ЛИСТОПАД. III тиждень

Тема: СВІЙСЬКІ ПТАХИ.

Мета: продовжувати збагачувати активний словник дітей на основі знань та уявлень про довкілля. Продовжувати знайомити зі словами-назвами свійських птахів. Закріпляти уявлення про їхній зовнішній вигляд та характерні повадки, відрізняти й називати їхні дії, закріпляти узагальнювальне словосполучення свійські птахи.

Ключові слова: важний, ґелґотати, охайний, поважно, птахи, свійські, чепурний, щипати.
Іменники:віяло, гусак, гусенята, гуска, індик, індичата, індичка, корали, лапи, хвіст.
Дієслова: ходити, гиготати, ґелґотати, ґелґотіти, ґерґотати, купатися, нарядитися, пірнати, скубти, чалапати, щипати.
Прикметники: білий, важний, ввічливий, охайний, сірий, чепурний, червоне.
Прислівник: гусаком, поважно.

Учити утворювати іменники жіночого роду від назв птиці – іменників чоловічого роду: качур – качка, гусак – гуска, індик – індичка.

Учити правильно вживати слова в множині: індичата – індичат – індичатам – індичат – індичатами – на індичатах – індичата (кличний відмінок).

Учити утворювати словотвірну іменникову категорію збільшеності за допомогою суфікса -ищ(е) (гусище, індичище) та категорію зменшеності за допомогою суфікса -к(о) (гусенятко, індичатко).

Закріпляти формули мовленнєвого етикету відмови, заборони. Але не можна, "Не можна", сваритись, згоди "Я радий допомогти".

Продовжити учити складати розповіді за серією сюжетних картин "У селі на подвір’ї".

У рухливій грі "Індик" співвідносити рухи і слова.

Сприяти розвиткові оцінно-контрольної діяльності.

Хід заняття

1 частина. КОМУНІКАТИВНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Діти заходять до "Світлиці" і вітаються.
(П.В. – Доброго ранку, Наталіє Іванівно!
– Доброго ранку, Барвінку, Калинко!
– Привіт, ляльки!).

Вихователь від імені ляльок розмовляє – наче вони сперечаються.
– Ні, ти не правий, Барвінку!
– Чому я не правий, вони, відлетіли у вирій!
– Та ні, вони залишились!
– Почекайте, почекайте, не сперечайтесь, про що йде мова, будь ласка, діти, запитайте у ляльок?
(П.В. – Калинко, Барвінку, чому ви сперечаєтесь?
– Барвінку, Калинко, про що йде мова?).

Барвінок: – Я кажу, що гуси відлетіли в теплі краї.
Калинка: – А я кажу, що вони залишилися вдома.
– Діти, скажіть, як помирити наших ляльок? Хто з них правий?
(П.В. – Я думаю, що Барвінок правий.
– А я думаю, що не можна сваритися, це негарно).
– Молодець, Іринко, доречно підмітила. Треба бути постійно ввічливими, тому що розмова піде сьогодні про вельми ввічливих птахів. Послухайте, будь ласка, вірш Олега Орача "Ввічливий гусак".

(Читанка з природознавства" ст.90 Київ – 2002р).

Бабці кланявся гусак –
Так і так… так і так…
Ґелґотали гуси:
– Вельми ввічливий гусак
В нашої бабусі!

– Так що не можна робити?
(П.В. – Можна дружити, але не можна сперечатися.
– Не можна сваритися).

– Подумайте, як можна допомогти Барвінку?
(П.В. – Я знаю, він переплутав птахів).
– Правильно, гуси, які відлітають у вирій, належать до яких птахів?
(П.В. – Це дикі птахи).

– А ми сьогодні будемо розмовляти про свійських птахів. Ви багато знаєте про свійських птахів, то поділиться, будь ласка, своїми знаннями з Барвінком, щоб більше не плутався, добре?
(П.В. – Так, із задоволенням.
– Аякже, ми раді допомогти).

– Скажіть, яких ви знаєте свійських птахів?
– А чому їх називають свійськими?
(П.В. – Тому що вони живуть біля людей і не відлітають у вирій).

2 частина. ЕТАП ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. НАДБАННЯ НЕОБХІДНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

– Подивіться на дошку, це родина гусей. Даринко, хто входить до родини?
(П.В. – Тато – гусь. Мама – гусь. Діти – гусенята).
– Діти, хто хоче допомогти Даринці правильно сказати?
Якщо діти не кажуть, вихователь дає зразок:
– Тато – гусак, мама – гуска, діти – гусенята.
Діти повторюють і запам’ятовують.

– Діти, а як вони розмовляють у своїй родині?
(П.В. – Вони гогочуть).

– Це російською мовою, а українською – гуси вміють ґелґотати, ґелґотіти й ґерґотати. Слова нові й важкі, тому давайте їх будемо промовляти разом зі мною.
Діти повторюють.
– Що, Андрійку, уміють робити гуси?
(П.В. – Вони вміють ґелґотати).

– Подивіться на малюнок і скажіть, а що ще вони роблять?
(П.В. – Мені сподобалось слово чалапати, я такого ще не чув).
– А тобі, Оксанко?
(П.В. – Я запам’ятала слово пірнати, а російською мовою це буде нырять).
– Кирилку, які нові слова ти запам’ятав?
– Тарасику, спитай, а Барвінок запам’ятав нові слова?
(П.В. – Барвінку, ти запам’ятав ці слова?).

– Так, каже Барвінок, він тепер знає, що є дикі гуси, а є свійські.

– Молодці, діти, гуси ще вміють щипати травку або її скубти.
Діти повторюють і запам’ятовують.

