ВЕРЕСЕНЬ. I тиждень

Тема: РОДИНА. СІМ’Я. ЗНАЙОМСТВО.

Мета: збагачувати активний словник дітей на основі знань і уявлень про довкілля. Дати уявлення про сім’ю, познайомити зі словами-назвами членів родини, учити відповідати на запитання “Який?”, “Яка?”.

Ключові слова: мати, батько, сім’я, родина, захищати.
Іменники: мати, батько, сім’я, родина, донечка, синочок, дідусь, бабуся, братик, сестричка, ім’я.
Дієслова: бавити, берегти, вчити, голубити, захищати, народитися, познайомитись.
Прикметники: привітний, уважний, акуратний, гарний.

Учити утворювати прикметники зі словотвірним значенням “неповний вияв ознаки” із суфіксом -еньк-: білявенький, гар­ненький, русявенький, кирпатенький, повненький, чорнявенький.

Учити узгоджувати слова в роді, числі, відмінку.

Переказувати знайому казку “Курочка Ряба”, свідомо відпо­відати на запитання за змістом казки.

Закріпляти слова та рухи в народній рухливій грі “Зайчик”.

Сприяти розвиткові елементарної оцінно-контрольної діяльності.

Примітка. З першого заняття бажано ввести ігровий персонаж – ляльку на ім’я Грайлик, яка буде приходити до дітей упродовж усього року і пропонувати різні завдання, оцінювати успіхи, проводити ігри тощо.

Позначка “Нотатки педагога” – після кожного конспекту можна внести свої доповнення, зауваження, тексти загадок, віршів, лічилок тощо.

Позначка П.В. – прогнозована педагогом відповідь дитини.

Хід заняття

1 частина. Комунікативна діяльність

Вихователь:
– Добрий день, діточки. Зараз у нас буде заняття, на якому ми будемо вчитись розмовляти українською мовою. Ой, подивіться, хто до нас прийшов?
Вихователь показує ляльку Грайлика.
– Який гарний хлопчик. А ви бажаєте з ним познайомитись та дізнатися, як його ім’я? Що ж для цього треба зробити?
(П.В. – Запитати).
– Запитаймо “Як тебе звати?”. Максимко, запитай, будь ласка. А тепер ти, Оксанко.
(Запропонувати відповісти декільком дітям).
– Діточки, Максимко і Оксанка правильно запитали?
(П.В. – Так (авжеж)).

– Хлопчикові-ляльці сподобалось, що діточки такі привітні, а звати його Грайликом. Він буде приходити на заняття і разом з нами навчатись, як правильно розмовляти українською мовою.

2 частина. Етап пізнавальної діяльності. Надбання необхідної інформації

– Діточки, подивіться, Грайлик приніс нам велику фотографію. Ви, мабуть, помітили, що на ній зображено людей похилого віку. Хто це?
(П.В. – Дідусь, бабуся).
– А ще є на ній і люди молодшого віку. Хто вони?
(П.В. – Мама, тато).
– Ще є наймолодші.
(П.В.– Донечка, синочок).

– Подумайте, як одним словом назвати цих людей?
(Якщо діти не знають відповіді, запропонувати їм звернутися до Грайлика, адже це ж він приніс фотографію).

Грайлик підказує, що це сім’я.
– А ще можна сказати родина. Повтори, Наталочко, Олесику, тощо.

3 частина. Перетворювальна діяльність

Зараз Сергійко за допомогою ляльок-напальчиків розповість про свою родину.

Оцей пальчик – наш дідусь,
Оцей пальчик – баба.
Оцей пальчик – наш татусь,
Оцей пальчик – мама.
А цей пальчик – хлопчик наш,
А звуть його Сергійко.

– Діти, як ви думаєте, чи розповів Сергійко про свою родину?
(П.В. – Так, авжеж).
Молодець, ні про кого не забув.

– А тепер, Іванку, Грайлик хоче послухати про твого тата.
– Тато який?
(П.В. – Високий, добрий, уважний, привітний).

– А в тебе який тато, Оксаночко?
(П.В. – Мій тато теж добрий і привітний).

– А що він уміє робити?
(П.В. – Берегти всіх, учити).

Вихователь звертається до іншої дитини і пропонує розповісти, яка в неї мама.
(П.В. – Акуратна, гарна).
– Що вона вміє робити?
(П.В. – Голубити, бавити).

– А ви, діточки, ким доводитесь своїм мамам, татам?
(П.В. – Синочками, донечками).

(Якщо діти не знають відповіді на запитання, вихователь допомагає).

– Грайлик каже, що ви такі маленькі, а вже гарно розповідаєте про своїх рідних. Він пропонує вам пограти в гру, яка допоможе нам навчитися змінювати слова. Наприклад:

Хлопчик білявий – білявенький
чорнявий – чорнявенький
русявий – русявенький
кирпатий – кирпатенький
гарний – гарненький
повний – повненький тощо.

(Діти індивідуально та разом повторюють пари слів).

А зараз трішечки відпочиньмо і пограємо. (Фізкультурна хвилинка)

Діти ходять по колу і кажуть:

Гра повторюється 3-4 рази.

Вихователь каже:

– Грайлику сподобалось, як весело грають діточки.

4 частина. Оцінно-контрольна діяльність

– Діти, я знаю, що ви любите казки і вмієте їх розповідати. Грайлик багато бавився і не навчився розповідати їх. Навчімо його. Погляньте на дошку та згадайте, з якої казки ці герої?
(П.В. – “Курочка Ряба”).
(Діти по черзі розповідають).
Вихователь за допомогою запитань за необхідністю допомагає, корегує.

– Діточки, зверніть увагу на Грайлика. Якщо він усміхнений, то задоволений. Усі ви можете гарно розповідати казочку. А найбільше йому сподобалась розповідь Богданчика і Тетянки. Вони розповідали виразно, не поспішаючи, правильною українською мовою.

Запитання до дітей на формування оцінно-контрольних дій:
- Чого навчилися?
- Що нового довідалися?

Наприкінці заняття діти грають у рухливу народну гру “Зайчик”.

Хід гри

Діти стоять у колі. Посередині дитина-зайчик, яка “спить”.
Діти ходять по колу і кажуть:
– Чому, зайчику, сидиш, засмутився і мовчиш?
– Зайчик скік-скік, зайчик скік-скік.
(Усі разом або дитина-зайчик підстрибують).

– Діточки, Грайлик подарував нам подарунок – скриньку-скарбничку, щоб ви туди складали всі нові слова, які запам’я­тали на занятті.
(Діти називають нові слова, вихователь допомагає).

– А зараз уже час прощатися.
– До побачення.

Тривалість заняття до 15-18 хв.