжеж).
Молодець, ні про кого не забув.
– А тепер, Іванку, Грайлик хоче послухати про твого тата.
– Тато який?
(П.В. – Високий, добрий, уважний, привітний).
– А в тебе який тато, Оксаночко?
(П.В. – Мій тато теж добрий і привітний).
– А що він уміє робити?
(П.В. – Берегти всіх, учити).
Вихователь звертається до іншої дитини і пропонує розповісти, яка в неї мама.
(П.В. – Акуратна, гарна).
– Що вона вміє робити?
(П.В. – Голубити, бавити).
– А ви, діточки, ким доводитесь своїм мамам, татам?
(П.В. – Синочками, донечками).
(Якщо діти не знають відповіді на запитання, вихователь допомагає).
– Грайлик каже, що ви такі маленькі, а вже гарно розповідаєте про своїх рідних. Він пропонує вам пограти в гру, яка допоможе нам навчитися змінювати слова. Наприклад:
Хлопчик білявий – білявенький
чорнявий – чорнявенький
русявий – русявенький
кирпатий – кирпатенький
гарний – гарненький
повний – повненький тощо.
(Діти індивідуально та разом повторюють пари слів).
А зараз трішечки відпочиньмо і пограємо. (Фізкультурна хвилинка)
Діти ходять по колу і кажуть:
– У нас велика сім’я,
– У ній є не лише я. (Зупиняються).
Вихователь:
– Донечки! (Плескають дівчатка).
– Синочки! (Плескають хлопчики).
Гра повторюється 3-4 рази.
Вихователь каже:
– Грайлику сподобалось, як весело грають діточки.
4 частина. Оцінно-контрольна діяльність
– Діти, я знаю, що ви любите казки і вмієте їх розповідати. Грайлик багато бавився і не навчився розповідати їх. Навчімо його. Погляньте на дошку та згадайте, з якої казки ці герої?
(П.В. – “Курочка Ряба”).
(Діти по черзі розповідають).
Вихователь за допомогою запитань за необхідністю допомагає, корегує.
– Діточки, зверніть увагу на Грайлика. Якщо він усміхнений, то задоволений. Усі ви можете гарно розповідати казочку. А найбільше йому сподобалась розповідь Богданчика і Тетянки. Вони розповідали виразно, не поспішаючи, правильною українською мовою.
Запитання до дітей на формування оцінно-контрольних дій:
– Чого навчилися?
– Що нового довідалися?
Наприкінці заняття діти грають у рухливу народну гру “Зайчик”.
Хід гри
Діти стоять у колі. Посередині дитина-зайчик, яка “спить”.
Діти ходять по колу і кажуть:
– Чому, зайчику, сидиш, засмутився і мовчиш?
– Зайчик скік-скік, зайчик скік-скік.
(Усі разом або дитина-зайчик підстрибують).
– Діточки, Грайлик подарував нам подарунок – скриньку-скарбничку, щоб ви туди складали всі нові слова, які запам’ятали на занятті.
(Діти називають нові слова, вихователь допомагає).
– А зараз уже час прощатися.
– До побачення.
Тривалість заняття до 15-18 хв.