ЛЮТИЙ. IV тиждень

Тема: ПОСУД.

Мета: продовжувати формувати розуміння і вживання узагальнюючого поняття посуд. Учити розуміти семантичні відношення слів різних частин мови в єдиному семантичному полі: новий посуд, чистий посуд, у посуді варять їжу тощо.

Ключові слова: посуд, кухарський, чайний, столовий, посудний, варити.
Іменники: посуд, каструля, сковорода, чайник, чашка, ложка, дошка, хлібниця, тарілка.
Дієслова: допомагати, варити, жарити.
Прикметники: новий, кухарський, столовий, чайний, іграшковий.

Продовжувати вчити дітей утворювати прикметники зі словотвірним значенням "заперечення ознаки" із префіксом не-: невеликий, невисокий, неважкий тощо.

Уводити в словник дітей фразеологізм: "За вуха не відтягти".

Учити складати коротенькі розповіді про посуд.

У рухливій народній грі, яка вибирається за бажанням дітей, учити співвідносити слова і рухи.

Сприяти розвиткові елементарної оцінно-контрольної діяльності.

Хід заняття

1 частина. Комунікативна діяльність

– Добрий день, дітки.
(Відповіді дітей, вітання із Грайликом).
– Добрий день, Грайлику.

– Грайлику, чому ти такий засмучений?
Грайлик: "Мама поїхала до хворої бабусі, а я не знаю, в чому приготувати їжу".

– Дітки, допоможемо Грайликові вибрати, у чому йому можна приготувати їжу.
(П.В. – Так (еге ж, авжеж)).

Виставляються малюнки посуду (вперемішку).
– Так, спочатку назвімо все і розкладімо по поличках.

– Подивіться, що це?
Біля тулуба вуха,
А голови немає.
(П.В. – Каструля (чітко промовляють слово і виставляють на дошку малюнок із зображенням каструлі)).

– Має рот і має вушко.
Це мабуть... (П.В. – Чашка).

– Схожа на сонечко,
але збоку ручка. (П.В. – Сковорода).

– Молодці, а це?
Не слон, а має носик,
Не паровоз, а дим пускає. (П.В. – Чайник).

– Іванку, назви предмети, які ми виставили.
(П.В. – Каструля, сковорода, чашка, чайник).

– Грайлику, тепер ти зрозумів, у чому тобі можна приготувати їжу?
– Авжеж.

2 частина. Етап пізнавальної діяльності. Надбання необхідної інформації

Вихователь круговим рухом обводить усі предмети і говорить:

– Все це можна назвати словом посуд.

– Ми забули з вами ще про дуже потрібну річ: мама завжди сердиться на тата, коли він щось ріже на столі і не підкладає що...
(П.В. – дошку).
Правильно, діти.

– Грайлику, що ти хотів собі приготувати? Яєчню? Тоді навіщо ти береш каструлю?
Діти, що йому потрібно взяти?
(П.В. – Сковороду).
– А в каструлі що варять?
(П.В. – Суп, борщ).
– А чай кип’ятять?
(П.В. – У чайнику).

– Скажімо коротенько, що посуд допомагає варити, жарити. Повтори, Наталочко (Настуню, Миколко).
(П.В. – Посуд допомагає варити, жарити).

– А зараз ви познайомитесь ще з однією назвою посуду. Це кухарський посуд.
(Діти повторюють хором, індивідуально).

– А ще, діти, може бути посуд столовий. Це хлібниця, тарілки для супу і для каші, макаронів.
(Діти повторюють та запам’ятовують нові слова).

– Дітки, а ви не знаєте, як називається посуд, із якого ми п’ємо чай?
(П.В. – Чайний посуд).
(Якщо дітям важко відповісти, вихователь підказує нове слово).

– Діти, подивіться на увесь цей посуд і скажіть, який він?
(П.В. – Чистий, новий, гарний).
– Якщо варити і жарити в такому посуді, то їжа буде смачна. Про таку їжу у нас в Україні кажуть: "Так смачно, що за вуха не відтягти". Як ви зрозуміли це?
(П.В. – Дуже смачно).

– Ой, як багато попрацювали. Прийшов уже час відпочити. (Проводиться фізкультурна хвилинка).

3 частина. Перетворювальна діяльність

– Діти, запропонуймо Грайлику інший посуд, щоб він не чіпав маминого.
На стіл виставляється іграшковий набір посуду.

– Як називається цей посуд?
(П.В. – Іграшковий).

– Порівняймо з дорослим посудом, тільки до назви іграшкового посуду будемо додавати часточку не. Я почну, а ви продовжите. У мами каструля велика, а іграшкова...
(П.В. – Невелика).

Аналогічно відпрацьовуються такі пари слів: високий – невисокий, глибокий – неглибокий, важкий – неважкий.

4 частина. Оцінно-контрольна діяльність

– Грайлику, діти так уже багато знають про посуд, що складуть тобі цілі розповіді про нього. Про що ти хочеш послухати? Про каструлю, будь ласка.
(Діти за бажанням починають, вихователь допомагає).

– Це каструля, вона має тулуб, ручки, кришку.
Буває велика і невелика.
Є каструлі важкі і неважкі.
В каструлі мама варить борщ, суп, компот.
(Інші діти можуть розказати про сковороду, чайник).

– Молодці, краще за всіх розказувала Оля, Іванко. Добре відповідали всі діти.

Запитання до дітей на формування оцінно-контрольних дій:

– Чого навчилися?
– Чим саме ти пишаєшся після заняття?
– Чого на занятті тобі не хотілося робити? Чому?
– Що тобі не вдалося на занятті?
– Діти, в яку гру ви хотіли б пограти?

Проводиться гра за бажанням дітей.

Після гри складають нові слова у скриньку-скарбничку, запрошують Грайлика на обід і прощаються.

Тривалість заняття – 15 хв.