– Подивіться на тата-гусака, він який?
(П.В. – Сірий, білий, великий).
– Так, а ще можна сказати – важний, ввічливий. Повторіть, Світланко, Олю.
– А гуска яка
(П.В. – Сіра, біла, чиста).
– Так, правильно сказати охайна, чепурна.
Діти повторюють і запам’ятовують.

– Цей малюнок допоможе вам сказати, як ходять (чалапають) гуси.
(П.В. – Вони йдуть поволі.
– Вони йдуть один за одним).
– Правильно, гуси йдуть поважно, гусаком. Микито, яке нове слово ти запам’ятав?
(П.В. – Гуси ходять гусаком).

– Молодець! Діти, до родини гусей у гості прийшла родина інших свійських птахів.

На дошку виставляються малюнки індиків.

– Як називаються ці птахи?
Якщо діти не називають або називають російською мовою, вихователь дає зразок.
– Це тато – індик, мама – індичка, діти – індичата.
Діти повторюють і запам’ятовують.

– Подумайте, а як розмовляють у родині індиків? Ви вже знаєте це нове слово.
(П.В. – Вони ґелґотять).
– Так, а можна сказати – ґелґочуть.
Діти повторюють.

– А як ходять індики?
(П.В. – Вони ходять поважно).
– Так, чому?
(П.В. – Тому що самі поважні, хвіст великий).
– Правильно, індики прикрасили себе хвостом, він – як віяло, а ніс – як червоні коралі. Повтори, Юлю.
(П.В. – В індика хвіст – як віяло, а ніс – як червоні коралі).

– Молодці! Тепер і Барвінок, і Калинка теж будуть мати такі знання, вони вдячні вам за це. Відпочиньмо трохи.

Проводиться фізкультхвилинка на вірш Є. Желєзнякова "Йшли індики".

Йшли індики на музики,		Крокують на місці.
Повзували черевики,		Нахиляються вниз, торкаються черевиків.
Повдягали ще й краватки		Торкаються руками шиї.
Та пішли собі із хатки.		Знову крокують на місці.
"Репу-репу" – черевики:		Перекочуються з носка на п’ятку.
Йдуть індики на музики.

3 частина. ПЕРЕТВОРЮВАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ

– Діти, Барвінок просить ще раз назвати правильно птахів, я буду казати першу назву, а ви – другу. Слухайте, це качур, а це…?
(П.В. – Це качка).
– Це гусак, а це…?
(П.В. – Це гуска).
– Це індик, а це…?
(П.В. – Це індичка).

– Молодці! Наші індичата вийшли на прогулянку і треба про них розказати іншим птахам. Я буду разом з Калинкою ставити запитання, а ви – відповідати:

– Хто це?
(П.В. – Це індичата).
– Кого ви бачите на прогулянці?
(П.В. – Індичат).
– Кому весело на прогулянці?
(П.В. – Індичатам).
– Кого побачив старий гусак?
(П.В. – Індичат).
– З ким хотів пограти гусак?
(П.В. – З індичатами).
– На кому червоні шапки на прогулянці?
(П.В. – На індичатах).
– Як мама індичка гукає дітей додому?
(П.В. – Індичата).

– Сьогодні добре працюють Оксанка, Толя, Євгенко, а ось Ромчик неуважний, не хоче запам’ятовувати нові слова, а в кінці заняття ой як вони нам будуть потрібні.

– Діти, Барвінок знову потребує вашої допомоги. подивіться на малюнки: це – маленьке гусенятко, а це – велике…
(П.В. – Гусище).
– Це маленьке індичатко, а це велике…
(П.В. – Індичище).

– Молодці! Тепер Барвінок буде так само казати.

4 частина. ОЦІННО-КОНТРОЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ

– Діти, Калинка має багато сюжетних картинок і хоче, щоб ви допомогли скласти за ними розповідь на тему "У селі на подвір’ї". Допоможемо їй?
(П.В. – Так, авжеж).

На дошку по порядку виставляються малюнки, до яких діти придумують по 1-2 речення.

– Улітку я сів на поїзд і поїхав до бабусі Орини. Моя бабуся живе в селі. У неї невеликий будинок і зелене подвір’я.
– Бабуся Орина розводить багато свійських птахів. Це качки, гуси, кури, індики. Гуси й індики – великі птахи, вони поважно ходять, гуси чалапають лапами і ґелґочуть, а індики прикрасили себе червоними коралами.
Гуси ходять на річку гусаком купатися й пірнати.
Гуси й індики дуже ввічливі, охайні й чепурні птахи.

Вихователь разом із ляльками дає оцінку розповідям дітей.

– Пограти хочете?
(П.В. – Так).
– Зараз ми пограємо в гру "Індик".
(За віршем І. Січовика "Загадка" кн. "Читанка з природознавства" ст.111, к – 02р).

Діти стають у коло й лічилкою обирають "Індика".

Лічилка

– Ик, ик, ик!
Та це ж ти індик!

Після цього розказують слова віршика і розбігаються, кого "індик впіймає" – стає новим "індиком".

Набундючений, мов шар,
Задер голову до хмар.
На усіх кричить, ґелґоче –
Налякати, мабуть, хоче.

– Діти, скажіть, які відкриття ви зробили для себе?
– Пригадайте, кому ми сьогодні допомагали?
– Що запам’яталось і сподобалось найбільше?
– Які нові слова ви запам’ятали?

Далі діти за традицією складають нові слова до скриньки-скарбнички і прощаються з вихователем і ляльками.
(П.В. – До побачення. До нової зустрічі).

Тривалість заняття – 30 хвилин.