ЛЮТИЙ. III тиждень

Тема: ВЗУТТЯ.

Мета: продовжувати формувати розуміння і вживання узагальнюючого поняття взуття; учити розуміти семантичні відношення різних частин мови в єдиному семантичному полі: взуття взувають (роззувають) взуття міняють за сезоном тощо.

Ключові слова: взуття, сезон, пора року, взуватися, роззуватися, нове.
Іменники: взуття, босоніжки, сандалії, туфлі, чоботи (чобітки), сезон, пора року.
Дієслова: взуватися, роззуватися, чистити, доглядати, сушити, мастити (кремом).
Прикметники: блакитний, жовтий, зелений, коричневий, оранжевий, синій, чорний, красивий, нове, зношене, бережний, гумовий тощо.

Вправляти у творенні ступенів порівняння прикметників: гарний – гарніший, красивий – красивіший.

Учити складати речення із причинним прийменником через: "Гумові чобітки я взую через дощ".

Учити відповідати на запитання, що описують якості, властивості, дії і призначення добре відомих предметів.

Учити дітей не втручатися в розмову однолітків, дякувати за допомогу.

У рухливій грі "Знайди свій колір" закріпляти назви кольорів та правила гри.

Сприяти розвиткові елементарної оцінно-контрольної діяльності.

Хід заняття

1 частина. Комунікативна діяльність

– Добрий день, дітки.
(П.В. – Добрий день, Наталіє Іванівно).
– А чому це сьогодні нашого Грайлика не видно?

Чути стук у двері, з’являється Грайлик.
– Вибачте, Наталіє Іванівно, вибачте, дітки, за те, що я запізнився.
– Дітки, як запитати Грайлика, чому він запізнився?
(П.В. – Грайлику, скажи, будь ласка, чому ти запізнився?).

Грайлик:
– Звечора поклав кудись чобітки, а вранці не міг їх знайти, босий я прийти не міг, тому що холодно.
– Діти, так навіщо нам потрібні чобітки?
(П.В. – Щоб не ходити босими.
– Щоб не мерзли ніжки.
– Щоб не були мокрі ніжки).

– А ви ввечері прибираєте чобітки на місце чи робите так, як Грайлик?
(П.В. – Я прибираю.
– А я іноді забуваю).

– Дітки, а ось у віршику так гарно сказано, як треба бережно ставитись до них:

Братикові чобітки.
Червоненькі чобітки
Обійшли усі стежки.
Спить Андрійко,
Менший братик,
То й вони вже хочуть спати,
Я почищу чобітки,
Ще й ослінчика знайду,
У сухенькому куточку
Спочивати покладу.

– Ви зрозуміли, як треба берегти чобітки?
(П.В. – Треба спочатку їх почистити, а потім поставити у сухе місце).
– Молодці, дітки, тепер і Грайлик буде знати, як берегти чобітки і куди ставити, щоб уранці їх не шукати.

2 частина. Етап пізнавальної діяльності. Надбання необхідної інформації

Вихователь виставляє малюнки різного взуття.

– Дітки, Грайлик нас запросив до крамниці.
– Що ми тут бачимо?
(П.В. – Тут є чобітки (туфлі)).

– Вихователь, показуючи на босоніжки, говорить: "А це босоніжки".
(Діти повторюють нову назву).
Далі пояснює, чому вони так називаються: "Босоніжки, відкриті майже всі ніжки, лише підошва та вузенькі смужечки".

– Дівчатка носять босоніжки, а хлопчики – сандалії.
(Діти повторюють і запам’ятовують нові назви).

– Подивімось зараз на картинки, і ви скажете, яке взуття вам сподобалось. Вихователь допомагає дітям скласти речення:

– Мені сподобались чорні чобітки.
– Мені сподобались чорні туфлі.
– Мені сподобались жовті босоніжки.
– Дітки, а можна і чобітки, і туфлі, і сандалії назвати одним словом – взуття.
(Діти повторюють і запам’ятовують нове слово).

– А як тоді можна назвати крамницю, до якої запросив нас Грайлик?
(П.В. – Крамниця взуття).

– А ще скажіть, що ми робимо із взуттям, коли ідемо на вулицю?
(П.В. – Одягаємо взуття).

Вихователь виправляє дітей: "Одягають одяг, а взуття – взувають".
(Діти повторюють і запам’ятовують нове слово).

За аналогією працюють над словом роззувають.

Далі вихователь знайомить дітей із словами: нове, зношене; наприклад: "Коли взуття стоїть у крамниці або його щойно купили – це нове взуття, а після того, як ми його довго носимо, на ньому стираються каблучки тощо – це взуття зношене".

(Декілька дітей повторюють і закріплюють нові слова).

– Діти, в українській мові є слово через. Його вживають, коли хочуть про щось розказати. Спробуймо скласти з цим словом речення.

– Через дощ я взую гумові чобітки.
(Через спеку я взую босоніжки).

– Молодці, дітки, ви дуже гарно працювали, час уже відпочивати.

(Фізкультурна хвилинка)

3 частина. Перетворювальна діяльність

– А зараз полюбуймося взуттям. Які гарні туфлі. Вірочко, які туфлі?
(П.В. – Туфлі гарні).

– А ці ще... (вихователь підводить дітей до слова гарніші).
– Наталочко, повтори: гарні – гарніші туфлі.

– Хлопчики скажуть про чобітки.
(П.В. – Ці чобітки гарні, а ці ще гарніші).

– Молодці! (Обіграти вправу декілька разів).

4 частина. Оцінно-контрольна діяльність

– Ми з Грайликом вирішили подарувати взуття для ваших ляльок, але треба правильно відповісти на мої запитання. Згодні відповідати?
(П.В. – Так, авжеж).

– Не забувайте правильно складати речення, дивитися мені в очі, нікому не заважати.
Вихователь тримає в руках паперове взуття.

– Оленка, що я тримаю?
(П.В. – Туфлі).

– Якого кольору туфлі?
(П.В. – Туфлі синього кольору).

– Що прикрашає їх?
(П.В. – Їх прикрашає маленька зірочка і замочок).

– Куди можна ходити в них?
(П.В. – На вулицю, в гості, на свято).

– Як треба берегти туфлі?
(П.В. – Їх треба мити, сушити, кремити).

Відповіді дітей вихователь оцінює, виправляє і доповнює.

Запитання до дітей на формування оцінно-контрольних дій:

– Чого навчилися?
– Які нові слова ти запам’ятав?
– Яке слово тебе зацікавило?

Наприкінці заняття проводиться рухлива гра "Знайди свій колір" та традиційно складаються нові слова до скриньки.

Тривалість заняття – 15 хв.